Постанова

від 21.11.2024 по справі 380/8269/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/8269/24 пров. № А/857/14943/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Курильця А.Р., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 380/8269/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Желік О.М. в м. Львові порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту (далі Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо повернення документів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги (далі також ОГД), як інваліду III групи, до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області без прийняття рішення, передбаченого Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850 (далі Порядок № 850);

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення, передбачене Порядком № 850.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що саме лише подання позивачем передбачених пунктом 7 Порядку № 850 документів не свідчить про наявність у нього безумовного права на отримання ОГД. До компетенції МВС України входить аналіз та дослідження змісту поданих документів. У разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь-якого з рішень чи то про призначення ОГД, чи про відмову в її призначенні.

Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив у задоволенні такої відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Третя особа Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі третя особа, ГУ МВС) правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є пенсіонером МВС і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справи до 31.03.2013, а з 01.04.2014 ОСОБА_1 призначено пенсію як пенсіонеру органів внутрішніх справ за посадою помічника начальника відділу - оперативного чергового чергової частини Миколаївського РВ ГУМВС України у Львівській області.

Відповідно до Свідоцтва про хворобу від 31 березня 2010 року № 153, виданого військово-лікарською комісією ГУ МВС, у позивача наявне захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ; непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 30.11.2023 серії 12 ААА № 027598 позивачу встановлено 45% ступеня втрати професійної працездатності.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки від 30.11.2023 серії 12 ААГ № 626001 позивачу встановлено третю групу інвалідності (захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ). Інвалідність встановлена до 01.11.2025.

Відповідно до листа від 04.12.2023 № 105 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Обласна МСЕК № 1) позивач проходив медико-соціальну експертизу 30.11.2023 року на Обласній МСЕК вперше.

19.12.2023 позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії ГУ МВС із заявою (рапортом), у якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що внаслідок отримання захворювання, пов`язаного із проходженням служби органах внутрішніх справ, йому встановлено третю групу інвалідності.

До заяви (рапорту) позивач долучив такі документи: довідку МСЕК про втрату працездатності; копію виписки МСЕК про встановлення групи інвалідності; копію свідоцтва про хворобу; постанову ВЛК, копію паспорта та ідентифікаційного коду; картку реквізитів про відкриття рахунку; довідку ПАТ НАСК «Оранта», довідку первинного огляду.

Ліквідаційна комісія ГУ МВС на підставі поданих позивачем документів направила матеріали, подані позивачем, разом з відповідним висновком, до МВС України, що підтверджується листом третьої особи від 16.02.2024 № 12.

03.02.2024 Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України скерував Ліквідаційній комісії ГУ МВС лист № 3050/49-2024, відповідно до якого за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія щодо нього проведена з порушенням, зокрема: пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 (далі - Положення), відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Також зазначено, що поліклінікою ДУ ТМО МВС України по Львівській області ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565-ХІІ).

Частиною шостою статті 23 Закону № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

З 07 листопада 2015 року Закон № 565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VІІІ).

Абзацом третім пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Отже, норми статті 23 Закону № 565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень статті 23 Закону № 565-ХІІ Кабінет Міністрів України Порядок № 850.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Апеляційний суд зазначає, що наведені правові норми дають підстави дійти таких висновків: за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VІІІ; розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, для доопрацювання Порядком № 850 не передбачено; обов`язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.

Колегією суддів встановлено, що Ліквідаційна комісія ГУ МВС на підставі поданих позивачем документів направила матеріали, подані позивачем, разом з відповідним висновком, до МВС України, що підтверджується листом третьої особи від 16.02.2024 № 12.

Проте, листом від 03.02.2024 № 3050/49-2024 відповідач повідомив, що матеріали повертаються на доопрацювання у зв`язку з їхньою невідповідністю, тобто в порушення вимог пункту 9 Порядку № 850 відповідач, як уповноважений орган, за результатами розгляду поданих позивачем документів протиправно не прийняв жодного рішення з числа тих, які передбачені вказаним пунктом, а саме, про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що наведена у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 733/1290/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 802/498/18-а.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання протиправними дій, які виразились у поверненні листом від 03.02.2024 № 3050/49-2024 матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , без прийняття рішення.

Такі дії відповідача не відповідають вимогам пункту 1 частини другої статті 2 КАС України, оскільки відповідачем не були вчинені дії у спосіб, що визначений законом.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що оскільки відповідач здійснив розгляд поданих позивачем документів та висновку ліквідаційної комісії ГУ МВС з порушенням вимог пункту 9 Порядку № 850, що свідчить про неприйняття жодного рішення з числа тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, тому з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача суд першої інстанції правильно вважав про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву (рапорт) позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги і додані до нього документи та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку № 850.

Таким чином, колегія суддів приходить до неспростованого висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги, з метою ефективного відновлення порушених прав позивача, прийняв законне та обґрунтоване рішення у наведений вище спосіб, що спростовує доводи апеляційної скарги.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 380/8269/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді А. Р. Курилець М. А. Пліш