Ухвала

від 27.05.2024 по справі 645/1792/21

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/1792/21

Провадження № 2/645/105/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання Федоровської Д.І.,

сторони по справі:

представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1

представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання ОСОБА_3 про визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу від 29.04.2024 року (вхідний № 8551), заяви представника позивача за первісним позовом адвоката Жарової-Тітарьової Лариси Михайлівни, яка надійшла через систему «Електронний суд» 27.05.2024 року (вхідний № 10552), клопотання ОСОБА_4 про визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу, яке надійшло через систему «Електронний суд» 27.05.2024 року (вхідний № 10550) по цивільній справі за первісним позовом:

ОСОБА_4

до ОСОБА_3

про поділ майна подружжя

та зустрічним позовом:

ОСОБА_3

до ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник»,

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович,

про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації та компенсацію вартості частки із вкладу до статутного фонду господарського товариства, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації та компенсацію вартості частки із вкладу до статутного фонду господарського товариства.

29.04.2024 року за вхідним № 8551 до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу, в якій відповідачка за первісним позовом (позивачка за зустрічним позовом) просила суд:

- перевірити дії ОСОБА_4 та його представниці адвоката Жарової-Тітарьової Л.М. на наявність фактів зловживання своїми процесуальними правами щодо подання заяв про відвід та відкладення судових засідань;

- у разі визнання зловживання своїми процесуальними правами ОСОБА_4 та його представницею адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М. застосувати до них заходи, визначені ЦПК України.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 посилалася, зокрема, на те, що 12 квітня 2024 року (в день призначеного судового засідання у цій справі) ОСОБА_4 подав заяву про відвід судді Федорової О.В. від розгляду справи № 645/1792/21. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2024 року у справі № 645/1792/21 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Фрунзенського районного суду міста Харкова Федорової О.В.. Суд не встановив обставин, які б свідчили про наявність необ`єктивності, упередженості та особистої заінтересованості судді при розгляді цієї справи. Суд зазначив, що вищезазначені доводи заяви про відвід, які стосуються саме діяльності судді, по суті є незгодою позивача з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи.

Також, відповідачка за первісним позовом вказала, що вчергове, 19 квітня 2024 року (в день призначеного судового засідання у цій справі) ОСОБА_4 звернувся із заявою про відвід судді Федорової О.В. від розгляду справи № 645/1792/21. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2024 року у справі № 645/1792/21 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено. Суд зазначив, що обставин, які б свідчили про наявність необ`єктивності, упередженості та особистої заінтересованості судді при розгляді цієї справи не встановлено. Суд зробив висновок про те, що вищезазначені доводи заяви про відвід, які стосуються саме діяльності судді, по суті є незгодою позивача з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи.

ОСОБА_3 вважає, що фактично шляхом подання ОСОБА_4 та його представницею заяв про відвід головуючому судді унеможливлюється розгляд судом даної справи по суті у розумний строк, та розцінює такі дії як зловживання процесуальними правами, а саме правом заявляти відвід, оскільки вони суперечать засадам цивільного судочинства, передбаченим статтями 2, 44 ЦПК України, зокрема, унеможливлюють своєчасне вирішення спору судом.

Також ОСОБА_3 зазначила, що факт зловживання своїми правами з боку ОСОБА_4 підтверджується часом подання відповідних заяв про відвід, а саме за 4 дні до та двічі в день призначених судових засідань. Жодного обґрунтування того, які об`єктивні та непереборні причини заважали заявникам зробити це раніше - заяви не містили.

Також відповідачка наголосила, що ОСОБА_4 та його представниця використовують й інші способи затягування розгляду справи.

Так, судове засідання у справі № 645/1792/21, призначене на 18 серпня 2023 року було відкладене на 30 серпня 2023 року. Причиною відкладення стало перебування представника ОСОБА_4 адвоката Жарової- Тітарьової Л.М. у відпустці. При цьому дата та час цього судового засідання була заздалегідь погоджена судом, в тому числі і з ОСОБА_1 .

В свою чергу, судове засідання у справі № 645/1792/21, призначене на 30 серпня 2023 року було відкладене на 26 вересня 2023 року. Причиною відкладення стала заміна представника ОСОБА_4 Адвокат Жарова- Тітарьова Л.М. подала до суду заяву, в якій повідомила, що договір про надання правничої допомоги ОСОБА_4 розірваний. Одночасно з цим ОСОБА_4 повідомив суд про укладення нового договору про надання правничої допомоги з адвокатом Самойловим Є.Ю., який є зайнятим в іншій справі в цей час.

Однак вже на наступному засіданні, яке було призначене на 26 вересня 2023 року, адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. з`явилася до суду та повідомила, що вона знову представляє інтереси ОСОБА_4 замість адвоката Самойлова Є.Ю..

Така незрозуміла зміна своїх представників ОСОБА_4 , узгодження його представницею дати судового засідання на період своєї відпустки або ж навпаки вихід у відпустку в узгоджену з нею дату судового засідання, на думку відповідачки, свідчить про наявність ознак зловживання ОСОБА_4 своїм правом на професійну правничу допомогу з метою затягування розгляду справи.

Сукупність вказаних обставин вказує на цілеспрямовану стратегію ОСОБА_4 , яка полягає у затягуванні розгляду цієї справи, зокрема для отримання часу та можливості протиправного відчуження спірного спільного майна колишнього подружжя.

В судовому засіданні представник відповідачки за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом) адвокат Марцонь Д.Г. підтримав вищевказане клопотання ОСОБА_3 та просив суд його задовольнити.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. заперечувала проти задоволення клопотання ОСОБА_3 про визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу від 29.04.2024 року з підстав, викладених у своїй заяві від 24.05.2024 року, яка надійшла через систему «Електронний суд» 27.05.2024 року за вхідним № 10552.

Так, адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. у вказаній заяві просила суд:

- відмовити у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_3 про визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу, яке було подане 29.04.2024 року;

- перевірити дії ОСОБА_3 на наявність фактів зловживання процесуальними правами щодо подання заяв (клопотань) про відкладення судових засідань;

- у разі визнання зловживання процесуальними правами ОСОБА_3 , застосувати до неї заходи, визначені ЦПК України.

В обґрунтування заяви посилалася, зокрема, на те, що заяви про відвід судді Федорової О.В. були подані 12.04.2024року та19.04.2024року її довірителем, позивачем по справі ОСОБА_4 . Право на подання заяви про відвід судді передбачено ст.39 ЦПК України.

Представник наголосила, що зазначені заяви про відвід вона не подавала, а тому заявляючи про сумісне подання зазначених заяв про відвід судді нею та її довірителем, відповідачка ОСОБА_3 ототожнює представника і її довірителя, що є грубим порушенням закону. Намагаючись в клопотанні погрожувати представникові санкціями за здійснення нею дій, які передбачені діючим законодавством, вважає грубим втручанням відповідачки ОСОБА_3 в її професійну діяльність та в її особисті права, гарантовані Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Також зазначила, що це стосується і відкладення розгляду справи 18.08.2023 року у зв`язку з її відпусткою. Право особи на відпустку передбачено ст. 45 Конституції України. А тому вона мала право піти у щорічну відпустку у зручний для неї час. Зазначила, що за весь період участі у справі, це єдина її відпустка, дата якої припала на дату судового засідання по справі.

Стосовно зауважень відповідачки про зміну позивачем ОСОБА_4 представника в серпні 2023 року представник зазначила, що на це рішення вона жодним чином не могла вплинути. Так саме, як і в подальшому, коли ОСОБА_4 попросив її продовжити надавати йому правничу допомогу. Причини цих рішень позивача - це його право, передбачене ст.58 ЦПК України, згідно якої сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Вибір представника, строки укладання договору з представником - це особисте право учасника справи. Жодна особа, у тому числі інший учасник справи не може визначати, коли і з ким ОСОБА_4 повинен укладати договір про надання правничої допомоги. Так саме як і коментувати причини укладання договору про надання правничої допомоги іншим учасником справи. На думку представника, це не тільки не передбачено діючим законодавством, а ще й носить ознаки втручання у відносини між представником та позивачем ОСОБА_4 , а також втручання в її адвокатську діяльність.

Крім того, представник звернула увагу суду, що 26.10.2023 року, 04.12.2023 року, 13.12.2023 року розгляд справи відкладався за ініціативою сторони відповідачки ОСОБА_3 , що на її думку свідчить про зловживання нею процесуальними правами шляхом затягування нею судового розгляду справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала свою заяву в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник відповідачки за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом) ОСОБА_2 заперечував проти задоволення вказаної заяви та просив відмовити у її задоволенні.

Також через систему «Електронний суд» 27.05.2024 року за вхідним № 10550 надійшло клопотання ОСОБА_4 про визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу, в якому позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просив суд:

- відмовити у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_3 про визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу, яке було подане 29.04.2024 року;

- перевірити дії ОСОБА_3 та її представника адвоката Марцонь Д.Г. на наявність фактів зловживання процесуальними правами щодо подання заяв (клопотань) про відкладення судових засідань;

- у разі визнання зловживання процесуальними правами ОСОБА_3 та її представником адвокатом Марцонь Д.Г. - застосувати до них заходи, визначені ЦПК України.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_4 посилався на те, що його право на подання заяви про відвід судді передбачено ст. 39 ЦПК України. Ухвала суду про відмову в заявленому відводі не свідчить про зловживання стороною процесуальним правом, є судовим рішенням, як і інші судові рішення по справі.

Стосовно посилань відповідачки на заяви про відвід судді Федорової О.В, які були подані ним 12.04.2024 року та 19.04.2024 року позивач за первісним позовом зазначив, що подання заяви про відвід в день судового засідання передбачено ст. 40 ЦПК України, згідно з якою якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Тобто, суддя Федорова О.В. мала право в передбаченому законом порядку розглянути обидві заяви в день їх подання, а, отже, й неможливо говорити про зазначені заяви як підстави для затягування судового розгляду з його боку.

Заява про відвід судді Федорової О.В. від 12.04.2024 року була розглянута суддею лише 15.04.2024 року. Зі змісту ухвали від 15.04.2024 року вбачається, що подана ним 12.04.2024 року заява про відвід судді не була розглянута у зв`язку з відсутністю 12.04.2024 року в приміщенні суду електроенергії з 12:00 год до 16:00 год. З тієї ж причини не відбулося судове засідання, яке було призначено на 12.04.2024 року.

Заява про відвід судді Федорової О.В. від 19.04.2024 року була розглянута 19.04.2024 року.

Також, ОСОБА_4 наголосив, що судові повістки про виклик на судове засідання, призначене на 19.04.2024 року о 12:00 год, були надіслані йому до електронного суду 17.04.2024 року о 15:43 год. та його представнику - адвокату Жаровій-Тітарьовій Л.М. 17.04.2024 року о 15:43 год., тобто менше ніж за два дні до судового засідання. В день судового засідання секретар повідомила йому та представнику по телефону, що в суді немає світла. Окрім того, о 12:10 год почалася повітряна тривога.

За таких обставин неможливо говорити про подані ним заяви про відвід від 12.04.2024 року та від 19.04.2024 року, як підстави для затягування судового розгляду з його боку, а викладені відповідачкою ОСОБА_3 обставини в її клопотанні від 29.04.2024 року навмисно спотворені нею. Вважає, що відповідачка намагається перекласти на нього та його представника провину за військові дії РФ, які обстрілюють м. Харків й руйнують комунікації міста. Звісно, якщо відповідачка знаходиться за межами країни, їй важко зрозуміти ці об`єктивні обставини військового часу. Але намагання відповідачки спотворити факти і звести наклеп на нього і його представника, вважає зловживанням процесуальними правами з її боку.

Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що в ухвалах суду від 15.04.2024 року та від 19.04.2024 року по кожній підставі, які він зазначив в заявах про відвід (а вони були різні в кожній заяві), судом була надана оцінка. Нормами ЦПК України передбачено, що якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду. Але, суддя Федорова О.В. жодного разу не залишила його заяву про відвід без розгляду, чим підтвердила й різні підстави поданих ним заяв про відвід, й відсутність завідомо безпідставних відводів з його боку.

Щодо тверджень відповідачки про інші способи затягування ОСОБА_4 та його представником розгляду справи, на які відповідачка посилалася у своєму клопотанні, позивач наголосив, що право на відпустку передбачено ст. 45 Конституції України, а тому його представник мала право піти в щорічну відпустку в зручний для неї час. Стосовно зауважень відповідачки про зміну ним представника в серпні 2023 року, то це питання взагалі не стосується відповідачки. Вважає, що відповідачка перевищує свої права, надані їй ст.43 ЦПК України. Строки укладання договору з представником законом не передбачені, тобто він може укладати договір з будь-яким адвокатом для представництва його інтересів в суді тоді, коли вважає це за потрібне і жодною нормою ЦПК України не передбачено, що це є зловживанням процесуальними правами.

Також зазначив, що твердження відповідачки ОСОБА_3 про затягування ним судового розгляду з метою реалізації спірного майна взагалі абсурдна, оскільки він не є власником майна, а отже не має права на його відчуження, а тому й не має підстав для затягування судового розгляду.

Крім того, ОСОБА_4 наголосив, що 26.10.2023 року судове засідання не відбулося у зв`язку з поданням представником ОСОБА_3 - адвокатом Марцонь Д.Г. заяви про відкладення судового розгляду. Доказів неможливості прибуття адвоката Марцонь Д.Г. в судове засідання 26.10.2023 до його клопотання не надано, а отже й причин поважності суддею ОСОБА_6 не встановлено.

В судовому засіданні 04.12.2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Марцонь Д.Г. знову заявив клопотання про відкладення судового розгляду для надання додаткових доказів. І знов розгляд справи був відкладений саме за клопотанням представника відповідачки.

13.12.2023 року було відкладено підготовче судове засідання у зв`язку з поданням стороною відповідачки ОСОБА_3 клопотання про відкладення розгляду підготовчого судового засідання, в обґрунтування якого, зокрема, вона зазначила, що її представник адвокат Марцонь Д.Г. не має об`єктивної можливості бути присутнім на судовому засіданні 13.12.2023 року через зайнятість в іншому судовому засіданні. Доказів зайнятості представника відповідачки в іншому засіданні надано не було.

Також, в день судового засідання 13.12.2023 року відповідачкою ОСОБА_3 була подана заява про відвід судді Федорової О.В., яка чомусь потрапила на розгляд до іншої судді.

Тобто, відповідачка вважає, що має право подавати заяву про відвід судді в день судового засідання, і це не є зловживанням процесуальними правами, оскільки стосується її, а його аналогічні дії вона оцінює як зловживання процесуальними правами. Позивач звернув увагу, що за його заявами про відвід розгляд справи не відкладався, а за заявою відповідачки розгляд справи 13.12.2023 року був відкладений.

А отже, саме за заявами відповідачки та її представника були відкладені кілька судових засідань. Таким чином, саме відповідачка ОСОБА_3 та її представник - адвокат Марцонь Д.Г. свідомо подавали безпідставні заяви про відкладення судових засідань, які були спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, що є зловживанням процесуальними правами в розумінні ст. 44 ЦПК України.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала клопотання ОСОБА_4 в повному обсязі та просила суд його задовольнити.

Представник відповідачки за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом) ОСОБА_2 заперечував проти задоволення вказаного клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, розглянувши вищевказані клопотання та заяву, вислухавши пояснення представників сторін адвокатів Жарової-Тітарьової Л.М. та Марцоня Д.Г., вважає необхідним зазначити наступне.

Положеннями ч. 2 ст.44ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 44ЦПК України у випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Цивільного процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Щодо посилання позивача та відповідачки у своїх клопотаннях на безпідставне заявлення відводів судді від розгляду цієї справи, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Право на подання заяви про відвід судді передбачено ст. 39 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

В межах розгляду цієї справи судом не було встановлено зловживання будь-якої зі сторін своїм правом на заявлення відводу судді. За наслідками розгляду кожної із заяв про відвід судді ухвалені відповідні судові рішення.

Підстав вважати, що відводи судді були подані позивачем та відповідачкою з метою затягування розгляду справи, судом на цей час не встановлені.

Щодо посилання позивача та відповідачки у своїх клопотаннях на те, що розгляд справи неодноразово відкладався з причин: відпустки представника позивача, вирішення питання щодо зміни позивачем свого представника, неможливістю взяти участь представника відповідачки в судовому засіданні, суд зазначає наступне.

У статті 129Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Статтею 2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Матеріали справи містять клопотання про відкладення розгляду справи, які були подані:

- 15.08.2023 року за вхідним № 12445 адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М., в якому зазначено про неможливість прибуття в судове засідання у зв`язку із щорічною відпусткою;

- 26.10.2023 року за вхідним № 17692 адвокатом Марцонєм Д.Г., в якому наведені причини неможливості прибуття в судове засідання 26.10.2023 року, а саме зайнятість в іншому процесі в Дзержинському районному суді м. Харкова по справі № 638/18338/21;

- 13.12.2023 року за вхідним № 21530 відповідачкою ОСОБА_3 , в якому, зокрема, остання просила відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю адвоката Марцоня Д.Г. в іншому процесі в Дзержинському районному суді м. Харкова по справі № 638/18338/21.

Таким чином, і стороною позивача, і стороною відповідачки шляхом подання письмових клопотань було повідомлено суд про поважність причин неприбуття в судове засідання представників.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Щодо відкладення підготовчого судового засідання 04.12.2023 року за клопотанням представника позивачки адвоката Марцоня Д.Г., суд зазначає наступне.

Положеннями ст.189ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому судовому засіданні мають бути вирішені питання про всі процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Суд приходить до висновку, що заявлення учасниками процесу тих чи інших клопотань, та надання пояснень суду та наведення ним своїх міркувань щодо питань в їх обґрунтування, які відносяться до предмету доказування в даній справі, є формою реалізації їхніх процесуальних прав та способом обстоювати його правову позицію у справі.

При цьому судом враховано, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

За таких обставин у суду відсутні підстави оцінювати заявлення в підготовчому судовому засіданні 04.12.2023 року клопотання представником відповідачки про його відкладення з метою надання на цій стадії додаткових доказів, як зловживання ним процесуальними правами.

Крім того суд не вбачає правових підстав надавати оцінку обставинам подання стороною відповідачки заяв про відвід попереднього складу суду, а саме судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Мартинової О.М., оскільки після надходження цієї справи в провадженні судді Федорової О.В. розгляд справи розпочався з початку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу та, відповідно, для задоволення вищевказаних клопотань позивача та відповідачки і заяви представника позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 43, 44, 143, 144, 148, 258-261,353 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу від 29.04.2024 року (вхідний № 8551) - відмовити.

У задоволенні заяви представника позивача за первісним позовом адвоката Жарової-Тітарьової Л.М., яка надійшла через систему «Електронний суд» 27.05.2024 року (вхідний № 10552) відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу, яке надійшло через систему «Електронний суд» 27.05.2024 року (вхідний № 10550) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Федорова