Постанова

від 28.05.2024 по справі 577/3233/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м.Суми

Справа №577/3233/23

Номер провадження 22-ц/816/691/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Засорін Артем Ігорович

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Страшка Євгена Володимировича та доповнення до апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Бороха Валерія Миколайовича

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 2023 року, в складі судді Гетьмана В.В., ухвалене у м. Конотоп, повний текст якого складено 26 грудня 2023 року,

в с т а н о в и в :

23 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

03 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа приватний нотаріус Засорін А.І. про визнання недійсним правочину (договору дарування) щодо відчуження частки у статутному капіталі, акту приймання передачі частки у статутному капіталі та скасування реєстраційної дії.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 липня 2023 року ці цивільні справи об`єднано та присвоєно об`єднаній справі № 577/3233/23.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.12.2021 р. він уклав з ОСОБА_2 договір позики на суму 237600 доларів США, які останній зобов`язався повернути до 31.12.2022 р., про що склав розписку. Однак, свої зобов`язання ОСОБА_2 не виконав, грошові кошти не повертає та продовжує ними користуватись. Вважає, що стягненню також підлягають 10506,48 доларів США - 03% річних за прострочення зобов`язання. Оскільки останній позику брав як фізична особа, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_3 , діяв в інтересах сім`ї, тому остання повинна солідарно нести відповідальність за зобов`язанням подружжя. Крім того, після нагадування про повернення боргу та подання позовної заяви до суду про стягнення боргу, ОСОБА_2 , щоб уникнути стягнення на майно, 21.06.2023 р. подарував свою частку у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» дружині ОСОБА_3 . Того ж дня, згідно з Актом, передав їй свою частку у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар». Вказані дії відповідачів мають ознаки фраудаторного правочину, вчиненого на шкоду позивачеві під час наявності невиконаних зобов`язань за договором позики, тому він підлягає визнанню недійсним.

Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за договором позики на загальну суму 248106,48 доларів США, з яких 237600 доларів США сума боргу за розпискою від 30.12.2021 р., 10506,48 доларів США - 3% річних від простроченої суми заборгованості; визнати недійсними договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» від 21.06.2023 р., укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , акт приймання передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» від 21.06.23 р. укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та скасувати реєстраційну дію/запис від 21.06.2023 р. №1006281070018001680 щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар», вчинену державним реєстратором приватним нотаріусом Засоріним А.І.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 240939 тис. доларів США 42 цента за договором позики від 30 грудня 2021 року та 13017 грн. 40 коп. судового збору.

Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Засорін А.І. про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі, акту приймання передачі частки у статутному капіталі та скасування реєстраційної дії внаслідок відсутності предмета спору.

Повернуто ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 грн 60 коп. сплачений 29 червня 2023 року.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5000 грн. витрат на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Страшко Є.В., посилаючись на невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому вказує, що ОСОБА_2 брав позику як фізична особа, яка перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , тобто діяв в інтересах своєї сім`ї, а тому ОСОБА_3 повинна солідарно нести відповідальність за зобов`язаннями подружжя.

Вважає, що суд першої інстанції незаконно закрив провадження у справі, доводить, що позовні вимоги, по яких закрито провадження, підлягають задоволенню.

В доповненні до апеляційної скарги представник ОСОБА_1 адвокат Борох В.М., посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вважає, що борг підлягає солідарному стягненню з обох відповідачів, а висновки суду про відсутність предмета спору і закриття провадження у справі є необґрунтованими, та не відповідають фактичним обставинам справи.

Учасники справи правом на подання відзиву не скористались.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга та доповнення до неї підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає не в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 30.12.2021 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримав у позику грошові кошти у розмірі 237600 доларів США з терміном повернення до 30.12.2021 р. (том 1, а.с. 12).

Факт перебування відповідачів між собою у шлюбі на момент укладення договору позики визнаний сторонами, тому доказуванню не підлягає.

У встановлений строк ОСОБА_2 свого зобов`язання не виконав, грошових коштів не повернув.

Також встановлено, що кошти в розмірі 237600 доларів США, одержані за договором позики, ОСОБА_2 використав не в інтересах сім`ї, а в інтересах ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» шляхом внесення фінансової безпроцентної допомоги, що підлягає поверненню (том 1, а.с. 92-95), надання позик ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (том 1, а.с. 96-100). Крім того, як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_3 не надавала згоди на отримання позики ОСОБА_2 у розмірі, що виходить за межі дрібного побутового (том 1, а.с. 104-105)

З`ясувавши повно та всебічно обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сума боргу за розпискою від 30.12.2021 р. підлягає стягненню саме з ОСОБА_2 , оскільки позика була використана не в інтересах сім`ї.

Встановивши, що строк повернення спірної позики 31.12.2022 р., суд вважав, що грошове зобов`язання є простроченим з 01.01.2023 р. і відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України за період з 01.01.2023 р. по 20.06.2023 р. підлягає стягненню 3% річних в сумі 3339,42 доларів США.

Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують, тому колегія судді вважає оскаржуване рішення в цій частині законним і обґрунтованим.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Судом першої інстанції з копії акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» встановлено, що згідно договору дарування від 21.06.2023 р. ОСОБА_2 , дарувальник, передав, а ОСОБА_3 , обдаровувана, прийняла частку у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» (том 1, а.с. 150).

Судом, за клопотанням позивача, вживалися всі заходи щодо витребування договору дарування від 21.06.2023 р. (а.с. 182, 186, 195), однак, такий ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду так і не був наданий.

Закриваючи провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст.255 ЦПК України в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Засорін А.І. про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі, акту приймання передачі частки у статутному капіталі та скасування реєстраційної дії, суд першої інстанції виходив з фактичної відсутності предмета спору договору дарування, а інші позовні вимоги є похідними від нього.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Поряд з цим, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року, справа № 456/647/18 та від 13 травня 2020 року, справа № 686/20582/19, на які посилався суд першої інстанції.

Проаналізувавши матеріали справи та позовні вимоги, колегія суддів вважає помилковими висновки суду про відсутність предмету спору та наявність підстав для закриття провадження у справі.

Із зібраних по справі доказів вбачається, що ймовірно частка у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» була відчужена за договором дарування. Але через відсутність у матеріалах справи договору дарування, суд позбавлений можливості встановити всі фактичні обставини справи.

В даному випадку позивач не довів своїх позовних вимог в частині визнання недійсними договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» від 21.06.23 р. укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , акту приймання передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар» від 21.06.23 р. укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та скасування реєстраційної дії/запису від 21.06.23 р. №1006281070018001680 щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Аграрна фірма «Хлібодар», вчинену державним реєстратором приватним нотаріусом Засоріним А.І., тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині закриття провадження у справі на підставі п. п. 1-4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Засорін А.І. про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі, акту приймання передачі частки у статутному капіталі та скасування реєстраційної дії.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї не наведено обґрунтованих підстав для задоволення позову в цій частині.

У зв`язку з відсутністю підстав для закриття провадження у справі відсутні підстави і для повернення ОСОБА_1 судового збору в сумі 1073 грн 60 коп., тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5000 грн витрат на правничу допомогу, тому рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Оскільки вимоги апеляційної скарги фактично не задоволені, відсутні підстави для відшкодування ОСОБА_1 судових витрат за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1- 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Страшка Євгена Володимировича та доповнення до апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Бороха Валерія Миколайовича задовольнити частково.

Скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 2023 року в частині закриття провадження у справі внаслідок відсутності предмета спору та в частині повернення ОСОБА_1 судового збору в сумі 1073 грн 60 коп.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа приватний нотаріус Засорін Артем Ігорович про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі, акту приймання передачі частки у статутному капіталі та скасування реєстраційної дії відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина