Ухвала

від 27.05.2024 по справі 460/5510/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2024 року м. Рівне№460/5510/24

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Зозулі Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Начальник полігону ГУ ДСНС України у Рівненській області

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Начальника полігону ГУ ДСНС України у Рівненській області, в якому просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу за мобілізацією; визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов на військову службу за мобілізацією; видати наказ про звільнення з лав ЗСУ негайно.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позовну заяву у строк, установлений законом; належить позовну заяву розглядати справу за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суддя звертає увагу, що стороною позивача у позовній заяві визначено відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Начальник полігону ГУ ДСНС України у Рівненській області. Однак, позовні вимоги сформовані лише до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не визначено вимоги до кожного з відповідачів.

Згідно із ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача.

Пунктом 1 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Водночас за правилами частини першої та другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відтак, ця норма визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Тому вимагається точності та дотримання вимог, встановлених законом.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із установлених законом, способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, основна мета позовного провадження є вирішення спору про право, який має свою структуру, що складається із предмету, підстави та змісту. Предметом завжди виступають суб`єктивні права, свободи чи інтереси, визнані в національному законодавстві, що знаходяться в стані правової невизначеності, подолання якої є визначальним для розуміння їхнього змісту, поновлення та реалізації. Підставами є обставини, що потягли за собою виникнення спору.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен установити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, це не має самостійного правового значення.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №316/2721/15-а (2-а/316/90/15), від 11 листопада 2020 року у справі №640/19903/19, від 26 липня 2021 року у справі № 420/2068/19.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

По тексту адміністративного позову представник позивача вказує, що позивач має сталу хронічну хворобу, що унеможливлює призов його на військову службу за мобілізацією.

Також, представник позивача у позовній заяві наголошує, що у разі якщо військовозобов`язаний не погодиться із рішенням ВЛК, він може звернутися із позовом до суду про оскарження рішення. До суду можна звернутися і одразу, процедура досудового оскарження не є обов`язковою.

Водночас, належних та допустимих доказів, в тому числі рішення ВЛК щодо придатності ОСОБА_2 до військової служби, у матеріалах справи немає. Більше того, матеріли справи не містять жодних доказів щодо прийняття наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов позивача на військову службу за мобілізацією, який є предметом оскарження.

У позовній заяві представник позивача вказується, що "на адвокатській запит від 11.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповіді щодо надання довідки про проходження військово-лікарської комісії надано так і не було, що повністю порушує право Позивача на оскарження."

Однак, доказів звернення із вказаним адвокатським запитом для отримання необхідних документів, матеріли справи також не містять.

Таким чином, матеріали справи не містять жодних доказів щодо протиправності дій відповідачів та прийняття спірних рішень.

У відповідності до ч.7 ст.161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Проте в супереч вказаної норми, позивачем наказу про призов на військову службу позивача - суду не надано.

Отже, позивачем в порушення вимог КАС України не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини наведені у позовній заяві. Позаяк, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відтак, в супереч наведеним вище нормам, позивач не повідомив суду про наявні обставини щодо неможливості самостійного надання вказаних доказів, чи ненадання відповідачами на звернення позивача витребуваних доказів.

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). (ч.2 ст. 169 КАС України).

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб , який передбачає подання позовної заяви із визначенням позовних вимог до кожного з відповідачів; подання доказів на обґрунтування позовних вимог або надання доказів про наявні обставини щодо неможливості самостійного надання вказаних доказів, чи ненадання відповідачами на звернення позивача витребуваних доказів.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Начальник полігону ГУ ДСНС України у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.П. Зозуля