Рішення

від 23.05.2024 по справі 909/1191/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1191/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ"

просп. Героїв Сталінграда, 53-Б, Г/П № 116, м. Київ, 04213

про: стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 26 887,77 грн.

За участю:

від позивача: Гондурак Л. І. (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 26 887,77 грн, а саме: 4 150,74 грн пені та 5 097,40 грн штрафу за порушення строків надання послуг (терміном до 31.10.2023 площею 1000,00га), 8 847,63 грн пені за порушення строків надання послуг (терміном до 30.11.2023 площею 4500,00 га), 8 792,00 грн за порушення строків надання послуг (терміном до 11.12.2023 площею 7546,00 га).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України врегульовано виключну територіальну підсудність справ та наведено перелік категорій справи, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.

Частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлює виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За визначенням, що дає академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Відповідної правової позиції дотримується Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.

Отже, спір у цій справі підсудний господарському суду за місцем знаходження нерухомого майна (земель державної власності на території Івано-Франківської області) - Господарському суду Івано-Франківської області.

25.04.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.05.2024. При призначенні дати судового засідання по суті судом враховано клопотання представника відповідача (вх. № 6983/24 від 25.04.2024), в якому просив суд не призначати розгляд справи на 29.04.2024, 30.04.2024, 02.05.2024,03.05.2024, 13.05.2024, 14.05.2024 у зв`язку із зайнятістю у розгляді інших справ та в період з 27.05.2024 по 12.06.2024 у зв`язку з перебуванням на запланованому лікарняному.

Представник відповідача брав участь в попередніх судових засідання в режимі відеоконференції, проведення яких доручено Попільнянському районному суду Житомирської області.

Приєднати до судового засідання 23.05.2024 представника відповідача та відповідно провести судове засідання в режимі відеоконференції не вдалося у зв`язку із технічною неможливістю, тому суд оголосив перерву в судовому засіданні до 15:00 год.

Після перерви приєднати представника відповідача та відповідно провести судове засідання в режимі відеоконференції повторно не вдалося. В телефонному режимі представник відповідача вказав на неможливість приєднатись до судового засідання.

Таким чином, суд здійснив все залежне від нього задля забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи.

При розгляді справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд звертає увагу, що: - розгляд справи по суті обмежено часовими рамками; - сторони зобов`язані добросовісно користуватися наданими їм правами та обов`язками, у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, в частині надання послуг. У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань по договору про надання послуг, позивачем нараховано штраф та пеню.

В обґрунтування заперечень відповідачем серед іншого зазначено, що: - визначено строк дії договору, який суперечить граничному строку (терміну) надання послуг; - затримка в погодженні технічних документацій зумовлена порушенням Карпатським національним природнім парком погодженні документації із землеустрою; - умовою надання відповідачем якісних та вчасних послуг з розроблення технічної документації з проведенням державної інвентаризації земель у встановлений строк є виконання позивачем, як замовником, свого обов`язку із надання вихідних даних відповідно до п. 5.4 договору (прострочення кредитора).

Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1 та 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, явка якого не визнавалась судом обов`язковою; - наявність у суду всіх необхідних матеріалів (доказів) для вирішення спору по суті, тому спір вирішується у відсутності відповідача за наявними матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини вказують на те, що між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ" (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг № 67-Г від 18.08.2023 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати послуги з проведення державної інвентаризації земель на території Івано-Франківської області за кодом згідно з національним класифікатором України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник": 71350000-6 "Науково-технічні послуги в галузі інженерії" (далі - послуги), відповідно до технічного завдання (додаток № 1 до цього договору), календарного плану надання послуг (додаток № 4 до цього договору) та умов цього договору, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.

Ціна цього договору становить 949 998,00 грн, в т.ч. ПДВ 158 333,00 грн (п. 3.1 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що строк (термін) надання послуг до 11.12.2023.

Згідно з п. 5.3 договору виконавець надає послуги за цим договором виключно в межах обсягу замовлень замовника відповідно до технічного завдання та календарного плану надання послуг, визначених додатком № 1, 4 до цього договору.

Пунктом 3 погодженого технічного завдання (додаток № 1) державній інвентаризації земель підлягають несформовані земельні ділянки державної власності та земельні ділянки державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, загальною площею 13046,00 га.

За результатами надання послуг з проведення державної інвентаризації земель земельні ділянки мають бути сформовані, а відомості про них внесено до Державного земельного кадастру.

Технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляються окремо на територію кожної адміністративно-територіальної одиниці або її частини.

За результатами проведення державної інвентаризації земель подаються наступні матеріали: погоджений та затверджений відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України один примірник технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель розробленої на території адміністративно-територіальної одиниці або її частини; відомості з Державного земельного кадастру по кожній сформованій за результатами надання послуг з проведення державної інвентаризації земель земельній ділянці.

Згідно з п. 5.9 договору по завершенню надання послуг виконавець складає, підписує та передає замовнику акт приймання-передачі результатів проведення державної інвентаризації земель на території Івано-Франківської області (додаток № 3).

Відповідно до календарного плану надання послуг (додатку № 4) послуги з проведення державної інвентаризації земель мали надаватись в наступні терміни: до 31.10.2023 - 1000,00 га; до 30.11.2023- 4500,00 га; до 11.12.2023 - 7546,00 га.

Умовами пунктів 5.4 та 5.5 договору передбачено, що вихідні дані, необхідні виконавцю для надання послуг безоплатно надаються замовником протягом 10 (десяти) робочих днів на підставі письмового звернення виконавця. Звернення виконавця про надання вихідних даних, необхідних для надання послуг, повинно містити обґрунтування їх необхідності, код та назву документації із землеустрою.

Листом № 428 від 18.08.2023 відповідач звернувся до позивача про надання всіх даних зазначених у листі.

На виконання умов договору позивачем листом № 28-9-0.331-3600/0/2-23 від 28.08.2023 надано наявні вихідні матеріали для виконання договору.

04.12.2023 на адресу позивача надійшов лист відповідача № 801 від 01.12.2023 яким повідомив, що частина документації (на площу 5989, 5011 га) знаходиться на погодженні у Карпатського національного природного парку, а тому відсутність погодження землекористувача, а саме Карпатського національного природного парку, унеможливлює внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру та передачу технічних документацій.

В листі № 839 від 07.12.2023 посилаючись на затримку в погодженні технічної документації виконавець просив продовжити строк надання послуг до 22.12.2023.

Відповідно до п. 12.14 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

11.12.2023 листом № 32-9-0.6-5416/0/0-23 посилаючись на вищезазначений пункт договору позивач повідомив відповідача, що ним документально не підтверджено наявність об`єктивних обставин, що спричинили неможливість своєчасного надання послуг, як того вимагає п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому відсутні підстави для продовження строку надання послуг.

19.12.2023 позивач направив лист № 19-9-0.331-5517/02-23 до Карпатського національного природного парку для з`ясування інформації причини затримки в погодженні технічної документації розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ".

27.12.2023 на адресу позивача надійшла відповідь від Карпатського національного природного парку № 947 від 22.12.2023 до якої долучені листи адресовані Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ", в яких описуються підстави непогодження технічної документації. Підставами непогодження Карпатським національним природним парком технічної документації є комплексне недотримання розробником вимог чинного законодавства щодо розробки технічної документації, що в свою чергу свідчить, що порушення строків надання послуг за договором допущене з вини виконавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ".

Матеріали справи не містять жодного акту приймання-передачі результатів проведення державної інвентаризації земель на території Івано-Франківської області, що свідчить про недотримання виконавцем погодженого календарного плану надання послуг та загального сороку надання послуг, передбаченого п. 5.1 договору.

Відповідно до пункту 7.1 договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання, з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з п. 7.4 договору у разі порушення зобов`язань за цим договором може настати такий правовий наслідок - сплата штрафних санкцій, зокрема, згідно з пунктом 7.4.2 договору, за порушення виконавцем строків надання послуг стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 13.1 договору визначено, що виконавець вносить не пізніше дати укладення договору забезпечення виконання такого договору у вигляді банківської гарантії, оформленої відповідно до Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639. у розмірі 47 499,90 грн із зобов`язанням банку у разі невиконання (часткового виконання) умов договору виконавцем, відшкодувати кошти у сумі забезпечення виконання договору на рахунок замовника кошти у сумі забезпечення виконання договору.

На виконання вищезазначеного пункту договору відповідачем надана банківська гарантія № 2043-23Г від 15.08.2023 на суму 47 499,90 грн.

За результатами звернення позивач №19-9-0.51-25/0/2-24 від 02.01.2024 АТ "РВС БАНК" прийняв рішення про задоволення вимоги платежу по гарантії № 2043-23Г.

Згідно виписки з рахунку Головного управління 10.01.2024 АТ "РВС БАНК" перерахувало позивачу забезпечену гарантією суму в розмірі 47 499,90 грн.

Договір набирає чинності з 18.08.2023 і діє до 31.12.2023, а в частині оплати - до повного виконання замовником своїх зобов`язань (пункт 11.1 договору).

З метою досудового врегулювання спору позивачем звертався до відповідача з претензією № 88 від 13.12.2023 з вимогою сплатити пеню та штраф за порушення строків (календарного плану) надання послуг за договором. Докази направлення містяться в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав та штрафні санкції не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості (штрафних санкцій) за договором про надання послуг в сумі 26 887,77 грн.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 Господарського кодексу України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом положень ч. 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 905 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем листом № 28-9-0.331-3600/0/2-23 від 28.08.2023 відповідачу надано наявні вихідні матеріали для виконання договору та в процесі виконання договору за письмовими запитами відповідача надавалась додаткова інформація та матеріали, якими володіє позивач, отже позивачем передбачений п. 5.4. обов`язок виконаний у повному обсязі. Позивач також зазначив, що лист № 428 від 18.08.2023 не містить обґрунтування необхідності запитуваних даних, відсутні також код та назва документації із землеустрою.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав зобов`язання по договору, а відповідач станом на 23.05.2024 передбачені договором послуги так і не надав.

Окрім того, 12.03.2024 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на основі подання Кваліфікаційної комісії видано наказ № 72 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників", яким анульовано кваліфікаційний сертифікат № 012828 від 31.03.20215 інженера-землевпорядника Старунського А. І., який виконував роботи з проведення державної інвентаризації земель на основі договору про надання послуг № 67-Г від 18.08.2023.

Додатково для підтвердження порушення відповідачем при проведенні інвентаризації земель за вищезазначеним договором вимог земельного законодавства, що регулює земельні відносини, норм і правил при здійсненні землеустрою позивачем долучено викопіювання із Державного земельного кадастру; витяг з Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності загальною площею 4335,2826 га на території Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області (за межами населених пунктів); інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують розташування об`єкту нерухомого майна (обсерваторії "Білий Слон") в межах земельної ділянки площею 4335,2826 га, яку зареєстрував відповідача та накладення на неї інших земельних ділянок.

Згідно із ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів надання послуг за договором суду не надав.

Положеннями ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Умовами договору, а саме пунктом 7.4 передбачено, що у разі порушення зобов`язань за цим договором може настати такий правовий наслідок - сплата штрафних санкцій, зокрема, згідно з пунктом 7.4.2 договору, за порушення виконавцем строків надання послуг стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За порушення строків надання послуг позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 4 150,74 грн та штраф в сумі 5 097,40 грн за порушення строків надання послуг (терміном до 31.10.2023 площею 1000,00га), пеню в сумі 8 847,63 за порушення строків надання послуг (терміном до 30.11.2023 площею 4500,00 га) та пеню в сумі 8 792,00 грн за порушення строків надання послуг (терміном до 11.12.2023 площею 7546,00 га).

Суд здійснивши перерахунок пені та штрафу дійшов висновку, що розрахунки є арифметично вірними, отже вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості (штрафні санкції) за договором про надання послуг в сумі 26 887,77 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Твердження відповідача, що визначення строку дії договору суперечить граничному строку (терміну) надання послуг не визнається судом обґрунтованим з огляду на те, що позивачем та відповідачем у договорі погоджено строк виконання зобов`язань (до 11.12.2023) та строк дії договору (до 31.12.2023), які є відмінними один від одного, що цілком узгоджується з вимогами чинного законодавства. Пунктом 3 технічного завдання, яким на думку відповідача встановлює кінцевий строк надання послуг за договором, кореспондується з ст. 25 Закону України "Про землеустрій" щодо обов`язку розробників документації із землеустрою виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором (не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору), при цьому шестимісячний строк не застосовано в даній ситуації, оскільки сторонами в самому договорі обумовлено строк надання послуг, який і є строком виконання зобов`язань в розумінні чинного законодавства.

Посилання відповідача на порушення Карпатським національним природнім парком строків погодження документації із землеустрою нічим не підтверджено та не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення взятого на себе зобов`язання надати послуги у строк встановлений договір.

Стосовно твердження відповідача про прострочення кредитора суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не зазначалось про надання відповідачем неякісних послуг, а стверджувалось про ненадання послуг як таких, оскільки станом на день звернення з позовною заявою та розгляду справи в суді відповідачем не надано позивачу жодного акту приймання-передачі результатів проведення державної інвентаризації земель на території Івано-Франківської області, а тому повідомити виконавця про виявлені при прийманні послуг недоліки не видалося можливим.

Щодо твердження відповідача про відмову уповноваженого органу в затвердженні розробленої відповідачем технічної документації суд зазначає, що в даному випадку уповноваженим органом є Івано-Франківська обласна державна адміністрація, на затвердження якої станом на момент закінчення строку дії договору подано розроблену відповідачем технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель на загальну площу 4335,2826 га. Розпорядженням № 12 від 09.01.2024 відмовлено у затвердженні поданої документації з огляду на недотримання відповідачем при розробленні вказаної технічної документації вимог чинного законодавства, зокрема ст. 29 Закону України "Про землеустрій".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2 684,00 грн (платіжна інструкція № 1370 від 18.12.2023). Інших судових витрат позивач не заявив.

За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в сумі 2 684,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 43, 123, 202, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 26 887,77 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД.КОМ" (просп. Героїв Сталінграда, 53-Б, Г/П № 116, м. Київ, 04213; ідентифікаційний код 38922252) на користь Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код 39767437) 4 150,74 грн пені за порушення строків надання послуг за договором про надання послуг № 67-Г від 18.08.2023 відповідно до календарного плану надання послуг (терміном до 31.10.2023 площею 1000,00 га); 5 097,40 грн штрафу за порушення строків надання послуг за договором про надання послуг № 67-Г від 18.08.2023 відповідно до календарного плану надання послуг (терміном до 31.10.2023 площею 1000,00 га); 8 847,63 грн пені за порушення строків надання послуг за договором про надання послуг № 67-Г від 18.08.2023 відповідно до календарного плану надання послуг (терміном до 30.11.2023 площею 4500,00 га); 8 792,00 грн пені за порушення строків надання послуг за договором про надання послуг № 67-Г від 18.08.2023 відповідно до календарного плану надання послуг (терміном до 11.12.2023 площею 7546,00 га) та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29.05.2024.

Суддя С. М. Кобецька