Вирок

від 29.05.2024 по справі 635/8199/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 635/8199/18

Провадження № 1-кп/638/1423/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220430001138 від 21.07.2018, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Козача Лопань Дергачівського району Харківської області, із середньою освітою, розлученого, який неповнолітніх дітей не має, працює водієм автотранспортних засобів в ТОВ «БУДУЙКА», раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 21 липня 2018 року, близько 09 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем «FORD CARGO 41420» р.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Дніпровській в м. Мерефа Харківського району Харківської області, зі сторони м. Харкова, зупинив вказаний транспортний засіб на своїй смузі руху біля будинку АДРЕСА_2 , щоб пропустити пішоходів через проїзну частину. Після того як майже всі пішоходи перейшли проїзну частину дороги, окрім пішохода ОСОБА_6 , 1953 р.н., який зупинився та стояв біля передньої лівої частини вищевказаного транспортного засобу, водій автомобіля «FORD CARGO 41420» ОСОБА_4 , порушивши вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, поновив рух автомобілем «FORD CARGO 41420» р.н. НОМЕР_1 вперед, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та допустив наїзд вказаним автомобілем на пішохода ОСОБА_6 на проїзній частині дороги поблизу будинку АДРЕСА_2 .

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_6 , згідно з висновком судово- медичної експертизи № 12-14/688-А/16 від 17.09.2018 року, було заподіяне тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя та втрати органу чи його функції, а саме: відкритий перелом кісток лівої гомілки у (середньої третині та травматичний відрив 2-5 пальців правої стопи, які у своїй течії призвели до хірургічного втручання - ампутації лівої гомілки на рівні середньої третини з формуванням культі, ампутації 2, 3, 4, 5 пальців правої стопи з формуванням культі.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 1149/18 від 26.10.2018, порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією та наслідками вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди і виражається в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «FORD CARGO 41420» р.н. НОМЕР_1 , проявив необачність, не врахував дорожню обстановку та поновив рух вказаним автомобілем вперед, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 на проїзній частині дороги поблизу будинку АДРЕСА_2 , що спричинило вказані вище наслідки.

Судом вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений свою вину у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставин.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що він працював водієм на автотранспортному підприємстві, 21 липня 2018 року, вранці, керував автомобілем «FORD CARGO 41420» р.н. НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 . Зупинив вказаний транспортний засіб у тому місці, де раніше був пішохідний перехід, а після ремонту дороги, дорожня розмітка була ще відсутня, але пішоходи за звичкою переходили дорогу в цьому місці, а водії їх пропускали. Люди перейшли дорогу, після чого він поновив рух і в цей момент відчув, що на щось наїхав, зупинився, вийшов з автомобіля та побачив, що на дорозі лежить потерпілий ОСОБА_6 . Вже потім зрозумів, що потерпілий переходив дорогу та не дійшовши до кінця, зупинився біля його автомобіля перепочити, адже мав проблеми із ногами. Таким чином потерпілий перебував у «сліпій» зоні для обвинуваченого, що керував великим вантажним автомобілем, вантажопідйомністю 30 тон. Після ДТП ОСОБА_4 образу викликав швидку медичну допомогу, поліцію, надавав допомогу потерпілому під час його перебування у лікарні, відшкодував завдані моральні збитки, у скоєному розкаюється, просив суворо не карати, адже за 40 років водійського стажу не мав дорожньо-транспортних пригод. Також повідомив, що на даний час працює водієм вантажного транспортного засобу, що залучений до перевезення будматеріалів для будівництва оборонних споруд, у зв`язку з чим просив не позбавляти права керування транспортними засобами, яке також є для нього єдиним джерелом доходу. Цивільний позов прокурора, поданий в інтересах Харківської міської ради, визнав у повному обсязі.

Враховуючи визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи, суд зі згоди учасників судового розгляду, вирішив не досліджувати в повному обсязі докази щодо обставин скоєння вказаного вище кримінального правопорушення та розглянув справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, документів щодо речових доказів, процесуальних витрат, цивільних позовів. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз`яснено.

За результатами розгляду кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, характер суспільної небезпеки діяння, конкретні обставини по справі, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-наркологі та психіатра не перебуває, працює водієм автотранспортних засобів в ТОВ «БУДУЙКА», за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має середню освіту, розлучений.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно дост. 67 КК України,судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в силуст. 66 КК Українисуд визнає щире каяття у вчиненні злочину, повне добровільне відшкодування потерпілому завданих моральних збитків.

В судових дебатах прокурор просив призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Захисник просила призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі менше від найнижчої межі санкція статті без позбавлення права керування транспортними засобами та звільненням від відбування покарання згідно зі ст. 75 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами із вищевикладених мотивів.

При призначенні покарання обвинуваченому в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини кримінального правопорушення та його наслідки, вищевказані дані, що характеризують особу ОСОБА_4 , обставини, що пом`якшують покарання, відсутність таких, що його обтяжують, а також думку учасників судового розгляду, висловлену в судових дебатах.

З урахуванням вказаного, суд вважає необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання щодо необхідності призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує наступне.

Згідно з Результатом токсикологічного дослідження № 1864 КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 24.07.2018 етанол в концентрації (за методикою ГРХ) в крові ОСОБА_4 не виявлено.

Відповідно до наказу № 2-к від 15.03.2024 директора ТОВ «БУДУЙКА» ОСОБА_7 , ОСОБА_4 працює у вказаному товаристві на посаді водія автотранспортних засобів з 16.03.2024 за основним місцем роботи.

В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що вказана робота є його єдиним джерелом отримання доходу, його робота пов`язана із будівництвом оборонних споруд.

На підставі наведених даних, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, судом враховуються положення ч.ч. 2,3 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Приймаючи до уваги вищевказані дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, а також враховуючи думку прокурора, яка просила застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим до нього необхідно застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком з покладенням обов`язків згідно зі ст. 76 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України, про що просила захисник, суд не вбачає у зв`язку з відсутністю кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є умовою для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті обвиунвачення.

Потерпілим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні подано цивільний позов, в якому від просив стягнути на його користь з ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 20 тисяч гривень, з ТОВ «ДОРТЕХІНВЕСТ» моральну шкоду в розмірі 700 тисяч гривень, з АТ «СК «ТАС» майнову шкоду в розмірі 102596,11 гривень та моральну шкоду в розмірі 1779,25 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

За приписами ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Потерпілим ОСОБА_6 до суду подана заява від 24.06.2021 (том 1, арк. 213), в якій він просить закрити провадження в частині розгляду цивільного позову до ОСОБА_4 про стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 20 тисяч гривень у зв`язку з відшкодуванням такої шкоди у повному обсязі.

Також, 04.03.2021 потерпілим ОСОБА_6 до суду подана заява (том 1, арк. 203), в якій він просить закрити провадження в частині розгляду цивільного позову до АТ «СК «ТАС» про стягнення майнової шкоди в розмірі 102596,11 гривень та моральної шкоди в розмірі 1779,25 гривень у зв`язку з відшкодуванням такої шкоди у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

КПК України не врегульовано дії суду при відмові особи від заявленого нею цивільного позову, тому слід звернутися до положень ЦПК України, що регламентують дані питання.

Згідно з ч. 1,3 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У зв`язку з наведеними обставинами та керуючись зазначеними вимогами процесуального законодавства, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження із розгляду цивільного позову потерпілого до ОСОБА_4 та АТ «СК «ТАС».

Стосовно цивільного позову потерпілого до ТОВ «ДОРТЕХІНВЕСТ», суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 КПК України, якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею. Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред`явлений позов.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про розгляд кримінального провадження повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд позову за його відсутності не заявлено.

Представником цивільного відповідача ТОВ «ДОРТЕХІНВЕСТ» подана заява від 15.10.2020, в якій він заперечує проти позову потерпілого (том 1, арк- 165-166).

Таким чином, цивільний позов потерпілого в частині вимог до ТОВ «ДОРТЕХІНВЕСТ» підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє ОСОБА_6 права на звернення з таким позовом до відповідача в порядку цивільного судочинства.

Крім цього, прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_8 подано цивільний позов в інтересах держави в особі Харківської міської ради, в якому він просить стягнути з ОСОБА_4 на користь Харківської міської ради витрати за лікування потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 9510,18 грн.

Вимоги за вказаною позовною заявою обвинувачений в судовому засіданні визнав у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

На виконання вимог ч. 3 ст. 128 КПК України, при зверненні до суду із вказаним позовом прокурором обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною четвертоюстатті 25Закону України "Про прокуратуру".

Підстави і розмір позову доведені у повному обсязі, до заяви долучено лист за підписом головного лікаря КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ОСОБА_9 від 22.10.2018 (том 1, арк.18-19), калькуляції фактичних витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_6 , у період 21.07.2018 31.07.2018 за підписом заступника головного лікаря з економічних питань ОСОБА_10 (том 1, арк. 20, 21) на загальну суму 9510,18 грн.

Таким чином, позовні вимоги прокурора про стягнення з ОСОБА_4 витрат на лікування потерпілого в розмірі 9510,18 грн є доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди № 1149/18 від 26.10.2018 в розмірі 1144 грн та судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 841/18 від 10.08.2018 в розмірі 2574 грн, проведених Харківським НДЕКЦ МВС України, підлягають стягненню на користь держави з ОСОБА_4 .

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. 369-371, 373-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, тапризначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно доп.1,2ч.1,п.2ч.3ст.76КК Українипокласти на ОСОБА_4 начас іспитовогостроку наступніобов`язки:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди № 1149/18 від 26.10.2018 в розмірі 1144 грн та судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 841/18 від 10.08.2018 в розмірі 2574 грн, проведених Харківським НДЕКЦ МВС України.

Цивільний позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_8 задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 на користь Харківської міської ради витрати за лікування потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 9510 грн 18 коп.

Провадження за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_6 в частині стягнення на його користь з ОСОБА_4 моральної шкоду в розмірі 20 тисяч гривень, з АТ «СК «ТАС» майнової шкоди в розмірі 102596,11 гривень та моральної шкоди в розмірі 1779,25 гривень закрити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 в частині стягнення на його користь з ТОВ «ДОРТЕХІНВЕСТ» моральної шкоди в розмірі 700 тисяч гривень залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілому право на звернення із позовною заявою до ТОВ «ДОРТЕХІНВЕСТ» в порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ - автомобіль «Ford» модель «Cargo 41420» р.н. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належить, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 06.06.2018 ТОВ «ДОРТЕХІНВЕСТ» - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1