Постанова

від 21.11.2024 по справі 140/3245/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/3245/24 пров. № А/857/16311/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року (суддя Лозовський О.А., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Палетс" доВолинської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Палетс" у березні 2024 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA205050/2024/000018/2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що прийняте рішення про коригування митної вартості та картка відмови є необґрунтованим, безпідставним та таким що підлягають скасуванню з огляду на таке: відповідач не надав обґрунтування того, що документи, які подані для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації; надані позивачем до митного оформлення документи місять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за товари; у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA205050/2024/000018/2.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та , як наслідок витребування додаткових документів (у тому числі платіжних)Ю які б ці сумніви усунули. Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого методу визначення митної вартості товару, проте позивач не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 11.01.2024 між ТзОВ «Волинь Палетс» (покупець) та фірмою «Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Usfugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski» продавець/постачальник) укладено контракт №Р0011/01/24, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти у власність та оплатити товар петлі і заклепки.

Декларантом в інтересах ТзОВ Волинь Палетс подано до Волинської митниці МД №24UA2050006834U3 від 29.01.2024 на:

- товар 1: «Петлі (завіси) металеві для рам піддонів. Складаються з двох металевих напів-петель та шпильки, що їх скріплює. Призначені для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних для піддонів, які утримують зусилля розтягу при навантаженні та надають Товар 1: «Петлі (завіси) металеві для рам піддонів. Складаються з двох металевих напів-петель та шпильки що їх скріплює. Призначені для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних для піддонів, які утримують зусилля розтягу при навантаженні та надають можливість для формування каркасу над піддоном, шо утримує товар насипом в площині піддону. Всього - 64000 комплектів. Країна походження: Польща. Виробник: «JUNIT». Товари не є подвійного використання та військового призначення»;

- товар 2: «Заклепки 23 мм, призначені для кріплення петель для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних. Кількість - 2000 кг на 2-х піддонах. Країна походження: Польща. Виробник: «JUNIT». Товари не є подвійного використання та військового призначення».

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи: рахунок-проформа №P0011/01/2024 від 11.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) №F0003/01/2024 від 25.01.2024; автотранспортна накладна №683172 від 25.01.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AT0041548 від 25.01.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №15 від 16.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 151 від 23.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №29/01/1 від 29.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 25.01.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №B-100 від 29.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №P0011/01/2024 від 11.01.2024; договір про надання послуг митного брокера №1 від 27.11.2023; договір (контракт) про перевезення №19-01/24 від 19.01.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL331020E0074912 від 25.01.2024.

02.02.2024 декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів згідно із статтями 53, 54 МК України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів митний орган мотивував тим, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме: висновок Волинської ТПП №B-100 від 29.01.2024 ґрунтується лише на наданих документах, а також відсутній аналіз зовнішніх джерел; згідно контакту умови поставки FCA PL Aleksandria Pierwsza, згідно заявки на перевезення місце завантаження Польща 42274 Konopiska, а в товаротранспортній накладній вказано місце завантаження Czestochowa; вартість товару згідно інвoйcу №F0003/01/2024 від 06.07.2023 становить 25180 євро або 110175,09 польських злотих (курс вказано в інвойсі), у митній декларації країни експорту сумарна вартість товару становить 109133 польських злотих; також прайс-лист №б/н від 25.01.2024 є лише пропозицією на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до статті 7 ГАТТ повинен бути виданий для загального кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу..

Декларант відмовився від надання вищевказаних документів, про що зазначено в заяві від 02.02.2024 б/н.

02.02.2024 Волинською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000018/2, відповідно до якого митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: товар 1 - 4,67 євро/кг за МД №UA205030/23/21026 від 06.11.2023; товар 2 - 2,54 євро/кг за МД №UA205050/23/31306 від 28.04.2023.

Крім того, 02.02.2024 Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000093 з причин неподання декларантом документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA205050/2024/000018/2.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №24UA205050007481U4 від 02.02.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК та іншими законами України.

За приписами частини першої статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 МК передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 МК визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За вимогами статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК, приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною першою статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою, четвертою статті 57 МК кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК.

Згідно з частиною першою, другою статті 55 МК, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 М. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути пов`язані з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК, є обов`язком декларанта.

Згідно з матеріалами справи, як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: рахунок-проформа №P0011/01/2024 від 11.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) №F0003/01/2024 від 25.01.2024; автотранспортна накладна №683172 від 25.01.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AT0041548 від 25.01.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №15 від 16.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 151 від 23.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №29/01/1 від 29.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 25.01.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №B-100 від 29.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №P0011/01/2024 від 11.01.2024; договір про надання послуг митного брокера №1 від 27.11.2023; договір (контракт) про перевезення №19-01/24 від 19.01.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL331020E0074912 від 25.01.2024 (а. с. 18-50).

Стосовно виявлених митним органом розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, які викладені у графі 33 оскаржуваного рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №/2024/000018/2.

Відповідач вказував, що висновок Волинської ТПП від 29.01.2024 №В-100 ґрунтується лише на наданих документах, а також відсутній аналіз зовнішніх джерел, відтак не може бути взятий до уваги під час митного оформлення ввезеного на територію України товару, з огляду на наступне.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначено Законом України Про торгово-промислові палати України від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємств експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

За приписами частини другої статті 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування по всій території України.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15, де ним враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутись до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), однак таке своє право не реалізувала.

Так, експертним висновком Волинської торгово-промислової палати №В-100 від 29.01.2024 встановлено, що у результаті вивчення та аналізу наданих документів експертом встановлено, що товар, а саме: петлі (zawiasy do nadstawek), ввозяться в Україну згідно рахунку-фактури №F0003/01/2024 від 25.01.2024 Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Uslugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski (Польща) та контракту №Р0011/01/2024 від 11.01.2024, укладеного між ТОВ «Волинь Палетс» (Україна) - Покупець, та Zaklad Produkcyjno-Handlowo- Uslugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski (Польща) - Продавець.

Об`єкт експертизи (петлі (zawiasy do nadstawek)) походить з Європейського Союзу, що підтверджено сертифікатом походження Європейського Союзу EUR.l Nr/No PL/MF/AT 0041548 від 25.01.2024.

Експертом встановлено, що вартість петель (zawiasy do nadstawek), що експортуються згідно контракту № Р0011/01/2024 від 11.01.2024, укладеного між ТОВ «Волинь Палетс» (Україна) та Zaklad Produkcyjno- Handlowo-Uslugowy «JUNIT» Krzysztof.Jeziprski (Польща) та фактури № F0003/01/2024 від 25.01.2024 складає - 0,32 EUR за 1 шт.

Вартість товару вказана без урахування податків, зборів, інших обов`язкових платежів, які стягуються при ввезені товару на територію України.

Курс Національного банку України на дату складання висновку експерта становить 1 EUR-41,0567 грн (а. с. 33-34).

Отже, висновки відповідача про неприйнятність таких відомостей є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та суперечать йому.

Таким чином, експертний висновок ґрунтується на об`єктивних даних, а дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в даній галузі.

Слід також зазначити, що діюча редакція Митного кодексу України не містить повноважень у представників митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, передбаченого статтею 54 МК України щодо надання правової оцінки висновку торгово-промислової палати.

Щодо розбіжності про те, що згідно контакту №Р0011/01/24 від 11.01.2024, укладеного між ТзОВ «Волинь Палетс» (покупець) та фірмою «Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Usfugowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski» (продавець/постачальник), умови поставки FCA PL Aleksandria Pierwsza, згідно заявки на перевезення місце завантаження Польща 42274 Konopiska, а в товаротранспортній накладній вказано місце завантаження Czestochowa.

Слід зазначити, що Конописька (Konopiska) - це гміна (громада), але також і однойменне село. У гміні знаходиться село Aleksandria Pierwsza, в якій здійснює свою діяльність «Zaktad Produkcyjno-Handlowo-UsHjgowy «JUNIT» Krzysztof Jeziorski» (що відображено на його печатці). Замитнення ж мало відбуватись в місті Czestochowa. Неточність могла виникнути внаслідок некоректного вказування адреси Czestochowa в CMR №683172 (ТТН) в графі 4, оскільки така заповнювалась не Позивачем, а відправником вантажу. Також вказує, що вона могла бути сплутана з графою 21 «Складений в», де вказується найменування населеного пункту, де була складена накладна CMR, дата її заповнення. Натомість в графі 4 «Місце і дата завантаження вантажу» вказується місце і дата завантаження вантажу. Відтак, місце складення могло бути сплутане із місцем замитнення. Вказане є помилкою брокера зі сторони постачальника при оформлені документів. Однак, в будь-якому разі, і село Aleksandria Pierwsza, і гміна Konopiska, і село Konopiska, і місто Czestochowa знаходяться в межах 10 кілометрів один від одного і тому будь-які розбіжності, пов`язані з місцем завантаження- є мінімальними.

Згідно підпункту «а» пункту 1 статті 7 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності даних, зазначених у підпунктах b), d), е), f), g), h) та j) пункту 1 статті 6 несе Відправник.

Згідно підпункту d) пункту 1 статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів - це якраз місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки.

Відтак, за некоректно заповнену графу із місцем завантаження відповідальність несе саме Відправник, а не Позивач.

Наявні розбіжності щодо місця завантаження оцінюваного товару не можуть викликати сумніви у заниженні митних платежів. Подані позивачем документи містять інформацію про товар та його ціну, а отже в сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що місце завантаження 42274 Konopiska підтверджується наданими позивачем Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №33/4 від 02.02.2024: «Міжнародні транспортні послуги по маршруту 42274 Konopiska (PL) - п/п Ягодин (UA), автомобілем ВК1106СВ напівпричіп НОМЕР_1 », Konopiska - с. Тойкут (а. с. 30). Вартість перевезення вантажу із Konopiska до митного переходу Ягодин 28000,00 грн; довідкою №29/01/1 від 29.01.2024 про транспорті витрати, де вказано, що вартість перевезення вантажу автомобілем р/н НОМЕР_2 за маршрутом 42274 Konopiska (PL) - село Тойкут Волинська область складає 28000,00 грн, навантаження входить у вартість перевезення, вантаж не застрахований (а. с. 29); заявкою на перевезення вантажу №151 від 23.01.2024, відповідно до якої адресою завантаження є «Польща, 42274 - Konopiska», адреса розвантаження - село Тойкут Волинська область, оплата за перевезення 40 670 грн (а. с. 28); рахунком-фактурою (інвойсом) №F0003/01/2024 від 25.01.2024, де місцем складення вказано саме «Konopiska» (а. с. 19, 20).

Крім того, згідно контракту №Р0011/01/2024 умовою поставки товару є FCA.

Згідно пункту 3.3 Контракту №Р0011/01/2024 «Право власності на партію Товару згідно окремого рахунку- фактури переходить від Постачальника до покупця в момент поставки (передачі) Товару і відповідним переходом всіх ризиків загибелі та пошкодження Товару до Покупця.».

Відповідно, оскільки обов`язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на Постачальника, то така складова митної вартості товару, як витрати на навантаження/розвантаження у цьому випадку не потребує додаткового підтвердження, відповідно, не має значення не цілком коректне зазначення місця завантаження товару.

Згідно офіційного тлумачення торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Варто зауважити, що вибір місця постачання вплине на зобов 'язання з навантаження й розвантаження товару в цьому місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Відтак поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню покладає на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника.

Відтак, контрактом та встановленими ним умовами поставки FCA передбачено, що витрати на навантаження / завантаження несе продавець, а відтак позивач не несе будь-які витрати.

Таким чином, твердження апелянта про те, що відсутні відомості щодо того, хто несе витрати за навантаження і як наслідок відсутня така складова митної вартості як витрати на навантаження є безпідставними.

Щодо розбіжності про те, що «вартість товару згідно інвойсу №F0003/01/2024 від 06.07.2023 становить 25180 євро або 110175,09 польських злотих (курс вказано в інвойсі), митній декларації експорту сумарна вартість товару становить 109133 польських злотих».

Згідно пункту 4 контракту №Р0011/01/2024 від 11.01.2024 валюта товару Євро, а саме 25180 Євро (а. с. 35), що відповідає умовам додатку №1 до вказаного контракту (а. с. 40).

Відтак, з огляду на зазначене, можна дійти висновку, що сторони не погоджували оплату в польських злотих і, відповідно, будь-які розбіжності, пов`язані з ціною в польських злотих не мають впливу на визначення митної вартості імпортованого товару.

Твердження апелянта про наявність розбіжностей у вартості товару в польських злотих, зазначеній в рахунках-фактури та у деклараціях країни експорту, не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов контракту та додатків до нього ціна товару встановлюється в євро.

Крім того, в інвойсі №F0003/01/2024 від 06.07.2023 вартість товару визначена в євро та становить 25180 євро.

Також суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. При цьому, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів. Водночас, як слідує з експортної декларації 24HL331020E0074912 від 25.01.2024, у ній зазначено статистичну вартість у євро так і в польських злотих.

Разом з тим, будь-які розбіжності, пов`язані із декларацією країни відправлення не впливають на митну вартість товару, адже декларація країни виправлення в розумінні МК України не належить до основних документів, визначених частиною другою статті 53 МК України. Оскільки лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо такої розбіжності як «прайс-лист №б/н від 25.01.2024 є лише пропозицією на кожну окрему поставку від продавця. Проте, прайс-лист виробника товару відповідно до статті 7 ГATT повинен бути виданий для загального кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу», суд зазначає, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс- лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

У прайс-листах було наведено цінову інформацію, яка не стосувалася того чи іншого покупця чи групи покупців. У документах наведено цінову інформація оцінюваного товару відносно загального кола покупців, яка була актуальна на дату митного оформлення товару, відтак прайс-лист в даному випадку не може впливати на визначення митної вартості товару.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у справі №810/2674/20.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на МД №UA205030/23/21026 від 06.11.2023, вказана в якій митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 5 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а зазначив, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. Чого, однак, зроблено не було.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24 грудня 2020 року в справі №804/4906/15.

Відтак, на переконання апеляційного суду, позивач у відповідності до вимог статей 52, 53 МК подав всі необхідні документи для митного оформлення придбаного товару за ціною договору, які не містили в собі розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК, і в митного органу, враховуючи викладене, не було підстав для винесення оскаржуваного рішення.

З огляду на вказані норми законодавства та встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з апелянтом, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч приписами частини другої статті 77 КАС не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості імпортованого товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в МД. Відтак були відсутні підстави для коригування митної вартості та прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №140/3245/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда З. М. Матковська