Постанова

від 28.05.2024 по справі 554/14955/14-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/14955/14-ц Номер провадження 22-ц/814/2047/24Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Стеценко В.С.,

з участю представника ОСОБА_1 адвоката Вак О.В., представників ОСОБА_2 адвоката Жаріна М.А., Кабась З.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Філатовою Тетяною Миколаївною,

на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 20 січня 2022 року, постановлену суддею Тімошенко Н.В.,

за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення порядку виконання судового рішення у цивільній справі №554/14955/14-ц,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно, як на частку в спільній сумісній власності та виключення частки майна із спадкового майна,

зустрічним позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_9 , приватне підприємство «Мінімаксі»,

зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 про визнання права власності на частку спадкового майна та його поділ,

зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , приватне підприємство «Мінімаксі», про розподіл спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно,

зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_9 , приватне підприємство «Мінімаксі», про встановлення розміру часток та визнання права власності на частки в нерухомому майні,

зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_9 , приватне підприємство «Мінімаксі», про встановлення розміру часток та визнання права власності на частки в нерухомому майні,

зустрічною позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_9 , приватне підприємство «Мінімаксі», про встановлення розміру часток та визнання права власності на частку в нерухомому майні,

зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Чернецька Ірина Петрівна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_9 , приватне підприємство «Мінімаксі», про встановлення розміру часток та визнання права власності на частки в нерухомому майні,

в с т а н о в и в:

20.12.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд із заявою про встановлення порядку виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 13.06.2016, яке набрало законної сили 17.11.2016, у цивільній справі №554/14955/14-ц, відповідно до вимог якої просять представника ПП «Мінімаксі» ОСОБА_10 , відомості про повноваження якого містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, передати у власність за актом приймання-передачі:

- ОСОБА_2 в приватну власність в рахунок частки всієї вартості майна ПП «Мінімаксі», місце знаходження якого: 36023, Полтавська область, м.Полтава, вул. 23 Вересня, буд.13, ЄДРПОУ 23547089, громадський будинок нежитлові будівлі та споруди (реєстраційний номер майна 6623128), а саме: торговельно-складський комплекс літ. В-1, В1-1, В2-1, В3-1, загальною площею 6048,9 кв.м., склад літ. Е-1, загальною площею 1053,0 кв.м., насосна літ. Д-1 загальною площею 92,1 кв.м., ангар літ. Ж-1 загальною площею 406,4 кв.м., вбиральня літ. К-1 загальною площею 6,4 кв.м., тимчасова будівля літ. Л-1, огорожа №3, огорожа №8, огорожа №9, ворота №4, ворота №5, ворота №11, ворота №12, ворота №14, хвіртка №10, залізнична колія №6 за адресою: АДРЕСА_1 , визначивши, що акт приймання-передачі є підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на указане майно та автомобілі: TOYOTA LAND CRUSER, 2011 року випуску, чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; FIAT DOBLO, фургон малотоннажний-В вантажний, номер шасі/кузова НОМЕР_3 , 2012 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; Renault Premium 410 DXI, вантажний, платформа С, номер шасі/кузова НОМЕР_5 , 2009 року виписку, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; HYUNDAI HD120, фургон С, вантажний, номер шасі/кузова НОМЕР_7 , 2012 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; FIAT DOBLO, фургон малотоннажний-В, вантажний, номер шасі/кузова НОМЕР_9 , 2013 року виписку, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_10 ; ГАЗ 330202, вантажний, юртовий малотоннажний-В, номер шасі/кузова НОМЕР_11 білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12 ; ГАЗ 330202, вантажний, бортовий малотоннажний-В, номер шасі/кузова НОМЕР_13 білого кольору, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_14 , визначивши, що акт приймання-передачі є підставою для подальшої державної реєстрації набутого права власності на указане майно в уповноважених на це органах за ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3 в приватну власність в рахунок 1/6 частки майна ПП «Мінімаксі», місце знаходження якого: 36023, Полтавська область, м.Полтава, вул. 23 Вересня, буд.13, ЄДРПОУ 23547089, за актом приймання-передачі нежитлові приміщення площа нежитлових приміщень 1/5 частини об`єкту нерухомого майна становить 837,9 кв.м. (реєстраційний номер майна 2333120553101) за адресою? АДРЕСА_2 , визначивши, що акт приймання-передачі є підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на указане майно.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що період виконання рішення є надмірно тривалим, оскільки перевищує 4 роки, тоді як після смерті єдиного засновника та директора ПП «Мінімаксі», через блокування діяльності підприємства, виникли потенційні труднощі щодо реального та ефективного виконання судового рішення. Відтак, для забезпечення дотримання фундаментальних прав людини на звернення до суду та забезпечення ефективного судового розгляду, вважають наявними підстави для встановлення порядку виконання рішення суду згідно вимог заяви.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 20.01.2022 заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення порядку виконання судового рішення №554/14955/14-ц задоволено.

Ухвала районного суду вмотивована тим, що тривале невиконання судового рішення порушує права заявників, а тому з метою створення умов для забезпечення його ефективного і швидкого виконання, суд дійшов висновку щодо доцільності встановлення способу його виконання згідно вимог заяви.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Філатова Т.М., не погодився із ухвалою районного суду та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні такої заяви.

Зазначає, з набранням рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 13.06.2016 у справі №554/14955/14-ц все майно, яке обліковується на балансі ПП «Мінімаксі» балансовою вартістю станом на 30.04.2014 у розмірі 17986000,00 грн. перебуває у спільній частковій власності сторін. Відтак, реалізація такого судового рішення (спосіб його виконання) про визнання права власності в частках фізичних осіб в певному майні, що перебуває в їх спільній частковій власності не передбачає його примусового виконання, а є підставою для реєстрації прав на таке майно відповідно до закону. Натомість оскаржуваною ухвалою суду здійснено фактичний виділ у натурі конкретного майна, що перебувало у спільній частковій власності співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , тобто в незаконний спосіб вирішено питання про виділ майна із спільної часткової власності чотирьох фізичних осіб, а не змінено спосіб і порядок його виконання.

Наголошує, що судовим рішенням від 13.06.2016 у справі №554/14955/14-ц не вирішувалося питання про передання майна, а було визнано право власності в частках на загальне майно приватного підприємства. Тоді як процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає його зміну по суті або ж обрання іншого способу захисту порушеного права.

Вважає, що суд першої інстанції порушив положення частини 4 статті 183 ЦПК України, оскільки встановивши, що заявники не надіслали копії заяв усім учасникам судового процесу, повинен був залишити таку заяву без розгляду.

При цьому, поза увагою районного суду залишилося те, що заявники не є стягувачами, що є порушенням частини 1 статті 435 ЦПК України, а також частини 2 наведеної норми, оскільки розгляд заяви відбувся за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомленим про день та час розгляду цієї заяви.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.04.2024 клопотання ОСОБА_1 , заявлене в його інтересах представником адвокатом Філатовою Т.М., задоволено та оновлено строк на апеляційне оскарження судового рішення та відкрито провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін, про зо постановлена ухвала апеляційного суду від 16.04.2024.

08.05.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, провадження за якою просить закрити з підстав пропску строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

27.05.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_11 , ОСОБА_5 про розгляд справи без їх участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечують, просять залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване.

27.05.2024 представником ОСОБА_2 адвокатом Жаріним М.А. надано відомості про смерть ОСОБА_7 .

У суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Вак О.В. доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні. Представники ОСОБА_2 адвокат Жаріна М.А. та Кабась З.Д. проти задоволення апеляційної скарги заперечили, наполягаючи на законності оскаржуваного судового рішення.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Вивчивши матеріалисправи,заслухавши поясненняпредставників сторін та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 13 червня 2016 року позов ОСОБА_2 , зустрічні позови ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 задоволено; зустрічні позови ОСОБА_1 і ОСОБА_4 задоволено частково.

Встановлено факт створення (придбання) майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету, спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з травня місяця 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті ОСОБА_13 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини наступного майна:

- квартири АДРЕСА_3 , вартістю 200000,00 грн.;

- всієї вартості майна приватного підприємства «Мінімаксі», що обліковується на балансі указаного підприємства, балансовою вартістю 17986000,00 грн.;

- житлового будинку по АДРЕСА_4 та області, вартістю 140000,00 грн.;

- житлового будинку по АДРЕСА_5 та області, вартістю 150000,00 грн.;

- житлового будинку по АДРЕСА_4 та області, вартістю 150000,00 грн.;

- 1/6 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_6 та земельної ділянки площею 0,1 га за цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва площею 0,1 га за указаною адресою, що становить 1/12 частини;

- прав замовника будівництва 2-кімнатної квартири в будинку АДРЕСА_5 , вартістю 700000,00 грн.;

- мотоцикла Honda VT1300CХ, р.н. НОМЕР_15 , вартістю 150000,00 грн.;

- причепу-фургону житлового, модель ТЕ 450Р2, 1994 року випуску,р.н. НОМЕР_16 , вартістю 10000,00 грн.;

- причепу для перевезення човнів, модель 8904.5502, 2008 року випуску, р.н. НОМЕР_17 , вартістю 15000,00 грн.;

- причепу до легкового автомобіля для перевезення човнів, модель 8902.3601, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_18 , вартістю 15000,00 грн.;

- вкладу у розмірі 170000,00 грн. в ПАТ «Полтавабанк» згідно з договором від 03 лютого 2014 року №009-04-902, яке є об`єктом права спільної сумісної власності, загальною вартістю 1/2 частини у розмірі 9908000,00 грн., виключивши вказану 1/2 частини майна зі складу спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за першою чергою за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_13 . Іна 1/6 частини майна приватного підприємства «МІНІМАКСІ» та на 1/6 частини прав замовника будівництва 2-кімнатної квартири у будинку АДРЕСА_5 .

Визнано за ОСОБА_4 право власності у порядку спадкування за першою чергою за законом після померлого 30.04.2014 рідного сина ОСОБА_13 на 1/6 частини майна приватного підприємства «МІНІМАКСІ» та на 1/6 частини прав замовника будівництва 2-кімнатної квартири у будинку АДРЕСА_5 .

У задоволенні решти вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за першою чергою за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_13 на 1/6 частини майна приватного підприємства «МІНІМАКСІ» та на 1/6 частини прав замовника будівництва 2-кімнатної квартири у будинку АДРЕСА_5 .

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/6 ідеальну частку в житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_6 .

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/6 ідеальну частку в житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_6 .

Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/6 ідеальну частку в житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_6 .

Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/6 ідеальну частку в житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_6 .

Указане судове рішення становило предмет дослідження судів апеляційної та касаційної інстанцій та остаточно ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 22 березня 2017 року залишено без змін./а.с.155-157 т.7/

Задовольняючи заяву та встановлюючи порядок виконання вказаного судового рішення, районний суд виходив із того, що зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних осіб. Тоді як не виконання судового рішення призводить до порушення прав та інтересів заявників, тому з метою створення умов для виконання судового рішення, забезпечення його ефективного і швидкого виконання, суд визнав за доцільне встановити спосіб його виконання відповідно до заявлених вимог.

Апеляційний суд з таким висновком районного суду не погоджується з таких підстав.

Стосовно порушення норм процесуального закону, колегія суддів приймає до уваги наступне.

За змістом частини 2 статті 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог статей 128-131 ЦПК України. Так, за приписами статті 128 цього Кодексу, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка.

Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 14-20 год. 24.12.2021 судом першої інстанції не викликався і примірник заяви про зміну способу виконання судового рішення йому не надсилався.

Разом із цим, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No.2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, §25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Із огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в частині порушення районним судом норм процесуального закону знайшли своє підтвердження. Натомість твердження заявників про наявність підстав для закриття апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не ґрунтуються на нормах процесуального закону, оскільки за встановленого факту не доведення до відома ОСОБА_1 змісту заяви про зміну способу виконання рішення, суд не виконав і належний йому процесуальний обов`язок та не надіслав йому копію ухвали, постановленої за наслідками розгляду такої ухвали. Відтак, при вирішенні питання відкриття апеляційного провадження, колегія суддів вирішено питання поновлення строку на апеляційне оскарження такої ухвали із наведенням її обґрунтування.

По суті вимог заяви, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 435ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони у справі про встановлення або зміну способу й порядку виконання судового рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. Отже, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду не передбачає зміну рішення суду по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення суду. Тобто, слід розрізняти способи захисту цивільного права, передбачені статтею 16 ЦК України, та способи і порядок виконання рішення суду.

Зазначений висновок викладений в постанові Верховного Суду від 04 травня 2020 року у справі № 2-1927/11 (провадження № 61-48245св18).

Із огляду на викладене, питання про можливість встановлення чи зміни порядку виконання судового рішення пов`язано з наявністю обставин, які роблять неможливим його виконання чи утруднюють таке виконання, а правом на подання такої заяви наділені лише стягувач або виконавець.

Так, при постановленні оскаржуваної ухвали, поза увагою суду першої інстанції залишилося, що судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а заявники не є стягувачами, відтак, не мають право на зверненню в суд із заявою про зміну способу виконання судового рішення, виконання якого полягає у реєстрації прав на таке майно відповідно до закону. Доказів на підтвердження існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявниками не надано. Натомість, як правильно зазначив ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги, оскаржуваною ухвалою суду здійснено фактичний відділ у натурі конкретного майна, що перебувало у спільній частковій власності, тобто вирішено питання щодо виділу майна із спільної часткової власності чотирьох фізичних осіб, що становить самостійну позовну вимогу, та не є зміною способу і порядку виконання раніше прийнятого рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна карга підлягає задоволенню, а ухвала районного скасуванню, із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви.

Згідно зі статтю 141 ЦПК України на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір по 302,80 грн. із кожного.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с та н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником - адвокатом Філатовою Тетяною Миколаївною, - задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 20 січня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення порядку виконання судового рішення №554/14955/14-ц відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір по 302,80 грн. із кожного.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 28.05.2024.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак