Полтавський апеляційний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/939/23 Номер провадження 22-ц/814/1907/24Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Чумак О.В.,
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
за участю секретаря Галушко А.О.
розглянула увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Полтаві цивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11 лютого 2024 року, ухвалене суддею Подмарковою Ю.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Полтавської міськоїради,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору:Управління зпитань містобудуваннята архітектуривиконавчого комітетуПолтавської міськоїради,Подільська районнау м.Полтаві рада,про визнанняправа власності.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
встановила:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 , Полтавської міськоїради,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору:Управління зпитань містобудуваннята архітектуривиконавчого комітетуПолтавської міськоїради,Подільська районнау м.Полтавірада,в якомупросить визнати за ним право власності на переобладнані приміщення, позначені в технічному паспорті: літ. "в1" - прибудову до літньої кухні "В" по АДРЕСА_1 , яка була виконана для поліпшення житлових умов.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником 1/5 частини домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , на підставі рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 17.05.2018. До належної йому частини нерухомого майна входить частина житлового будинку літ. А-1, що складається із наступних приміщень: кухня 2-2, площею 8,2 м.кв., кімната 2-3, площею 13,4 м.кв., сіни ІУ, площею 11,4 м.кв, тамбур ІІІ, площею 2,5 м.кв., загальною площею 35,2 м.кв., в тому числі житловою 13,4 м.кв. Господарські споруди: літня кухня літ "В", прибудова літ "в1", гараж літ. "Д", вбиральня літ. "Е", альтанка літ. "М", ворота огорожі № 3, огорожа № 5, огорожа № 7, огорожа № 8.
Загальна площа земельної ділянки за вказаною адресою, яка використовується для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, становить 1141 м.кв., кадастровий номер 5310136700:16:001:0561, площа земельної ділянки, яку фактично використовує він, становить 309 м.кв.
28.09.2020 між ним та Подільською районною у м. Полтаві радою укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.
ОСОБА_2 є власником інших 1/5 частини домоволодіння відповідно до договору дарування серії АЕА № 484482 від 30.05.2001 та 3/5 частин домоволодіння на підставі свідоцтва про спадщину серії ВРО № 783413 від 08.05.2012, що розташоване в АДРЕСА_1 .
Розмір частини земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2 , складає 832 м.кв.
Відповідно до технічного паспорта, виготовленого станом на 22.10.2020, прибудова літ. "в1", до літньої кухні літ. "В" виконана для поліпшення житлових умов, вказана прибудова позначена як не введена в експлуатацію.
Згідно висновку судового експерта ОСОБА_3 за № 48 від 28.12.2020, прибудова відповідає вимогам державних будівельних норм та протипожежним вимогам, технічний стан добрий, її можливо безпечно використовувати, вартість будівлі становить 180957,00 грн.
В 2021 році з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області на звернення позивача з питанням прийняття в експлуатацію переобладнаних приміщень він отримав відповідь, де було роз`яснено загальний порядок реєстрації всіх самочинних споруд, без надання рекомендації в його конкретному випадку.
Вказує, що нормою частини 3статті 376 ЦК Українипередбачені підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником.
Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду, що послугувало підставою звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 11 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Подільська районна у м. Полтаві рада, про визнання права власності залишені без задоволення.
Рішення суду оскаржено позивачем до апеляційного суду.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 визнав його позовні вимоги, представник Полтавської міської ради не висловив заперечень з приводу позовних вимог, як і треті особи. Вказує, що його майнові вимоги не порушували жодних прав чи інтересів інших осіб. Добудови здійснені ним виключно для покращення житлових умов, відповідають нормам ДБН, що підтверджено висновками спеціалістів, проте суд не взяв до уваги вказані обставини, безпідставно відмовивши у задоволенні позову, чим позбавив його прав власника.
Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи не надходили.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції з`явилась представник позивача ОСОБА_4 .
Відповідачі ОСОБА_2 ,Полтавська міськарада,третя особаПодільська районна у м. Полтаві рада до апеляційного суду не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, як на електронні адреси, так і повістками, що надіслані на потові адреси, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
Відповідно до ст. 372 ч.2 ЦПК України неявка вказаних учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Відповідно дост.374ч.1п.1ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановив, що 17.05.2018 заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом від 16.04.2016 року на 1/5 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житлового будинку літ. А1, загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., житловий будинок літ. Б загальною площею 60,7 кв.м, житловою площею 36,5 кв.м., літня кухня літ. В, тамбур літ. в, гараж літ. Д., навіс літ. д. літня кухня К, сарай літ. З, сарай літ. з, навіс літ. з1, навіс літ. з2, вбиральня літ. Е. літній душ літ. Н, альтанка літ. М, навіс літ. П, баня літ. Р, навіс літ. р, літній душ літ. Л, вбиральня літ. Т, огорожа №1, ворота огорожі №2, ворота огорожі №3, огорожа №4, огорожа №5, огорожа №6, що належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності, виданого житлово-експлуатаційним об`єднанням міськвиконкому від 10.02.1987 року за № 39 та зареєстрованого у ПП ПБТІ «Інвентаризатор» у реєстровій книзі №3 за реєстровим № 25. Рішення набрало законної сили 19.06.2018 (а. с. 4-5).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 внесено виправлення в заочне рішенні Ленінського районного суду м. Полтави від 17 травня 2018 року по цивільній справі № 553/3126/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Полтавська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами допущену описку, вказавши у рішенні суду загальну площу житлового будинку літ. А-1, що у АДРЕСА_1 , вказавши вірно 68,3 кв.м., замість 68,7 кв.м. Ухвала набрала законної сили 07.07.2018 (а. с. 7).
ОСОБА_2 на праві спільної часткової приватної власності належить 4/5 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (договір дарування від 30.05.2001 серії АЕА № 484482 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 08.05.2012 ) (а. с. 56-59).
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 134114668 від 13.08.2018 вбачається, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової приватної власності належить 1/5 частка домоволодіння, з господарськими будівлями та спорудами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , об`єкт житлової нерухомості, а саме: житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 68,3 кв.м., 26,9 кв.м. житлова площа, житловий будинок В, загальною площею 60,7 кв.м, житловою площею 36,5 кв.м., літня кухня В, тамбур в, гараж Д, навіс д, літня кухня К, сарай З, сарай з, навіс з1, навіс з2, вбиральня Е, літній душ Н, альтанка М, навіс П, баня Р, навіс р, літній душ Л, вбиральня Т, огорожа № 1, ворота огорожі № 2, ворота огорожі № 3, огорожа № 4, огорожа № 5, огорожа № 6 (а. с. 8-9).
Як вбачається з технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 18.11.2020, власниками зазначено ОСОБА_2 , розмір частки 1/5+3/5, міститься примітка: на прибудову літ. "б2" (у складі приміщень: ІІ пл. 12,4 кв.м.), прибудову літ. "в1", не надано документи, що дають право на виконання будівельних робіт або засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (а. с. 10-17).
Із витягу з Рішення Подільської районної у м. Полтаві ради від 01.07.2020 про передачу в користування (оренду) земельних ділянок вбачається, що Подільська районна у м. Полтаві рада затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер 5310136700:16:001:0561, площею 1141 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передала вказану земельну ділянку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 терміном на 2 роки в користування (оренду) (а. с. 28).
За інформацією Управління з питань містобудування та архітектури від 01.04.2020 № 01-02-01-16/684 "Про планування обмежень на земельну ділянку по АДРЕСА_1 " зазначена земельна ділянка з урахуванням вимог затвердженої в установленому порядку містобудівної документації види і типи обмежень: територія садибної забудови, санітарно-захисна зона від залізничних колій, санітарно-захисна зона кладовища, статус кладовища та розміри санітарно-захисної зони з`ясувати в управлінні житлово-комунального господарства, ІІ, ІІІ-пояс зони санітарної охорони підземних джерел господарсько-питного водопостачання, підтопленість ґрунтовими водами, підстави обмежень: проект коригування генерального плану м. Полтави в частині розроблення містобудівного регламенту центральної частини міста та зміни меж міських територій, який розроблений УЛНДІПМ "Дніпромісто" і затверджений рішенням 20 сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 16.03.2012 (а. с. 30-31).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5316254282020 від 10.06.2020 вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 5310136700:16:001:0561, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа земельної ділянки 0,1141 га (а. с. 32-38).
28.09.2020 між Подільською районною в м. Полтава радою та ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 74, відповідно до умов якого, орендодавець, на підставі рішення 47 сесії 7 скликання Подільської районної у м. Полтаві ради від 01.07.2020, надав в оренду земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5310136700:16:001:0561, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 519645,63 грн, строк дії договору з 01.07.2020 по 30.06.2022, орендна плата за користування земельною ділянкою становить 1039,29 грн на рік, право оренди земельної ділянки зареєстровано 22.12.2020, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.12.2020 № 238691681 (а. с. 18-22, 29, 39).
На підтвердження оплати орендної плати за користування земельною ділянкою позивачем надано квитанції від 09.07.2021 на суму 1039,29 грн та від 11.07.2022 на суму 1039,29 грн (платник ОСОБА_2 ) (а. с. 39а).
Відповідно до висновку експерта № 48 оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи житлового будинку з господарськими будівлями, спорудами та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 прибудова літ. "в1" до літньої кухні літ "В" по АДРЕСА_1 знаходиться в межах однієї присадибної ділянки і відповідає вимогам ДБН в частині розміщення будівлі на земельній ділянці та протипожежним вимогам. Технічний стан прибудови літ. "в1" добрий. Фактичні зусилля в конструктивних елементах не перевищують допустимих, відсутні дефекти та пошкодження, які не перешкоджають нормальній експлуатації конструктивних елементів будівлі, або знижують несучу спроможність. Дефекти та пошкодження в конструкціях будівлі не виявлено. За результатами проведення технічного обстеження об`єкта встановлено його відповідність вимогам надійності і довговічності та можливість його подальшої безпечної експлуатації. Вартість прибудови літ. "в1" складає 180957 грн. 1/5 частина майна, що належить ОСОБА_1 , до складу якої входить: - частина житлового будинку літ. "А-1": кухня 2-2, площею 8,2 м.кв., кімната 2-3, площею 13,4 м.кв., сіни ІV, площею 11,4 м.кв, тамбур ІІІ, площею 2,5 м.кв., загальною площею 35,2 м.кв., в тому числі житловою 13,4 м.кв.; літня кухня літ "В", прибудова літ "в1", гараж літ. "Д", вбиральня літ. "Е", альтанка літ. "М", ворота огорожі № 3, огорожа № 5, огорожа № 7, огорожа № 8 відповідає нормативно-технічним вимогам та після визнання права власності на прибудову літ. "в1", що добудована до літньої кухні літ. "В", може складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінністатті 181 ЦКУ. Розмір земельної ділянки, що пропонується закріпити за новоствореним об`єктом складає 0,0309 га (згідно варіанту фактичного користування земельної ділянки, розробником якого є ФОП ОСОБА_7 ) по АДРЕСА_1 та описується наступними межами: з боку земельної ділянки міської ради ( вул. Авіаційна) довжина межової лінії складає: 11,07 м.; з боку земельної ділянки ( АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_8 ) довжина межової лінії складає: 29,84 с; з боку земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 довжина межової лінії складає: 8,55 м, 3,00м, 5,38 м, 3,08 м, 5,64 м, 9,31 м, 4,50 м. (а. с. 40-55).
ОСОБА_1 на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, стосовно неможливості у позасудовому порядку оформити право власності на самочинно збудоване майно, надано лист Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області з роз`ясненнями щодо його звернення стосовно отримання дозволу на введення в експлуатацію самочинно здійсненої прибудови від 11.01.2021 № 1016-1.20/2/3 та лист Управління з питань містобудування та архітектури від 19.09.2023 № Г01-02-01-13/1232/857 (а. с. 60-61, 112).
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований таким, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 з 21.08.2012 (а. с. 23-24).
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований таким, що проживає за адресою: м. Полтава, з 17.01.2019, є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності 2 гр. загальне захворювання (а. с. 25-27).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що позивач не звертався у передбаченому законом порядку до компетентних органів для оформлення своїх прав на вказане вище майно та не позбавлений можливості такого звернення в подальшому.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першійстатті 5 ЦПК Українивизначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другоїстатті 331 ЦК Україниправо власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Положення частини другоїстатті 331 ЦК Українислід розуміти у системному зв`язку з положеннямистатті 182 ЦК Українищодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає жодних винятків. Як правило, усі об`єкти нерухомого майна в силу своєї специфіки після завершення будівництва підлягають прийняттю в експлуатацію та державній реєстрації.
Отже, для того, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.
Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна).
Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.
Згідно із частиною першоюстатті 376 ЦК Українисамочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першійстатті 376 ЦК Україниознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно достатті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеномуЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
При вирішенні спору про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями27,29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті34,37цьогоЗакону).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п`ятастаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормамиЦК Україничи іншими нормативними актами не передбачено.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, підстав відступати від якого колегія суддів не вбачає.
Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19).
При розгляді справ, пов`язаних із самочинним будівництвом, слід мати на увазі, що відповідно достатті 26 Закону України «Про містобудування», спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина першастатті 15 ЦК України).
Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 127/24183/16-ц (провадження № 61-18811св18), від 01 серпня 2019 року у справі № 501/982/16 (провадження № 61-34431св18), від 06 квітня 2020 року у справі № 638/4159/17 (провадження №61-44685св18), від 14 липня 2020 року у справі № 761/43044/16-ц (провадження № 61-20807св19), від 18 квітня 2019 року справа № 306/2140/17, від 18 лютого 2019 року справа № 308/5988/17-ц, від 26 грудня 2018 року справа № 727/720/17, від 07 лютого 2018 року справа № 127/18746/15-ц.
Згідно з частиною четвертоюстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд першої інстанції правильно послався на те, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що він дотримався визначеної чинним законодавством процедури прийняття в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва та порядку проведення державної реєстрації і оформлення права власності на нього.
При цьому листи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області від 11.01.2021 та Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 15.09.2023, надані на звернення, не містять відмови позивачу, а роз`яснюють порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та вказують на неприпустимість вимагати від суб`єкта господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженогоЗаконом України № 3392-VI від 19.05.2011.
Відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відмову у прийнятті заяви відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, оскільки її прийняття суперечить закону.
Враховуючи те, що позивач не звертався у передбаченому законом порядку до компетентних органів для оформлення своїх прав на вказане вище майно та не позбавлений можливості такого звернення в подальшому. Відповідачі прав позивача не порушували. Визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 суперечить закону. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги позивача переважно дублюють обґрунтування позовних вимог, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, тому на увагу колегії суддів не заслуговують.
Надані на звернення позивача листи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області від 11.01.2021 та Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 15.09.2023, не є відмовою компетентного органу в прийнятті в експлуатацію переобладнаних приміщень. В разі, якщо позивач вважає, що вказані листи містять відмову компетентного органу з вказаного питання, він має право оскаржити її у встановленому законом порядку.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не встановлено.
За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Крім того суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районногосуду м.Полтави від11лютого 2024року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді Ю.В.Дряниця
Л.І.Пилипчук
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2024 |
Оприлюднено | 30.05.2024 |
Номер документу | 119336014 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Чумак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні