Ухвала

від 28.05.2024 по справі 420/1922/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1922/24

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши заяву Одеської митниці щодо відкриття апеляційного провадження або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги

У С Т А Н О В И В:

У провадженні П`ятого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа №420/1922/24 за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №420/1922/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСКО-ІМПОРТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 7267грн. 20коп.

27.05.2024 Одеською митницею до П`ятого апеляційного адміністративного суду скеровано заяву, у якій вказано про сплату судового збору в сумі 3633грн. 60коп. згідно платіжної інструкції від 03.05.2024 №856, а також зауважено, що в ухвалі від 15.05.2024 неправильно здійснено розрахунок судового збору.

Надаючи оцінку наведеним суб`єктом владних повноважень у заяві доводам, у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства України, суддя-доповідач уважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Означеними приписами чинного процесуального законодавства суд наділено повноваженнями на продовження процесуального строку за заявою учасника справи.

При цьому, таке звернення повинно бути належним чином обґрунтованим та документально підтвердженим.

Натомість, за наслідками дослідження заяви Одеської митниці в частині продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги установлено, що скаржником до вказаного звернення не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вчинення ним усіх можливих дій з метою сплати судового збору за подання до апеляційного суду даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, заява Одеської митниці є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

При цьому, відхиляються доводи відповідача про те, що за подання даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції розмір судового збору складає 3633грн. 60коп. з огляду на таке.

При визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів слід враховувати положення Митного кодексу України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Статтею 50 Митного кодексу України визначено цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Одним із обов`язків декларанта у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 Митного кодексу України).

Пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України встановлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 Митного кодексу України).

З аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому, на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Отже, лише визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем у цій справі оскаржується рішення про коригування митної вартості товарів № UA500410/2023/000035/2 від 16.11.2023.

З огляду на винесене митницею оскаржуване у цій справі рішення позивачем, з метою випуску товару у вільний обіг, здійснив оплату фінансової гарантії у формі грошової застави у розмірі 39165грн. 44коп.

Враховуючи суму різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно із митною вартістю, розрахованою декларантом та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, ціна позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі і за подання апеляційної скарги складає 39165грн. 44коп.

Також, предметом оскарження даної справи є картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500410/2023/000082 від 16.11.2023.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 якого за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 3028грн.

У цій справі позов заявлено юридичною особою у 2024 році, який, окрім вимоги майнового характеру (скасування рішення про коригування митної вартості), містить також вимогу немайнового характеру (скасування картки відмови в прийнятті митної декларації).

Отже, за звернення до суду першої інстанції з даною позовною заявою ТОВ «ВАСКО-ІМПОРТ» повинно було сплати судовий збір у загальному розмірі 6056грн., з яких 3028грн. за вимогу майнового характеру, 3028грн. за вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно із якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що апеляційну скаргу Одеською митницею подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням наведеного, за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №420/1922/24 Одеська митниця повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 7267грн. 20коп.

Оскільки скаржником подано докази сплати судового збору в сумі 3633грн. 60коп. (платіжна інструкція від 03.05.2024 №856), для усунення недоліків апеляційної скарги в повному обсязі митний орган має доплатити судовий збір у сумі 3633грн. 60коп.

В контексті наведеного слід також зауважити, що аналогічний підхід із визначення розміру судового збору застосовано Верховним Судом, у тому числі, в ухвалах від 06.10.2022 у справі №520/26241/21, від 22.09.2022 у справі №420/9422/21, від 13.05.2024 у справі 380/6011/23, від 14.05.2024 у справі №280/7653/23 тощо.

Означене спростовує довід скаржника про те, що в ухвалі від 15.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху неправильно здійснено розрахунок суми судового збору, який необхідно сплатити за подання до апеляційного адміністративного суду даної апеляційної скарги.

З огляду на те, що недоліки апеляційної скарги митним органом наразі у повному обсязі не усунуто, заява про відкриття апеляційного провадження у справі задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак, з метою надання скаржнику можливості ознайомитися зі змістом даного судового рішення та все ж таки виконати вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, суддя-доповідач уважає за доцільне продовжити відповідачу строку для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 118, 121, 292, 294, 298, 321 суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Одеської митниці про відкриття апеляційного провадження у справі відмовити.

У задоволенні заяви Одеської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

Продовжити Одеській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №420/1922/24, на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційну скаргу у повному обсязі, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій