Ухвала

від 27.05.2024 по справі 463/4251/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/4251/24

Провадження №1-кс/463/4063/24

У Х В А Л А

про накладення арешту

27 травня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши клопотаннястаршого детектива Відділу детективів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 ,погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024141400000005 про арешт майна,

в с т а н о в и в :

cтарший детектив Відділу детективів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора звернувся дослідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львоваз клопотаннямпро накладенняарешту намайно укримінальному провадженніза№72024141400000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.201-1 КК України.

Клопотання мотивуєтим,щов провадженні Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №72024141400000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.201-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) будучи зареєстрованим фізичною особою-підприємцем, здійснюючи підприємницьку діяльність у сфері оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код 46.73), за попередньою змовою групою осіб переміщує через митний кордон України лісоматеріали, які заборонені до вивозу за межі митної території України, з приховуванням їх від митного контролю, вказуючи для цього в супровідних документах відомості про переміщення декоративного паркану та елементів огорожі, на експорт яких попередньо одержує сертифікат про походження лісоматеріалів і виготовлених з них пиломатеріалівз використанням ймовірно підроблених документів про їх походження.

Відповідно довимог ЗаконуУкраїни «Проособливості державногорегулювання діяльностісуб`єктівпідприємницької діяльності,пов`язаноїз реалізацієюта експортомлісоматеріалів»,підставою длявивезення лісоматеріалівта виготовленихз нихпиломатеріалів,є сертифікатпро походженнялісоматеріалів тавиготовлених зних пиломатеріалівдля здійсненняекспортних операцій,видача якогорегламентується «Порядкомреалізації експериментальногопроекту щодовидачі сертифікатапро походженнялісоматеріалів тавиготовлених зних пиломатеріалівв електроннійформі»,що затвердженийпостановою КабінетуМіністрів України№ 483від 12.05.2023, яким визначено,що підставоювидачі сертифікатує заяваподана велектронній формі,до якоїдодається:договір купівлі-продажу,на підставіякого експортуєтьсятовар,та рахунки-фактури(інвойси)до договору; рахунок-фактура (інвойс) та специфікація на партію лісопродукції, що експортується, із зазначенням коду товару згідно зУКТЗЕД; товарно-транспортна та/або залізнична накладна із технічною специфікацією та/або ТТН-ліс та/або ТТН-ліс-продукція або лісорубний квиток (для постійних лісокористувачів).

ОСОБА_5 будучи обізнаним про порядок переміщення лісоматеріалів через митний кордон України, діючи з корисливих мотивів, достеменно знаючи про встановлені Законом України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» обмеження та заборони щодо експорту лісоматеріалів, незаконно переміщує заборонені до вивезення лісоматеріали через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, шляхом підроблення та використання завідомо підроблених документів, за наступних обставин.

Встановлено, що ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного плану, на незаконне переміщення заборонених до вивезення лісоматеріалів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, для отримання сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, залучив до протиправної діяльності посадових осіб КП Зборівське районне комунальне агролісогосподарське підприємство « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ 31195136), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, ОСОБА_5 протягом 2023 - 2024 років здійснює поставку лісоматеріалів, а саме: декоративного паркану з ліщини, елементів огорожі секційної та кілок загострених з ліщини на підставі Сертифікатів про походження лісоматеріалів, виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Проте, встановлено, що ФОП ОСОБА_5 здійснює заготівлю ліщини без відповідних дозвільних документів у лісових масивах Самбірського району Львівської області.

В подальшому, незаконно заготовлену ліщину, ФОП ОСОБА_5 звозить без дозвільних документів до місця свого проживання та виготовляє з неї декоративні паркани та елементи для їх виготовлення.

З метою легалізації незаконно заготовленої деревини та отримання сертифікату про походження лісоматеріалів для подальшого експорту виробів з ліщини ФОП ОСОБА_5 скуповує товаро-транспортні накладні ТТН-ліс, які видані КП «ЗБОРІВРАЙАГРОЛІС» іншим суб?єктам підприємницької діяльності та мають ознаки фіктивності.

За наявними даними, КП «ЗБОРІВРАЙАГРОЛІС» в 2023 році лісорубні квитки на заготівлю ліщини не виписувало та заготівлю ліщини не проводило.

Проте в період з 01.01.2023. по 30.06.2023 КП «ЗБОРІВРАЙАГРОЛІС» здійснило реалізацію 1720 м3 ліщини, що може свідчити про фіктивність виданих товаро-транспортних накладних ТТН-ліс на реалізовану ліщину з метою легалізації суб?єктами підприємницької діяльності незаконно заготовленої ліщини для одержання сертифікату про походження лісоматеріалів та подальшого експорту виробів з ліщини.

В ході виконання доручення старшого детектива Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління БЕБ у Львівській області (23.11/3.4/30/715-24 від 05.02.2024) співробітниками СБ України встановлено коло осіб, які задіяні в незаконному переміщенні через митний кордон України лісоматеріалів, які заборонені для вивозу за межі митної території України, з приховуванням їх від митного контролю.

Згідно отриманої інформації ФОП ОСОБА_5 проживає та здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 4625185300:12:002:0257.

16.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова проведеного обшук за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 4625185300:12:002:0257, в ході якого виявлено та вилучено: документи фінансового господарської діяльності та мобільний телефон ФОП ОСОБА_5 (згідно переліку зазначеному в ухвалі слідчого судді), а також лісоматеріали плоти з ліщини:

1. 26 одиниць (розміром 180 х 180 см);

2. 28 одиниць (розміром 180 х 180 см);

3. 10 одиниць (розміром 180 х 90 см);

4. 32 одиниці (розміром 180 х 180 см);

5. 21 одиниця (розміром 180 х 180 см);

6. 19 одиниць (розміром 180 х 180 см);

7. 28 одиниць (розміром 180 х 180 см);

8. 5 одиниць (розміром 180 х 180 см);

9. 18 одиниць (розміром 180 х 180 см);

10. 13 одиниць (розміром 180 х 120 см);

11. 15 одиниць (розміром 180 х 150 см);

12. 34 одиниць (розміром 180 х 180 см);

13. 29 одиниць (розміром 180 х 180 см);

14. 29 одиниць (розміром 180 х 180 см);

15. 15 одиниць (розміром 180 х 180 см);

16. 11 одиниць (розміром 180 х 180 см);

17. 21 одиниць (розміром 180 х 180 см);

18. 9 одиниць (розміром 180 х 180 см);

19. 24 одиниці (розміром 183 х 182 см).

Також виявлено та вилучено готову лісопродукцію у вигляді в`язок з ліщини:

1.45 в`язок довжиною 1 м.;

2.80 в`язок довжиною 1 м.;

3.77 в`язок довжиною 1,2 м.;

4.25 в`язок довжиною 1,2 м.;

5.85 в`язок довжиною 1,2 м.;

6.65 в`язок довжиною 0,8 м.;

7.65 в`язок довжиною 0,8 м.;

8.69 в`язок довжиною 1,2 м.;

Крім цього виявлено та вилучено насип лісопродукції (ліщина) розміром 12,5 м х 2,5 м х 1 м.

Вказану вище лісопродукцію передано на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_5 .

Вказані речі, у відповідності до ст.ст. 98, 100 КПК України, 17.05.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, так як вони відіграють важливе значення для подальшого розслідування кримінального провадження, являються об`єктом протиправних дій та зберегли на собі сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що вказані речі мають значення для кримінального провадження, оскільки містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження, а тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, детектив просить клопотання задовольнити.

Детектив в судове засідання не з`явився, попередньо скерував заяву, згідно якої просив справу слухати у його відсутності, подане клопотання підтримує

Власник майна у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно дост.16КПК України-позбавлення абообмеження прававласності підчас кримінальногопровадження здійснюєтьсялише напідставі вмотивованогосудового рішення,ухваленого впорядку,передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З витягуз Єдиногореєстру досудовихрозслідувань від02.02.2024, підтверджується факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №72024141400000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.201-1 КК України.

Даним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5

(ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 ) будучи зареєстрованим фізичною особою-підприємцем, здійснюючи підприємницьку діяльність у сфері оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код 46.73), за попередньою змовою групою осіб переміщує через митний кордон України лісоматеріали, які заборонені до вивозу за межі митної території України, з приховуванням їх від митного контролю, вказуючи для цього в супровідних документах відомості про переміщення декоративного паркану та елементів огорожі, на експорт яких попередньо одержує сертифікат про походження лісоматеріалів і виготовлених з них пиломатеріалівз використанням ймовірно підроблених документів про їх походження.

Встановлено, що ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного плану, на незаконне переміщення заборонених до вивезення лісоматеріалів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, для отримання сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, залучив до протиправної діяльності посадових осіб КП Зборівське районне комунальне агролісогосподарське підприємство «ЗБОРІВРАЙАГРОЛІС» (ЄДРПОУ 31195136), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході виконання доручення старшого детектива Відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління БЕБ у Львівській області (23.11/3.4/30/715-24 від 05.02.2024) співробітниками СБ України встановлено коло осіб, які задіяні в незаконному переміщенні через митний кордон України лісоматеріалів, які заборонені для вивозу за межі митної території України, з приховуванням їх від митного контролю та проведено обшуки за встановленими адресами.

Зважаючи на те, що речі, які були вилучені в ході проведення обшуків мають критерії речових доказів, 17.05.2024 винесено постанову про визнання речей речовими доказами та прилучення їх до матеріалів кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, в ході досудового розслідування виявлені обставини, які свідчать, що необхідне накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом.

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Суд враховує, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави вважати з достатньою ймовірністю про існування факту події кримінального правопорушення, який має бути предметом ретельного дослідження з боку органу досудового розслідування. Водночас, оскільки на цьому етапі досудового розслідування жодній особі не вручене повідомлення про підозру, слідчий суддя оцінює лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене.

Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На думку слідчого судді, детективом доведено відповідність вилучених речей, на які детектив просить накласти арешт, критеріям речового доказу та можливість їх використання як доказу у кримінальному провадженні.

Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення та його специфіку, вважає є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

У випадку ненакладення арешту на майно слідчий суддя вважає обґрунтованою можливість приховування майна шляхом його відчуження.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.201-1 КК України, вилучені речі, на які детектив просить накласти арешт, відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, зважаючи на правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу у виді арешту майна створить ризики приховування, перетворення або відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування, і з огляду на завдання кримінального провадження вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до ч.ч. 1 ,2 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України та подане у строки встановлені ч.5 ст.171 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучені речі, можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання детектива слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.

Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Накластиарешт намайно,шляхом заборонивідчуження,розпорядження такористування,а самена:

- лісоматеріали плоти з ліщини:

1)26 одиниць (розміром 180 х 180 см);

2)28 одиниць (розміром 180 х 180 см);

3)10 одиниць (розміром 180 х 90 см);

4)32 одиниці (розміром 180 х 180 см);

5)21 одиниця (розміром 180 х 180 см);

6)19 одиниць (розміром 180 х 180 см);

7)28 одиниць (розміром 180 х 180 см);

8)5 одиниць (розміром 180 х 180 см);

9)18 одиниць (розміром 180 х 180 см);

10)13 одиниць (розміром 180 х 120 см);

11)15 одиниць (розміром 180 х 150 см);

12)34 одиниць (розміром 180 х 180 см);

13)29 одиниць (розміром 180 х 180 см);

14)29 одиниць (розміром 180 х 180 см);

15)15 одиниць (розміром 180 х 180 см);

16)11 одиниць (розміром 180 х 180 см);

17)21 одиниць (розміром 180 х 180 см);

18)9 одиниць (розміром 180 х 180 см);

19)24 одиниці (розміром 183 х 182 см).

- готову лісопродукцію у вигляді в`язок з ліщини:

1). 45 в`язок довжиною 1 м.;

2). 80 в`язок довжиною 1 м.;

3). 77 в`язок довжиною 1,2 м.;

4). 25 в`язок довжиною 1,2 м.;

5). 85 в`язок довжиною 1,2 м.;

6). 65 в`язок довжиною 0,8 м.;

7). 65 в`язок довжиною 0,8 м.;

8). 69 в`язок довжиною 1,2 м.;

- насип лісопродукції (ліщина) розміром 12,5 м х 2,5 м х 1 м.2.

Виконання ухвали покласти на cтаршого детектива Відділу детективів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1