Постанова

від 28.05.2024 по справі 620/16512/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/16512/23 Суддя (судді) першої інстанції: Поліщук Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Заїки М.М.,

суддів - Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВЕРІ БУЛАТ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВЕРІ БУЛАТ» (далі - позивач, ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.08.2023:

- №7662/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» з податку на прибуток на 1386631 грн;

- №7654/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» з податку на додану вартість на 169187 грн;

- №7655/ж10/25-01-07-00, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» на 373110 грн;

- №7661/ж10/25-01-07-00, яким до ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» застосовано штраф у сумі 164064,5 грн;

- №7656/ж10/25-01-24-06, яким до ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» застосовано штраф у сумі 1020 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 позов задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що податкова перевірка, за результатами якої прийняті вказані рішення, проведена незаконно з огляду на встановлення мораторію на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Також суд вказав, що відповідачем порушено строки прийняття оскаржуваних рішень.

Крім того, відповідачем не доведено обґрунтованість висновків перевірки про порушення позивачем вимог законодавства, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова № 89) скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволено проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України. Тому, відповідачем правмірно проведена податкова перевірка, за результатами якої прийняті оскаржувані рішення.

Відповідач зауважив, що станом на граничну дату складанні оскаржуваних рішень були зупинені строки визначені податковим законодавством. Перебіг таких строків поновлено 01.08.2023, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені в законодавчо визначений строк.

Також зазначено про обґрунтованість висновків перевірки щодо порушення ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» вимог податкового законодавства, а саме підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.5-1 пункту 140.5.4 статті 140, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту ІІІ Порядку заповнення та подання податковим агентам податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (Порядок № 4).

Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік на підставі наказу від 05.10.2021 №1753-п ГУ ДПС у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2021, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.12.2015 по 30.06.2021.

За результатом вказаної перевірки складено акт від 21.01.2022 №460/07/40178158, у якому зафіксовано порушення ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» вимог:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.5-1 пункту 140.54 статті 140 ПК України, пункту 5, 7 П(с)БО 15 «Доходи», пунктів 4, 7, 11 П(с)БО 16 «Витрати» у зв`язку з чим занижено суму податку на прибуток у загальному розмірі 1 109 305 грн;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198 ПК України, у зв`язку з чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 135 350 грн;

- пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині не реєстрації податкових накладних;

- пункту ІІІ Порядку №4.

08.02.2022 позивачем направлено до відповідача заперечення на акт перевірки, які отримані відповідачем у той же день.

Листом від 22.02.2022 №563/ж-12/25-01-07-01-06 відповідач повідомив позивача, що заперечення на акт перевірки не є аргументованими, а тому не можуть бути прийнятими.

03.08.2023 на підставі висновків акт від 21.01.2022 №460/07/40178158 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №7662/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» з податку на прибуток на 1 386 631 грн;

- №7654/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» з податку на додану вартість на 169 187 грн;

- №7655/ж10/25-01-07-00, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» на 373 110 грн;

- №7661/ж10/25-01-07-00, яким до ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» застосовано штраф у сумі 164 064,5 грн;

- №7656/ж10/25-01-24-06, яким до ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ» застосовано штраф у сумі 1020 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 09.10.2023 №30058/6/99-00-06-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а вказані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Непогоджуючись із результатом адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень та вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкова перевірка, за результатами якої прийняті вказані рішення, проведена незаконно з огляду на встановлення мораторію на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Також суд вказав, що відповідачем порушено строки прийняття оскаржуваних рішень.

Крім того, відповідачем не доведено обґрунтованість висновків перевірки про порушення позивачем вимог законодавства, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 28.09.2022 у справі № 160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

З урахуванням наведеного апеляційний суд у першу чергу надає оцінку обставинам справи та доводам сторін щодо процедури прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Пунктом 5.2 статті 5 ПК України передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Пунктом 77.3 статті 77 ПК України передбачено, що забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно із пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

07.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX (далі - Закон № 2118-IX), яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, за яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

Згідно із підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з 07.03.2022 зупинено перебіг строків визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, для контролюючих органів.

Перебіг таких строків поновлено з 01.08.2023 у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-IX.

Отже, перебіг строків визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, було зупинено у період з 07.03.2023 по 01.08.2023. Тому, у цей період відповідач не мав права приймати рішення за результатами перевірки.

Встановлено, що відповідь на заперечення позивача на акт перевірки надано листом відповідача від 22.02.2022 № 563/ж-12/25-01-07-01-06.

Таким чином, останнім днем для прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки та за результатом розгляду заперечень на такий акт перевірки було 01.03.2022.

Однак, оскаржувані рішення прийняті 03.08.2023.

Тобто, відповідач не прийняв такі рішення до закінчення граничного строку прийняття таких рішень, передбаченого пунктом 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України, та до зупинення перебігу таких строків з огляду на набрання чинності Законом № 2118-IX.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем строку прийняття оскаржуваних рішень.

Разом з цим, апеляційний суд зауважує, що таке процедурне порушення не може вважатись самостійною та беззаперечною підставою для визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень від 03.08.2023, адже відсутні підстави вважати, що таке порушення вплинуло на зміст оскаржуваних рішень.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу про проведення перевірки платника, а також на час проведення контрольного заходу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 89, якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України, про що правильно зазначили судові інстанції.

Наведене свідчить про незаконність проведення перевірки ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ», за висновками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.08.2023, та вказує не те, що така перевірка не може мати юридичних наслідків.

Тому, незаконність проведення перевірки ТОВ «ДВЕРІ БУЛАТ», за висновками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.08.2023, є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом. Зокрема, у постановах від 01.09.2022 року у справі №640/16093/21, від 28.12.2022 у справах №420/22374/21, № 540/5445/21, №160/14248/21, від 04.01.2024 у справі № 420/16150/21, від 28.03.2024 у справі № 620/1755/22, від 16.04.2024 у справі № 340/9544/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі Постанови № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на наведене апеляційний суд, з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду, надав правову оцінку виключно дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень та, встановивши наведені обставини щодо недотримання такої процедури, дійшов висновку про наявність беззаперечних підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд не досліджував питання обґрунтованості висновків перевірки.

При цьому колегія суддів зауважує, що не надання оцінки доводам сторін стосовно висновків перевірки щодо виявлених у її ході порушень позивачем вимог законодавства, жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат апеляційного розгляду з огляду на встановлену незаконність такої перевірки, що є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за висновками такої перевірки.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив оскаржене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 48, 195, 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий суддя М.М. Заїка

Судді О.В. Голяшкін

Е.Ю. Швед