Рішення

від 28.05.2024 по справі 500/785/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/785/24

28 травня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Комора КС" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Комора КС" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 15.12.2023 №00104250704; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 15.12.2023 №00104270704; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 15.12.2023 №00104280704.

В обґрунтування даного позову позивач зазначив, що під час перевірки контролюючим органом не було встановлено фактів не проведення позивачем розрахункових операцій через РРО та фактів здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки, отже, притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 1 статті 3 Закону №265 №265/95-/ВР є безпідставними. Вважає, що відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки, оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, так як при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не відображається (через відсутність штрихового коду), що відповідає вимогам абз. 4, 6 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР. Також вважає, що акт перевірки від 16.11.2023 не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем видачі розрахункового документа не встановленої форми з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції, а також даний Акт не містить відомостей з приводу номеру партії та дату виробництва вказаного алкогольного напою, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою. Також, просить врахувати, що належним документом, який може підтвердити/спростувати обставини виявленого під час перевірки правопорушення, є відповідний розрахунковий документ. Звернув також увагу суду на тому, що належним документом, який може підтвердити/спростувати обставини щодо використання суб`єктом господарювання режиму попереднього програмування найменування при продажу підакцизного товару (без зазначення підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків), здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за мінімально встановлені роздрібні ціни на такі напої є відповідний розрахунковий документ. Вважає, що почекова інформація, яка надходить по дротових або бездротових каналах зв`язку у розумінні ст. 2 Закону № 265/95-ВР не є належним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки не відповідає формі та змісту чеків, які виготовляються на РРО, а також не є їх безпосередніми копіями. Тобто, на думку позивача, відповідачем не доведено, що в ході проведення фактичної перевірки контролюючий орган досліджував такі чеки чи його дублікати або інші розрахункові документи за період перевірки, а отже контролюючим органом не встановлено саме у ході проведення фактичної перевірки факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін на такі напої, встановлених законодавством України та факт реалізації, факт проведення розрахункової операції не на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або ПРРО та без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД. Просить врахувати, що використання податкової інформації та документів, в тому числі даних СОД РРО за минулі періоди передбачено виключно під час проведення документальних і камеральних перевірок. При цьому, вказує, що отримання інформації з власних програм контролюючого органу (таких як СОД РРО) за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності. Відтак, на переконання позивача, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, а отже такий Акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Ухвалою суду від 12.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вказує, що проведеною фактичною перевіркою встановлено наступне: розрахункові документи на повну суму покупки проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, фіскальний номер 3000776494 (надалі РРО) з роздрукуванням розрахункових документів, що не відповідають встановленій формі та змісту розрахункових документів без надання покупцям розрахункових документів встановленої форми на повну суму проведеної операції. Звернув увагу суду на тому, що форма та зміст розрахункового документу передбачена п.2 розділу 2 Положення «Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №3ВР-1 про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (далі - Положення №13). При цьому, просить врахувати, що фіскальні чеки, які були роздруковані на РРО за період з 02.01.2022 по 16.11.2023 (перелік фіскальних чеків наведено у додатку 1 акту) на загальну суму продажу 850521,90 грн. не відповідають встановленій формі та змісту розрахункового документа, які визначені п.2 розділу 2 Положення, так як в фіскальних чеках не відображено обов`язкові реквізити, а саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої при їх реалізації. Перша розрахункова операція з видачею фіскального чека не встановленої форми та змісту надрукованого на РРО відбулася 02.01.2022 в 13:56:50 год. (фіскальний чек №41660) при продажі товарів на загальну суму 102,90 грн. Всі подальші фіскальні чеки невстановленої форми та змісту відповідно до вимог Положення надруковані на РРО за період з 02.01.2022 в 14:33:28 год. по 15.11.2023 на загальну суму 850419,80 грн. Отже, вважає, що відповідно до вимог Положення всі надруковані на РРО фіскальні чеки за період з 02.01.2022 по 15.11.2023 на загальну суму 850419,80 грн. за своєю формою не можуть бути розрахунковими документами, так як згідно вимог Положення до змісту та форми розрахункових документів визначено обов`язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення - такий документ не приймається як розрахунковий. До того ж, звернув увагу суду, що проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму формування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Так, зауважує, що 04.01.2022 в 13:20:32 реалізовано товар на суму 66 грн. в т.ч. 1 пачку сигарет Lucky Strike Original Silver по ціні 60 грн. за пачку, та в 17:49:40 год. 24.01.2022 реалізовано товар на суму 66 грн. в т.ч. 1 пачку сигарет Lucky Strike Original Silver по ціні 66 грн. за пачку. Дані розрахункові операції проведено через РРО з роздрукуванням фіскальних чеків №41733 за 04.01.2022 та №42245 за 24.07.2022 в яких не зазначено код УКТ ЗЕД на сигарети. Вказує, що дані порушення встановлені по ІТС «Податковий блок» та СОД РРО. Вважає, що у відповідності до вимог Положення №13 надруковані фіскальні чеки за період 02.01.2022 по 16.11.2023 за своєю формою та змістом не можуть бути розрахунковими документами. Установлені в Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів . У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Так, відповідно до абз. 2 п.3 розділу І Положення №13 у разі відсутності у документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, такий документ не приймається як розрахунковий. Також, просить врахувати, що невід`ємними частинами акту перевірки є два додатки: денний «Х» звіт на 1 аркуші, фіскальні чеки №41733 від 04.01.2022 та №42245 від 24.01.2022, а також Додаток 1 «Відомість реалізації алкогольних напоїв на РРО ФН 3000776494 в магазині за адресою вул. Данила Галицького, 35 Г, смт. Підволочиськ, Тернопільський район, Тернопільська область, де здійснює господарську діяльність ПП «КОМОРА КС» за період з 01.01.2022 по 16.11.2023, в яких не зазначено у фіскальних чеках серія та номер марки акцизного податку» на 105 аркушах. Зазначає, що у вказаному Додатку №1 зазначені фіскальні чеки, у яких відсутні обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (незаповнена графа «серія та номер МАП»). З огляду на що, відповідно до п.1 ст.17 Закону №265/95 була застосована штрафна санкція у розмірі 100 та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг). Звернув увагу суду на тому, що у разі виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО до суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема за першу з таких операцій - штраф як за перше порушення, а за кожну наступну - як за наступне порушення.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю.

Судом встановлено, що на адресу Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов лист ДПС України від 06.10.2023 за №25170/7/99-00-07-04-03-07, згідно якого контролюючий орган вважає за необхідне організувати провести фактичні перевірки усіх господарських об`єктів ПП "Комора КС".

Відтак, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, керуючись підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10, статтею 19-1, статтею 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктами 80.2.2 (порушення порядку проведення розрахунків ), 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято Наказ від 16.11.2023 №1985-п "Про проведення фактичної перевірки".

Згідно з даним Наказом, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області вирішено провести з 16.11.2023 фактичну перевірку Приватного підприємства "Комора КС", код ЄДРПОУ 38963063 за адресою провадження діяльності: вул. Данила Галицького, 35 Г, смт. Підволочиськ, Тернопільський район, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за період діяльності відповідно до статті 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ з 01.01.2022 по дату закінчення перевірки тривалістю не більше 10 діб.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки щодо дотримання суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій , ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв від 16.11.2023, реєстраційний номер 9806/19/00/0704/38963063.

Під час перевірки встановлено порушення: п.1, п.2, ст. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95 ВР від 06.07.1995 (із змінами та доповненнями); п.2 розділу 32 Положення про форму та зміст розрахункових документів (електронних розрахункових документів, порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових книжок), форми №3ВР про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (із змінами та доповненнями), а саме: роздрукування фіскальних чеків на загальну суму 850521,90 грн., які не відповідають встановленій формі та змісту розрахункових операцій (перша операція проведена на суму 102,90 грн., всі подальші на загальну суму 850419,00 грн.; проведення розрахункових операцій без використання режиму кодування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

Після цього, 15.12.2023 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00104250704, яким за яким за порушення п.1,2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовано штрафні санкції у розмірі 102,90 грн.

15.12.2023 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00104280704, яким за порушення п.11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовано штрафні санкції у розмірі 5100,00 грн.

15.12.2023 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00104270704, яким за порушення п.1,2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовано штрафні санкції у розмірі 1275628,50 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У пункті 75.1 ст.75 ПК України вказано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених цією статтею: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п.80.2 ст. 80 ПК України); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп.80.2.7 п.80.2 ст. 80 ПК України).

Як свідчить правова конструкція підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки: першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спиртуй алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З приводу необхідності зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки конкретних підстав для її проведення, зокрема, інформації про порушення вимог законодавства, суд зазначає наступне.

21.01.2021 Верховним Судом прийнято постанову у справі №460/1239/19 в якій зазначено, що не зазначення підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Частиною п`ятою ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У спірному випадку фактичну перевірку проведено у відповідності до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10, статті 19-1, статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2 (порушення порядку проведення розрахунків ), 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що порушене позивачем питання правомірності проведення контролюючим органом фактичної перевірки є безпідставним, оскільки, наказ про її проведення не оскаржувався, а допуск контролюючого органу до її проведення відбувся.

Послідовно, у цій справі контролюючий орган покликається на те, що під час перевірки встановлено порушення: 1) п. 1, п.2 та п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №765/95-18 від 06.07.1995 із змінами та доповненнями; 2) п.2 розділ 2 Положення «Про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №3ВР-1 про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями, а саме: роздрукування фіскальних чеків на загальну суму 850521,90 грн. які не відповідають встановленій формі та змісту розрахункових операцій (перша операція проведена на суму 102,90 грн. всі подальші на загальну суму 850419,00 грн.); проведення розрахункових операцій без використання режиму кодування коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

З приводу вказаного вище суд зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону №265/95-ВР:

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 ч.1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); 11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

При цьому, суд вважає, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) й утворює склад правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21 вирішував питання щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання, який зареєстрований платником акцизного податку, факту роздрукування ним розрахункового документа з таким недоліком як відсутність у ньому літерного позначення акцизного податку, розміру його ставки та загальної суми акцизного податку у ціні товару.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

У спірному випадку податковий орган зазначає, що надруковані позивачем фіскальні чеки за період з 02.01.2022 по 16.11.2023 за своєю формою та змістом не можуть бути розрахунковими документами, оскільки у фіскальних чеках відсутній обов`язковий реквізит як «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої».

Суд вважає, що належним доказом на підтвердження обставин щодо видачі позивачем розрахункових документів невстановленої форми є відповідні розрахункові документи, на які контролюючий орган посилається в акті фактичної перевірки.

Натомість, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували вказане порушення, та судом таких доказів не здобуто.

Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі Положення № 13), визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, які обов`язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги), зокрема для суб`єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення № 13 установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, можна зробити висновок, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

Однак, на підтвердження виявленого порушення відповідачем не було надано розрахункового документу (фіскального чеку), який би підтверджував відсутність обов`язкового реквізити "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої", та судом таких доказів не здобуто.

Разом з тим, суд вважає, що цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої , як встановлено пунктом 2 розділу ІІ Положення, має значитись у фіскальному чеку у випадках, передбачених чинним законодавством, що безпосередньо зазначено у Положенні.

Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Поряд з цим, статтею 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481 передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 11 Закону № 481, у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Отже, після затвердження акцизної марки нового зразка в обігу перебували, як алкогольні напої марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01.07.2015 року (без штрихових кодів), так і з акцизними марками нового зразка, введеними в обіг з 01.05.2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за №832/36454 (далі - Наказ № 329) внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів.

Наказ № 329 стосується виключно наявності, з 01.10.2021 у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО та/або ПРРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Також, згідно з абзацом четвертим ч. 4 ст. 11 Закону № 481 у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання.

Таким чином, реалізація з 01.10.2021 алкогольних напоїв (строк придатності яких не минув) маркованих марками попереднього зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та/або ПРРО відомостей із штрих - коду марки акцизного податку (серії та номеру), не є порушенням чинного законодавства.

Суд зауважує, що обов`язок щодо внесення у розрахунковий документ цифрового ідентифікатора марки акцизного податку виникає за умови реалізації підакцизних товарів, які марковані марками такого зразка.

Таким чином, на думку суду, якщо підакцизний товар, що перебуває в легальному обігу та маркований марками акцизного податку старого зразка реалізується суб`єктом господарської діяльності, то виконати умову щодо відображення цифрового ідентифікатора марки акцизного податку у розрахункових документах є неможливим, позаяк у такій марці такий реквізит відсутній.

Наведене дає підстави вважати, що законодавство України не зобов`язує позивача зазначати на розрахункових документах серію та номер марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв, що марковані марками старого зразка.

При цьому, суд звертає увагу, що належним доказом на підтвердження обставин щодо видачі позивачем розрахункових документів невстановленої форми є відповідні розрахункові документи, якими у розумінні Положення №13 є фіскальні чеки, на які контролюючий орган посилається в акті фактичної перевірки.

У спірному випадку, на думку суду, порушення пункту 2 статті 3 Закону №265-95-ВР (видача покупцям розрахункових документів (фіскальних чеків) невстановленої форми та змісту), встановлено за даними системи СОД РРО з посиланням на підтвердження цих відомостей контрольними стрічками (вибірковим порядком), що також не заперечується відповідачем.

Разом з тим, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв містить в собі лише інформацію про її реквізити, якою такі марковані. Реквізити марки акцизного податку складаються з її серії та номера і мають бути відображені в розрахунковому документів (фіскальному чеку), який свідчить про їх продаж, разом з назвою, ціною та фактичним об`ємом алкогольного напою.

Суд зауважує, що відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки, оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, так як при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не відображається (через відсутність штрихового коду), що відповідає вимогам абз. 4, 6 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР.

Відтак суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 2 ст. 3 Закону №26595-ВР є безпідставними.

Поряд з цим, суд зазначає, що безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений у пункті 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.

Разом з тим, під час перевірки контролюючим органом не було встановлено фактів не проведення позивачем розрахункових операцій через РРО та фактів здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки, отже, на переконання суду притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР також є безпідставними.

Щодо долученого додатку до акта перевірки денного Х-звіту та відомості з бази даних податкового органу реалізації алкогольних напоїв, суд зазначає, що з огляду на визначення в ст.2 Закону України №265/95-ВР фіскальний звіт та відомості з базі даних податкового органу не є доказом підтвердження результатів проведеної фактичної перевірки, оскільки, вказані документи не є розрахунковими в розумінні наведених вище правових норм.

Крім цього, згідно п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з п. 6 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах п`ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/ або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

Проте, як вже було встановлено судом, в акті перевірки не наведено жодного фіскального чеку, який би доводив, що відбулося порушення вимог Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На переконання суду, відповідачем не доведено, що в ході проведення фактичної перевірки контролюючий орган досліджував такі чеки чи його дублікати або інші розрахункові документи за період перевірки, а отже контролюючим органом не встановлено саме у ході проведення фактичної перевірки факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін на такі напої, встановлених законодавством України та факт реалізації, факт проведення розрахункової операції не на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або ПРРО та без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТЗЕД.

То ж, вирішуючи спір по суті, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що акт перевірки від 16.11.2023 не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем видачі розрахункового документа не встановленої форми з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції.

Крім цього, суд зазначає, що, даний Акт не містить відомостей з приводу номеру партії та дату виробництва вказаного алкогольного напою, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою. Засвідчених належним чином копій чеків, на підставі яких зроблено висновок щодо виявленого порушення відповідачем не надано.

Суд вважає, що складання посадовими особами контролюючого органу акта фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо відсутності штрихового коду є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото- або відеозасобами, детального опису порушення та ідентифікуючих даних алкогольних напоїв.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.03.2019 у справі №810/2728/15.

В той же час, надані контролюючим органом додатки до акту перевірки, а саме дані із системи обліку РРО ДПС України, на думку суду, не є належними та допустимими доказами в розумінні КАС України, оскільки розрахунковим документом, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі- продажу іноземної валюти, є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

При цьому, суд вважає що у спірних правовідносинах, має бути досліджена саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Вирішуючи даний спір по суті, суд також враховує доводи позивача стосовно невірного застосування розміру штрафних санкцій відповідно до ст.17 ЗУ №265/95-ВР

Як вже зазначалось вище, відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, у разі встановлення в ході перевірки факту: - проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); - не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; - невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше; - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Тобто, розрахунок фінансових санкцій здійснюється від вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом товарів повторно.

Згідно зі ст. 111.4. ПК України, особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку.

Суд зазначає, що диспозиція пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР надає підстави для висновку, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторного є його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом.

Враховуючи вищевикладене, суд висновує, що застосування до позивача санкції за допущене правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно є протиправним, оскільки позивач до цього не притягувався до відповідальності за аналогічне правопорушення протягом останнього календарного року.

Отже, у сукупності наведених обставин, перевіряючи спірні податкові повідомлення - рішення на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що спірні у даній справі податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в порядку, передбаченому ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 15.12.2023 №00104250704, №00104270704, №00104280704.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь Приватного підприємства "Комора КС" 19212 (дев`ятнадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 28 травня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Приватне підприємство "Комора КС" (місцезнаходження: вул. Торговиця, 11, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46006 код ЄДРПОУ 38963063);

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46003 код ЄДРПОУ:44143637).

Головуюча суддяДерех Н.В.