Ухвала

від 28.05.2024 по справі 902/1480/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28 травня 2024 р. Справа № 902/1480/23

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (код ЄДРПОУ 31127972)

про банкрутство

Представники сторін:

заявника - Рильського К.А. : Пинзар І.В.

арбітражний керуючий Голубенко О.В.

В С Т А Н О В И В :

В проваджені Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1480/23 за заявою ОСОБА_1 до ТОВ "ВІК" про банкрутство.

Ухвалою суду від 19.02.2024 року відкрито провадження у справі № 902/1480/23 про банкрутство ТОВ "ВІК". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голубенко О.В. Призначено попереднє засідання у справі.

20.02.2023 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі №902/1480/23 про банкрутство ТОВ "ВІК" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

25.03.2024 року до суду від представника Рильського К.А. надійшла заява б/н від 20.03.2024 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі №902/1480/23 в розмірі 16 621,63 грн., з яких: 10 565,63 грн. витрат на правничу допомогу та витрат на сплату судового збору у справі № 902/834/20 та 6 056,00 грн. судового збору за подання кредиторської заяви.

Ухвалою від 01.04.2024 року вказану заяву призначено до розгляду на 28.05.2024 року.

05.04.2024 року до суду від арбітражного керуючого Голубенко О.В. надійшов звіт № 02-18/124 від 05.04.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів.

В судове засідання на визначену дату з`явились арбітражний керуючий та представник заявника.

В ході розгляду справи представник заявника надав пояснення щодо обставин, викладених у заяві про визнання кредиторських вимог до боржника, підтримав її вимоги та просив задоволити.

Арбітражний керуючий зазначила про визнання в повному обсязі заявлених Рильським К.А. грошових вимог до боржника, про що також було вказано у поданому раніше до суду звіті про результати розгляду вимог кредиторів.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне та дійшов такого висновку.

Так, за змістом заяви та наявних матеріалів справи, вбачається, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.11.2021 року у справі № 902/834/20 за позовом ФОП Рильського К.А. до ТОВ "ВіК" про витребування майна з чужого незаконного володіння вартістю 678 393,11 грн, та за зустрічним позовом: ТОВ "ВІК" до ФОП Рильського К.А. про визнання недійсними договору оренди обладнання та акту прийому-передачі: первісний позов задоволено частково; закрито провадження у справі щодо витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "ВіК" обладнання, яке належить на праві приватної власності Рильському К.А. відповідно до переліку, наведеного у рішенні; зобов`язано ТОВ "ВіК" повернути Рильському К.А. обладнання відповідно до переліку, наведеного у рішенні; відмовлено у задоволенні позову щодо витребування чужого незаконного володіння ТОВ "ВіК" обладнання, наведеного у рішенні; зобов`язано Рильського К.А. повернути ТОВ "ВіК" у порядку повороту виконання рішення на підставі ст. 333 ГПК України обладнання, наведене у рішенні; стягнуто з ТОВ "ВіК" на користь Рильського К.А. 2 102 грн витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з ТОВ "ВіК" на користь Рильського К.А. 15 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції; витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 153 грн та за подання касаційної скарги в сумі 4 204 грн залишено за ТОВ "ВіК"; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю; витрати за подання зустрічної позовної заяви в сумі 2270 грн залишено за ТОВ "ВіК".

При цьому, заявник у кредиторській заяві вказує, що на момент звернення до суду у справі № 902/834/20 Рильським К.А. припинено діяльність у статусі ФОП за власним рішенням, про що в ЄДРЮОФОП вчинено відповідний запис від 27.02.2019 року. Тому, рішення суду в цій справі ухвалено на користь Рильського К.А. як фізичної особи.

Вказане рішення суду набрало законної сили 31.12.2021 року.

31.12.2021 року на виконання вказаного рішення, судом було видано відповідні накази.

Судовий наказ на суму 15 000,00 грн був пред`явлений до примусового виконання (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2022 року, виконавче провадження № НОМЕР_3).

Так, в процесі примусового виконання рішення суду у справі №902/834/20 державним виконавцем було стягнуто з ТОВ "ВІК" та перераховано Рильському К.А. 6 536,37 грн, що підтверджено банківськими квитанціями №1210784926503 від 09.03.2023 року та № 1210784928803 від 09.03.2023 року.

Таким чином, з 15 000 грн витрат на правничу допомогу ТОВ "ВІК" не погашеними залишилося 8 463,63 грн. Витрати на сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн не погашені в повному обсязі.

