Рішення

від 28.05.2024 по справі 580/11377/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року справа № 580/11377/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/11377/23 за позовом Золотоніської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Золотоніська районна державна лікарня ветеринарної медицини з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.11.2023 №10472/23-00-07-03-01 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 129 555,44 грн, в тому числі за основним платежем - 119 637,70 грн, штрафні санкції - 9917,74 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.11.2023 №10476/23-00-07-03-01 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 34 557,54 грн, в тому числі за основним платежем - 31 485,93 грн, штрафні санкції - 3071,61 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.11.2023 №10477/23-00-07-03-01 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 5 861,73 грн, в тому числі за основним платежем - 5 328,92 грн, штрафні санкції - 532,81 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.11.2023 №10478/23-00-07-03-01 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 79 196,94 грн, в тому числі за основним платежем - 72 279,63 грн, штрафні санкції - 6 917,31 грн.

Обгрунтовуючи позовну заяву позивач вказав, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта №1457/23-00-07-03-01/00709589 від 25.09.2023 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки підприємства Драбівська районна державна лікарня ветеринарної медицини з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 11.09.2023 з урахуванням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України та з питань правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період 01.01.2017 по 11.09.2023», яким донараховані грошові зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб. Проте позивач вважає, що звільнений від сплати земельного податку відповідно до п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України, оскільки Драбівська районна державна лікарня ветеринарної медицини є закладом охорони здоров`я, який повністю утримується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Щодо доводів відповідача про те, що Драбівська районна державна лікарня ветеринарної медицини не повністю утримувалась за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, оскільки надавала власні послуги по лікуванню тварин і отримувала доходи за спеціальним фондом у структурі доходів власні послуги по лікуванню тварин, які становили третину загального фінансування установи, то відповідно до приписів Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ є доходом спеціального фонду бюджету та спрямовуються на покриття видатків, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету відповідно до бюджетних призначень за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов`язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов`язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому розпорядник здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов`язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків за цими зобов`язаннями із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Також вважає, що був порушений принцип легітимних очікувань, оскільки позивач у період з 01.01.2011 по 08.11.2023 постійно користується пільгою, передбаченою до п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України, щодо звільнення від сплати земельного податку і у відповідача протягом 12-ти років не виникало жодних питань з цього приводу.

Щодо належного позивача, то згідно наказу №415 від 07.10.2022 Драбівська районна державна лікарня ветеринарної медицини була реорганізована шляхом приєднання до Золотоніської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Передавальний акт майна, землі, прав та обов`язків з балансу Драбівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на баланс Золотоніської районної державної лікарні ветеринарної медицини затверджений 31.03.2023.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 05.01.2024, зазначив, що Драбівська районна державна лікарня з надання ветеринарної допомоги у період з 01.01.2017 по 11.09.2023 мала у постійному користуванні 9 земельних ділянок та необгрунтовано застосовувала норми п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України, оскільки доходна частина від господарської діяльності з надання послуг з лікування тварин становить, в середньому, третину загального фінансування установи, за умови вимоги щодо повного утримання установи за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Крім того, встановлено акт приналежності Драбівської РДЛВМ до структури Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що не відносяться до органів охорони здоров`я. На порушення вимог п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, п. 286.1 ст. 286, п. 286.2 ст. 286 ПК України встановлено заниження плати за землю у періоді з 01.01.2017 по 11.09.2023 у загальному розмірі 233811 81 грн., в т.ч.: за 2017 рік 22655,94 грн, за 2018 рік 65375,63 грн, за 2019 рік 92313,95 грн, за 202 рік 12222,72 грн, за 2021 рік 8525,66 грн, за 2022 рік 16473,45 грн., за 2023 рік 16244,46 грн. З огляду на зазначене вважає, що діяло відповідно до чинного законодавства , в межах наданих повноважень , і ознаки протиправності дій відсутні.

З`ясувавши доводи сторін, викладені у заявах по суті, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до відомостей (витягу) є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 14) Драбівська районна державна лікарня ветеринарної медицини зареєстрована як юридична особа (код за ЄДРПОУ 00709589), вид діяльності 75.00, ветеринарна діяльність, та на час розгляду справи перебуває у стані припинення.

Відповідно до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 07.10.2022 №415 та додатку №22 до вказаного наказу (т. 1, а.с. 19-22) Драбівська районна державна лікарня ветеринарної медицини реорганізована шляхом приєднання до Золотоніської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Передавальний акт майна, землі, прав та обов`язків з балансу Драбівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на баланс правонаступника Золотоніської районної державної лікарні ветеринарної медицини складений 31.03.2023 (т. 1, а.с. 23-24).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.09.2023 №1644-п та згідно з п.п. 20.1.2, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.5, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, ст. 13 Закону України від 08.07.2010 №2464-V1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства Драбівська районна державна лікарня ветеринарної медицини (код за ЄДРПОУ 00709589) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 11.09.2023 з урахуванням п. 102.1 ст. 102 ПК України з метою дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 11.09.2023.

За результатами проведення перевірки складено акт від 25.09.2023 №9653/23-00-07-03-01/00709589, яким встановлено, що Драбівська РДЛВМ у період з 01.01.2017 по 11.09.2023 мало у користуванні земельні ділянки згідно державних актів на право постійного користування земельними ділянками, а саме:

1) земельна ділянка площею 2, 0209 га, кадастровий номер 7120655100:01:001:1374 за адресою: Черкаська обл, Драбівський район, смт Драбів, вул. Київська, 3, на підставі акта на право постійного користування земельною ділянкою від 10.11.2009 серії ЯЯ 340332 згідно рішення Драбівської селищної ради від 14.10.2009 №33-6/У (станом на 11.09.2023 Драбівська об`єднана тергромада);

2) земельна ділянка площею 0, 4944 га, кадастровий номер 7120683600:01:001:1443 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акта на право постійного користування земельною ділянкою від 10.11.2009 серії ЯЯ 340323 згідно рішення Драбово-Барятинської сільської ради від 24.09.2009 №22-5/У (станом на 11.09.2023 Драбівська об`єднана тергромада);

3) земельна ділянка площею 0,2348 га, кадастровий номер 7120687400:01:001:1385 за адресою: АДРЕСА_2 на підставі акта на право постійного користування земельною ділянкою від 10.11.2009 серії ЯЯ 340325 згідно рішення Нехайківської сільської ради від 08.09.2009 №20-2/У (станом на 11.09.2023 Драбівська об`єднана тергромада);

4) земельна ділянка площею 2,3363 га, кадастровий номер 7120655700:01:001:0967 за адресою: АДРЕСА_3 на підставі акта на право постійного користування земельною ділянкою від 10.11.2009 серії ЯЯ 340331 згідно рішення Шрамківської сільської ради від 10.11.2009 №27-350/У (станом на 11.09.2023 Шрамківська об`єднана тергромада);

5) земельна ділянка площею 0,2610 га, кадастровий номер 7120682100:01:001:0471 за адресою: АДРЕСА_4 на підставі акта на право постійного користування земельною ділянкою від 10.11.2009 серії ЯЯ 340326 згідно рішення Бирлівської сільської ради від 21.09.2009 №25-350/У (станом на 11.09.2023 Шрамківська об`єднана тергромада);

6) земельна ділянка площею 0,2310 га, кадастровий номер 7120685200:01:001:0454 за адресою: АДРЕСА_5 на підставі акта на право постійного користування земельною ділянкою від 10.11.2009 серії ЯЯ 340330 згідно рішення Коломицької сільської ради від 09.10.2009 №20-6Л (станом на 11.09.2023 Шрамківська об`єднана тергромада);

7) земельна ділянка площею 0,3244 га, кадастровий номер 7120688400:01:001:1683 за адресою: АДРЕСА_6 на підставі акта на право постійного користування земельною ділянкою від 10.11.2009 серії ЯЯ 340324 згідно рішення Погребської сільської ради від 21.09.2009 №31-5/У (станом на 11.09.2023 Шрамківська об`єднана тергромада);

8) земельна ділянка площею 0,1280 га, кадастровий номер 7120682600:01:002:0273 за адресою: АДРЕСА_7 на підставі акта на право постійного користування земельною ділянкою від 10.11.2009 серії ЯЯ 340327 згідно рішення Великохутірської сільської ради від 16.09.2009 №24-5/У (станом на 11.09.2023 Великохутірська об`єднана тергромада);

9) земельна ділянка площею 0,4157 га, кадастровий номер 7120686000:01:001:0403 за адресою: АДРЕСА_8 на підставі акта на право постійного користування земельною ділянкою від 10.11.2009 серії ЯЯ 340329 згідно рішення Мехедівської сільської ради від 18.09.2009 №21-4/У (станом на 11.09.2023 Великохутірська об`єднана тергромада).

Драбівська РДЛВМ є неприбутковою організацією, що фінансується, у тому числі з державного бюджету за загальним фондом та надає платні послуги з лікування тварин, кошти, отримані від надання таких послуг, спрямовуються до спеціального фонду, з їх наступним витрачанням на оплату праці та нарахування на оплату праці, придбання медикаментів та перев`язувальних матеріалів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, виплата пенсій допомоги, придбання ветеринарних бланків, хімреактивів, медпрепаратів, медобладнання та спецодягу, оплату послуг повірки та калібрування обладнання, придбання МШП, навчання спеціалістів та ін.

В структурі доходів платні послуги з лікування тварин становили: за 2017 рік 39,2%, за 2018 рік 39,4%, за 2019 рік 38,2%, за 2020 рік 30,4%, за 2021 рік 32,0%, за 2022 рік 30,6%.

Драбівська РДЛВМ у спірному періоді декларувала плату за землю з посиланням на пільгу зі сплати земельного податку за кодом 180510 «Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачуються на відповідній території», та за кодом 18010552 «Звільняються від сплати земельного податку заклади охорони здоров`я, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів».

Ставки земельного податку на земельні ділянки з кадастровими номерами 7120655100:01:001:1374, 7120683600:01:001:1443, 7120687400:01:001:1385, 7120655700:01:001:0967, 7120682100:01:001:0471, 7120685200:01:001:0454, 7120688400:01:001:1683, 7120682600:01:002:0273, 7120686000:01:001:0403 на 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки встановлені рішеннями органів місцевого самоврядування і зазначені у додатку №5 до акта перевірки (т. 3, а.с. 49-55).

Розглядом рішень органів місцевого самоврядування щодо затвердження місцевих податків і зборів та встановлення ставок і пільг із сплати земельного податку на території відповідних громад встановлено, що жодне з рішень не містить посилання про надання пільги щодо сплати земельного податку конкретному суб`єкту господарювання Драбівській РДЛВМ.

Рішення органів місцевого самоврядування містять посилання на цільове призначення земель у користуванні, як то:03.03. «Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги» з відповідно встановленими ставками оподаткування.

Також рішення органів місцевого самоврядування містять посилання на норми п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України, відповідно до яких від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров`я, соціального захисту фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів.

Встановлено факт приналежності Драбівської РДЛВМ до структури Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що не віднесено до закладів охорони здоров`я.

За висновком перевірки внаслідок необгрунтованого застосування норм п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України, на порушення вимог п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, п. 286.1, п. 286 ст. 286 ПК України позивачем занижено плату за землю у розмірі 233811,81 грн, в т.ч.: за 2017 рік 22655,94 грн, за 2018 рік 65375,63 грн, за 2019 рік 92313,95 грн, за 2020 рік 12222,72 грн, за 2021 рік 8525,66 грн, за 2022 рік 16473,45 грн, та за 2023 рік 16244,46 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 08.11.2023 №10472/23-00-07-03-01 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 129 555,44 грн, в тому числі за основним платежем - 119 637,70 грн, штрафні санкції - 9917,74 грн;

- від 08.11.2023 №10476/23-00-07-03-01 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 34 557,54 грн, в тому числі за основним платежем - 31 485,93 грн, штрафні санкції - 3071,61 грн;

- від 08.11.2023 №10477/23-00-07-03-01 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 5 861,73 грн, в тому числі за основним платежем - 5 328,92 грн, штрафні санкції - 532,81 грн;

- від 08.11.2023 №10478/23-00-07-03-01 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 79 196,94 грн, в тому числі за основним платежем - 72 279,63 грн, штрафні санкції - 6 917,31 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд зазначає наступне.

Спірні відносини врегульовані Податковим кодексом України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 265 ПК України передбачена плата за землю як складова податку на майно.

Згідно п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Згідно п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є 270.1.1.3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Пунктом 271.1 ст. 270 ПК України передбачено, що базою оподаткування є:

нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Згідно ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1); ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) (пункт 274.2).

Згідно ст. 277 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до п.п. 282.1.4 п. 282. 1 ст. 282 ПК України від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров`я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, а) дані державного земельного кадастру; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже за змістом вказаних приписів від сплати земельного податку за землі державної та комунальної власності звільняються, зокрема, заклади охорони здоров`я, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Судом встановлено, що протягом періоду з 01.01.2017 по 11.09.2023 у постійному користуванні Драбівської районної державної лікарні ветеринарної медицини перебували земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 7120655100:01:001:1374, 7120683600:01:001:1443, 7120687400:01:001:1385, 7120655700:01:001:0967, 7120682100:01:001:0471, 7120685200:01:001:0454, 7120688400:01:001:1683, 7120682600:01:002:0273, 7120686000:01:001:0403, а отже остання була платником податку на землю.

Актом перевірки встановлено, що Драбівська районна державна лікарня ветеринарної медицини при сплаті податку на землю застосовувала пільгу, передбачену п.п. 282.1.4 пр. 282.1 ст. 282 ПК України та не сплачувала податок на землю як заклад охорони здоров`я, який повністю утримується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Проте відповідач стверджує про відсутність у Драбівської районної державної лікарні ветеринарної медицини права на вказану пільгу, позаяк остання відноситься до структури Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що не віднесено до закладів охорони здоров`я, та утримувалась частково за рахунок коштів від надання платних послуг з лікування тварин.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача суд зазначає, що правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні врегульовані Основами законодавства України про охорону здоров`я, затвердженими Законом України від 19.11.1992 № 2801-XII (далі Основи).

Згідно ст. 3 Основ загальний заклад охорони здоров`я - багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров`я;

заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації;

медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами;

послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров`я, реабілітаційним закладом або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Отже заклад охорони здоров`я забезпечує медичне обслуговування населення та діє відповідно до отриманої ліцензії про надання медичних послуг.

В свою чергу відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 №2498-XII заклад ветеринарної медицини - установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб`єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт.

Отже заклад ветеринарної допомоги не є медичним закладом у розумінні ст. 3 Основ, а тому не має права на пільгу щодо звільнення від сплати земельного податку відповідно до п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 283 ПК України.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 14) засновником Драбівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (код за ЄДРПОУ 00709589) є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; вид діяльності 75.00, ветеринарна діяльність, а отже позивач не відноситься до закладів охорони здоров`я.

Щодо фінансування за рахунок власних доходів суд зазначає, що відповідно до пункту 12 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Статтею 13 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Складовими частинами загального фонду бюджету є:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

4) фінансування загального фонду бюджету (частина 2 вказаної статті).

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету (частина 3 вказаної статті).

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. При цьому надходження бюджетних установ у вигляді майна (активів) в натуральній формі, отримане від інших бюджетних установ, які відповідно до законодавства виконують функції з управління об`єктами державної (комунальної) власності, у межах відповідного бюджету, не є власними надходженнями таких бюджетних установ (частина 4 вказаної статті).

Отже бюджетні установи фінансуються як за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів, так і за рахунок власних надходжень.

Проте відповідно до п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України пільга щодо звільнення від сплати земельного податку надається лише тим бюджетним установам, які фінансуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Судом встановлено, що відповідно до пункт1 1 Положення про Драбівську районну державну лікарню ветеринарної медицини (т. 2, а.с. 218-223) остання є державною установою ветеринарної медицини, водночас згідно з актом перевірки мала власні надходження від надання платних послуг з лікування тварин, як становили: за 2017 рік 39,2%, за 2018 рік 39,4%, за 2019 рік 38,2%, за 2020 рік 30,4%, за 2021 рік 32,0%, за 2022 рік 30,6% від загальних надходжень.

Отже пільга щодо сплати земельного податку, передбачена п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України до позивача не застосовується.

Щодо доводів позивача про порушення принципу легітимних очікувань, оскільки позивач у період з 01.01.2011 по 08.11.2023 постійно користується пільгою, передбаченою до п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України, щодо звільнення від сплати земельного податку і у відповідача протягом 12-ти років не виникало жодних питань з цього приводу, суд зазначає таке.

У Постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №580/1300/22 (адміністративне провадження № К/990/25849/22) наголошується на застосуванні принципу «легітимних очікувань» як розумних, небезпідставних або обґрунтованих очікувань.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки. Правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору.

Проте та обставина, що відповідач протягом тривалого строку не встановив порушення позивачем приписів п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПК України не свідчить про правомірність дій позивача, а тривале порушення вимог закону та сподівання, що таке порушення і у подальшому не буде встановлено, не є легітимним очікуванням.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність нарахування позивачу земельного податку за 2017-2023 р.р., а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах і скасуванню не підлягають.

Натомість доводи позивача спростовуються вищенаведеним і є необгрунтованими, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя Алла РУДЕНКО