Повістка

від 28.05.2024 по справі 909/307/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/307/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Віртус",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС",

про стягнення заборгованості в сумі 713 300,49 грн, з них: 296 100,00 грн - основний борг, 107 884,25 грн - інфляційні, 288 381,13 грн - пеня, 20 935,00 грн - 3 % річних

за участю:

від позивача: Рабінович Михайло Петрович

установив: Приватне підприємство "Віртус" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 713 300,49 грн., з них: 296 100,00 грн - основний борг, 107 884,25 грн - інфляційні, 288 381,13 грн - пеня, 20 935,00 грн - 3 % річних.

За результатом розгляду позовних вимог, Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 21.05.2024 позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (код 32872788) на користь Приватного підприємства "Віртус" (25235690) - 424 919,36 грн (чотириста двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять гривень тридцять шість копійки), з них: 296 100,00 грн (двісті дев`яносто шість тисяч сто гривень) - основний борг, 107 884,25 грн (сто сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривень двадцять п`ять копійки) - інфляційні, 20 935,00 грн (двадцять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять гривень) - 3 % річних та 5 135,76 грн (п`ять тисяч сто тридцять п`ять гривень сімдесят шість копійки ) судового збору. В решті позову відмовив.

В рішенні суду встановлено , що позивач у позовній заяві зазначив попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат, які очікує понести , у зв`язку з розглядом справи, - 25 000 грн 00к., докази понесення яких подасть, як заявив в судовому засіданні усне клопотання (до початку судових дебатів), у термін встановлений приписами ст. 129 ГПК України.

У вказаному рішенні суд призначив судове засідання по розгляду витрат на правову допомогу в судове засідання на 28.05.24 о 11:00 год.

У відзиві на позов (вх.№6677/24 від 19.04.2024) відповідач заперечив щодо розміру витрат на правову допомогу, вказуючи на їх неспівмірність, у зв`язку із чим просив зменшити його розмір.

23.05.2024 позивач на адресу суду направив заяву (8569/24 від 23.05.2024) про відшкодування витрат на правову допомогу з остаточним розміром їх понесення в сумі 25 000 грн 00к., в підтвердження чого долучив до вказаної заяви докази їх понесення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 25 000 грн 00к. та просив суд їх задовольнити.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа (рішення суду від 21.05.2024 доставлена відповідачу 23.05.2024), яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно до ч.4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

За наведених обставин, суд вважає за доцільне розглянути клопотання позивача про відшкодування йому витрат на правову допомогу без представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, всебічно повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги клопотання позивача про стягнення судових витрат та клопотання відповідача про зменшення таких витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При поданні позову, позивачем заявлено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в розмірі 25 000 грн 00к.

Разом з тим, в судовому засіданні 21.05.2024 по початку судових дебатів представником позивача, з урахуванням приписів ст. 129 ГПК України, заявлено усне клопотання про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, докази понесення яких подасть протягом 5-ти днів, після ухвалення судом рішення.

Як підтверджується матеріалами справи, рішення суду ухвалено 21.05.2024, а 23.05.2024 до Господарського суду Івано-Франківської області представником позивача подано до суду заяву про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 25 000 грн 00к. з доказами їх понесення (витрат на правову допомогу) (вх. №8569/24 від 23.05.2024).

Отже, вказана заява подана у визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України термін.

На підтвердження понесених зазначених вище витрат позивач надав копії Договору про надання професійної правничої допомоги №48/ЮО від 29.03.2024, Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1227957 від 01.04.2024, Акту надання послуг №1 від 21.05.2024, Опису виконаних робіт та надання послуг у справі від 21.05.2024.

Згідно Договору про надання професійної правничої допомоги №48/ЮО від 29.03.2024 сторонами договору погоджено розмір та порядок оплати послуг у його розділі 4.

Зокрема абз. 2 ч.4.1 Договору сторонами погоджено, що вартість за надання професійної правничої допомоги ПП "Віртус" у господарській справі по стягненню заборгованості з ТзОВ "ПБС" у Господарському суді Івано-Франківської області складатиме 25 000 грн 00к. гонорару.

Тобто, визначено фіксований розмір гонорару за надані послуги.

Відповідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, сторона та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.

В спірному випадку в Договорі про надання професійної правової допомоги погоджено чіткий фіксований розмір гонорару.

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що визначений у п.4.1 розмір гонорару сплачується позивачем по справі на банківський рахунок Адвокатське бюро "Офіс адвоката Рабіновича" протягом шести місяців з дня винесення судового рішення судом відповідної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Як зазначалось вище представник відповідача у відзиві на позов заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, мотивуючи їх неспівмірністю. Однак, жодним чином не обгрунтовує (не доводить суду) в чому полягає неспівмірність заявленої позивачем до стягнення суми витрат на правову допомогу.

Верховний Суд з посиланням на ч.6 ст.126 ГПК неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Разом з тим, суд звертає увагу, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити, чому вона обрала саме того, а не іншого адвоката, і що ринкова вартість замовлених нею юридичних послуг є обґрунтованою. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що аналогічні послуги на ринку коштують значно менше, чого відповідач не зробив.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких зокрема входить витрати на правову допомогу) у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В спірному випадку позовні вимоги у справі задоволено частково. Відповідно до пропорційного співвідношення сума задоволених позовних вимог складає 60 %, а відмова - 40%.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення розміру витрат на правову допомогу із врахуванням пропорційності задоволених вимог, що складає 15 000,00грн. Зазначену суму слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача. Решту суму витрат на правову допомогу (в розмірі 10 000,00 грн.) залишити за позивачем.

Керуючись ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 73, 74, 77, 86, 123, 126, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

клопотання позивача (вх.№8569/24 від 23.05.2024) про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (код ЄДРПОУ 32872788) на користь Приватного підприємства "Віртус" (код ЄДРПОУ 25235690) - 15 000 грн 00к. (п`ятнадцять тисяч) витрат на правову допомогу.

Решту витрати на правову допомогу залишити за позивачем.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 29.05.2024

Суддя О.М.Фанда