Ухвала

від 27.05.2024 по справі 400/15183/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2024 р.м.ОдесаСправа № 400/15183/23П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Осіпова Ю.В., суддів: Коваля М.П., Скрипченка В.О., розглянувши питання про призначення до розгляду справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей Рад" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У відповідності до ст.306 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.310 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом 1-ї інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.

Згідно з ч.5 цієї статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У той же час, як передбачено ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд суду апеляційної інстанції, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та зміст постановленого у справі судового рішення, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку із чим підстави для апеляційного розгляду справи за участю сторін по справі відсутні.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду. При цьому, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.

Колегія суддів бере до уваги, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Вирішуючи заявлене клопотання учасника справи про його бажання брати участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.

Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись ст.ст.262,306,307,311 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін - відмовити.

Підготовку до розгляду адміністративної справи закінчити.

Призначити справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду в залі судового засідання №4.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Судді Осіпов Ю.В. Коваль М.П. Скрипченко В.О.