Постанова

від 20.12.2024 по справі 260/547/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 рокуСправа № 260/547/24 пров. № А/857/17030/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року (суддя Ващилін Р.О., м.Ужгород), -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (далі - Управління, Міська рада відповідно) в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Управління щодо присвоєння належному позивачу нерухомому майну - торгівельному павільйону загальною площею 39,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , поштову адресу (далі Павільйон , Адреса відповідно);

зобов`язати Управління вчинити певні дії, а саме: присвоїти належному ОСОБА_2 нерухомому майну: Павільйону за Адресою, поштову адресу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, яка із покликанням на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі вказує, що на підставі договору про безкоштовне користування автозупинкою-комплексом їй надано у безоплатне користування місце на облаштування автобусної зупинки у комплексі з торгівельним павільйоном. Так, на підставі рішення Виконавчого комітету Міської ради (далі Виконком) за власні кошти позивач провела облаштування такої зупинки та будівництво торгівельного павільйону, виготовила необхідну технічну документацію, у зв`язку з чим набула право власності на новостворений об`єкт. З метою належної реєстрації права власності позивач звернулася до державного реєстратора, однак отримала роз`яснення про неможливість вчинення реєстраційних дій з огляду на відсутність в об`єкта нерухомості поштової адреси. Після цього позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила присвоїти торгівельному павільйону поштову адресу, однак отримала відмову з мотивів відсутності документів на землю та з посиланням на те, що об`єкт є малою архітектурною формою. Вказані твердження відповідача вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що будь-яких доказів укладення з уповноваженим органом саме договору оренди земельної ділянки, або інших доказів документального оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташована автозупинка-комплекс «Мехзавод-1» позивач ні Управлінню, ані суду не надала.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що з метою приведення міських автобусних зупинок в належний стан, керуючись рішенням L сесії міської ради IV скликання від 28.02.2006 №894 рішенням Виконкому від 23.08.2006 №226 приватному підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на облаштування автобусних зупинок в комплексі з торговим павільйоном за Адресою.

Разом з тим, забудовника зобов`язано протягом 1-го місяця виготовити АПЗ та погодити проектну документацію у головного архітектора міста, протягом 1-го місяця отримати дозвіл на проведення будівельних робіт в міській інспекції ДАБК та протягом 2-х місяців з моменту отримання дозволу ДАБК завершити роботи по спорудженню зупинок.

Згідно пп. ІІ.1. пункту ІІ рішення Виконкому від 25.04.2007 №150 «Про продовження терміну дії дозволів на будівництво, реконструкцію автобусних зупинок» термін дії вищевказаного дозволу продовжено до 25.08.2007.

Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» Міської ради 10.12.2007 було виготовлено технічний паспорт на об`єкт під назвою «автобусна зупинка в комплексі з торговим павільйоном площею 18,7 м2 та кафе площею 20,5 м2», розташований по АДРЕСА_1 .

Згідно акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого рішенням Виконкому від 21.12.2007 №473, автобусна зупинка з торговим павільйоном по Адресі була прийнята в експлуатацію.

Підпунктом 1.26. пункту 1 рішення Виконкому від 21.12.2007 №473 «Про затвердження актів державної приймальної комісії, реєстрацію права власності» було вирішено затвердити акт державної приймальної комісії про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а саме, автобусної зупинки в комплексі з двома торговими павільйонами по Адресі, приватних підприємців Свергун Н.І. (павільйон №1) та ОСОБА_3 (павільйон №2), загальною площею: торгового павільйону №1 - 20,5 м2; торгового павільйону №2 - 18,7 м2.

Зазначені обставини встановлені постановою Західного апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року у господарській справі №907/274/21.

Між Управлінням майном міста Ужгорода (Сторона 1) та приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (Сторона 2) 14.01.2008 було укладено договір безкоштовного користування автозупинкою-комплексом №35, відповідно до умов якого Сторона 1 на підставі рішень Виконкому від 23.08.2006 №226, від 25.04.2007 №150 та від 21.12.2007 №473 передає, а Сторона 2 приймає в безкоштовне користування місце на облаштування автобусної зупинки в комплексі з двома торговими павільйонами по Адресі загальною площею: торгового павільйону №1 20,5 м2, торгового павільйону №2 18,7 м2.

Відповідно до пункту 2.1 договору такий укладається на термін 10 років.

Після закінчення терміну дії договору Сторона 2 має переважне право на укладення договору оренди. У цьому разі Сторона 2 повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо укладення договору оренди, не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення договору безоплатного користування. У разі припинення або розірвання договору Сторона 2 зобов`язана повернути Стороні 1 місце для розміщення автостоянки-комплексу у належному стані.

Позивач ОСОБА_1 06.02.2023 звернулася до Управління із заявою, в якій просила присвоїти поштову адресу належному їй нерухомому майну Павільйону за Адресою для належного оформлення права власності і проведення державної реєстрації.

Листом №893290 від 09.03.2023 Управління повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до Положення про порядок будівництва та використання міських автозупинок-комплексів, реєстрація права власності на такий об`єкт здійснюється за Міською радою. Заявник являється інвестором будівництва та користувачем автозупинки-комплексу. В якості компенсації витрат на будівництво особи, які будували такі об`єкти, наділялись правом безкоштовного їх користування терміном на 10 років. Вказане положення наділяло заявника правом будівництва малої архітектурної форми, тобто тимчасової споруди, що не передбачає необхідності присвоєння адреси. Проінформовано про неповноту поданих для присвоєння адреси документів, зокрема ненадання документа, який підтверджує право власності або користування на земельну ділянку, на якій розміщено об`єкт будівництва (ч. 5 ст. 26-4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). З огляду на зазначені обґрунтування у присвоєнні адреси автозупинки-комплексу по АДРЕСА_1 відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 21.04.2023 звернулася до Управління з повторною заявою про присвоєння поштової адреси, в якій заявник наголосила на тому, що договором №35 від 14.01.2008 у її користування було передано саме земельну ділянку для облаштування за її рахунок автобусної зупинки у комплексі з торгівельним павільйоном. Наголошено на тому, що облаштування зупинки та будівництво павільйону було проведено за її кошти, що свідчить про набуття нею права власності на новостворений об`єкт. Окрім того, на думку заявника, новостворений об`єкт не є малою архітектурною формою, що спростовується актом введення в експлуатацію торгівельного павільйону як нерухомого майна.

Листом №905809 від 08.05.2024 Управління повідомило ОСОБА_1 про те, що підстави для відмови у присвоєнні поштової адреси, викладені у листі від 09.03.2023 залишаються незмінними. При цьому зазначено, що договір №35 від 14.01.2008 не може бути врахований, як належний документ, що визначає правові підстави користування саме земельною ділянкою в розумінні положень ст. 791 Земельного кодексу України та ст.ст. 13, 15, 16 Закону України «Про оренду землі».

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не присвоєння належному їй нерухомому майну поштової адрес, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038).

Частиною1 ст. 26-1 Закону №3038 передбачено, що документи для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва подаються до суб`єкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не визначено цим Законом): в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб`єкт звернення та суб`єкт надання відповідної послуги; у паперовій формі особисто заявником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Управління для отримання послуги присвоєння поштової адреси торгівельному павільйону, розташованому на автозупинці пасажирського транспорту в м. Ужгороді.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 26-3 Закону №3038, адресою об`єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Адреса не присвоюється: 1) тимчасовим спорудам; 2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною; 3) іншим об`єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).

Згідно ст. 4 Закону №3038, є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем). До об`єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об`єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції, та промислові трубопроводи для транспортування продукції.

Відповідно до ч. 5 ст. 26-3 Закону №3038 адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

Згідно ч. 6 ст. 26-3 Закону №3038, виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, визначеного частиною дев`ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону: 1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва; 2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Особливості присвоєння, коригування адреси після запровадження електронної системи щодо об`єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано до запровадження такої системи унормовані ст. 26-4 Закону №3038.

Згідно ч. 1 26-4 Закону №3038 зазначеної статті передбачено, що після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси щодо об`єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038, для присвоєння адреси подаються такі документи: 1) заява про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви); 2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 3) генеральний план об`єкта будівництва (у разі спорудження об`єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва; 4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи); 5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи); 6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням; 7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року №690 затверджено Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна (далі Порядок), що визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень).

Вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджено також перелік об`єктів будівництва, об`єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса, однак до таких торгівельний павільйон, поштову адресу якому просить присвоїти позивач, не відноситься.

