Ухвала

від 27.05.2024 по справі 640/14050/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2024 року Справа № 640/14050/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні в ході проведення підготовчих дій у справі питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ "Щодо особового складу" Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1022 о/с від 29.06.2022 щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити ОСОБА_1 з 27.06.2022 на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.06.2022 по день поновлення на роботі, з утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

26.01.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 26.01.2024 справа розподілена судді Войтович І.І.

08.02.2024 ухвалою Київського окружного адміністративного суду дану справу прийнято до провадження та справа визначено до розгляду одноособово суддею Войтович І.І. за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовку справи до судового розгляду.

23.02.2024 до суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву, до якого долучено клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем 15 денного строку звернення до суду із даним позовом із посиланням на ст. 30, 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22.

29.04.2024 через систему Електронний суд (зареєстровано судом 30.04.2024 отримане нарочно аналогічне за змістом) від представника позивача надійшло до суду клопотання із проханням поновити пропущений строк звернення, визнати поважними причини пропуску строку.

Під час вчинення у справі підготовчих дій, 22.05.2024 до суду прибули представник позивача Горбенко А.О., представник відповідача Лисенко В.О.

Представник відповідача наполягала на пропущенні позивачем строку звернення до суду з даним позовом, просила позов залишити без розгляду.

Представник позивача просила суд задовольнити клопотання, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк.

Враховуючи відсутність заперечень учасників процесу, суд на місці ухвалив вирішити питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що клопотання про залишення позову без розгляду подане відповідачем та клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду вирішується судом у письмовому провадженні, враховуючи надані до справи викладені в письмовому вигляді сторонами доводи та докази останніх.

Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 перебував на службі в Національній поліції. На підставі Наказу №125 о/с від 24.01.2022 ГУНП у м. Києві позивачу була надана щорічна основна та додаткова оплачувана відпустка за 2021 рік відповідно до поданого рапорту від 05.01.2022. 07.02.2022 позивач перебував у щорічній оплачуваній відпустці за 2022 рік та перебував за адресою місця мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , де здійснював догляд за хворою матір`ю ОСОБА_2 та за бабусею. Основна щорічна оплачувана відпустка мала закінчитися 11.03.2022 та у зв`язку із оголошеним в країні воєнним станом з 24.02.2022 згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку із службовою необхідністю та відповідно до п.11 ст. 93 Закону № 580-VIII 24.02.2022 позивача наказом ГУНП у м. Києві 24.02.2022 № 360 о/с відкликано з щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік.

Представник позивача зауважив, що з наказом від 24.02.2022 № 360 о/с позивача не ознайомлювали, не повідомлялося про відкликання з відпустки, в тому числі, про необхідність прибути до місця несення служби з метою захисту прав та інтересів Українського народу, держави Україна, та під час телефонних розмов позивача з керівником місця несення служби, позивачу вищезазначену інформацію не повідомляли. 25.02.2022 через нестабільну ситуацію з метою захисту та здійснення догляду за рідними, позивач разом з бабусею та неповнолітньою сестрою виїхав за межі адреси мешкання та Києва, маючи при собі службове посвідчення працівника поліції, жетон поліцейського та картку-замісник. 28.02.2022 позивач за місцем тимчасового проживання направився до найближчого районного відділу Національної поліції, а саме до Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, де став на облік, що підтверджується довідкою № 1402/123/12/02-2022 від 17.05.2022, виданою ГУНП в Чернівецькій області та відбував там службу. 11.03.2023 останній раз відбував службу в ГУНП в Чернівецькій області. Відмітив, що в телефонних розмовах з керівниками позивача у ГУНП у м. Києві, йому повідомили, що наразі відсутня необхідність у поверненні до основного місця несення служби. При цьому, його попередили, що повідомлять коли стане необхідність у його поверненні до м. Києва. Проте, як потім з`ясувалося, 18.03.2022 позивача Наказом №470 о/с було звільнено зі служби в поліції. Згодом, на адресу проживання позивача надійшов лист від ГУНП у м. Києві вих. № 2198/125/05/67-9022 від 16.05.2022, в якому повідомляється, що 12.05.2022 наказ ГУНП у м. Києві про звільнення позивача зі служби в поліції скасовано, повідомлено також, що відповідно до наказу відповідача від 12.05.2022 №531 розпочато службове розслідування, запропоновано прибути 20.05.2022 о 12:00 до адміністративної будівлі відповідача. На час проведення розслідування позивача було відсторонено від виконання обов`язків поліцейського. 20.05.2022 позивач прибув у встановлене місце для надання пояснень.

Зі спірним наказом від 29.06.2022 №1022 о/с про звільнення позивача не було ознайомлено, наказу не отримував, ознайомився із вказаним наказом 27.07.2022. Вказану інформацію представник підтверджує листом ГУНП у м. Києві вих. № 104-НЗ/125/26/01-2022 від 27.09.2022, в якому повідомляється, що ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського управління поліції 27 липня 2022 року, де додатково отримав витяг з наказу Головного управління від 29.06.2022 № 1022 о/с та листом управління кадрового забезпечення ГУНП у м. Києві від 29.06.2022 №1553/125/26/01-2022 ОСОБА_1 було надіслано витяг зі спірного наказу. Даний лист від 29.06.2022 №1553/125/26/01-2022 було отримано позивачем 28.07.2022, що підтверджує роздруківкою трекінгу на офіційному сайті Укрпошти.

Відповідно, 28.07.2022 позивач уклав договір із адвокатом, останній здійснював запит 04.08.2022 до відповідача щодо витребування документів, які були підставою для звільнення. Отримавши 20.08.2022 відповідь на запит від 12.08.2022 вих. № 2065/125/26/01-2022, спірний наказ не надіслано, вказано причину щодо наявності в ньому персональних даних позивача. Лише 30.09.2022 відповідачем було надіслано копії матеріалів, які вимагались за адвокатським запитом від 08.08.2022 та отримані такі представником позивача 06.10.2022.

Вказуючи на положення ч. 5 ст. 122 КАС України представник вказує про дотримання місячного строку звернення до суду із позовом, зазначає, що позов було подано до Окружного адміністративного суду м. Києва 28.10.2023, тобто з дотриманням вказаного строку, провадження у справі було відкрито судом. Також, враховуючи положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначеного 15 денного строку на оскарження наказу про звільнення, який обраховується із дня ознайомлення із наказом, вказує, що зі спірним наказом позивач ознайомився 27.07.2022, 15 денний строк спливає 11.08.2022, та враховуючи що для оскарження наказу про звільнення було необхідно витребувати належні докази, адвокатом відповідно вчинявся запит, лише 06.10.2022 представником позивача було отримано запитувані документи. Представник вважає, що строк пропущено позивачем з поважних причин які не залежали від волі позивача, просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідач наполягає, що строк оскарження спірного наказу від 29.06.2022 №1022 о/с про звільнення становить 15 днів, що обраховується в даній справі із застосуванням ст. 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції. Позивача листом Управління кадрового забезпечення ГУНП у м. Києві від 29.06.2022 №1553/125/26-01-2022 ознайомлено із спірним наказом 04.07.2022, що підтверджує наданими до справи копіями листа та доказами направлення листа позивачу. Відтак, позивач був належним чином проінформований із спірним наказом 04.07.2023, останнім днем строку на звернення до суду є 19.07.2022 відповідно до ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та позов було подано лише 26.08.2022. Додав, що позивач не просить суд поновити строк звернення, не подав клопотання про поновлення строку звернення, не навів жодних обставин неможливості реалізувати своє право на звернення до суду у визначений законодавством строк, відтак можна зробити висновок, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Суддя зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Відповідно, частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з частинами першою-третьою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням позивача із публічної служби.

Згідно із частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суддя зазначає наступне, що за частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - «Дисциплінарний статут») передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною, що узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14.

Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто у контексті цьому судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 вересня 2023 року по справі №520/12477/22 та від 9 листопада 2023 року у справі №520/12478/22.

Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту Національної поліції України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.

Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, та пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби мають бути реалізовані шляхом видання наказу по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення, як це передбачено частиною третьою статті 22 Дисциплінарного статуту НП України.

Відповідно, Дисциплінарний статут, який є застосовним до спірних правовідносин, пов`язує відлік строку звернення до суду задля оскарження наказу про своє звільнення не із днем отримання примірника такого наказу, а із днем ознайомлення із ним, що узгоджується із висновками Верховного Суду викладені у постанові від 25.04.2024 у справі №520/11247/22.

Згідно наданих до справи матеріалів, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Звертаючись до суду позивач просить скасувати наказ №1022 о/с від 29.06.2022 про звільнення зі служби.

За статтею 17 Дисциплінарного статуту НП України відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Поліцейський має право ознайомитися та отримати копію наказу про відсторонення його від виконання службових обов`язків (посади).

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) без видання письмового наказу керівника допускається у разі появи на роботі у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відмови поліцейського від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або на вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у разі вчинення ним корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".

Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов`язків (посади) в порядку, визначеному законом.

На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.

Під час відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) поліцейський зобов`язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.

Згідно із частинами першою, другою статті 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений із наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею (частина 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУНП у м. Києві від 12.05.2022 №531 розпочато службове розслідування за фактом можливого самоусунення позивача від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, у зв`язку з чим, позивачу було запропоновано прибути 20.05.2022 о 12:00 до адміністративної будівлі відповідача, що розташовується за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, каб. № 540, для надання дисциплінарній комісії пояснення за

фактом можливого порушення службової дисципліни. Також, на час проведення розслідування позивача було відсторонено від виконання обов`язків поліцейського (п. 3 наказу).

20.05.2022 позивач прибув в установлений час до встановленого місця та надав відповідні пояснення.

Наказом ГУНП у м. Києві № 472 від 21.06.2022, за наслідками проведеного службового розслідування, наказано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Так, спірним у даній справі наказом №1022 о/с від 29.06.2022 позивача звільнено зі служби.

За наданими до справи письмовими доказами, а саме з листа управління кадрового забезпечення ГУНП у м. Києві від 29.06.2022 №1553/125/26/01-2022 вбачається, що ОСОБА_1 було надіслано витяг з наказу №1022 о/с від 29.06.2022 щодо його звільнення, повідомлено про необхідність звернутися до підрозділу кадрового забезпечення відповідного територіального органу поліції для здачі службового посвідчення, спеціального

жетону та вирішення питання щодо отримання трудової книжки для постановки на військовий облік та здійснення повного розрахунку, засобами поштового зв`язку Укрпошта 29.06.2022.

Відповідач стверджує, що в силу ст. 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський вважається таким, що ознайомлений із наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів (29.06.2022) з дня його відправлення поштовим зв`язком, що є - 04.07.2022.

Суддя вважає необхідним зазначити, що при визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023 у справі № 160/9356/22, згідно якої поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду та врахувати в даній справі висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 про те, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суддя зазначає, що за вказаним трекінгом Укрпошта 0410600254379, про що вказує представник позивача, та роздруківка якого наявна у справі, спірний наказ отримано позивачем - 28.07.2022.

Суддя зауважує, що особа вважається повідомленою із наказом про звільнення не з дати отримання, а з дати ознайомлення із ним. Враховуючи положення ст. 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України позивач вважається ознайомлений із наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком, що є - 04.07.2022.

Та, суддя враховує, що позивач, отримавши наказ про звільнення 28.07.2022, звернувся 28.07.2022 до адвокатського бюро "Янголи Кучерявого" з метою отримати правову допомогу та оскаржити вищевказаний наказ про його звільнення та, цього ж дня уклав відповідний договір. Відповідно, з метою зібрання доказів, адвокатом Воробйова Г.Д. - ОСОБА_3 було надіслано адвокатський запит б/н від 04.08.2022 до ГУНП у м. Києві з проханням не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання цього запиту надати відповідні накази щодо позивача, серед яких запитувався наказ щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції від 21.06.2022 №472 та інших наказів, що стали підставою для звільнення.

Вказаний запит був надісланий засобами поштового зв`язку Укрпошта 04.08.2022 ПН215600426655, та відповідно до трекінгу отримано відповідачем 08.08.2022.

Згідно листа ГУНП у м. Києві від 12.08.2022 №2065/125/26/01-2022 повідомлено, що для отримання повного пакета копій запитуваних документів необхідно здійснити оплату в розмірі 473,20 грн, та одночасно надано витяг із спірного наказу №1022 о/с від 29.06.2022. Вказаний лист отримано представником позивача 20.08.2022, про що проставлено відмітку на поштовому відправленні за вх. №20/08/2022-1.

24.08.2022 було здійснено оплату на виконання вимог запиту відповідача, та 30.09.2022 відповідачем було надіслано копії матеріалів, що вбачається із листа ГУНП у м. Києві від 30.09.2022 №966/125/67/01-2022.

Документи отримані представником позивача 06.10.2022, про що проставлено відмітку на поштовому відправленні за вх. №06/10/2022-1.

Також, згідно листа ГУНП у м. Києві вих. № 104-НЗ/125/26/01-2022 від 27.09.2022 відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського управління поліції 27 липня 2022 року, де додатково отримав витяг з наказу Головного управління від 29.06.2022 № 1022 о/с.

Суддя також враховує, що представником позивача було подано до Окружного адміністративного суду міста Києва даний позов 26.08.2022 засобами поштового зв`язку Укрпошта, що підтверджується наявними у справі доказами, відмітками пошти. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 провадження у справі було відкрито.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 121 КАС України).

Враховуючи вищезазначене, суддя вважає необхідним визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач в силу колізії норм процесуального права та чинного законодавства по своєму виходив із тлумачення та визначення строків звернення до суду з даним позовом, вважав, що в нього був місячний строк звернення, що обраховувався із дати отримання наказу про звільнення 28.07.2022, тому позов було подано 26.08.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва, провадження за яким було відкрито ухвалою від 28.10.2022.

Відповідно, враховуючи положення ст.ст.30, 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в даній справі, в поданому до суду клопотанні представник позивача просив визнати поважними причини пропуску строку звернення та поновити строк.

В контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суддя враховує правову позицію, викладену у справі "Bellet v. Fгаnсе", в якій Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Суддя за вказаних обставин дійшов висновку, що здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, задля забезпечення позивачу право на доступ до правосуддя, право на справедливий суд, вважає за необхідне визнати позивачу поважними причини пропуску строку звернення та поновити строк.

Клопотання відповідача, за вказаними вище висновками суду, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 121, 123, 180, 242, 243, 256 КАС України,

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача ГУНП у м. Києві про залишення позову без розгляду.

Задовольнити клопотання представника позивача Горбенко А.О.

Визнати ОСОБА_1 поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовом, поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовними вимогами до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу "Щодо особового складу" Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1022 о/с від 29.06.2022 щодо звільнення зі служби в поліції.

Продовжити проведення підготовчих дій у справі.

Призначити підготовче судове засідання на 25 червня 2024 року об 11:30 год., яке відбудеться в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під`їзд, 6-й поверх).

Ухвалу надіслати (вручити) сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Войтович І.І.