Постанова

від 28.05.2024 по справі 502/991/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2217/24

Справа № 502/991/20

Головуючий у першій інстанції Маслеников О. А.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Кострицького В.В.,Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Лупши В.В.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 27 липня 2023 року,

постановлену Кілійським районним судом Одеської області у складі: судді Балан М.В. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6» про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6» про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, який згодом збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату з 01 квітня 2017 по день звільнення в розмірі 88636 грн; заробітну плату за додаткову роботу іншої професії - опалювача за три періоди опалювання адмінбудівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6» в розмірі 29232 грн; середній заробіток за час затримки повного розрахунку з дня звільнення по 24 грудня 2021 року в розмірі 158545 грн; вихідної допомоги в розмірі 22471 грн.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 02 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 01 грудня 2021 року, заяву позивача про відвід головуючого судді Масленикова О.А., у справі № 502/991/20 задоволено, відведено головуючого суддю Масленикова О.А., від участі у справі № 502/991/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6» про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В. від 16 грудня 2021 року цивільну справу № 502/991/20 прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 22 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу№ 502/991/20 до судового розгляду по суті.

03 липня 2023 року від директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6» Заєва В.І. надійшло клопотання про зупинення провадження по справі на час перебування директора ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 6» ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України до закінчення воєнного стану або до закінчення строку перебування у складі ЗСУ.

На обґрунтування поданого клопотання, зазначив, що по вказаній справі в якості представника відповідача ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 6» приймав участь адвокат Жур`ян Р.М., однак договір про надання правової допомоги з АО «Громада правників» був розірваний у зв`язку з розбіжностями в правовій позиції по цій справі. Укласти новий договір з іншим адвокатом та адвокатським об`єднанням у відповідача, як керівника ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 6», не має можливості у зв`язку з перебуванням на службі в Збройних Силах України під час мобілізації.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 27 липня 2023 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6» про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні,зупинено до закінчення строку перебування відповідача директора ТОВ «Будівельно монтажного управління № 6» ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Суд першої інстанції мотивував постановлену ухвалу тим, що майор ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , з 10 березня 2022 року по теперішній час та займає посаду заступника командира стр.роти з МПЗ військової частини НОМЕР_1 , що відповідно допункту 2 частини 1 статті 251 ЦПКУкраїни є підставою для зупинення провадження у справі.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, вважає оскаржувану ухвалу незаконною та просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду іншому судді.

Доводами апеляційної скарги є те, що відповідачем по даній справі є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6», а не ОСОБА_2 , колишній директор даного Товариства, який звільнився з посади 10 березня 2022 року, а з клопотанням про зупинення звернувся 03 липня 2023 року; колишній директор не мав повноважень звертатись до суду з клопотанням по даній справі, не являючись стороною у цивільному процесі, оскільки стороною по справі є юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6» згідно статуту даного Товариства.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідно до статуту ТОВ «БМУ-6», а саме п. 13.6. розділу 13 - директор товариства, в межах своєї компетенції, самостійно вирішує всі питання, що пов`язані поточною діяльністю товариства, а саме: діяти від імені товариства без довіреності, представляти його інтереси у всіх державних органах, комунальних, приватних і суспільних підприємствах, товариствах і організаціях, судових органах, як вітчизняних, так і іноземних та вчиняти від імені товариства юридичні дії в межах компетенції, визначеної цим Статутом. Відповідно до цього ОСОБА_2 перебуває у лавах ЗСУ, не може приймати участь у розгляді справи до закінчення військової служби. З цих підстав, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін та одночасно просить поновити строк на подання відзиву, оскільки ОСОБА_2 знаходиться у місцях активних бойових дій, постійний зв`язок відсутній, 06 грудня 2023 року було виявлено, що на розгляді апеляційного суду знаходиться апеляційна скарга ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що, згідно з довідкою № 1758 від 26 червня 2023 року наданої Військовою частиною № НОМЕР_1 та підписаної начальником штабу-першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 встановлено, що майор ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , з 10 березня 2022 року по теперішній час, а відповідно до посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 , виданого відділом персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 15 листопада 2022 року, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України та відповідно до наказу ком. в/ч НОМЕР_1 № 226 від 08 вересня 2022 року займає посаду заступника командира стр.роти з МПЗ військової частини НОМЕР_1 .

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Така правова позиція узгоджується із постановою КЦС ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 456/2541/19.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 (провадження № 61-5782св22) вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 , яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини НОМЕР_4 від 08 серпня 2022 року № 2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або і інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Оскільки позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».

Такі правові висновки викладені у постанові КЦС ВС від 09 листопада 2022 року у справі №753/19628/17.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Згідно зі статтею 1Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні Сили Українице військове формування, на яке відповідно доКонституції Українипокладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України»визначено, що військове формування створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно достатті 3 Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил УкраїниСухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил УкраїниСили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Частиною 1ст. 42 ЦПК Українивизначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до положеньст. 48 ЦПК Українисторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно із ч. 3ст. 58 ЦПК Україниюридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У даному випадку, ОСОБА_2 , який подав клопотання про зупинення, є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6», але не є стороною у цій справі, а стороною у справі є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6» як юридична особа, тому, зважаючи на наведені норми права, вказане виключає застосування пункту 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, яким чітко та безумовно визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

До подібних правових висновків дійшов Верховний суд своїх постановах від 01 листопада 2022 року у справі № 926/1794/21.

Доводи заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 6», якими він обґрунтовував наявність підстав для застосування п. 2 ч. 1ст.251ЦПК України (відсутність адвоката, мобілізація керівника), не можуть бути підставою для застосування зазначених норм закону.

Окрім того, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань (постанови Верховного Суду від 29.08.2022, справа №461/5209/19, від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц, від 17 січня 2023 року №501/1699/17).

Проте, копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 березня 2022 року № 44, доданої ОСОБА_2 до матеріалів справи, не містить відомостей про те, що військова частини у складі ЗСУ переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території України.

За таких обставин, колегія суддів погоджує доводи апеляційної скарги та вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі, оскільки не врахував, що на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Такого самого застосування відповідної норми права притримується і Верховний Суд в своїх ухвалах, вирішуючи відповідні клопотання, зокрема в ухвалі від 17 січня 2023 року у справі № 501/1699/17 (провадження № 61-17764св21).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з наведеним, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, помилковими є вимоги скарги про направлення справи для розгляду в іншому складі, оскільки до повноважень суду апеляційної інстанції не входить визначення такого під час скасування ухвали про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 27 липня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Дата складення повного тексту постанови 28 травня 2024 року.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.В. Кострицький

Ю.П. Лозко