Згідно пункту 4 Порядку присвоєння або зміна адреси не потребує подання документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, у разі присвоєння адреси об`єктам, визначеним частиною четвертою статті 34 Закону №3038.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону №3038 реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Разом з тим, при зверненні до Управління із заявою про присвоєння поштової адреси від 06.02.2023 ОСОБА_1 будь-яких документів, передбачених ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038 не долучила.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

За результатами розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у присвоєнні адреси автозупинці-комплексу.

Апеляційний суд звертає увагу, оскільки у позовній заяві позивач фактично заперечує проти аргументів такої відмови, наведених у листах від №893290 від 09.03.2023 та №905809 від 08.05.2024, суд вважає за можливе застосувати положення ч. 2 ст. 9 КАС України, та оцінити правомірність саме відмови Управління.

Відповідно до частини 8 ст. 26-4 Закону №3038 визначено виключні підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси, до яких відносяться: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва; 4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Згідно ч. 7 ст. 26-4 Закону №3038 визначено, що орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, коригування адреси: 1) приймає рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси, яке повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви); 2) оприлюднює рішення про присвоєння, коригування/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про відмову у присвоєнні, коригуванні адреси повинно містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Разом з тим, неподання повного пакета документів, визначених ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038, є підставою для відмови особі, що звернулася за отриманням адміністративної послуги присвоєння поштової адреси. При цьому копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт, є обов`язковою складовою поданої заяви у разі, якщо об`єкт не відноситься до переліку, визначеного ч. 4 ст. 34 Закону №3038.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що всіх передбачених ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038 документів позивач ні в заяві від 06.02.2023, ані в заяві від 21.04.2023 не подала. Зокрема, як правильно зазначило Управління в своєму листі №893290 від 09.03.2023, ОСОБА_1 не подала документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт.

Суд не вважає долучену до заяви від 21.04.2023 копію договору №35 від 14.01.2008 належним, у розумінні ч. 5 ст. 26-4 Закону №3038 документом, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, з наступних підстав.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Предметом договору безкоштового користування автозупинкою-комплексом №35 від 14.01.2008 є безоплатне користування місцем на облаштування автобусної зупинки в комплексі з двома торговими павільйонами по Адресі загальною площею: торгового павільйону №1 20,5 м2, торгового павільйону №2 18,7 м2.

Предметом договору не є земельна ділянка, як це передбачено ст. 15 Закону України «Про оренду землі», із зазначенням її кадастрового номеру та іншими істотними умовами договору оренди землі.

Такий договір по суті не є договором оренди у розумінні норм Закону України "Про оренду землі". На вказану обставину звернув увагу також Західний апеляційний господарський суд у вказаній постанові у господарській справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Міської ради про визнання права власності.

Згідно пункту 2.1 договору такий укладається на термін 10 років.

Після закінчення терміну дії договору Сторона 2 має переважне право на укладення договору оренди.

У цьому разі Сторона 2 повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо укладення договору оренди, не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення договору безоплатного користування.

У разі припинення або розірвання договору Сторона 2 зобов`язана повернути Стороні 1 місце для розміщення автостоянки-комплексу у належному стані.

Відповідно до 4.2 договору визначено, що даний договір припиняється в разі: закінчення строку, на яких його було укладено; смерті фізичної особи-користувача, засудження або до позбавлення волі та відмови осіб, які є родичами цієї особи, від виконання укладеного договору; ліквідації юридичної особи-користувача.

Всупереч твердження ОСОБА_1 укладений з Управлінням майном міста договір №35 від 14.01.2008 не передбачав автоматичної пролонгації за відсутності заперечень орендодавця. Натомість умовами п. 2.1 договору визначено, що після закінчення терміну дії договору ОСОБА_1 має переважне право на укладення договору оренди.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що будь-яких доказів укладення з уповноваженим органом саме договору оренди земельної ділянки, або інших доказів документального оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташована автозупинка-комплекс «Мехзавод-1» позивач ні Управлінню, ані суду не надала.

Разом з тим, питання набуття права власності на об`єкти нерухомого майна у разі наявності спору вирішуються в порядку господарського та цивільного судочинства.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у присвоєння поштової адреси Павільйону, розташованому за Адресою.

Відповідно до положень частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич