Рішення
від 28.05.2024 по справі 560/3986/24
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3986/24

РІШЕННЯ

іменем України

28 травня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форма "Р" №4502/2201-0710 від 05.03.2024 про накладення штрафу в розмірі 91273,00 гривень та збільшення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 695670,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що по закінчені перевірки перевіряючими було складено Акт перевірки №1917/22-01-07-10/30557165 від 06.02.2024, та прийнято податкове повідомлення-рішення форма "Р" №4502/2201-0710 від 05.03.2024 про накладення штрафу в розмірі 91273,00 гривень та збільшено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 695670,00 грн.

Вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що за результатами документальної планової виїзної перевірки, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.03.2024 форми "Р" № 4502/2201-0710, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 695670 грн та штрафними санкціями в сумі 91273 грн. Зазаначає, що вказане рішення є правомірним та прийнято в межах наданих відповідачу повноважень без порушення процедури.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що Головним управління ДПС у Хмельницькій області, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2022 рік, на підставі наказу від 25.01.2022 № 276-П, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ НВА "Перлина Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2021, валютного законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2021.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2024 року №1917/22-01-07- 10/30557165 та встановлено, зокрема, порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 пп.192.1.1, п.192.1, ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього TOB HBA "Перлина Поділля", на акт перевірки, подано заперечення від 21.02.2024 № 188, відповідно до якого заперечується висновок, викладений в акті перевірки, щодо завищення податкового кредиту на суму 144709 грн по операціях з ТОВ "Агро-опт".

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області надіслано відповідь від 01.03.2024 №914/10/22-01-07-01-09 на заперечення позивача, згідно якої зазначено, що пояснення та копії документів, додані TOB НВА "Перлина Поділля" до заперечення, не спростовують висновки акта документальної планової виїзної перевірки від 06.02.2024 №1917/22-01-07-10/30557165 щодо завищення податкового кредиту на суму 144709,00 грн по операціях ТОВ НВА "Перлина Поділля" з ТОВ "Агро-опт".

За результатами документальної планової виїзної перевірки, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.03.2024 форми "Р" №4502/2201-0710, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 695670,00 грн та штрафними санкціями в сумі 91273,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно п.п. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк, п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 393 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до ст.77 ПК України, Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Як вже було зазначено вище, Головним управління ДПС у Хмельницькій області, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2022 рік, на підставі наказу від 25.01.2022 № 276-П, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ НВА "Перлина Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2021, валютного законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2021.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2024 року №1917/22-01-07- 10/30557165 та встановлено, зокрема, порушення (з яким частково не погоджується позивач) п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, П.188.Т ст.188 пп.192.1.1, п.192.1, ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього TOB HBA "Перлина Поділля", на акт перевірки, подано заперечення від 21.02.2024 № 188, відповідно до якого заперечується висновок, викладений в акті перевірки, щодо завищення податкового кредиту на суму 144709 грн по операціях з ТОВ "Агро-опт".

Суд зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були наступні порушення встановлені відповідачем під час проведення перевірки та зафіксовані у акті перевірки, а саме: - заниження податкових зобов`язань з ПДВ (колонка "Б" рядка 1.1 податкових декларацій "операції, що оподатковуються за основною ставкою" ) на суму 238668 грн, в т.ч.: за грудень 2019 в сумі 113613 грн, за лютий 2020 в сумі 125055 грн в результаті реалізації основних засобів нижче їх балансової (залишкової) вартості; - заниження податкових зобов`язань з ПДВ (колонка "Б" рядка 7 "Коригування податкових зобов`язань") на суму 78334 грн, в т.ч.: за грудень 2020 року на суму 78334 грн, в результаті відображення коригування податкових зобов`язання не підтвердженого належним чином складеними та зареєстрованими покупцями в ЄРПН розрахунками коригування; - завищення податкового кредиту з ПДВ на суму - 177687,00 грн, в т.ч.: за червень 2017 року на суму 3025 грн, вересень 2018 року на суму 40664 грн, жовтень 2018 року на суму 1000,00 грн, вересень 2019 року на суму 38407,00 грн, вересень 2020 року на суму 94591,00 грн, внаслідок віднесення до його складу сум ПДВ не підтверджених належним чином складеними та зареєстрованими постачальниками в ЄРПН податковими накладними; - завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 144709 грн, в т.ч.: за червень 2019 року на суму 42307 грн, за липень 2019 року на суму 102402 грн, в результаті віднесення до його складу суми ПДВ по нереальних господарських операції з поставки ТОВ "Агро-опт" (ПН 42119534) макухи соєвої; - завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 56272,50 грн, в т.ч.: за грудень 2019 року на суму 20962 грн., березень 2020 року на суму 35310 грн. в результаті не відображення суми коригування податкового кредиту згідно зареєстрованих розрахунків коригування.

У періоді, що підлягав перевірці, TOB НВА "Перлина Поділля" перебувало у взаємовідносинах з ТОВ "Агро-опт" (ПН 42119534) по оформленню операцій із постачання макухи соєвої на загальну суму 868 253,16 грн., в т.ч. ПДВ 144 708,86 грн.

Згідно Договору поставки від 18.06.2019 №1806-19 (м. Первомайськ Миколаївська область), ТОВ науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" надалі покупець в особі директора Іващука С.П., діючого на підставі Статуту, з однієї сторони та ТОВ "АГРО-ОПТ", надалі постачальник, в особі директора ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту з іншого боку уклали даний договір про поставку Товару. Якість, асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю Товару, терміни поставки загальна вартість Товару, узгоджується сторонами та визначається Специфікацією, що є додатковою угодою до цього договору. Договір підписаний від постачальника директором ОСОБА_1 від покупця директором ОСОБА_2 .

До перевірки надано виписані видаткові накладні ТОВ "Агро-опт" на адресу ТОВ НВА "Перлина Поділля" на загальну суму 868066,72 грн.

Також, до перевірки надано банківську виписку, згідно якої ТОВ НВА "Перлина Поділля" перераховано кошти на адресу ТОВ "Агро-опт" на загальну суму, 868253,22 грн: №2 від 19.06.2019, №13 від 03.07.2019, №14 від 24.07.2019.

Суд встановив, що в Акті перевірки №1917/22-01-07-10/30557165 від 06.02.2024 на сторінці 53 абзац четвертий та сторінці 54 останній абзац зазначено, що: "Перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з постачання (продажу) ТОВ "Агро-опт" на адресу TOB НВА "Перлина Поділля" ТМЦ- макухи, соєвої на загальну суму 868253,16 грн. в т.ч. ПДВ 144708,86 грн. у зв`язку із відсутністю активу на дату постачання, джерела його законного, введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Агро-опт" проводив лише документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання макухи соєвої, без фактичного постачання таких активів".

На підтвердження вказаної операції позивачем було надано первинні документи, а саме: Договір поставки №1806-19 від 18.06.2019 на поставку товару в кількості 26,66т. надано Специфікацію №1 до Договору від 18.06.2019, якісне посвідчення на Товар від 19.06.2019, ТТН №1906-19 від 19.06.2019 та видаткову накладну №6 від 19.06.2019 на загальну суму 253270,10 грн.. Також, на поставку партії товару в кількості 29,83 т. надано Специфікацію №2 від 03.07.2019, Якісне посвідчення від 03.07.2019, ТТН №0307-19 від 03.07.2019 та видаткову накладку №2 від 03.07.2019 на загальну суму 283385,12 грн.. На поставку партії товару в кількості 35,07 т. надано Специфікацію №3 від 24.07.2019, Якісне посвідчення від 24.07.2019, ТТН №2407-19 від 24.07.2019 та Видаткову накладну №15 від 24.07.2019 на загальну суму 331411,50 грн.

Суд встановив, що на ТТН №1906-1911 від 19.06.2019 та на ТТН №2407-19 від 24.07.2019 відсутній підпис водія, а тому відповідач ставить під сумнів вказану господарську операцію.

Суд зазначає, що договір поставки, видаткова накладна, специфікація, якісне посвідчення, ТТН №0307-19 від 03.07.2019 оформлені та складені у відповідності до вимог чинного законодавства України та згідно даних документів можна ідентифікувати назву документа, місце складання документа, найменування перевізника, замовника, одержувача, найменування товару його кількість та основні характеристики, характеристики автомобіля, пункти навантаження та розвантаження товару тощо.

Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2020 по справі №520/399/19: "Щодо, посилань податкового органу на відсутність підтверджуючих документів - щодо транспортування, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій/; що товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних; документів, що підтверджують, поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568), ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Тобто, сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції, дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

При цьому, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Аналогічна правова ' позиція викладена колегією Касаційного адміністративного суду в постанові Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі №821/589/17.

Суд зазначає, що ключовим питання у доведенні реальності господарської операції є прослідковування ланцюга реалізації купленої сировини та виготовлення товарів чи застосування її у господарських потребах чи подальшої реалізації з метою отримання прибутку.

Суд встановив, що TOB НВА "Перлина Поділля" на підтвердження використання придбаної макухи соєвої у ТОВ "Агро-опт" у своїй господарській діяльності, надано документи, що саме макуху соєву було використано у виробництві комбікорму №1 та комбікорму №2 для відгодівлі поголів`я великої рогатої худоби.

Вказані обставини зафіксовані у акті перевірки, та підтверджуються відомістю витрат кормів №00БУ-001242 за 01-30 червня 2019р., відомістю витрат кормів №00БУ-001543 за 01-30 червня 2019р., відомістю витрат кормів №00БУ-001841 за 01-31 липня 2019р., Відомістю витрат кормів №00БУ-001912 за 01-31 липня 2019р. та Карткою рахунку №201 "Сировина та матеріали" в щоденному розрізі за період з 01.06.2019 по 31.07.2019.

Суд також звертає увагу, що товар, отриманий ТОВ НВА "Перлина Поділля" від ТОВ "Агро-опт" був оприбуткований та відображений в бухгалтерському обліку товариства по рахунку №201 що підтверджується карткою рахунку №201 за червень та-липень 2019 року.

Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підтвердженням зміни у майновому стані товариства є також збільшення виробництва молока в даний період, що підтверджується звітом про виробництво продукції тваринництва та кількості сільськогосподарських тварин, (форма №24-сг) за червень місяць 2019 року товариством було вироблено продукції тваринництва, молоко корів молочних порід, у кількості 49889 центнерів , за липень місяць 2019 року вироблено 58984 центнерів молока, за серпень місяць 2019 року вироблено 67684 центнерів молока, крім того товариство реалізувало дане молоко своїм контрагентам та отримало прибуток.

Суд зазначає, що відповідачем не встановлено будь яких контрагентів ТОВ НВА "Перлина Поділля", які поставляли макуху соєву товариству протягом терміну з 18.06.2019 по 31.07.2019 окрім ТОВ "Агро-опт", тобто в даний період єдиним постачальником макухи соєвої для ТОВ НВА "Перлина Поділля", було ТОВ "Агро-опт".

Оглядом матеріалів справи також суд встановив факт розрахунку за макуху соєву згідно Договору поставки №1806-19 від 18.06.2019 з ТОВ"Агро-опт", а саме те, що кошти в розмірі 868253,22 грн було зараховано на рахунок ТОВ "Агро-опт", що підтверджується банківською випискою від 19.06.2019, банківською випискою від 03.07.2019 та банківською випискою від 24.07.2019.

Стосовно посилання відповідача на те, що за контрагентами позивача, а саме: ТОВ "Вітамін постач" та ТОВ "Девінс" не встановлено операцій з постачання макухи соєвої для ТОВ "Агро-опт", суд зазначає наступне.

Чинне податкове законодавство України не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту з ПДВ.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі №805/4781/15-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону".

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19.

Окремо суд акцентує увагу відповідача на принципі індивідуалізації юридичної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Булвес АД проти Болгарії" та "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії", які підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Суд також зауважує стосовно тверджень відповідача щодо допущення певних помилок під час складання первинних документів, необхідно врахувати, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, окремі недоліки у оформленні первинних документів не є беззаперечним свідченням фіктивності господарської операції.

Крім того, укладені договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та його контрагентами факту вчинення правочину в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд встановив, що позивачем сплачено кошти за придбаний у ТОВ "Агро-опт" товар, що спричинило зміни у власному капіталі позивача.

Наявність факту про належну оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та його контрагентом господарських операцій. Зазначеним спростовується твердження відповідача про отримання позивачем безоплатних товарів для подальшої їх реалізації та отримання прибутку.

При укладенні договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, він спрямований на реальне настання правових наслідків, відповідає економічному змісту та чинному законодавству.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача зі своїм контрагентом є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. Також свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового, що також підтверджено відповідачем під час проведення перевірки платника податків.

Враховуючи наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, суд вважає, що у Головного управління ДПС у Хмельницькій області були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення форми "Р" №4502/2201-0710 від 05.03.2024 в частині збільшення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 144709,00 грн (основний платіж) та в частині накладення штрафу в розмірі 36177,00 грн., яке на думку суду є протиправним та підлягає скасуванню.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення форми "Р" №4502/2201-0710 від 05.03.2024 на думку суду є правомірним, оскільки позивач не наводить інших підстав для визнання його протиправним та таким що підлягає скасуванню.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В процесі судового розгляду відповідач частково довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а суд дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форма "Р" №4502/2201-0710 від 05.03.2024 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форма "Р" №4502/2201-0710 від 05.03.2024 в частині збільшення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 144709( сто сорок чотири тисячі сімсот дев`ять) грн. 00коп. (основний платіж) та в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 36177( тридцять шість тисяч сто сімдесят сім) грн.00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2713 (дві тисячі сімсот тринадцять) грн 29 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" (вул. Миру, 10,Білогір`я,Шепетівський район, Хмельницька область,30200 , код ЄДРПОУ - 30557165) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.П. Шевчук

СудХмельницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.05.2024
Оприлюднено30.05.2024
Номер документу119339978
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо

Судовий реєстр по справі —560/3986/24

Постанова від 18.11.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 05.09.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 03.09.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 22.07.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Мойсюк М.І

Ухвала від 01.07.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Мойсюк М.І

Рішення від 28.05.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Шевчук О.П.

Ухвала від 08.05.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Шевчук О.П.

Ухвала від 10.04.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Шевчук О.П.

Ухвала від 22.03.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Шевчук О.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні