Постанова

від 28.05.2024 по справі 300/8204/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/8204/23 пров. № А/857/9540/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 300/8204/23 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

місце ухвалення судового рішення м. Івано-ФранківськРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїБобров Ю.О.дата складання повного тексту рішення18.03.2024ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 300/8204/23 задоволено адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ (код ЄДРПОУ 42135713), що розташовані за адресою: вул. Довбуша, 62 Б, с. Татарів, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що відповідач усунув частину виявлених порушень, в підтвердження чого покликається на акт №1 від 07.02.2024 року. Також звертає увагу суду, що позивач звернувся до суду 24.11.2023 року до сплину часу встановленого на усунення виявлених порушень -20.12.2023 року. Також вказав, що не усунутими лишаються пункти припису №1 від 07.02.2024 року, які самі по собі не можуть призвести до небезпеки виникнення пожежі, а спрямовані більше на локалізацію та її ліквідацію. Вказує, що корпуси №1 та №2 є безпечними будівлями, які відповідають нормам протипожежної безпеки, на невеликій відстані від них знаходиться повноводна річка, до якої наявний під`їзд для пожежної машини.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не забезпечення будівлі у Корпусах №1 та №2 необхідною кількістю води для цілей зовнішнього пожежогасіння за об`єктивним критерієм є такими, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу №НС-337/54 від 16.10.2023 року Про проведення перевірки та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №147/05-16 від 16.10.2023 року, посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ, що знаходиться за адресою: вул. Довбуша, 62 Б, с. Татарів, Надвірнянський район, Івано-Франківська область щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

За результатами проведеного планового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було виявлено неусунуті порушення, які висвітлені та зафіксовані в акті за №8 від 25.10.2023 року, зокрема:

Корпус №1:

1. Не забезпечено будівлю необхідною кількістю води для цілей зовнішнього пожежогасіння (п. 2.1 розділу Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі Правил), п. 13.3 ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди;

2. Не проведене технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів (пп. 9 п. 2.2 розділу V Правил);

3. Не обладнано приміщення підвалу автоматичною пожежною сигналізацією (п. 1.2 розділу V Правил);

4. Не проведено технічне обслуговування автоматичної системи пожежної сигналізації (п. 1.1 розділу V Правил);

5. ???Не обладнано кухонне обладнання та системи вентиляції спеціальними установками локального пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 Системи протипожежного захисту (п. 1.2 розділу V Правил);

6. ???Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (п. 1.17 розділу IV Правил);

7. ???Заборонити експлуатацію об`єкту V ступеня вогнестійкості більше двох поверхів ДБН В.2.2-15:2019 таблиця 3 (Нормована площа поверху залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків) (п. 22 розділу II Правил);

Корпус №2:

8. Не забезпечено будівлю необхідною кількістю води для цілей зовнішнього пожежогасіння (п. 2.1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі Правил), п. 13.3 ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди;

9. ???Не проведене технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів (пп. 9 п. 2.2 розділу V Правил);

10. ????Не проведено технічне обслуговування автоматичної системи пожежної сигналізації (п. 1.1 розділу V Правил);

11. ????Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (п. 1.17 розділу IV Правил);

12. ????Заборонити експлуатацію об`єкту V ступеня вогнестійкості більше двох поверхів ДБН В.2.2-15:2019 таблиця 3 (Нормована площа поверху залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків) (п. 22 розділу II Правил);

Зал:

13. ????Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (п. 1.17 розділу IV Правил);

14. ????Допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж (п. 1.8 розділу IV Правил);

Медпункт:

15. Не обладнано приміщення другого доверху автоматичною пожежною сигналізацією (п. 1.2 розділу V Правил);

16. ????Несправна пожежна сигналізація на першому поверсі (п.1.1 розділу V Правил);

17. ????Допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж (п. 1.8 розділу IV Правил).

За результатами перевірки Надвірнянським районним відділом Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №7 від 25.10.2023, яким вимагалось вжити заходи по усуненню порушень виявлених перевіркою.

В судовому засіданні судом встановлено, що.

На підставі поданої відповідачем заяви від 26.01.2024 ініційовано проведення повторної перевірки, за результатами якої складено акт №1 від 07.02.2024. Відповідно до вказаного акту перевірки частину порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених у приписі від 25.10.2023 за № 7 відповідачем усунуто, однак неусунутими залишилися такі порушення:

у Корпусах №1 та №2 не забезпечено будівлі необхідною кількістю води для цілей зовнішнього пожежогасіння (п. 2.1 розділу Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі Правил), п. 13.3 ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди.

За результатами перевірки Надвірнянським районним відділом Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №1 від 07.02.2024.

Будь-яких доказів про усунення вказаних порушень, зокрема, забезпечення будівель необхідною кількістю води для цілей зовнішнього пожежогасіння, після проведення повторної перевірки відповідачем до суду першої інстанції не подано.

З позовної заяви убачається, що наявність вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За приписами пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Згідно статті 65 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки це діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання, крім суб`єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами.

Державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснюється у встановленому Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

У відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо суб`єктів, визначених статтею 65 цього Кодексу, здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності (далі об`єкти нагляду).

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 29.03.2021 № 167) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійнорятувальних служб.

Відповідно до пп. 27 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання.

Згідно пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, затвердженого наказом ДСНС України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, Головне управління звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої-другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1).

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Підсумовуючи викладене, з аналізу викладених правових норм слідує, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення об`єктів і надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням територіального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Отож аналізуючи викладені правові норми, правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів/машин є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При обранні заходу реагування у виді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Як установлено судом першої інстанції, підставою для звернення до суду з указаними вимогами був акт № 8 від 25.10.2023 року, яким зафіксовано 17 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Під час розгляду справи посадові особи позивача проведено позапланову перевірку будівель відповідача з метою встановлення стану усунення виявлених і зафіксованих в акті № 8 від 25.10.2023 року.

За результатами позапланової перевірки складено акт №1 від 07.02.2024, відповідно до якого відповідачем усунуто частину порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених у приписі від 25.10.2023 за №7, однак неусунутими залишилося порушення з приводу не забезпечення будівлі у Корпусах №1 та №2 необхідною кількістю води для цілей зовнішнього пожежогасіння (п. 2.1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі Правил), п. 13.3 ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди.

Зазначені порушення також були встановлені позивачем під час попередніх перевірок, що підтверджується актами №3 від 20.05.2021 та №15 від 12.08.2022.

За результатами перевірки Надвірнянським районним відділом Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 07.02.2024 за №1.

Приведене в акті порушення щодо не забезпечення будівлі у Корпусах №1 та №2 необхідною кількістю води для цілей зовнішнього пожежогасіння залишилося неусунутим відповідачем і на час розгляду справи в суді першої інстанції.

На переконання колегії суддів, у відповідача починаючи з 20.05.2021 року було достатньо часу для вирішення питання усунення виявлених позивачем порушень.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд передбачені Правилами №1417, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункти 1- 2 розділу І).

Згідно з пунктами 4-5 розділу І Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Із зазначеного випливає, що забезпечення пожежної безпеки включає низку організаційних та технічних засобів, що в сукупності призводить до очікуваного результату - пожежної безпеки.

Аналіз структури та змісту Правил № 1417 показує, що вони містять комплекс різних організаційних заходів та вимог щодо пожежної безпеки, зокрема:

ІІ. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

ІІІ. Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів;

IV. Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання;

V. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту;

VI. Основні вимоги пожежної безпеки до об`єктів різного функціонального призначення;

VII. Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих, фарбувальних та будівельно-монтажних робіт;

VIII. Порядок дій у разі пожежі.

Таким чином, забезпечення пожежної безпеки здійснюється в рамках пожежної охорони як виду діяльності, який полягає у запобіганні виникненню пожеж і захисті життя та здоров`я населення, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно п 2.1 розділу 5 Правил №1417, затверджено вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту, а зокрема установлено, що зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам:

1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі;

2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи;

4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу;

5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року;

6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж:

24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В;

36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д;

72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.

Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В;

7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані;

8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування;

9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою;

11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Стаття 58 КЦЗ України визначає призначення і завдання пожежної охорони. Так, пожежна охорона створюється з метою захисту життя і здоров`я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на підприємствах, установах, організаціях і в населених пунктах. Основними завданнями пожежної охорони є: забезпечення пожежної безпеки; запобігання виникненню пожеж та нещасним випадкам під час пожеж; гасіння пожеж, рятування населення, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» до систем протипожежного захисту відносять системи пожежогасіння, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, системи пожежної сигналізації, системи протидимного захисту та системи централізованого пожежного спостерігання.

У постанові від 23.06.2022 у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 30.09.2020 у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16, від 16.02.2022 у справі №640/10135/20, 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Згідно сталої правової позиції, яка неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах, поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним.

Тим не менш, виходячи із встановлених обставин цієї справи та конкретних неусунених порушень в сфері пожежної безпеки на об`єкті відповідача, колегія суддів зазначає, що виявлене позивачем порушення, що залишилось не усунутим, не є формальним, адже відсутність необхідної системи заходів забезпечення своєчасного гасіння створює реальну загрозу життю та здоров`ю необмеженої кількості людей.

В контексті наведеного, встановлені у цій справі порушення, як то не забезпечення будівлі у Корпусах №1 та №2 необхідною кількістю води для цілей зовнішнього пожежогасіння за об`єктивним критерієм є такими, що на час розгляду справи в суді першої інстанції створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги з приводу того, що на невеликій відстані від корпуси №1 та №2 знаходиться повноводна річка, до якої наявний під`їзд для пожежної машини, то позивач в підтвердження своїх доводів жодних доказів, як позивачу так і судам обох інстанцій не надав, а відтак не довів обставин з приводу того, що пожежогасіння може бути забезпечено за рахунок вказаного ним невідомого джерела.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи у суді першої інстанції не було надано доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позову.

Щодо посилань скаржника на висновки, зроблені Верховним Судом у постанові від 21.02.2023 у справі №280/393/19 щодо застосування статті 12 Закону України «Про державні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», то колегія суддів зазначає, що викладені у постановах Верховного Суду висновки перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Справи цієї категорії спорів нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об`єктів, стосовно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації. Отже, у цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх можливі наслідки).

Відносно поданої позивачем заяви від 27.05.2024 року щодо усунення в ході розгляду апеляційної скарги припису №1 від 07.02.2024 року, що підтверджується актом Надвірнянського районного управління ГУ ДСНС № 2/24-47 від 02.05.2024 року, то колегія суддів встановила, що за даними вказаного акту, відповідачем усунуто порушення, які слугували правовою підставою для ухвалення судом першої інстанції судового рішення про застосування заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ (код ЄДРПОУ 42135713), що розташовані за адресою: вул. Довбуша, 62 Б, с. Татарів, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. При цьому, обставини з приводу подальшого усунення порушень відповідачем у сфері техногенної та пожежної небезпеки, які виникли після ухвалення судом першої інстанції судового рішення (яке є предметом оскарження) не є підставою для скасування судового рішення, яке ухвалено з урахуванням фактичних обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства.

Також колегія суддів зазначає, що частиною п`ятої статті 4 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» установлено, що відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Окрім зазначених положень, частина 5 ст. 68 КЦЗ України (із змінами внесеними згідно із Законом № 3063-IX від 02.05.2023) також передбачає можливість відновлення роботи зупинених відповідно до частини другої цієї статті підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту суб`єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки".

Позаяк, зібрані у справі докази підтверджують обставини з приводу виконання відповідачем приписів № 7 від 25.10.2023 та №1 від 07.02.2024 року згідно акту Надвірнянського районного управління ГУ ДСНС № 2/24-47 від 02.05.2024 року, то колегія суддів констатує, що у Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ виникли підстави для застосування положень частини п`ятої статті 4 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та частини 5 ст. 68 КЦЗ України, щодо відновлення експлуатації будівель (споруд, приміщень), які розташовані за адресою: вул. Довбуша, 62 Б, с. Татарів, Надвірнянський район, Івано-Франківської області.

Окрім того колегією суддів ураховано, що вживаючи заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ (код ЄДРПОУ 42135713), що розташовані за адресою: вул. Довбуша, 62 Б, с. Татарів, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, суд першої інстанції не визначив часового проміжку та обставин за яких вжити заходи реагування припиняють свою дію.

З метою усунення вказаних порушень, колегія суддів вважає за необхідне внести зміни до резолютивної частини судового рішення, зазначивши, що вжиті судом заходи реагування тривають до усунення Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ порушень про які йдеться в приписах Надвірнянського районного відділу Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 7 від 25.10.2023 та №1 від 07.02.2024 року.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ" задовольнити часткового.

Внести зміни до резолютивної частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 300/8204/23, додатково зазначивши у ньому, що:

«Вжиті Івано-Франківським окружним адміністративним судом заходи реагування тривають до усунення Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕЛЮКС-КІДС-КАРПАТИ порушень про які йдеться в приписах Надвірнянського районного відділу Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 7 від 25.10.2023 та №1 від 07.02.2024 року».

У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 300/8204/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос