Рішення

від 27.05.2024 по справі 140/3245/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3245/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» (далі ТзОВ «Волинь Палетс», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA205050/2024/000018/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2024 між ТзОВ «Волинь Палетс» (покупець) та фірмою «Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Usfugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski» (продавець/постачальник) укладено контракт №Р0011/01/24, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти у власність та оплатити товар петлі і заклепки.

Згідно із Рахунком-фактурою №6/07/2023 вартість петель за 1 шт складає 0,32 EUR, вартість заклепок за 1 кг складає 2.35 EUR. До сплати - 25 180,00 EUR. Відповідно до митної декларації (далі МД) №24UA2050006834U3 від 29.01.2024 митна вартість товару визначена в сумі 25180 євро (20480,00 EUR за петлі та 4700,00 EUR за заклепки).

Відповідно до Платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №115 від 16.01.2024 ТзОВ «Волинь Палетс» на рахунок Продавця переведено передоплату в сумі 25 180,00 EUR.

Проте, 02.02.2024 Волинською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000018/2, відповідно до якого митну вартість товару визначено за резервним методом.

Позивач вважає, що прийняте рішення про коригування митної вартості та картка відмови є необґрунтованим, безпідставним та таким що підлягають скасуванню з огляду на таке: відповідач не надав обґрунтування того, що документи, які подані для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації; надані позивачем до митного оформлення документи місять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за товари; у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA205050/2024/000018/2.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від30.05.2012 №651, статті 257 Митного кодексу України (далі МК України), для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «Волинь Палетс» було подано МД №24UA205050006834U4 від 29.01.2024 на:

- Товар 1: «Петлі (завіси) металеві для рам піддонів. Складаються з двох металевих напів-петельта шпильки що їх скріплює. Призначені для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних для піддонів, які утримують зусилля розтягу при навантаженні та надають можливість для формування каркасу над піддоном, шо утримує товар насипом в площині піддону. Всього - 64000 комплектів. Країна походження: Польща. Виробник: «JUNIT». Товари не є подвійного використання та військового призначення»;

- Товар 2: «Заклепки 23 мм, призначені для кріплення петель для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних. Кількість - 2000 кг на 2-х піддонах. Країна походження: Польща. Виробник: «JUNIT». Товари не є подвійного використання та військового призначення».

Крім того, позивачем подано перелік товаро-супровідних документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме: рахунок-проформа №P0011/01/2024 від 11.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) №F0003/01/2024 від 25.01.2024; автотранспортна накладна №683172 від 25.01.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AT0041548 від 25.01.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №15 від 16.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 151 від 23.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №29/01/1 від 29.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 25.01.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №B-100 від 29.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №P0011/01/2024 від 11.01.2024; договір про надання послуг митного брокера №1 від 27.11.2023; договір (контракт) про перевезення №19-01/24 від 19.01.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL331020E0074912 від 25.01.2024.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: висновок Волинської ТПП №B-100 від 29.01.2024 ґрунтується лише на наданих документах, а також відсутній аналіз зовнішніх джерел; згідно контакту умови поставки FCA PL Aleksandria Pierwsza, згідно заявки на перевезення місце завантаження Польща 42274 Konopiska, а в товаротранспортній накладній вказано місце завантаження Czestochowa; вартість товару згідно інвoйcу №F0003/01/2024 від 06.07.2023 становить 25180 євро або 110175,09 польських злотих (курс вказано в інвойсі), у митній декларації країни експорту сумарна вартість товару становить 109133 польських злотих; також прайс-лист №б/н від 25.01.2024 є лише пропозицією на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до статті 7 ГАТТ повинен бути виданий для загального кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Крім цього, по МД №24UA205050006834U4 від 29.01.2024 відбулось спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. Під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, зокрема: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Оскільки позивачем не було подано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визнана за основним методом визначення митної вартості.

Митну вартість товару було визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні: товар 1 - 4,67 євро/кг за МД №UA205030/23/21026 від 06.11.2023; товар 2 - 2,54 євро/кг за МД №UA205050/23/31306 від 28.04.2023.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №24UA205050007481U4 від 02.02.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

В поданій до суду відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відзиву з підстав аналогічно тим, що наведені у позовній заяві.

Ухвалою суду від 27.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

11.01.2024 між ТзОВ «Волинь Палетс» (покупець) та фірмою «Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Usfugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski» продавець/постачальник) укладено контракт №Р0011/01/24, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти у власність та оплатити товар петлі і заклепки.

Декларантом в інтересах ТзОВ Волинь Палетс подано до Волинської митниці МД №24UA2050006834U3 від 29.01.2024 на:

- товар 1: «Петлі (завіси) металеві для рам піддонів. Складаються з двох металевих напів-петель та шпильки, що їх скріплює. Призначені для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних для піддонів, які утримують зусилля розтягу при навантаженні та надають Товар 1: «Петлі (завіси) металеві для рам піддонів. Складаються з двох металевих напів-петель та шпильки що їх скріплює. Призначені для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних для піддонів, які утримують зусилля розтягу при навантаженні та надають можливість для формування каркасу над піддоном, шо утримує товар насипом в площині піддону. Всього - 64000 комплектів. Країна походження: Польща. Виробник: «JUNIT». Товари не є подвійного використання та військового призначення»;

- товар 2: «Заклепки 23 мм, призначені для кріплення петель для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних. Кількість - 2000 кг на 2-х піддонах. Країна походження: Польща. Виробник: «JUNIT». Товари не є подвійного використання та військового призначення».

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи: рахунок-проформа №P0011/01/2024 від 11.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) №F0003/01/2024 від 25.01.2024; автотранспортна накладна №683172 від 25.01.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AT0041548 від 25.01.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №15 від 16.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 151 від 23.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №29/01/1 від 29.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 25.01.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №B-100 від 29.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №P0011/01/2024 від 11.01.2024; договір про надання послуг митного брокера №1 від 27.11.2023; договір (контракт) про перевезення №19-01/24 від 19.01.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL331020E0074912 від 25.01.2024.

02.02.2024 декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів згідно із статтями 53, 54 МК України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів митний орган мотивував тим, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме: висновок Волинської ТПП №B-100 від 29.01.2024 ґрунтується лише на наданих документах, а також відсутній аналіз зовнішніх джерел; згідно контакту умови поставки FCA PL Aleksandria Pierwsza, згідно заявки на перевезення місце завантаження Польща 42274 Konopiska, а в товаротранспортній накладній вказано місце завантаження Czestochowa; вартість товару згідно інвoйcу №F0003/01/2024 від 06.07.2023 становить 25180 євро або 110175,09 польських злотих (курс вказано в інвойсі), у митній декларації країни експорту сумарна вартість товару становить 109133 польських злотих; також прайс-лист №б/н від 25.01.2024 є лише пропозицією на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до статті 7 ГАТТ повинен бути виданий для загального кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу..

Декларант відмовився від надання вищевказаних документів, про що зазначено в заяві від 02.02.2024 б/н.

02.02.2024 Волинською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000018/2, відповідно до якого митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: товар 1 - 4,67 євро/кг за МД №UA205030/23/21026 від 06.11.2023; товар 2 - 2,54 євро/кг за МД №UA205050/23/31306 від 28.04.2023.

Крім того, 02.02.2024 Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000093 з причин неподання декларантом документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA205050/2024/000018/2.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №24UA205050007481U4 від 02.02.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: рахунок-проформа №P0011/01/2024 від 11.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) №F0003/01/2024 від 25.01.2024; автотранспортна накладна №683172 від 25.01.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AT0041548 від 25.01.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №15 від 16.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 151 від 23.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №29/01/1 від 29.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 25.01.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №B-100 від 29.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №P0011/01/2024 від 11.01.2024; договір про надання послуг митного брокера №1 від 27.11.2023; договір (контракт) про перевезення №19-01/24 від 19.01.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL331020E0074912 від 25.01.2024 (а. с. 18-50).

Відносно виявлених митним органом розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, які викладені у графі 33 оскаржуваного рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №/2024/000018/2, суд зазначає наступне.

Зокрема, суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що висновок Волинської ТПП від 29.01.2024 №В-100 грунтується лише на наданих документах, а також відсутній аналіз зовнішніх джерел, відтак не може бути взятий до уваги під час митного оформлення ввезеного на територію України товару, з огляду на наступне.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначено Законом України Про торгово-промислові палати України від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємств експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

За приписами частини другої статті 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування по всій території України.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15, де ним враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутись до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), однак таке своє право не реалізувала.

Так, експертним висновком Волинської торгово-промислової палати №В-100 від 29.01.2024 встановлено, що у результаті вивчення та аналізу наданих документів експертом встановлено, що товар, а саме: петлі (zawiasy do nadstawek), ввозяться в Україну згідно рахунку-фактури №F0003/01/2024 від 25.01.2024 Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Uslugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski (Польща) та контракту №Р0011/01/2024 від 11.01.2024, укладеного між ТОВ «Волинь Палетс» (Україна) - Покупець, та Zaklad Produkcyjno-Handlowo- Uslugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski (Польща) - Продавець.

Об`єкт експертизи (петлі (zawiasy do nadstawek)) походить з Європейського Союзу, що підтверджено сертифікатом походження Європейського Союзу EUR.l Nr/No PL/MF/AT 0041548 від 25.01.2024.

Експертом встановлено, що вартість петель (zawiasy do nadstawek), що експортуються згідно контракту № Р0011/01/2024 від 11.01.2024, укладеного між ТОВ «Волинь Палетс» (Україна) та Zaklad Produkcyjno- Handlowo-Uslugowy «JUNIT» Krzysztof.Jeziprski (Польща) та фактури № F0003/01/2024 від 25.01.2024 складає - 0,32 EUR за 1 шт.

Вартість товару вказана без урахування податків, зборів, інших обов`язкових платежів, які стягуються при ввезені товару на територію України.

Курс Національного банку України на дату складання висновку експерта становить 1 EUR-41,0567 грн (а. с. 33-34).

Отже, висновки відповідача про неприйнятність таких відомостей є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та суперечать йому.

Таким чином, експертний висновок ґрунтується на об`єктивних даних, а дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в даній галузі.

Слід також зазначити, що діюча редакція Митного кодексу України не містить повноважень у представників митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, передбаченого статтею 54 МК України щодо надання правової оцінки висновку торгово-промислової палати.

Щодо розбіжності про те, що згідно контакту №Р0011/01/24 від 11.01.2024, укладеного між ТзОВ «Волинь Палетс» (покупець) та фірмою «Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Usfugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski» (продавець/постачальник), умови поставки FCA PL Aleksandria Pierwsza, згідно заявки на перевезення місце завантаження Польща 42274 Konopiska, а в товаротранспортній накладній вказано місце завантаження Czestochowa, суд зазначає наступне.

Зокрема, як зазначає позивач, вказана розбіжність є результатом звичайної плутанини, оскільки Конописька (Konopiska) - це гміна (громада), але також і однойменне село. У гміні знаходиться село Aleksandria Pierwsza, в якій здійснює свою діяльність «Zaktad Produkcyjno-Handlowo-UsHjgowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski» (що відображено на його печатці). Замитнення ж мало відбуватись в місті Czestochowa. Плутанина могла виникнути внаслідок некоректного вказування адреси Czestochowa в CMR №683172 (ТТН) в графі 4, оскільки така заповнювалась не Позивачем, а відправником вантажу. Також вказує, що вона могла бути сплутана з графою 21 «Складений в», де вказується найменування населеного пункту, де була складена накладна CMR, дата її заповнення. Натомість в графі 4 «Місце і дата завантаження вантажу» вказується місце і дата завантаження вантажу. Відтак, місце складення могло бути сплутане із місцем замитнення. Вказане є помилкою брокера зі сторони постачальника при оформлені документів. Однак, в будь-якому разі, і село Aleksandria Pierwsza, і гміна Konopiska, і село Konopiska, і місто Czestochowa знаходяться в межах 10 кілометрів один від одного і тому будь-які розбіжності, пов`язані з місцем завантаження- є мінімальними.

Згідно підпункту «а» пункту 1 статті 7 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності даних, зазначених у підпунктах b), d), е), f), g), h) та j) пункту 1 статті 6 несе Відправник.

Згідно підпункту d) пункту 1 статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів - це якраз місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки.

Відтак, за некоректно заповнену графу із місцем завантаження відповідальність несе саме Відправник, а не Позивач.

Восьмий апеляційний адміністративний суд в постанові від 15.02.2024 по справі №140/11524/23 вказав: «… враховуючи, що місце завантаження Gosselies (вказане в автотранспортній накладній) є лише районом Charleroi, яке зазначене у решті товаросупровідних документах, тому на думку суду, наявні розбіжності щодо місця завантаження оцінюваного товару та вартість транспортних витрат у сумі 87000,00 грн (за одну машину) не можуть викликати сумніви у заниженні митних платежів. Подані позивачем документи містять інформацію про товар та його ціну, а отже в сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом...»

Разом з тим, суд звертає увагу, що місце завантаження 42274 Konopiska підтверджується наданими позивачем Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №33/4 від 02.02.2024: «Міжнародні транспортні послуги по маршруту 42274 Konopiska (PL) - п/п Ягодин (UA), автомобілем ВК1106СВ напівпричіп НОМЕР_1 », Konopiska - с. Тойкут (а. с. 30). Вартість перевезення вантажу із Konopiska до митного переходу Ягодин 28000,00 грн; довідкою №29/01/1 від 29.01.2024 про транспорті витрати, де вказано, що вартість перевезення вантажу автомобілем р/н НОМЕР_2 за маршрутом 42274 Konopiska (PL) - село Тойкут Волинська область складає 28000,00 грн, навантаження входить у вартість перевезення, вантаж не застрахований (а. с. 29); заявкою на перевезення вантажу №151 від 23.01.2024, відповідно до якої адресою завантаження є «Польща, 42274 - Konopiska», адреса розвантаження - село Тойкут Волинська область, оплата за перевезення 40 670 грн (а. с. 28); рахунком-фактурою (інвойсом) №F0003/01/2024 від 25.01.2024, де місцем складення вказано саме «Konopiska» (а. с. 19, 20).

Крім того, згідно контракту №Р0011/01/2024 умовою поставки товару є FCA.

Згідно пункту 3.3 Контракту №Р0011/01/2024 «Право власності на партію Товару згідно окремого рахунку- фактури переходить від Постачальника до покупця в момент поставки (передачі) Товару і відповідним переходом всіх ризиків загибелі та пошкодження Товару до Покупця.».

Відповідно, оскільки обов`язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на Постачальника, то така складова митної вартості товару, як витрати на навантаження/розвантаження у цьому випадку не потребує додаткового підтвердження, відповідно, не має значення не цілком коректне зазначення місця завантаження товару.

Згідно офіційного тлумачення торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Варто зауважити, що вибір місця постачання вплине на зобов 'язання з навантаження й розвантаження товару в цьому місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Відтак поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню покладає на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника.

Відтак, контрактом та встановленими ним умовами поставки FCA передбачено, що витрати на навантаження / завантаження несе продавець, а відтак позивач не несе будь-які витрати.

Таким чином, твердження відповідача про те, що відсутні відомості щодо того, хто несе витрати за навантаження і як наслідок відсутня така складова митної вартості як витрати на навантаження є безпідставними.

Щодо розбіжності про те, що «вартість товару згідно інвойсу №F0003/01/2024 від 06.07.2023 становить 25180 євро або 110175,09 польських злотих (курс вказано в інвойсі), митній декларації експорту сумарна вартість товару становить 109133 польських злотих» суд зазначає таке.

Згідно пункту 4 контракту №Р0011/01/2024 від 11.01.2024 валюта товару Євро, а саме 25180 Євро (а. с. 35), що відповідає умовам додатку №1 до вказаного контракту (а. с. 40).

Відтак, з огляду на зазначене, можна дійти висновку, що сторони не погоджували оплату в польських злотих і, відповідно, будь-які розбіжності, пов`язані з ціною в польських злотих не мають впливу на визначення митної вартості імпортованого товару.

Суд вважає, що твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в польських злотих, зазначеній в рахунках-фактури та у деклараціях країни експорту, не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов контракту та додатків до нього ціна товару встановлюється в євро.

Крім того, в інвойсі №F0003/01/2024 від 06.07.2023 вартість товару визначена в євро та становить 25180 євро.

Також суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. При цьому, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів. Водночас, як слідує з експортної декларації 24HL331020E0074912 від 25.01.2024, у ній зазначено статистичну вартість у євро так і в польських злотих.

Разом з тим, будь-які розбіжності, пов`язані із декларацією країни відправлення не впливають на митну вартість товару, адже декларація країни виправлення в розумінні МК України не належить до основних документів, визначених частиною другою статті 53 МК України. Оскільки лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо такої розбіжності як «прайс-лист №б/н від 25.01.2024 є лише пропозицією на кожну окрему поставку від продавця. Проте, прайс-лист виробника товару відповідно до статті 7 ГATT повинен бути виданий для загального кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу», суд зазначає, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс- лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

У прайс-листах було наведено цінову інформацію, яка не стосувалася того чи іншого покупця чи групи покупців. У документах наведено цінову інформація оцінюваного товару відносно загального кола покупців, яка була актуальна на дату митного оформлення товару, відтак прайс-лист в даному випадку не може впливати на визначення митної вартості товару.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у справі №810/2674/20.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA205050/2024/000018/2 відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що наведені у цьому рішенні розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Суд також наголошує на тому, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номерів та дат МД (МД №UA205030/23/21026 від 06.11.2023, МД №UA205050/23/31306 від 28.04.2023.), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 6691,66 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №81 від 11.03.2024.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Театральна, 15, код ЄДРПОУ 44113911) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код ВП 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA205050/2024/000018/2.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» судовий збір в розмірі 6691 (шість тисяч шістсот дев`яносто одну) гривню 66 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський