Рішення

від 28.05.2024 по справі 380/26180/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 рокусправа № 380/26180/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-Швейне Обладнання» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спарк-Швейне Обладнання» (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Львівська митниця Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить

- визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100660/2 від 24.10.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002762 від 24.10.2023.

Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 вересня 2023 року між Позивачем (покупець) та компанією «Jack Technology Co., LTD.» (продавець) укладено контракт-імпорт №SV09-2023. В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця, товар згідно з інвойсами на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною Контракту. На виконання Контракту здійснено поставку Товару, а саме: напівавтоматичні швейні машини «BRUCE» різної комплектації в асортименті, нові. Загальна вартість Товару складає 94755,00 доларів США. Зазначає, що поставка здійснювалась на умовах CPT Baranowo Poland (Інкотермс 2010). Доставка товару від с. Бараново (Польща) до митного кордону України здійснювалась за рахунок позивача згідно договору надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучені №01M/17-10-2023 від 17.10.2023р. укладеним з ТОВ «ГРАНДТРАНСМІСІЯ». Відповідно до рахунку на оплату №364 від 19 жовтня 2023 року вартість транспортних послуг за маршрутом с.Бараново (Польща) - п.п.к. Рава-Руська склала 64 400,00грн. 23 жовтня 2023 року з метою митного оформлення поставленого товару декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах Позивача, складено та подано до Львівської митниці Держмитслужби (далі - Відповідач) електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 23UA209230112534U9. Митна вартість товару визначена за ціною Контракту (основним методом) в розмірі 3526757,18 грн. До складових митної вартості включено ціну товару 3462357,19 грн. (94755 доларів США * 36,5401грн./1 долар США). А також, відповідно до вимог МК України Позивачем до митної вартості товару також включено вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 64400,00грн.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та її визначення за основним методом декларантом подано до митного органу наступні документи: митні декларації, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактуру (інвойс), рахунок-проформу, міжнародну товарно-транспортну накладну, сертифікат про походження товару. Також на пропозицію митного органу декларантом надано додаткові документи: проформу- інвойс, прайс-лист експортера, договір-заявку на перевезення вантажу, платіжні інструкції про оплату товару.

За результатами розгляду поданих декларантом документів Львівська митниця не погодилася із зазначеною митною вартістю та винесла рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач вважає протиправним спірні рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст.55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Позивач вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та просить суд задовольнити позов.

21.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією було встановлено: у проформі від 05.09.2023 №JK230819-UA-SV09- відсутня печатка покупця; - у проформі від 05.09.2023 №JK230819-UA-SV09 та фактурі від 05.09.2023 JKYYJ23450-зазначено ,що товар поставляється на умовах 50%-передоплати, інші 50 після копії BILL; - відповідно до вимог п. 3.1 та п.4.2- зовнішньоекномічного контракту від 05.09.2023 №SV09-2023-товар постачається на умовах 50%-передоплати. Декларантом надано платіжні документи від 14.09.2023 №21 та від 02.10.2023 №23. Виходячи з даних платіжних документу не дотримано умов оплати вказаних у комерційних документах та контракті. Оплата за товар здійснювалась коли він був вже в дорозі; - у платіжних документах міститься посилання лише на контракт; - відповідно до вимог п. 1.1 вищезазначеного зовнішньоекномічного контракту - продавець зобов`язується поставити покупцю товар відповідно до заявки-замовлення; Даний документ до митного оформлення не подавався; - усі вищезазначені документи, а саме (проформа, контракт, фактура-датовані - 05.09.2023, відповідно до вимог п. 8.1 вищезазначеного зовнішньоекномічного контракту вказано, що всі доповнення дійсні тільки в письмовій формі та підписані обома сторонами; - у Коносаменті від 11.09.2023 №COSU8043250660 - зазначено місце доставки Гамбург, проте в CMR від 19.10.2023 №AN 742038 в гр. 4-зазначено місце завантаження - BARANOWO. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку між експедитором та перевізником, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Декларантом не надано повні відомості ,щодо підтвердження числових значень митної вартості (транспортування, навантаження, перевантаження, складські).

- в CMR від 19.10.2023 №AN 742038 - у гр. 22. реквізити відправника (підпис і печатка) - зазначено AGROBEX LOGISTYKA SP. Z 0.0. Відправником, у гр. 2-МД теж зазначено AGROBEX LOGISTYKA SP. Z 0.0. Інформація щодо заявленого відправника відсутня у зовнішньо-економічному контракті.

- у рахунку на транспорт від 19.10.2023 №364-відсутня розшифровка підпису перевізника;

- в даному рахунку зазначено місце розвантаження -Хмельницький, проте в CMR-Київ.

Відповідач зазначає, що витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митої вартості, необхідністю у зв`язку з цим перевірки даних щодо правильності формування ціни на задекларований товар, а також підтвердження того наскільки обґрунтованим є декларування митної вартості товару за ціною, нижчою аніж та що вже наявна в митного органу, а також законодавчо закріплене право митного органу упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості, яке кореспондується з обов`язком декларанта надавати відомості для підтвердження митної вартості, які повинні базуватися на підтверджених документально об`єктивних даних, та піддаватися обчисленню. Однак, позивач не надав належних витребуваних документів, не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а інакше таку вартість визначити не було можливості.

Відповідач переконаний, що вищенаведене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірні рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

24.10.2023 до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач стверджує, що відповідач при проведенні консультації під час митного оформлення товарів, не наводив конкретних причин, які викликають обґрунтовані сумніви при встановленні числових значень митної вартості та не зазначив переліку документів, які потрібні для усунення таких розбіжностей. Тому позивачем було зазначено, що поданий перелік документів при митному оформленні дозволяє встановити всі числові значення митної вартості товару, та не містить розбіжностей в числових значеннях митної вартості.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

05.09.2023 між компанією ТОВ «Спарк Швейне Обладнання» та компанією «Jack Technology Co., LTD.» укладено контракт-імпорт №SV09-2023 (далі - Контракт) за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця, товар згідно з інвойсами на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 1.1. Контракту).

Вартість товару визначається в доларах США та вказується у інвойсах для кожної поставки (п. 2.1. Контракту).

Загальна вартість товару, який буде поставлено за цим Контрактом, становить 94775,00 доларів США (п. 2.3. Контракту).

Поставка здійснюється на умовах СРТ Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі (п.3.2. Контракту)

Відповідно до п.п. 4.2 п. 4 Контракту попередня оплата за товар 50% загальної вартості товару згідно виставлених інвойсів. Остаточна оплата за товар 50% загальної вартості товару здійснюється протягом 30 календарних днів після отримання копії коносаменту (п.4.3 Контракту).

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №SV09-2023 від 05.09.2023, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №JKYY123450 від 05.09.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 94755,00 дол. США.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ «Спарк-Швейне Обладнання» подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230112534U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230112534U9 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: - пакувальний лист (Packing list) від 05.09.2023; - рахунок-проформа (Proforma invoice) JK230819-UA-SV09 від 05.09.2023; - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) JKYYJ23450 від 05.09.2023; - коносамент (bill of landing) COSU8043250660 від 11.09.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) AN: 742038 від 19.10.2023; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 233326A0847/00581 від 11.09.2023; - платіжна інструкція №21 від 14.09.2023; - платіжна інструкція №23 від 02.10.2023; - рахунок на оплату №364 від 19.10.2023; - контракт-імпорт №SV09-2023 від 05.09.2023; - договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучені №01M/17-10-2023 від 17.10.2023; - копія митної декларації країни відправлення 23PL391010NS6852Z9 від 19.10.2023; - копія митної декларації країни відправлення 310120230516735124.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МКУ, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У свою чергу, Декларант на вимогу митного органу надав висновок екперта.

24.10.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100660/2, в графі 33 якого було вказано:

…За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне. У проформі від 05.09.2023 №JK230819-UA-SV09- відсутня печатка покупця; - у проформі від 05.09.2023 №JK230819-UA-SV09 та фактурі від 05.09.2023 №JKYYJ23450-зазначено ,що товар поставляється на умовах 50%-передоплати, інші 50 після копії BILL.

- відповідно до вимог п. 3.1 та п.4.2- зовнішньоекномічного контракту від 05.09.2023 №SV09-2023-товар постачається на умовах 50%-передоплати. Декларантом надано платіжні документи від 14.09.2023 №21 та від 02.10.2023 №23. Виходячи з даних платіжних документу не дотримано умов оплати вказаних у комерційних документах та контракті. Оплата за товар здійснювалась коли він був вже в дорозі.

- у платіжних документах міститься посилання лише на контракт;

- відповідно до вимог п. 1.1 вищезазначеного зовнішньоекномічного контракту - продавець зобов`язується поставити покупцю товар відповідно до заявки-замовлення; Даний документ до митного оформлення не подавався;

- усі вищезазначені документи, а саме (проформа, контракт, фактура-датовані - 05.09.2023,

- відповідно до вимог п. 8.1 вищезазначеного зовнішньоекномічного контракту вказано, що всі доповнення дійсні тільки в письмовій формі та підписані обома сторонами;

- у Коносаменті від 11.09.2023 №COSU8043250660 - зазначено місце доставки Гамбург, проте в CMR від 19.10.2023 №AN742038 в гр. 4-зазначено місце завантаження - BARANOWO. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку між експедитором та перевізником, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Декларантом не надано повні відомості, щодо підтвердження числових значень митної вартості (транспортування, навантаження, перевантаження, складські).

- в CMR від 19.10.2023 №AN742038 - у гр. 22. реквізити відправника (підпис і печатка) - зазначено AGROBEX LOGISTYKA SP. Z 0.0. Відправником, у гр. 2-МД теж зазначено AGROBEX LOGISTYKA SP. Z 0.0. Інформація щодо заявленого відправника відсутня у зовнішньо-економічному контракті.

- У рахунку на транспорт від 19.10.2023 Nє 364-відсутня розшифровка підпису перевізника; - в даному рахунку зазначено місце розвантаження -Хмельницький, проте в CMR-Київ…

…На вимогу декларантом надано: інтернет та висновок експерта. В даному висновку експертом неодноразово здійснено посилання на інший номер контракту. Експерт здійснив аналіз лише деяких позицій товарів з відповіді від виробника. Однак він не надав даних, що підтвердження або не підтвердження заявленої ціни. Експерт звів ймовірне середнє значення з цін зовнішнього ринку. Разом з тим документів які спростовують попередньо виявлені розбіжності, декларантом не надано.

Що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до вимог ч.6 ст.54 МКУ. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: т.1 мд №UA209230/2023/090194 від 25.08.2023 де вартість такого товару становить 6, 53 дол.США за кг. Даного виду товару та даного імпортера».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд зазначає, що відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо зазначених відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100660/2 від 24.10.2023 порушень, суд зазначає таке.

Як стверджує відповідач «у проформі від 05.09.2023 №JK230819-UA-SV09 та фактурі від 05.09.2023 №JKYYJ23450-зазначено, що товар поставляється на умовах 50%-передоплати, інші 50 після копії BILL. - відповідно до вимог п. 3.1 та п.4.2- зовнішньоекномічного контракту від 05.09.2023 №SV09-2023-товар постачається на умовах 50%-передоплати». При цьому декларантом надано платіжні документи від 14.09.2023 №21 та від 02.10.2023 №23 які свідчать про не дотримання умов оплати вказаних у комерційних документах та контракті.

Суд зауважує, що згідно п.4.2. Контакту попередня оплата за товар 50% загальної вартості товару згідно виставлених інвойсів.

Постачальником було виставлено проформу від 05.09.2023 №JK230819-UA-SV09 на суму 94755, 00 дол США. Також, відповідно до вказаної проформи Покупець здійснює 50% передоплати та 50% оплачує після отримання копії коносаменту.

Суд зауважує, що декларантом до митного оформлення надано платіжні документи від 14.09.2023 №21 на суму 47377,50 дол США та від 02.10.2023 №23 на суму 47377,50 дол США. Зазначені платіжні інструкції містять посилання на контракт

Необхідно відмітити, що п.2.3 Контракту передбачено, що загальна вартість товару який буде поставлено за цим Контрактом становить 94755, 00 дол США. Саме на таку суму продавцем було виставлено рахунок проформу від 05.09.2023 та саме така сума була оплачена згідно платіжних інструкцій.

Аналіз наданих до митного оформлення документів дає можливість встановити що постачання товару здійснювалось однією партією на повну вартість вказану в п 2.3 Контракту. Зазначене виключає можливість віднесення поданих платіжних документів до іншої можливої партії Товару.

Крім того суд зауважує, що в постанові від 17 квітня 2018 року по справі№ 815/329/17,Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

При цьому, в постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості проумови оплати товару не повинні братися митним органом до увагипри контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд зазначає, що у поданій позивачем митній декларації №23UA209230112534U9 позивачем визначено митну вартість товару 94755,00 USD, що повністю відповідає ціні товару за рахунком-фактурою JKYYJ23450 від 05.09.2023.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості товару на те, що декларантом, в порушення положень Контракту не проведено передоплату, а платіжні документи не можливо віднести до даної поставки за Контрактом №SV09-2023 від 05.09.2023.

Стосовно твердження митного органу про те, що «до митного оформлення не подавалася заявка-замовлення» суд зауважує, що ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відтак суд погоджується із позивачем, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці (замовленні) може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. І така заявка не має вплив на числові визначення митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Щодо того що проформа, рахунок-фактура та контракт датовані однією датою, то суд вважає за необхідне відмітити, що зазначені обставини жодним чином не впливають на формування ціни та товар, та визначення митної вартості товару що постачається.

Також, у рішенні про коригування митної вартості відповідач посилається на відсутність печатки покупця у проформі від 05.09.2023 №JK230819-UA-SV09. При цьому суд зауважує, що положеннями ст.53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. Серед таких документів є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Тобто, законодавець передбачив два види рахунків, які надіються до митного органу для підтвердження ціни товару.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що за умови подання декларантом до митного оформлення рахунку-фактури, який містить всі дані про ціну, асортимент та кількість товару, недоліки в оформленні проформи-інвойсу не можуть слугували самостійною підставою для коригування митної вартості товару.

Щодо твердження митниці про те, що «у Коносаменті від 11.09.2023 №COSU8043250660 - зазначено місце доставки Гамбург, проте в CMR від 19.10.2023 №AN742038 в гр. 4-зазначено місце завантаження BARANOWO» суд відмічає таке.

Так, п. 3.2. Контракту передбачено, що поставка здійснюється на умовах СРТ Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі. Тобто, відповідно до умов Контракту №SV09-2023 від 05.09.2023 зобов`язання компанії «Jack Technology Co., LTD.» вважаються виконаними з моменту поставки товару до населеного пункту Бараново (Польща).

Умови СРТ Інкотермс 2010 (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення), термін "фрахт/ перевезення оплачено до " означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Враховуючи умови Контракту, з урахуванням умов поставки СРТ Baranowo (Інкотермс 2010), витрати по перевезенню товару до населеного пункту Бараново (Польща) були включені до вартості товару та оплачені компанією «Jack Technology Co., LTD».

Відтак, у позивача відсутній обов`язок включення у митну вартість товару витрат на доставку товару за маршрутом Гамбург- Бараново (Польща).

Зазначає пояснює відображення у CMR від 19.10.2023 №AN742038 відправника AGROBEX LOGISTYKA SP. Z 0.0. Тобто, товар відправлявся Позивачу як покупцю товару третьою особою на замовлення продавця («Jack Technology Co., LTD»), що не суперечить умовам Контракту. Більш того в графі 1 автотранспортної накладної (CMR) «Відправник» зазначено реквізити продавця компанією «Jack Technology Co.,LTD».

Серед підстав для коригування митної вартості товару Львівською митницею також вказано відсутність розшифровки підпису перевізника у рахунку на транспорт від 19.10.2023 №364 та розбіжності у місці розвантаження (м.Хмельницький в рахунку, та м. Київ - в CMR).

Необхідно відмітити, що рахунок на плату від 19.10.2023 №364, виписаний ТОВ «Грандтрансмісія» на виконання вимог договору на перевезення від 17.10.2023 №01М/17-10-2023, містить підпис уповноваженої особи підприємства, яка його виписала та відтиск печатки ТОВ «Грандтрансмісія». Ідентичний підпис міститься і на акті надання послуг від 25.10.2023 №364.

Крім того, у вказаному рахунку зазначені транспортування товару по митній території України за маршрутом п.п.к. Рава-Руська м.Хмельницький, при цьому згідно відомостей CMR місце розвантаження м.Київ.

Суд відмічає, що митний орган у своєму рішенні жодним чином не обґрунтував, яким чином кінцеве місце доставки впливає на формування митної вартості товару.

З приводу зауважень митниці до висновку експерта, поданому на вимогу митного органу, суд зазначає, що вичерпний перелік обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару (ч.2 ст.53 МК України) не містить такого документу як висновок експерта.

З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 спірного рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/100660/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 25.08.2023 №UA209230/2023/090194, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різні характеристики, різні розміри та виробники. Крім того, відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки FСА, натомість позивач товар №1 імпортував на умовах поставки СРТ.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржувані рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив, що з огляду на ч.7 ст.139 КАС України докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100660/2 від 24.10.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2023/002762.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-Швейне Обладнання» (код ЄДРПОУ 35860885, 03150, м.Київ, вул.Казимира Малевича, буд.86 літ.Г, оф.1) сплачений судовий збір у сумі 6253 (шість тисяч двісті п`ятдесят три) грн 29 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна