Рішення

від 28.05.2024 по справі 260/547/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2024 року м. Ужгород№ 260/547/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради щодо присвоєння належному позивачу нерухомому майну - торгівельному павільйону загальною площею 39,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , поштову адресу; 2) зобов`язати Управління містобудування та архітектури Ужгородської міськради вчинити певні дії, а саме: присвоїти належному ОСОБА_2 нерухомому майну: торгівельному павільйону загальною площею 39,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , поштову адресу.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору про безкоштовне користування автозупинкою-комплексом їй надано у безоплатне користування місце на облаштування автобусної зупинки у комплексі з торгівельним павільйоном. Так, на підставі рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради за власні кошти позивач провела облаштування такої зупинки та будівництво торгівельного павільйону, виготовила необхідну технічну документацію, у зв`язку з чим набула право власності на новостворений об`єкт. З метою належної реєстрації права власності позивач звернулася до державного реєстратора, однак отримала роз`яснення про неможливість вчинення реєстраційних дій з огляду на відсутність в об`єкта нерухомості поштової адреси. Після цього позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила присвоїти торгівельному павільйону поштову адресу, однак отримала відмову з мотивів відсутності документів на землю та з посиланням на те, що об`єкт є малою архітектурною формою. Вказані твердження відповідача вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

03 травня 2024 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Так, зазначає, що відповідно до Положення про порядок будівництва та використання міських автозупинок-комплексів, реєстрація права власності на такий об`єкт здійснюється за Ужгородською міською радою. В свою чергу позивач являється інвестором будівництва та користувачем автозупинки-комплексу. В якості компенсації витрат на будівництво особи, які будували такі об`єкти, наділялись правом безкоштовного їх користування терміном на 10 років. Окрім того, особи, які виявили бажання будувати автозупинки-комплексу, були зобов`язані здати такий об`єкт в експлуатацію шляхом оформлення Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Також звертає увагу суду на те, що вказане положення наділяло позивача правом будівництва малої архітектурної форми, тобто тимчасової споруди, що не передбачає необхідності присвоєння адреси.

13 травня 2024 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується. Звертає увагу суду на не підтвердження жодними належними та допустимими доказами твердження позивача про те, що ОСОБА_1 є виключно користувачем торгівельного павільйону. Така нерухомість збудована за власні кошти позивача, а будь-якого договору щодо передачі майна у власність Ужгородській міській раді не укладалось. Окрім того, позивач відхиляє посилання відповідача на те, що об`єкт будівництва є малою архітектурною формою, оскільки таке спростовується актом введення його в експлуатацію саме як об`єкт нерухомості з наявністю інженерних мереж, що оформлено технічним паспортом. Також заявляє, що при зверненні до відповідача із заявами позивачем було подано, в тому числі, копію договору №35 від 14.01.2008 про безкоштовне користування земельною ділянкою, що є чинним з огляду на пролонгацію в силу ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що з метою приведення міських автобусних зупинок в належний стан, керуючись рішенням L сесії міської ради IV скликання від 28.02.2006 №894 рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради №226 від 23 серпня 2006 року приватному підприємцю ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) надано дозвіл на облаштування автобусних зупинок в комплексі з торговим павільйоном по вул. Гагаріна («Мехзавод-1»). При цьому забудовника зобов`язано протягом 1-го місяця виготовити АПЗ та погодити проектну документацію у головного архітектора міста, протягом 1-го місяця отримати дозвіл на проведення будівельних робіт в міській інспекції ДАБК та протягом 2-х місяців з моменту отримання дозволу ДАБК завершити роботи по спорудженню зупинок.

На підставі пп. ІІ.1. пункту ІІ рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №150 від 25.04.2007 «Про продовження терміну дії дозволів на будівництво, реконструкцію автобусних зупинок» термін дії вищевказаного дозволу продовжено до 25.08.2007.

10 грудня 2007 року КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» Ужгородської міської ради було виготовлено технічний паспорт на об`єкт під назвою «автобусна зупинка в комплексі з торговим павільйоном площею 18,7 м2 та кафе площею 20,5 м2», розташований по АДРЕСА_1 .

Актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого рішенням виконкому Ужгородської міської ради №473 від 21.12.2007, автобусна зупинка з торговим павільйоном по вул. Гагаріна (Мехзавод-1) була прийнята в експлуатацію.

Згідно із підп. 1.26. пункту 1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №473 від 21.12.2007 «Про затвердження актів державної приймальної комісії, реєстрацію права власності» вирішено затвердити акт державної приймальної комісії про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а саме, автобусної зупинки в комплексі з двома торговими павільйонами по вул. Гагаріна («Мехзавод 1»), приватних підприємців ОСОБА_1 (павільйон №1) та ОСОБА_3 (павільйон № НОМЕР_1 ), загальною площею: торгового павільйону №1 - 20,5 м2; торгового павільйону №2 - 18,7 м2.

Вказані обставини встановлені постановою Західного апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у господарській справі №907/274/21.

14 січня 2008 року між Управлінням майном міста Ужгорода (Сторона 1) та приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (Сторона 2) було укладено договір безкоштовного користування автозупинкою-комплексом №35, відповідно до умов якого Сторона 1 на підставі рішення виконкому від 23.08.2006 №226, від 25.04.2007 №150 та від 21.12.2007 №473 передає, а Сторона 2 приймає в безкоштовне користування місце на облаштування автобусної зупинки в комплексі з двома торговими павільйонами по вул. Гагаріна («Мехзавод-1») загальною площею: торгового павільйону №1 20,5 м2, торгового павільйону №2 18,7 м2.

П.2.1 договору визначено, що такий укладається на термін 10 років. Після закінчення терміну дії договору Сторона 2 має переважне право на укладення договору оренди. У цьому разі Сторона 2 повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо укладення договору оренди, не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення договору безоплатного користування.

У разі припинення або розірвання договору Сторона 2 зобов`язана повернути Стороні 1 місце для розміщення автостоянки-комплексу у належному стані.

06 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (далі Управління) із заявою, в якій просила присвоїти поштову адресу належному їй нерухомому майну торгівельному павільйону загальною площею 39,20 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ) для належного оформлення права власності і проведення державної реєстрації.

За результатами розгляду такої заяви листом Управління №893290 від 09.03.2023 ОСОБА_1 була повідомлена про те, що відповідно до Положення про порядок будівництва та використання міських автозупинок-комплексів, реєстрація права власності на такий об`єкт здійснюється за Ужгородською міською радою. В свою чергу заявник являється інвестором будівництва та користувачем автозупинки-комплексу. В якості компенсації витрат на будівництво особи, які будували такі об`єкти, наділялись правом безкоштовного їх користування терміном на 10 років. Повідомлено, що вказане положення наділяло заявника правом будівництва малої архітектурної форми, тобто тимчасової споруди, що не передбачає необхідності присвоєння адреси. Окрім того, проінформовано про неповноту поданих для присвоєння адреси документів, зокрема ненадання документа, який підтверджує право власності або користування на земельну ділянку, на якій розміщено об`єкт будівництва (ч. 5 ст. 26-4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). З огляду на зазначені обґрунтування у присвоєнні адреси автозупинки-комплексу по вул. Гагаріна відмовлено.

21 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Управління з повторною заявою про присвоєння поштової адреси, в якій заявник наголосила на тому, що договором №35 від 14.01.2008 у її користування було передано саме земельну ділянку для облаштування за її рахунок автобусної зупинки у комплексі з торгівельним павільйоном. Наголошено на тому, що облаштування зупинки та будівництво павільйону було проведено за її кошти, що свідчить про набуття нею права власності на новостворений об`єкт. Окрім того, на думку заявника, новостворений об`єкт не є малою архітектурною формою, що спростовується актом введення в експлуатацію торгівельного павільйону як нерухомого майна.

Листом №905809 від 08.05.2024 Управління повідомило ОСОБА_1 про те, що підстави для відмови у присвоєнні поштової адреси, викладені у листі від 09.03.2023 залишаються незмінними. При цьому зазначено, що договір №35 від 14.01.2008 не може бути врахований, як належний документ, що визначає правові підстави користування саме земельною ділянкою в розумінні положень ст. 791 Земельного кодексу України та ст.ст. 13, 15, 16 Закону України «Про оренду землі».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не присвоєння належному їй нерухомому майну торгівельному павільйону, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ) поштової адрес, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038).

Відповідно до ч. 1 ст. 26-1 Закону №3038, документи для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва подаються до суб`єкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не визначено цим Законом):

1) в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб`єкт звернення та суб`єкт надання відповідної послуги;

2) у паперовій формі особисто заявником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Управління для отримання послуги присвоєння поштової адреси торгівельному павільйону, розташованому на автозупинці пасажирського транспорту в м. Ужгороді.

Порядок присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна врегульовано нормами ст. 26-3 Закону №3038.

У розумінні норм ч. 1 ст. 26-3 Закону №3038, адресою об`єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 26-3 Закону №3038).

Згідно ч. 3 ст. 26-3 Закону №3038 адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Адреса не присвоюється:

1) тимчасовим спорудам;

2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною;

3) іншим об`єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).

Об`єктами будівництва, у розумінні ст. 4 Закону №3038, є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

До об`єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об`єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції, та промислові трубопроводи для транспортування продукції.

Нормами ч. 5 ст. 26-3 Закону №3038 передбачено, що адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

-виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

-місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 26-3 Закону №3038, виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, визначеного частиною дев`ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону:

1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва;

2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Особливості присвоєння, коригування адреси після запровадження електронної системи щодо об`єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано до запровадження такої системи унормовані ст. 26-4 Закону №3038.

Так, ч. 1 зазначеної статті передбачено, що після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси щодо об`єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038, для присвоєння адреси подаються такі документи:

1) заява про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);

2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) генеральний план об`єкта будівництва (у разі спорудження об`єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва;

4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);

5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);

6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;

7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року №690 затверджено Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна (далі Порядок), що визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень).

Зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів України затверджено також перелік об`єктів будівництва, об`єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса, однак до таких торгівельний павільйон, поштову адресу якому просить присвоїти позивач, не відноситься.

П. 4 Порядку передбачено, що присвоєння або зміна адреси не потребує подання документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, у разі присвоєння адреси об`єктам, визначеним частиною четвертою статті 34 Закону №3038.

Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою (ч. 4 ст. 34 Закону №3038).

Судом встановлено, що при зверненні до Управління із заявою про присвоєння поштової адреси від 06.02.2023 ОСОБА_1 будь-яких документів, передбачених ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038 не долучила.

За результатами розгляду такої заяви Управління листом №893290 від 09.03.2023 повідомило заявника про те, що вона являється виключно інвестором будівництва та користувачем малої архітектурної форми автозупинки-комплексу, що не передбачає можливості присвоєння адреси. Окрім того, звернуто увагу на те, що до поданої заяви, всупереч ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038, не було долучено документ, що підтверджує право власності або користування на земельну ділянку, на якій розміщено об`єкт будівництва.

При повторному зверненні до відповідача із заявою від 21.04.2023 позивач додала "копію договору оренди №35, витяг із акту введення в експлуатацію об`єкта та копію технічного паспорта на новостворене майно". При цьому ОСОБА_1 наголошувала на чинності строку дії договору №35 від 14.01.2008 за відсутності будь-яких заперечень органу місцевого самоврядування проти його пролонгації.

Листом №905809 від 08.05.2024 Управління повідомило заявника про те, що обставини попередньої відмови залишаються незмінними.

Предметом оскарження в даній справі є протиправна, на думку позивача, бездіяльність Управління по ненаданню поштової адреси її майну з «формальних, надуманих підстав».

З цього приводу суд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Однак за результатами розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у присвоєнні адреси автозупинці-комплексу.

Оскільки у позовній заяві позивач фактично заперечує проти аргументів такої відмови, наведених у листах від №893290 від 09.03.2023 та №905809 від 08.05.2024, суд вважає за можливе застосувати положення ч. 2 ст. 9 КАС України, та оцінити правомірність саме відмови Управління.

Ч. 8 ст. 26-4 Закону №3038 визначено виключні підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси, до яких відносяться:

1) подання неповного пакета документів;

2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;

3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва;

4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Згідно ч. 7 ст. 26-4 Закону №3038 визначено, що орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, коригування адреси:

1) приймає рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси, яке повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);

2) оприлюднює рішення про присвоєння, коригування/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про відмову у присвоєнні, коригуванні адреси повинно містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, неподання повного пакета документів, визначених ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038, є підставою для відмови особі, що звернулася за отриманням адміністративної послуги присвоєння поштової адреси. При цьому копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт, є обов`язковою складовою поданої заяви у разі, якщо об`єкт не відноситься до переліку, визначеного ч. 4 ст. 34 Закону №3038.

Оцінивши повноту подання ОСОБА_1 документів, необхідних для отримання адміністративної послуги з присвоєння поштової адреси, суд вважає, що всіх передбачених ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038 документів позивач ні в заяві від 06.02.2023, ані в заяві від 21.04.2023 не подала. Зокрема, як правильно зазначило Управління в своєму листі №893290 від 09.03.2023, ОСОБА_1 не подала документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт.

При цьому, суд не вважає долучену до заяви від 21.04.2023 копію договору №35 від 14.01.2008 належним, у розумінні ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038 документом, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, з наступних підстав.

Так, в розумінні ст. 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є:

-об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

-дата укладення та строк дії договору оренди;

-орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Поряд з цим, предметом договору безкоштового користування автозупинкою-комплексом №35 від 14.01.2008 є безоплатне користування місцем на облаштування автобусної зупинки в комплексі з двома торговими павільйонами по АДРЕСА_1 ) загальною площею: торгового павільйону №1 20,5 м2, торгового павільйону №2 18,7 м2.

Тобто, предметом договору не є земельна ділянка, як це передбачено ст. 15 Закону України «Про оренду землі», із зазначенням її кадастрового номеру та іншими істотними умовами договору оренди землі.

Отже, такий договір по суті не є договором оренди у розумінні норм Закону України "Про оренду землі". На вказану обставину звернув увагу також Західний апеляційний господарський суд у постанові №907/274/21 від 09.01.2024 у господарській справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання права власності.

П.2.1 договору визначено, що такий укладається на термін 10 років. Після закінчення терміну дії договору Сторона 2 має переважне право на укладення договору оренди. У цьому разі Сторона 2 повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо укладення договору оренди, не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення договору безоплатного користування.

У разі припинення або розірвання договору Сторона 2 зобов`язана повернути Стороні 1 місце для розміщення автостоянки-комплексу у належному стані.

П.4.2 договору визначено, що даний договір припиняється в разі :

- закінчення строку, на яких його було укладено;

- смерті фізичної особи-користувача, засудження або до позбавлення волі та відмови осіб, які є родичами цієї особи, від виконання укладеного договору;

- ліквідації юридичної особи-користувача.

Отже, всупереч твердження ОСОБА_1 укладений з Управлінням майном міста договір №35 від 14.01.2008 не передбачав автоматичної пролонгації за відсутності заперечень орендодавця. Натомість умовами п. 2.1 договору визначено, що після закінчення терміну дії договору ОСОБА_1 має переважне право на укладення договору оренди.

Будь-яких доказів укладення з уповноваженим органом саме договору оренди земельної ділянки, або інших доказів документального оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташована автозупинка-комплекс «Мехзавод-1» позивач ні Управлінню, ані суду не надала.

Суд також відхиляє числення посилання позивача на наявне в неї право власності на створений за її власні кошти об`єкт нерухомого майна та оформлення права власності іншими користувача подібних торгівельних павільйонів, оскільки таке питання не стосується спірних правовідносин.

Питання набуття права власності на об`єкти нерухомого майна у разі наявності спору вирішуються в порядку господарського та цивільного судочинства.

З огляду на що суд вважає, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у присвоєння поштової адреси торгівельному павільйону, розташованому в АДРЕСА_1 .

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 код ЄДРПОУ 41284929) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін