Рішення

від 28.05.2024 по справі 300/1429/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №300/1429/24

28 травня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

визнати протиправними дії Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо невидачі йому довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи: з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн; з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн;

зобов`язати Івано-Франківський окружний адміністративний суд видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2023, виходячи: з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", який становить 88572 грн; з базового посадового окладу судді місцевого суду, з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", який становить 99924 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач листами від 20.10.2023 №04-30/4308/23 та від 30.01.2024 №04-30/714/24 відмовив у видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового посадового окладу судді статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік".

Позивач покликається на положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини першої статті 135 якого суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, а частина третя статті 135 Закону встановлює базовий розмір посадового окладу судді, який становить для судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

За змістом статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був встановлений на 01 січня 2023 та 2024 року у сумі 2684 грн та 3028 грн відповідно.

Вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми спеціального законодавства, тобто Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Цим Законом закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Однак відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення нової довідки для перерахунку його довічного грошового утримання судді у відставці, що, на переконання позивача, порушує його право на належне соціальне забезпечення. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 справу №300/1429/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення передано на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

01.04.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №300/1429/24 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №300/1429/24 передано судді Мартиць О.І.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26.04.2024 до суду надійшли пояснення третьої особи на позов, у яких, серед іншого, вказано, що відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Також зазначено, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 гривні.

З наведених правових норм вбачається, що збільшення розміру складових суддівської винагороди з 01.01.2021 не відбувалося, у зв`язку із чим на даний момент немає підстав для видачі довідки про суддівську винагороду та для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З огляду на вказане Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

13.05.2024 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивач звернувся із заявами від 28.09.2023 та від 26.01.2024 про видачу довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді окружного адміністративного суду, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн у 2023 році та з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн у 2024 році.

Листами від 20.10.2023 та від 30.01.2024 позивачу повідомлено про відсутність підстав для видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Таку позицію відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до норм Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" було встановлено прожитковий мінімум, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102 гривні.

Зазначений розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для визначення базового розміру посадового окладу судді був встановлений і в 2022, 2023, 2024 роках відповідними законами України про Державний бюджет України. Тобто Верховна Рада України чітко визначила, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн.

Таким чином, відсутні підстави для надання ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду в 2023 та 2024 роках для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з визначенням посадового окладу, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн та 3028 грн.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є суддею у відставці Івано-Франківського окружного адміністративного суду та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявами від 28.09.2023 та від 26.01.2024 про видачу довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді окружного адміністративного суду, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році та з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі у 2024 році.

Листами відповідача від 20.10.2023 та від 26.01.2024 позивача повідомлено про відсутність підстав для видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, оскільки посадовий оклад судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду встановлено, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до статті 142 Закону №1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 4 Закону №1402-VIІІ визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

За змістом частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII, яка згідно з рішенням Конституційного Суду України №4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною четвертою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Таким чином, Законом №1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Водночас статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", разом із встановленням з 1 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі: 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить: 2102,00 грн.

Такі ж норми були вказані і в статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", поряд із встановленням з 1 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн, та в статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", поряд із встановленням з 1 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

Відтак вказаними нормами фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, передбачені частиною другою статті 130 Конституції України та частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Поряд з цим суд зазначає, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень законів України про Державний бюджет України на 2023 та 2024 роки.

Суд звертає увагу, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України "Про судоустрій і статус суддів") гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема в рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 №8-рп/2005, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 №3-рп/2013, від 04.12.2018 №11-р/2018.

Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відтак суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 22.06.2023 у справі №400/4904/21, від 12.07.2023 у справі №140/5481/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до статей 135, 142 Закону №1402-VIII має право на отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2023 - 2684 грн та на 01.01.2024 - 3028,00 грн.

Відтак, відмовляючи позивачу в оформленні довідок про розмір суддівської винагороди відповідач діяв протиправно, що є підставою для задоволення позову.

Оскільки суд встановив протиправність дій відповідача, наявні правові підстави для зобов`язання Івано-Франківського окружного адміністративного суду видати позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2023 - 2684 грн та на 01.01.2024 - 3028,00 грн.

Позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн та станом на 01.01.2024, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Зобов`язати Івано-Франківський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн.

Зобов`язати Івано-Франківський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 28 травня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Івано-Франківський окружний адміністративний суд (місцезнаходження: вул. Незалежності, 46, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ: 35021574);

третя особа:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ: 20551088) .

Головуючий суддяМартиць О.І.