Рішення

від 27.05.2024 по справі 380/8269/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 рокусправа № 380/8269/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії ,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту із вимогами:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду III групи до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області без прийняття рішення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що незважаючи на відсутність законодавчих підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідач, всупереч вимог пункту 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі Порядок №850), відмовив позивачу у призначені і виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності. Вказує, що підставою для відмови слугувало те, що соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі Положення №1317). Вважаючи у зв`язку з цим свої права порушеними, позивач звернувся до суду за судовим захистом.

Ухвалою судді від 18.04.2024 в справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона щодо задоволення позову заперечила та вказала, що подання особою передбачених п.7 Порядку №850 документів не свідчить про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. В компетенції МВС України є аналіз та дослідження змісту таких документів. У разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо обставин отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь-якого з рішень, чи то про виплату одноразової грошової допомоги чи про відмову у виплаті такої. Вказує, зокрема, що підставою для відмови у затвердженні висновку про виплату позивачу одноразової грошової допомоги слугував факт не залучення при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представників закладів охорони здоров`я МВС. На відповідача покладено обов`язок лише у прийнятті відповідного рішення, а не у проведенні виплати одноразової грошової допомоги, і питання про прийняття рішення щодо призначення цієї допомоги носить дискреційний характер.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером МВС і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справи до 31.03.2013, а з 01.04.2014 ОСОБА_1 призначено пенсію як пенсіонеру органів внутрішніх справ за посадою помічника начальника відділу - оперативного чергового чергової частини Миколаївського РВ ГУМВС України у Львівській області.

Відповідно до Свідоцтва про хворобу №153 від 31 березня 2010 року, виданого військово-лікарською комісією ГУМВСУ у Львівській області, у позивача наявне захворювання, пов?язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ; непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №027598 від 30.11.2023, позивачу встановлено 45% ступеня втрати професійної працездатності.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ №626001 від 30.11.2023, позивачу встановлено третю групу інвалідності (захворювання, пов?язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ). Інвалідність встановлена до 01.11.2025.

Відповідно до листа №105 від 04.12.2023 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Обласна МСЕК №1) позивач проходив медико-соціальну експертизу 30.11.2023 року на Обласній МСЕК вперше.

19.12.2023 позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ у Львівській області із заявою (рапортом), у якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв?язку з тим, що внаслідок отримання захворювання, пов?язаного із проходженням служби органах внутрішніх справ йому встановлено третю групу інвалідності.

До заяви (рапорту) позивач долучив такі документи: довідку МСЕК про втрату працездатності; копію виписки МСЕК про встановлення групи інвалідності; копію свідоцтва про хворобу; постанову ВЛК, копію паспорта та ідентифікаційного коду; картку реквізитів про відкриття рахунку; довідку ПАТ НАСК Оранта, довідку первинного огляду.

Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області на підставі поданих позивачем документів направила матеріали, подані позивачем, разом з відповідним висновком, до МВС України, що підтверджується листом третьої особи від 16.02.2024 №12.

03.02.2024 Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України скерував Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області лист №3050/49-2024 відповідно до якого за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров?я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія щодо нього проведена з порушенням, зокрема: пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 Питання медико-соціальної експертизи (далі Положення), відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров?я МВС при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров?я МВС до складу комісії не залучалися. Також зазначено, що поліклінікою ДУ ТМО МВС України по Львівській області ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України Про міліцію від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі Закон № 565-ХІІ).

Так, частиною шостою статті 23 Закону № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

У зв`язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VIII, який набув чинності 07.11.2015, Закон України Про міліцію втратив чинність. Проте абзацом 3 пункту 15 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію (пункт 15 розділу XI доповнено абзацом третім згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015) передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України Про міліцію, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію.

21.10.2015 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №850 Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Постанова №850).

Згідно зі змістом вказаної Постанови, вона була прийнята відповідно до статті 23 Закону України Про міліцію.

Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.01.2015 установлено, що особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції до набрання чинності Законом України № 208-VІІІ від 13.02.2015 Про внесення змін до статті 23 Закону України Про міліцію, одноразова грошова допомога виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007.

З аналізу вказаних норм випливає, що колишні працівники міліції, яким внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, встановлено інвалідність після набрання чинності Законом України № 208-VІІІ від 13.02.2015 Про внесення змін до статті 23 Закону України Про міліцію, мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень ст. 23 Закону України Про міліцію в порядку та на умовах визначених Порядком та умовами № 850 від органу, під час проходження служби в якому особою було набуто захворювання, що надалі спричинило інвалідність.

Пунктом 2 Порядку та умов № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до положень п.п. 2 пункту 3 Порядку та умов № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі - 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Згідно пункту 7 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби, а в разі припинення відповідного органу внутрішніх справ як юридичної особи - до уповноваженої установи МВС такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

У пункті 8 Порядку №850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або керівник уповноваженої установи МВС, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Відповідно пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, пункт 9 Порядку №850 передбачає лише 2 варіанти дій МВС України щодо заяв про отримання одноразової грошової допомоги: призначити або відмовити у її призначенні.

Повноважень відповідача щодо повернення документів до опрацювання Порядком №850 не передбачено, таким чином, лист відповідача, за наслідками розгляду документів позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги, за змістом та формою не може вважатись рішенням про відмову у розумінні вищевикладених норм.

Отже, суд приходить до висновку про протиправність дій МВС України, яка полягала у поверненні матеріалів та неприйнятті рішення відносно виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду 3-ї групи, згідно вимог Постанови Кабінету міністрів України від 21.10.2015 № 850 Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Належним способом захисту порушених прав позивача на думку суду є зобов`язання МВС України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно позивача про призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду 3-ї групи, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області без прийняття рішення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) повторно розглянути висновок з відповідними документами ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Желік О.М.