Постанова

від 28.05.2024 по справі 120/10181/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10181/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк М.В. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

28 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Крижопільський виправний центр №113" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Державної установи "Крижопільський виправний центр №113", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фермерського господарства "Подільське" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

Державна установа "Крижопільський виправний центр (№113)", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фермерського господарства "Подільське" звернулася суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Управління від 20.06.2023 про результати моніторингу закупівлі за № UA-2023-05-10-014141-а на закупівлю "77110000-4 Послуги пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (комплекс послуг з виробництва сільськогосподарської продукції зернових культур сої)".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Державною установою «Крижопільський виправний центр (№113)» 10.05.2023 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю « 77110000-4 Послуги пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (комплекс послуг з виробництва сільськогосподарської продукції зернових культур сої)» на 160,1101 га на суму 1491774,37 грн. на 2023 рік (ідентифікатор № UA-2023-05-10-014141-а).

18.05.2023 за результатами оцінки тендерної пропозиції єдиного учасника процедури закупівлі- ФГ «Подільське», останнє було визнане переможцем процедури закупівлі та прийнято рішення про намір укладення договору про закупівлю. Як зазначає позивач, протокол № 84 від 18.05.2023 розгляду тендерної пропозиції ФГ «Подільське» про намір укладення договору було оприлюднено на електронному майданчику NEWTEND.

В подальшому, 25.05.2023 між замовником ДУ «Крижопільський виправний центр (№113)» та виконавцем Фермерським господарством «Подільське» було укладено Договір підряду виконання механізованих сільськогосподарських робіт № Г-13-23/К-196-23, вартість якого згідно Кошторису на надання послуг (додаток №3 до договору) становить 1491774,37 грн.

Відповідно до наказу управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області "Про початок моніторингу закупівель" від 30.05.2023 № 49-з та на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, Управлінням проведено моніторинг закупівлі UA-2023-05-10-014141-а .

За результатами проведеного моніторингу закупівлі відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 20.06.2023 (надалі висновок), який оприлюднено в електронній системі закупівель 20.06.2023.

Відповідно до цього висновку предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення та розміщення інформації про закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" із урахуванням вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, в редакції чинній на час проведення закупівлі, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Так, у висновку зазначено, що:

-за результатами аналізу питання розміщення інформації про закупівлю установлено порушення позивачем вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами від 16 грудня 2020 року №1266) (далі - Постанова №710). Дане порушення полягає у тому, що Замовником (як розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня) не забезпечено оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості предмета закупівлі на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів);

-за результатами аналізу питання щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" (далі також Закон) із урахуванням вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 (далі Постанова №1178, Особливості), установлено порушення вимог пункту 18 частини 2 статті 22 Закону, пунктів 28 та 35 Постанови № 1178.

Дане порушення полягає в тому, що у тендерній документації Замовника при закупівлі послуг пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, відсутні такі відомості як вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/ співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Окрім того, у пункті 1 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації визначено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться електронною системою закупівель автоматично шляхом застосування електронного аукціону, чим порушено вимоги пункту 35 Постанови №1178, яким визначено, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону;

-за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції установлено порушення вимог абзаців 2 та 5 підпункту 2 та абзацу 3 підпункту 3 пункту 41 Постанови № 1178.

Вказане порушення полягає в тому, що на порушення пунктів 6 та 7 розділу III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції, тендерної документації, тендерна пропозиція учасника ФГ «Подільське» не містить відповідних сертифікатів на насіннєвий матеріал, добрива, засоби захисту рослин; інформації та документів про працевлаштування агронома; технічних паспортів на трактор колісний, марка Беларус-892, рік випуску 2022, заводський номер НОМЕР_1 , який зазначений у договорі користування транспортним засобом від 06 березня 2023 року; сівалку зернову СЗ-4; транспортний пристрій УОЗШ04.230; коток КЗК-б-01; дискову борону АГ-2,4-20 та обприскувач навісний 1000 літрів крило 14 метрів Marceplast, що зазначені в договорі купівлі-продажу від 12 грудня 2022 року №15/12-22.

Крім того, як вказано у висновку, в пункті 5 розділу III «Інша інформація та вимоги до учасника/переможця процедури закупівлі» додатку 2 до тендерної документації Замовником зазначено, якщо учасник процедури закупівлі або переможець не подав у складі тендерної пропозиції документи, які вимагаються цією тендерною документацією, то він повинен надати щодо цього письмове пояснення, яке надається у складі його тендерної пропозиції (у сканованому вигляді за підписом його уповноваженої посадової особи та скріплене печаткою). Проте, учасником ФГ «Подільське» на порушення вищевказаної вимоги не надано письмове пояснення щодо відсутності у тендерній пропозиції документів, які вимагались тендерною документацією.

Також у висновку зазначено, що абзацом 15 пункту 44 Постанови №1178 визначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3,5,6, і 12 та в абзаці 14 цього пункту. Однак, моніторингом установлено, що переможець торгів ФГ «Подільське» не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав визначених пунктом 44 Постанови №1178.

Отже, згідно висновку відповідача, на порушення вимог абз. 2 та 5 підпункту 2, абзацу 3 підпункту 3 пункту 41 Постанови №1178, Замовник не відхилив тендерну пропозицію переможця ФГ «Подільське», а уклав з ним Договір загальною вартістю 1 491 774,37 грн.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які, на думку відповідача, є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII, статтею 8 Закону № 922-VIII, Управління зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи такий висновок відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII .

Абзацом 2 ст.2 вказаного Закону визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Частинами першою, другою, шостою, сьомою статті 5 Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" врегульовано, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі".

За визначенням, наведеним в пункті 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі-аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За змістом частини 3 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Частиною 4 ст. 8 Закону № 922-VIII врегульовано строк здійснення моніторингу процедури закупівлі який не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

В силу ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

За правилами частини 19 статті 8 Закону N 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

В свою чергу, статтею 16 Закону N 922-VIII передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3)наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Частиною 1 статті 17 Закону N 922-VIII передбачено випадки, коли замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону).

Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 31 Закону N 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Частиною 2 статті 31 Закону N 922-VIII передбачено, що інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

Згідно з нормами розділу ІІІ Наказу від 08.09.2020 № 552 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" у пункті 1 констатуючої частини зазначаються: питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

За правилами пунктів 10, 11 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку викладеним у оскаржуваному висновку порушенням законодавства у сфері закупівлі, в частині щодо питання дотримання позивачем вимог пункту 4-1 Постанови № 710, суд виходив із наступного:

11.10.2016 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 710 "Про ефективне використання державних коштів", якою затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Пунктом 4 Постанови № 710 рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

В подальшому, 16.12.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1266 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 631 і від 11 жовтня 2016 року № 710", якою доповнено Постанову № 710 пунктом 4-1 такого змісту: " 4-1 Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель."

Тобто, з 19.12.2020 Кабінетом Міністрів України головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня) доручено забезпечити, а органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті.

Крім того, Кабінет Міністрів України при внесенні змін до Постанови № 710 не вніс зміни до пункту 4, а доповнив Постанову № 710 новим пунктом 4-1, яким встановлено окремі вимоги для головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

Тобто, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство містило вимогу щодо розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного вебсайту або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (за посиланням: https://openbudget.gov.ua/spending-agencies/14316862/profile), позивач є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується із суд апеляційної інстанції, що вимоги положення пункту 4-1 Постанови № 710 є обов`язковими для останнього.

Разом з тим, під час здійснення моніторингу процедури закупівлі відповідачем, з урахуванням наданого на запит пояснення, встановлено, що позивачем як розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня не забезпечено оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості предмета закупівлі на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів), чим порушено вимоги пункту 4-1 Постанови №710.

Як свідчить зміст позовної заяви та апеляційної скарги, в даному випадку позивачем фактично визнається недотримання ним норми пункту 4-1 Постанови № 710. При цьому, останній посилається на відсутність власного веб сайту та відсутність доступу до розміщення інформації на сайті Міністерства юстиції України.

В той же час, наведені пояснення не спростовують невиконання вимог пункту 4-1 Постанови № 710, а відтак органом фінансового контролю в оскаржуваному висновку порушення ДУ "Крижопільський виправний центр (№113) пункту 4-1 постанови N 710 є обґрунтованим.

Стосовно порушення пункту 28 та 35 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, в редакції, чинній на момент проведення процедури закупівлі (далі також Особливості), колегія суддів вказує на таке.

Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України від 25.12.2015 №922-VІІІ «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей.

Частиною 2 статті 22 Закону №922 визначено перелік обов`язкових відомостей, які має містити тендерна документація, зокрема пунктом 18 передбачено вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/ співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.

Між тим, під час моніторингу встановлено, що на порушення вимоги пункту 18 частини 2 статті 22 Закону №922 у тендерній документації позивача при закупівлі послуг пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, така вимога відсутня.

Пунктом 28 Особливостей визначено, що у тендерній документації обов`язково зазначаються: підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.

У пунктах 2 та 4.2 додатку 2 тендерної документації до підстав, за якими позивач приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та забов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі, зазначено вимоги щодо надання документів на службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, тоді як підпунктами 3 та 6 пункту 44 Особливостей передбачено надання таких документів на керівника учасника процедури закупівлі, чим також не дотримано вимог пункту 44 Особливостей.

Вказане свідчить, що ДУ "Крижопільський виправний центр (№113)" при складанні тендерної документації, яка затверджена рішенням уповноваженої особи від 10.05.2023, не враховано відповідних приписів Особливостей, в редакції, яка була чинна на час проведення закупівлі, чим порушено вимоги пункту 28 Особливостей.

Крім того, в тендерній документації (пункт 1 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції») визначено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться електронною системою закупівель автоматично шляхом застосування електронного аукціону, чим порушено вимоги пункту 35 Особливостей, яким визначено, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.

Зазначені норми є імперативними, а тому підлягають обов`язковому виконанню замовником.

Стосовно тверджень позивача про те, що ним помилково не було включено у тендерну документацію вимоги, передбачені пунктами 28 та 35 Особливостей, то такі об`єктивно не спростовують виявлених порушень вказаних приписів.

Як підставно вказано судом першої інстанції, виявлені вище недоліки тендерної документації не можна вважати настільки суттєвими, що самі по собі могли б бути достатньою самостійною підставою для розірвання укладеного за наслідками проведених торгів договору. Проте, враховуючи в сукупності з іншими порушеннями, що були виявлені за результатами моніторингу процедури закупівлі, останні не можуть бути залишеними поза увагою.

Стосовно порушення абзаців 2, 5 підпункту 2 пункту 41 Особливостей, відповідачем зазначено, що при проведенні моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-10-014141-а виявлено, що тендерна пропозиція учасника ФГ «Подільське» не відповідає: умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей; вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону №922.

Оцінюючи такі висновки відповідача колегія суддів вказує на наступне.

В тендерній документації позивача (пункт 6 розділ III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції) визначено, що учасник процедури закупівлі підтверджує відповідність кваліфікаційним критеріям (згідно пунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 16 Закону №922), та завантажує файли до тендерної пропозиції, зокрема, щодо:

- відповідних сертифікатів на насіннєвий матеріал, добрива, засоби захисту рослин;

-наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (агроном, бухгалтер, механізатори, водії), з долученням документів про їх працевлаштування, тощо.

Пунктом 7 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації», замовником зазначено інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

Також, вимоги до предмета закупівлі визначені у додатку 3 тендерної документації. Для підтвердження вимог необхідно надати, зокрема: техніку та реманент - фото фіксація; технічні паспорти та відповідні документи (підпункт 1 пункту 7 розділу III тендерної документації).

Однак як виявлено відповідачем за результатами моніторингу процедури закупівлі, в тендерній пропозиції учасника ФГ «Подільське» на порушення вимог пунктів 6, 7 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» відсутні: відповідні сертифікати на насіннєвий матеріал, добрива, засоби захисту рослин; інформація та документи про працевлаштування агронома; технічні паспорти на трактор колісний, марка Беларус-892, рік випуску 2022, заводський номер НОМЕР_1 , який зазначений у договорі користування транспортним засобом від 06 березня 2023 року; сівалку зернову СЗ-4; транспортний пристрій УОЗШ 04.230; коток КЗК-б-01; дискову борону АГ-2,4-20 та обприскувач навісний 1000 літрів крило 14 метрів Marceplast, що зазначені в договорі купівлі-продажу від 12 грудня 2022 року №15/12-22.

Поряд з цим, в пункті 5 розділу III «Інша інформація та вимоги до учасника/переможця процедури закупівлі» додатку 2 до тендерної документації, позивачем зазначено, що якщо учасник процедури закупівлі або переможець не подав у складі тендерної пропозиції документи, які вимагаються цією тендерною документацією, то він повинен надати щодо цього письмове пояснення, яке надається у складі його тендерної пропозиції (у сканованому вигляді за підписом його уповноваженої посадової особи та скріплене печаткою).

Проте, учасником ФГ «Подільське» на порушення вищевказаної вимоги не надано письмового пояснення щодо відсутності у тендерній пропозиції документів, які вимагались тендерною документацією.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що замовник на стадії розроблення та затвердження тендерної документації не обмежений у своєму праві стосовно зазначення у тендерній документації усіх необхідних на його погляд умов, що дадуть змогу максимально ефективно оцінити подані учасниками тендерні пропозиції щодо їх відповідності предмету закупівлі.

При цьому Закон №922 та Особливості не наділяють учасників процедури закупівлі таким правом, як на власний розсуд трактувати умови тендерної документації в частині вибіркового виконання окремих пунктів (положень, умов тощо) тендерної документації або визначати на власний розсуд обсяги інформації (форму документів), яку вони подаватимуть у складі тендерної пропозиції на підтвердження відповідності умовам тендерної документації.

За таких обставин доводи позивача про те, що закупівля стосувалась виключно послуг, а тому сертифікати якості насіння, добрива та засоби захисту рослин не вимагаються (дана вимога помилково вказана у тендерній документації), є безпідставними.

Як зазначено у пункті 19 частини 2 статті 22 Закону №922 формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Перелік формальних (несуттєвих) помилок замовником зазначено в пункті 1 розділу III тендерної документації, який не призведе до відхилення тендерних пропозицій учасників, серед яких відсутні такі помилки як ненадання документів, передбачених тендерною документацією.

Отже, обставини виявленого порушення є підтвердженими та позивачем не спростовані.

Пунктом 44 Особливостей передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.

Також відповідно до вимог додатку 2 тендерної документації, переможець торгів у строк, що не перевищує чотирьох днів з дати оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, З, 5, 6, 8 і 12 частини І та частиною 2 статті 17 Закону №922 (згідно вимог визначених в таблиці даного додатку 2 до тендерної документації).

В той же час, як слідує із оскаржуваного висновку відповідача, моніторингом процедури закупівлі встановлено, що переможець торгів ФГ «Подільське» не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав визначених пунктом 44 Особливостей.

Перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції визначається пунктом 41 Особливостей.

Відповідно до абзаців 2 та 5 підпункту 2 пункту 41 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника із зазначення аргументації в електронній системі закупівель, у разі коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 Особливостей та вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону №922.

Крім того, відповідно до абзацу 3 підпункту 3 пункту 41 Особливостей, замовник також відхиляє тендерну пропозицію із зазначення аргументації в електронній системі закупівель, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений у тендерній документації, документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей.

При цьому, згідно вказаних норм відхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідає умовам тендерної документації, є обов`язком замовника.

Недотримання учасником вимог тендерної документації мало б мати наслідком невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям тендерної документації.

Однак, на порушення вказаних вимог замовник не відхилив тендерну пропозицію ФГ «Подільське», як таку, що не відповідає вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а визнав його переможцем та уклав із ним договір підряду на виконання механізованих робіт від 25.05.2023 № Г-13-23/К-196-23.

З огляду на встановлені порушення законодавства відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Виходячи із структури та змісту частини сьомої статті 7-1 Закону N 922-VIII та Порядку N 522, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Із приписів Закону N 922-VIII вбачається, що на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону N 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону N 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

У частині першій статті 215 Цивільного кодексу України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 січня 2023 року (справа N 280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа N 260/2993/21), від 28 вересня 2023 року (справа N 140/13717/21), від 01.02.2024 (справа № 640/18786/22).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, є правомірним та підстави для його скасування судом відсутні.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної установи "Крижопільський виправний центр №113" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.