Всього непогашеними залишилися вимоги на загальну суму 10 565,63 грн.

Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 10 565,63 грн.

Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

Разом з тим, доказів виконання боржником вказаного рішення суду в повному обсязі матеріали справи не містять.

При цьому, як зазначено раніше, згідно поданого раніше до суду звіту арбітражного керуючого Голубенко О.В. про результати розгляду вимог кредиторів, в якому, окрім іншого, зазначено про визнання заявлених Рильським К.А. грошових вимог до боржника, в розмірі 10 565,63 грн..

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/834/20 за позовом ФОП Рильського К.А. до ТОВ "ВіК" про витребування майна з чужого незаконного володіння вартістю 678 393,11 грн, та за зустрічним позовом ТОВ "ВІК" до ФОП Рильського К.А. про визнання недійсними договору оренди обладнання та акту прийому-передачі.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.11.2021 року у справі №902/834/20: первісний позов задоволено частково; закрито провадження у справі щодо витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "ВіК" обладнання, яке належить на праві приватної власності Рильському К.А. відповідно до переліку, наведеного у рішенні; зобов`язано ТОВ "ВіК" повернути Рильському К.А. обладнання відповідно до переліку, наведеного у рішенні; відмовлено у задоволенні позову щодо витребування чужого незаконного володіння ТОВ "ВіК" обладнання, наведеного у рішенні; зобов`язано Рильського К.А. повернути ТОВ "ВіК" у порядку повороту виконання рішення на підставі ст. 333 ГПК України обладнання, наведене у рішенні; стягнуто з ТОВ "ВіК" на користь Рильського К.А. 2 102 грн витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з ТОВ "ВіК" на користь Рильського К.А. 15 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції; витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 153 грн та за подання касаційної скарги в сумі 4 204 грн залишено за ТОВ "ВіК"; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю; витрати за подання зустрічної позовної заяви в сумі 2270 грн залишено за ТОВ "ВіК".

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

При цьому, заявник у кредиторській заяві вказує, що на момент звернення до суду у справі № 902/834/20 Рильським К.А. припинено діяльність у статусі ФОП за власним рішенням, про що в ЄДРЮОФОП вчинено відповідний запис від 27.02.2019 року. Тому, рішення суду в цій справі ухвалено на користь Рильського К.А. як фізичної особи.

Вказане рішення суду набрало законної сили 31.12.2021 року.

31.12.2021 року на виконання вказаного рішення, судом було видано відповідні накази.

Судовий наказ на суму 15 000,00 грн був пред`явлений до примусового виконання (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2022 року, виконавче провадження № НОМЕР_3).

Так, в процесі примусового виконання рішення суду у справі №902/834/20 державним виконавцем було стягнуто з ТОВ "ВІК" та перераховано Рильському К.А. 6 536,37 грн, що підтверджено банківськими квитанціями №1210784926503 від 09.03.2023 року та № 1210784928803 від 09.03.2023 року.

Таким чином, з 15 000 грн витрат на правничу допомогу ТОВ "ВІК" не погашеними залишилося 8 463,63 грн. Витрати на сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн не погашені в повному обсязі.

Всього непогашеними залишилися вимоги на загальну суму 10 565,63 грн.

Також, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед Рильському К.А. в загальному розмірі 10 565,63 грн., не надано.

За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч.ч. 1,4,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, за наслідками розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява Рильського К.А. б/н від 20.03.2024 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/1480/23 подана в межах строку встановленого КУ з процедур банкрутства (здана на відправку до органу поштового зв`язку 20.03.2024 року), а тому заявлені кредиторські вимоги в сумі 10 565,63 грн. є конкурсними, підтверджені належними письмовими доказами та підлягають визнанню у повному обсязі.

Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 73-79, 86, 234, 235, 236 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву Рильського К.А. б/н від 20.03.2024 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/1480/23, повністю.

2. Визнати вимоги Рильського Костянтина Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (вул. Острозького, 55, офіс 102, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 31127972) в розмірі 10 565,63 грн. (четверта черга задоволення) та 6 056,00 грн. витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1480/23 (перша черга задоволення).

3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Голубенко О.В. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВІК".

4. Копію ухвали надіслати рекомендованим листом згідно переліку; до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: представнику ТОВ "ВІК" адвокату Сувалову В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Голубенко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику Рильського К.А. , адвокату Пинзару І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )