Ухвала

від 29.05.2024 по справі 364/256/24

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/256/24

Провадження № 2-о/364/11/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2024 , суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зазначена у заяві: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 , засоби електронного зв`язку та ел. кабінет відсутні)

заінтересована особа:

Володарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) ( ЄДРПОУ 25297981, адреса: площа Миру, 2, селище Володарка, Білоцерківський район, Київської області, № тел. НОМЕР_3 , е-пошта: vcs@vld.ko.drsu.gov.ua);

Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) ( ЄДРПОУ 42083152, адреса: вул. Житомирська, 43, м. Бердичів, Житомирська область, № тел.:0414340299, е-пошта: vcs@bdm.zt.drsu.gov.ua);

про встановлення факту , що має юридичне значення - встановлення факту батьківства,

У С Т А Н О В И Л А:

23.04.2024 до суду надійшла зазначена заява.

29.04.2024 суддя ознайомившись з заявою та матеріалами справи, встановила, що така заява подана з порушенням вимог ст. 316 ст. ст. 175, 177 ЦПК України, тому залишила її без руху та надала час заявниці для усунення недоліків, але не більше ніж 10 днів з дня отримання заявницею ухвали, наслідки не усунення недоліків заявниці роз`яснено.

Ухвалу про залишення заяви без руху заявниця отримала 07.05.2024 засобами поштового зв`язку. З врахуванням поштового обігу строк для усунення недоліків - 24.05.2024 ( крайня дата). Станом на 29.05.2024 недоліки не усунуто.

У відповідності до частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Так, відповідно до ухвали про залишення заяви без руху, заявниці було вказано, що згідно ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Таким чином, заяви про встановлення факту, що має юридичне значення подаються до суду за місцем проживання особи, якою подано заяву.

Наразі заявниця звернулася до Володарського районного суду Київської області, однак судом встановлено, що згідно відповіді № 559081 від 24.04.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є : АДРЕСА_2 , про що заявниця у своїй заяві не зазначила. Натомість в матеріалах доданих до заяви міститься довідка видана виконавчим комітетом Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, № 58 від 17 квітня 2024 року, про те, що заявниця проживає за адресою зазначеною у заяві. Однак зміст вказаної заяви не містить відомостей на підставі чого її було видано (акт обстеження на факт проживання особи без реєстрації місця проживання за даною адресою, договір оренди житла, право власності на житловий будинок тощо ).

Отже станом на час звернення до суду заявницею не надано належних доказів того, що вона проживає на території, яка відносить до територіальної юрисдикції (підсудності) Володарського районного суду Київської області. Зазначений недолік, в свою чергу, позбавляє можливості суд визначити підсудність даної заяви, згідно ст. 316 ЦПК України та відкрити провадження у справі.

Окрім зазначеного, заявниці було вказано, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. При цьому, суб`єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту (відділ соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; нотаріальну контору, інших спадкоємців - у справах про встановлення факту прийняття спадщини, органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва, тощо).

За приписами ч.3 ст.42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками є заявники, інші заінтересовані особи. Системний аналіз норм ЦПК України визначає, що заінтересованими особами в справах окремого провадження можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які мають особистий чи суспільний інтерес, який безпосередньо чи опосередковано пов`язується з наслідками розгляду справи і може мати як позитивні, так і негативні наслідки для таких осіб. Тобто, коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, що підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки.

У своїй заяві заявниця зазначила заінтересованими особами: Володарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ). Разом з тим зазначала, що метою встановлення фату батьківства є отримання донькою статусу члена сім`ї загиблого (померлого) захисника чи захисниці України та передбачені законом права, виплати, пільги.

При цьому заявниця не врахувала, що допомога, яка призначається державою, розподіляється рівними частинами на всіх отримувачів, які зазначені в статті 161 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: батьки; один з подружжя (якщо вони вдруге не вступили в шлюб); діти до 18 років; діти, старші 18 років, якщо вони або інваліди дитинства, або здобули інвалідність до досягнення ними 18-річчя; студенти, які навчаються на денній формі навчання, але не старші 23 років; утриманці.

Отже, виходячи з мети встановлення факту батьківства заінтересованими особами будуть всі члени сім`ї померлого, визначені статтею 161 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також відповідний структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Всупереч наведеному відомостей про вказаних осіб, які можуть бути заінтересованими особами, заява про встановлення факту батьківства не містить.

Одночасно суддя встановила та зауважила, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у разі подання письмових доказів можуть бути додані їх копії).

Слід зазначити, що за умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При таких обставинах, ОСОБА_1 слід взяти до уваги, що долучені до позовної заяви свідоцтво про смерть та сповіщення про смерть, які перебувають у матері загиблого - ОСОБА_2 , вона не мала права завіряти своїм підписом.

Окрім викладеного, вказуючи на належність засвідчення копій суддя зазначала, що ксерокопії мають бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Одночасно суддя звернула увагу заявниці на положення ч.4 ст.177 ЦПК України, відповідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору з 01.01.2024 згідно п.1.4.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження збір становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить: 605,60 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства, у якому заявлено дві вимоги , зокрема:

-встановлення факту, що має юридичне значення - встановлення батьківства;

-зобов`язання щодо внесення відомостей про батька до реєстру про народження дитини.

Однак, заявницею сплачений судовий збір у меншому розмірі, лише за одну вимогу - 605,60 грн.

З огляду на викладена суддя дійшла висновку, що наявні перешкоди для її прийняття до свого провадження та відповідно до правил ч. 1 ст. 185 ЦПК України та постановила ухвалу про залишення заяви без руху, при цьому зазначила недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, а саме, заявниця повинна була:

-вказати чинну адресу місця проживання стверджену належним чином (місце проживання можливо підтвердити через органи місцевого самоврядування, за сталою практикою, складається акт обстеження на факт проживання особи за даною адресою);

-визначитися з колом усіх заінтересованих осіб;

-надати незасвідчені ксерокопії чи фотокопії документів з вказівкою про те, у кого знаходиться оригінал, доказів, оригінал яких перебуває у іншої особи;

-надати всі наявні докази на ствердження факту про встановлення якого заявниця звернулася до суду;

-сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн за другу вимогу, при цьому зазначено відповідні реквізити.

Слід зауважити, що відповідно до ч. 1 ст.44 ЦПК України імперативно визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Зважаючи на викладене доходжу висновку, що заявниця не усунула недоліки зазначені в ухвалі від 29.04.2024, а отже така заява підлягає поверненню відповідно до положення частини 3 статті 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 185, 260 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1

заінтересована особа:

Володарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ)

Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ);

про встановлення факту , що має юридичне значення - встановлення факту батьківства,- вважати неподаною та повернути заявниці.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвалу направити заявниці.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г. Л. Моргун