Рішення

від 28.05.2024 по справі 280/3038/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Справа № 280/3038/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 22.03.2024 №084650011044 щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в КСП ім. Ватутіна згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , виданої 16.07.1982, з 14.07.1982 по 25.07.1985, з 06.08.1985 по 27.07.1995 та довідки про стаж роботи №04-10 від 25.12.2023, виданої Якимівською селищною радою Мелітопольського району Запорізької області, період отримання допомоги по безробіттю починаючи з 30.06.2002 тривалістю 2 місяці 20 днів, а також період проходження військової служби відповідно до військового квітка серії НОМЕР_2 від 07.03.1986 з 30.11.1978 по 19.04.1979 й прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці і лише у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Вказує, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин. Стверджує, що органи Пенсійного фонду України наділені компетенцією здійснювати перевірку відомостей про особу, зокрема при вирішенні питання щодо наявності правових підстав для призначення пенсії, і реалізація такого обов`язку покликана забезпечити непорушне конституційне право кожного на пенсійне забезпечення. Наявність же сумнівів у відповідача щодо правильності заповнення трудової книжки чи дублікату військового квитка позивача може бути підставою для проведення перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність дати припинення допомоги нарахованої позивачу з 30.06.2002, а також не завірення підписом та печаткою запису на звільнення з військової служби в запас відповідно до військового квитка НОМЕР_2 , відсутність в трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 16.07.1982 та Довідці № 04-10 від 25.12.2023 інформації про встановлений мінімум та фактично вироблені вихододні та про реорганізацію колгоспу ім. Ватутіна, не може нівелювати відомості трудової книжки, та позбавляти позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого позивачем трудового стажу.

Ухвалою судді від 08.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов також не визнав, 06.05.2024 направив відзив на позовну заяву (вх. №21608), у якому звертає увагу суду, що рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 22.03.2024 № 084650011044, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком з причин відсутності необхідного страхового стажу, оскільки на день звернення його страховий стаж 10 років 03 місяці 08 днів. Наголошує, що до загального страхового стажу позивача не враховано період проходження військової служби відповідно до військового квитка НОМЕР_2 , оскільки запис на звільнення з військової служби в запас не завірено підписом та печаткою; періодів роботи в колгоспі згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 16.07.1982, з 14.07.1982 по 25.07.1985, з 06.08.1985 по 27.07.1995, оскільки рішенням суду від 06.02.2024 у встановлено факт належності трудової книжки, а періоди роботи в колгоспі підтверджується довідками про встановлений мінімум та фактично вироблені вихододні, довідку № 04-10 від 25.12.2023 не можливо прийняти до уваги, оскільки в довідці відсутня інформація про встановлений мінімум та фактично вироблені вихододні та про реорганізацію колгоспу; період отримання допомоги по безробіттю з 30.06.2002 року, оскільки відсутня дата припинення допомоги, а тому позивачу необхідно надати уточнюючу довідку з центу зайнятості про період отримання допомоги по безробіттю. Враховуючи викладене, просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.05.2024 вирішено залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області, третя особа).

17.05.2024 третя особа через систему «Електронний суд» скерувала до суду пояснення щодо позову або відзиву (вх. №23453), у яких зауважує, що до загального страхового стажу позивача не зараховано спірні періоди роботи з 14.07.1982 по 25.07.1985, з 06.08.1985 по 27.07.1995 відповідно до записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 16.07.1982. Позивачем надано уточнюючу довідку Якимівської селищної ради від 25.12.2023 №04-10 (далі Довідка № 04-10) про періоди роботи в колгоспі. Підкреслює, що законодавством передбачено зарахування періоду роботи в колгоспі, у разі виконанні трудового мінімуму за фактично відпрацьований час, однак правових підстав для зарахування періоду роботи з 14.07.1982 по 25.07.1985, з 06.08.1985 по 27.07.1995 немає, оскільки Довідку № 04-10 неможливо взяти до уваги, через відсутність інформації про встановлений мінімум вихододнів і фактично вироблені вихододні та про реорганізацію колгоспу. Аргументує також, що підставою для зарахування періоду, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримувала допомогу по безробіттю, є записи у трудовій книжці, внесені органом державної служби зайнятості. Оскільки до трудової книжки серії НОМЕР_1 не внесено дату припинення допомоги по безробіттю, тому до страхового стажу роботи позивача не зараховується період отримання допомоги по безробіттю з 30.06.2002. Зазначає, що згідно з записами с. 4 військового квитка НОМЕР_2 період проходження військової служби позивача зазначено грудень 1978-квітень 1979, однак запис про звільнення в запас не завірено печаткою та підписом відповідальної особи. Враховуючи усе вищенаведене, вважає, що відповідач діяв на підставі та у межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 18.04.2023 до Пенсійного фонду України, щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області № 084650011044 від 24.04.2023 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком з причин відсутності необхідного страхового стажу, оскільки відповідно до наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж позивача складає 07 років 06 місяців та 22 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи відповідно до трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 16.07.1982, оскільки на титульній сторінці зазначено лише рік народження; період проходження військової служби відповідно до військового квитка НОМЕР_2 від 07.03.1986 з 20.11.1978 по 19.04.1979, оскільки запис на звільнення з військової служби не завірено печаткою військового комісаріату. ОСОБА_1 рекомендовано підтвердити періоди роботи уточнюючими довідками, а також для зарахування періодів роботи в колгоспі ім. Ватутіна, надати довідки про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів та реорганізацію вказаного підприємства.

26.12.2023 ОСОБА_1 повторно за допомогою веб-порталу ПФУ звернувся із заявою щодо призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав додаткові документи - уточнюючу довідку Якимівської селищної ради від 25.12.2023 №04-10 щодо підтвердження відомостей про те, що він дійсно працював в КСП ім. Ватутіна Якимівського району, Запорізької області в періоди з 14.07.1982 по 25.07.1985, з 06.08.1985 по 27.07.1995, з 16.04.1996 по 01.04.1999.

Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 24.04.2023 № 084650011044, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком з причин відсутності необхідного страхового стажу, оскільки на день звернення його страховий стаж складає 7 років 6 місяців 22 дні. До страхового стажу не враховано періоди: проходження військової служби згідно з військовим квитком НОМЕР_2 від 07.03.1986, оскільки запис на звільнення з військової служби в запас не завірено підписом та печаткою; роботи відповідно до трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 16.07.1982, оскільки на титульному аркуші (перша сторінка) зазначена не повна дата народження (відсутні число та місяць), що є порушенням вимог п. 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників; роботи згідно з довідкою від 25.12.2023 №04-10, оскільки відсутні підстави видачі довідки (книги наказів, відомості про нарахування заробітної плати тощо), а також інформація про реорганізацію колгоспу, встановлений мінімум та відпрацьовані вихододні.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2024 по цивільній справі № 334/392/24 був встановлений факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Фрунзе, Іванівського району, Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_3 , трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , виданої 16.07.1982. Рішення набрало законної сили 08.03.2024.

15.03.2024 ОСОБА_1 повторно за допомогою веб-порталу звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 22.03.2024 № 084650011044, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком з причин відсутності необхідного страхового стажу, оскільки на день звернення його страховий стаж 10 років 03 місяці 08 днів. За наданими документами, що до страхового стажу не зараховано: період роботи в колгоспі згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 16.07.1982, з 14.07.1982 по 25.07.1985, з 06.08.1985 по 27.07.1995, оскільки рішенням суду від 06.02.2024 встановлено факт належності трудової книжки, а періоди роботи в колгоспі підтверджується довідками про встановлений мінімум та фактично вироблені вихододні. Довідку № 04-10 від 25.12.2023 не можливо прийняти до уваги, оскільки в довідці відсутня інформація про встановлений мінімум та фактично вироблені вихододні та про реорганізацію колгоспу; період отримання допомоги по безробіттю з 30.06.2002, оскільки відсутня дата припинення допомоги; період проходження військової служби згідно з військовим квитком НОМЕР_2 , оскільки запис про звільнення з військової служби в запас не завірено печаткою та підписом відповідальної особи.

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 22.03.2024 №084650011044 про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).

За змістом пункту 1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

У силу п.1 ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.

За приписами ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема,: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Частинами 1 та 3 ст.44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Суд враховує, що згідно з ч.1 ст.56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Наведені положення свідчать про те, що законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (далі по тексту - Основні Положення).

Відповідно до п. 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п.5 Основних Положень).

Згідно з п.6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також, слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до п.8 Основних Положень трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Судом встановлено, що підставою для відмови пенсійним органом позивачу у призначенні пенсії за віком стала відсутність у нього достатнього страхового стажу, визначеного в ст. 26 Закону №1058-IV. Зокрема, відповідачем не враховано до стажу період роботи за трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 , виданої 16.07.1982, оскільки на титульному аркуші не зазначено число та місяць народження (підлягає уточненню довідкою).

Надаючи оцінку твердженню про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 14.07.1982 по 25.07.1985, з 06.08.1985 по 27.07.1995 в колгосп ім. Ватутіна до страхового стажу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_1 , виданої 16.07.1982, вона за своєю формою є трудовою книжкою колгоспника та в ній за спірний період містяться записи наступного змісту щодо періодів трудової діяльності позивача:

- 14.07.1982 прийнятий в колгосп ім. Ватутіна на різні роботи, відповідно наказу №15 від 14.07.1982,

- 25.07.1985 звільнений з членів колгоспу ім. Ватутіна згідно з поданою заявою, відповідно до наказу № 11 від 25.07.1982,

- 06.08.1985 прийнятий до членів колгоспу ім. Ватутіна відповідно до наказу № 3 від 06.08.1985,

- 27.07.1995 вибув з членів цього колгоспу відповідно до наказу № 12 від 27.07.1995,

- 16.04.1996 прийнятий на роботу в колгосп ім. Ватутіна Якимівського району трактористом бригади № 2 відповідно до наказу № 7 від 16.04.1996,

- 01.04.1999 звільнений з колгоспу ім. Ватутіна за власним бажанням відповідно до наказу № 4 від 01.04.1999.

При цьому, на аркушах 18-21 вказаної трудової книжки містяться відомості про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі позивача у громадському господарстві. До того ж, у графі 6 міститься запис про документ, на підставі якого внесено відомості особистий рахунок за 1982-1997.

До того ж, відомості вказані трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 16.07.1982 підтверджуються Довідкою Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області № 04/10 від 25.12.2023.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2024 по цивільній справі № 334/392/24 був встановлений факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Фрунзе, Іванівського району, Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_3 , трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , виданої 16.07.1982. Рішення набрало законної сили 08.03.2024.

Отже, зазначені записи про періоди роботи позивача містять всі необхідні дані, відповідають вимогам наведених вище Інструкцій №162 та №58, зокрема завірені відбитком печатки; виконані послідовно (дати вчинення записів про прийняття на роботу узгоджуються із датами записів при звільнення з попередніх місць роботи), не місять суперечливих відомостей про періоди роботи та узгоджуються між собою.

Виявлені відповідачем недоліки в заповненні титульної сторінки трудової книжки не є такими, що виключають можливість зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу позивача.

Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства; вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист при вирішенні питань з призначення пенсії за віком.

На думку суду, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, а тому відсутність дати народження у трудовій книжці позивача не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з його трудового стажу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а сформовано висновки, відповідно до яких підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Стосовно зарахування позивачу періоду отримання допомоги по безробіттю, починаючи з 30.06.2002 тривалістю 2 місяці 20 днів суд вказує про таке.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до п. 2 розділу V Положення № 794 «Про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), інформація з реєстру застрахованих осіб надається безоплатно Пенсійним фондом України та територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій та/або електронній формі.

Інформація з Реєстру формується та надається за формами визначеними пунктом 6 розділу V Положення, зокрема, довідці ОК-5.

В довідці ОК-5, яка використовується для призначення пенсії, автоматично відображаються персоніфіковані відомості про застраховану особу щодо заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, які зазначені у звітності роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують заробітну плату, грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Стаж обчислюється на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які надаються відділом персоніфікованого обліку Пенсійного фонду.

При цьому, згідно з абз. 6 ч. 5 ст. 21 Закону № 1058-IV відомості про осіб, які підлягали загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, подаються державною службою зайнятості.

Так, у розділі відомості про роботу трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 16.07.1982, міститься запис, що 30.06.2002 Якимівським районним центром занятості ОСОБА_1 призначена виплата допомоги по безробіттю на підставі п. 2 ст. 23 ЗУ «Про обов`язкове страхування на випадок безробіття» згідно з розпорядження № 702 від 01.01.2002.

Згідно з персональними відомостями про застраховану особу (ОК-5) ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування, його трудовий стаж за час перебування на обліку у Якимівському районному центрі занятості (код 20524024) у 2002 році, котрий зараховується до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, складає 2 місяці 20 днів, що підтверджується відповідною довідкою ПФУ №2507375589511853 від 09.01.2024.

Також суд зазначає, що згідно з приписами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, у разі наявності сумнівів або необхідності уточнення певних даних щодо періоду роботи позивача в колгоспі пенсійний орган мав можливість скористатися своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, та звернутися з відповідними запитами до підприємства-роботодавця, архівної установи тощо.

Таким чином, неврахування відповідачем періоду отримання допомоги по безробіттю, починаючи з 30.06.2002, тривалістю 2 місяці 20 днів, є протиправним.

Крім того, відповідачем не враховано до стажу період проходження військової служби з 30.11.1978 по 19.04.1979 відповідно до військового квітка серії НОМЕР_2 від 07.03.1986, оскільки запис про звільнення з військової служби в запас не завірено печаткою та підписом відповідальної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вказано у п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується військова служба.

Судом встановлено, що 07.03.1986 в зв`язку з втратою оригіналу військового квитка ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу був виданий дублікат військового квитка серії НОМЕР_2 , відомості в який було внесено воєнним комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором Колесниковим на підставі особистої облікової справи ОСОБА_1 відповідно до Правил діючих у відношенні військового квитка та військового обліку громадян СРСР. Дійсність відомостей внесених у дублікат військового квитка завірена підписом воєнного комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 та засвідчена печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 . В п. 8 розділу ІІ «відношення до воєнної служби» (с. 2 дублікату військового квитка НОМЕР_2 ) вказано, що призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 визнаний придатним до стройової служби, покликаний до дійсної стройової служби та направлений в частину 20.11.1978, що засвідчено печаткою та підписом воєнного комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 майора Колесникова. В розділі 15 «проходження дійсної воєнної служби» (с. 4 дублікату військового квитка НОМЕР_2 ) воєнним комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором Колесниковим вказано, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у в/ч НОМЕР_4 на посаді слюсаря з грудня 1978 року по квітень 1979 року. В п. 12 розділу ІІ «відношення до воєнної служби» (с. 3 дублікату військового квитка НОМЕР_2 ) вказано, що 19.04.1979 звільнений в запас на підставі ст. 30-б гр.-1 наказу МО СРСР № 185 від 03.09.1973, згідно з вимогами якого солдати, матроси, сержанти та старшини запасу, раніше визнані придатними до нестройової служби або непридатними у мирний час, придатними до нестройової служби у воєнний час через захворювання та фізичні недоліки, які можуть бути вилікувані до придатності до стройової або нестройової служби, у мирний час підлягають переогляду лікарськими комісіями при військкоматах через 5 років. Не підлягають переогляду всі визнані відповідно до цього Положення непридатними до військової служби з винятком з військового обліку, визнані непридатними до військової служби у мирний час та придатними до нестройової служби (служби поза строєм) за статтями 1-б, 1-в, 2- б, 3-б, 7-б, 35-б, 42-б, 42-в, 43-б, 43-в вислугу років. Відповідно до додатку № 1 п. 3-б Положення про медичний огляд у Збройних Силах СРСР непридатні у мирний час, придатні до нестройової служби у воєнний час особи, що мають захворювання: дебільність помірно виражена, встановлена в лікувальному закладі. Оскільки п. 12 розділу ІІ «відношення до воєнної служби» (с. 3 дублікату військового квитка НОМЕР_2 ) був заповнений воєнним комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 майором Колесниковим на підставі особистої облікової справи ОСОБА_1 , тому вказаний запис не засвідчений підписом командира військової частини в/ч НОМЕР_4 та печаткою вказаної військової частини, в якій ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу. Крім того, у розділі VIІІ «прийом на облік та зняття з обліку» (с. 26 дублікату військового квитка НОМЕР_2 ) зазначено підписом та печаткою, що ОСОБА_1 17.03.1986 прийнятий на облік до Радівонівської сільради Якимівського району Запорізької області, а згідно з відомостями вказаних у розділі VIІ «особисті відмітки» (с. 23 дублікату військового квитка НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 військову присягу на вірність Україні прийняв 16.04.1992, що засвідчено печаткою та особистим підписом Якимівським райвоєнкомом підполковником Приходьком.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_6 № 4867 від 10.11.2023 інформація стосовно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки Запорізької області, відсутня.

Також судом враховано, що після повномасштабного вторгнення окупаційних російських військ рф на територію України 24.02.2022 та тимчасової окупації Якимівського району Запорізької області, у ОСОБА_1 відсутня можливість надати додаткові відомості про проходження ним дійсної військової служби у в/ч НОМЕР_4 з 20.11.1978 по 19.04.1979, які перебувають в особистої облікової справи ОСОБА_1 , облік якої знаходився у веденні ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до місця проживання ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Надати додаткові відомості про проходження ОСОБА_1 дійсної військової служби у в/ч НОМЕР_4 у період з 20.11.1978 по 19.04.1979, які можуть обліковуватися у Центральному архіві Міністерства оборони російської федерації, що розташований у м.Подільську, Московської області, російської федерації, не є можливим, оскільки після повномасштабного вторгнення окупаційних російських військ рф на територію України 24.02.2022, направити поштове відправлення (запит), на адресу Центрального архіву Міністерства оборони російської федерації, не вбачається можливим.

На підставі зазначеного, суд вважає, що період проходження дійсної військової служби ОСОБА_1 у в/ч НОМЕР_4 з 20.11.1978 по 19.04.1979 слід зарахувати до трудового стажу позивача відповідно до відомостей вказаних у дублікаті військового квитка серії НОМЕР_2 , виданому 07.03.1986 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що засвідчено особистим підписом військового комісара та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення від 22.03.2024 №084650011044 та наявність підстав для його скасування.

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч.1 ст. 45 Закону № 1058-ІV, яка визначає загальні умови щодо строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Як уже зазначалось судом вище, судом із записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , виданої 16.07.1982, інформації з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлено, що у період з 14.07.1982 по 25.07.1985, з 06.08.1985 по 27.07.1995 позивач працював в колгосп ім. Ватутіна, починаючи з 30.06.2002 - отримував допомогу по безробіттю, тривалістю 2 місяці 20 днів, а відповідно до військового квітка серії НОМЕР_2 від 07.03.1986 у період з 30.11.1978 по 19.04.1979 проходив військову службу.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі № 818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є територіальний орган Пенсійного фонду, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі й поданих вперше. Крім того, територіальний орган Пенсійного фонду є органом, уповноваженим відповідно до Закону №1058-IV обчислювати страховий стаж особи.

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV, періоди його роботи з 14.07.1982 по 25.07.1985, з 06.08.1985 по 27.07.1995 в колгосп ім. Ватутіна, період отримання допомоги по безробіттю починаючи з 30.06.2002, тривалістю 2 місяці 20 днів, а також період проходження військової служби з 30.11.1978 по 19.04.1979, у зв`язку із чим повторно розглянути заяву позивача від 15.03.2024 щодо призначення пенсії за віком.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про сукупність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області, яким прийняте протиправне рішення.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 1 пов., к. 58, код ЄДРПОУ 14099344) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.03.2024 №084650011044 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди його роботи з 14.07.1982 по 25.07.1985, з 06.08.1985 по 27.07.1995 в колгосп ім. Ватутіна, період отримання допомоги по безробіттю, починаючи з 30.06.2002, тривалістю 2 місяці 20 днів, а також період проходження військової служби з 30.11.1978 по 19.04.1979, у зв`язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2024 щодо призначення пенсії за віком.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак