Рішення

від 20.05.2024 по справі 912/305/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 рокуСправа № 912/305/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/305/24

за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська"

про стягнення 1 105 435,20 грн,

представники:

від позивача - Зайцева Л.А., довіреність від 12.03.2024 № 2;

від відповідача - Гаврилов Д.О., ордер від 07.03.2024 серія СА № 1079613.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Кіровоградській області, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" про стягнення 1 105 435,20 грн шкоди, заподіяної рибному господарству, з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" було завдано шкоду рибному господарству України внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних біоресурсів, що спричинило збитки у розмірі 1 105 435,20 грн.

Крім того, до позовної заяви було додано клопотання (в порядку ст. 42 ГПК України) від 02.02.2024 № 1-5-9/94-24, що за змістом є клопотанням про витребування доказів.

Ухвалою від 06.02.2024 позовну заяву Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" про стягнення 1 105 435,20 грн залишено без руху.

13.02.2024 до господарського суду від Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Кіровоградській області надійшло клопотання від 13.02.2024 № б/н про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 15.02.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/305/24; постановив справу № 912/305/24 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 13.03.2024 на 11:00; у задоволенні клопотань позивача від 02.02.2024 № 1-5-9/94-24 та від 12.02.2024 № 1-5-9/137-24 про витребування доказів відмовив.

13.03.2024 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.03.2024 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить: заміни первісного відповідача на належного - ОСОБА_1 ; відмовити в задоволенні позову; стягнути з позивача на користь відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 40 000,00 грн.

13.03.2024 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 13.03.2024 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні з розгляду справи № 912/305/24 до 27.03.2024 на 14:30 год.

27.03.2024 суд продовжив підготовче засідання. У підготовчому засіданні брали участь уповноваженні представники сторін.

Протокольною ухвалою від 27.03.2024 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про заміну первинного відповідача на належного відповідача, викладеного у п. 1 прохальної частини відзиву на позовну заяву, оскільки відповідач у відповідності до положень ст. 48 Господарського процесуального кодексу України не уповноважений звертатись до суду з даним клопотанням.

Ухвалою від 27.03.2024 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/305/24 на тридцять днів; закрив підготовче провадження у справі № 912/305/24; справу № 912/305/24 призначив до судового розгляду по суті на 29.04.2024 на 14:00 год.

29.04.2024 господарський суд відкрив судове засідання.

Протокольною ухвалою від 29.04.2024 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України відкладено судове засідання з розгляду справи № 912/305/24 до 20.05.2024 на 14:00 год.

20.05.2024 господарський суд продовжив розгляд справи по суті. У судовому засіданні брали участь представники сторін.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

Відповідно до наказу Азовського рибоохоронного патруля від 01.07.2021 № 03-ВД, виданого на підставі доручення т.в.о. Голови Держрибагентства від 01.07.2021 № 35, група державних інспекторів ВРП № 2 Азовського рибоохоронного патруля була направлена у відрядження в зону діяльності Кіровоградського рибоохоронного патруля.

Наказом Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) від 01.07.2021 року № 03-ВД створена рейдова група для проведення рибоохоронних заходів у складі працівників відділу рибоохоронного патруля № 2: головних державних інспекторів Затули М.Н. і Волкова Д.В., провідного державного інспектора Єрещенка С.А.

05.07.2021 під час проведення рибоохоронного рейду на Кременчуцькому водосховищі рейдова група державних інспекторів Азовського рибоохоронного патруля перевірила законність промислу риболовецького судна № ЯКД 0246, що належить користувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" (а.с. 63).

В Акті перевірки проведення промислового, науково-промислового лову від 05.07.2021 зафіксовано, що відповідальний за лов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" Братчун А.В., до перевірки надано копію дозволу від 27.03.2017 № 45 на спеціальне використання водних біоресурсів, журнал вилучених водних біоресурсів та додаток до вказаного журналу від 11.06.2021 № 10.

У процесі перевірки наданих документів, опитування ОСОБА_1 , огляду знарядь лову та виловленої риби, складання акту перевірки проведення промислового лову було встановлено, що в загальному улові 1405 особин риби знаходяться 527 особин риби судак непромислового розміру, які не були повернуті в природне середовище (випущені) відповідальним за лов ОСОБА_1 відповідно до вимог рибоохоронного законодавства.

Щодо ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 030282 за ознаками ст. 91-2 КУпАП від 05.07.2021 року, копія якого була вручена ОСОБА_1 (а.с. 61).

При цьому, в графі 8 вищевказаного протоколу ОСОБА_1 власноручно надав пояснення, в якому підтвердив факт та визнав вчинене правопорушення.

Крім того, за вказаним протоколом був розрахований збиток, нанесений рибному господарству України, який склав 1 105 435,20 грн.

06.07.2021 року головний державний інспектор ВРП № 2 Затула М.М. у присутності ОСОБА_1 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення № 030282, згідно якої на ОСОБА_1 - відповідального за лов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн, як на посадову особу (а.с. 62).

Після винесення постанови 13.07.2021 листом № 1-8-16/1207-21 Азовський рибоохоронний патруль направив матеріали справи № 030282 до Кіровоградського рибоохоронного патруля для реєстрації та зберігання матеріалів, а також для вжиття заходів щодо стягнення нанесеної шкоди.

За твердженням позивача, 20.07.2021 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу на постанову по справі № 030282. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.11.2021 року позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року апеляційну скаргу Азовського рибоохоронного патруля було задоволено. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.11.2021 по справі № 524/6677/21 скасовано.

Ухвалою від 13.03.2023 року Касаційний апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" є юридичною особою та користувачем водних біоресурсів і має дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів від 27.03.2017 року № 45. ОСОБА_1 є відповідальним за вилов водних біоресурсів Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська", про що зазначено у додатку до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 10 від 11.06.2021 та здійснював промисловий лов на підставі дозвільних документів користувача водних біоресурсів Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" в порядку спеціального використання водних біоресурсів, а не як громадянин в порядку Правил любительського та спортивного рибальства.

Розрахунок збитків до протоколу № 030282 не оскаржувався ні Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська", ні Братчуном А.В.

Азовським рибоохоронним патрулем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" листом від 24.03.2023 року № 1-8-16/139-23 було направлено претензію № 01/2023 про добровільну сплату збитків, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська отримало, але кошти не сплатило та ніяк не відреагувало (а.с. 65-66).

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми права.

Відповідно до ст. 1, 34, ч. 1, 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 17, 25, ч. 1 ст. 26, 27 Закону України "Про тваринний світ" визначено, що до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.

На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України.

У порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно з приписами пунктів 2, 4, 6.1.1., 9.5 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 № 33 (далі - Правила), чинних на момент нанесення шкоди, користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси.

Контроль за використанням водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України здійснюється державними органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними органами.

При здійсненні промислу водних живих ресурсів зобов`язані здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Забороняється вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів рибоохорони.

Приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.

Зазначені норми кореспондують з частиною першою статті 22 ЦК України, згідно з якою збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки та причинний зв`язок між ними, а також вина.

Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а тому важливим є встановлення, що протиправна дія чи бездіяльність особи є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Поряд з цим саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Отже, відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди.

Збитки ж, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З урахуванням вимог ст. 1166 та 1172 Цивільного кодексу України у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини порушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні такої шкоди.

Господарський суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" є юридичною особою та користувачем водних біоресурсів і на час нанесення шкоди мало дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів від 27.03.2017 року № 45. Гр. ОСОБА_1 був відповідальним за вилов водних біоресурсів Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська", про що зазначено у додатку до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 10 від 11.06.2021 та здійснював промисловий лов на підставі дозвільних документів користувача водних біоресурсів Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" в порядку спеціального використання водних біоресурсів, а не як громадянин в порядку Правил любительського та спортивного рибальства.

Вказане підтверджується постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 524/6677/21, якою рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.11.2021 по справі № 524/6677/21, яким:

- позов ОСОБА_1 до Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства, державного інспектора ВРП № 2 Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства Затули Миколи Миколайовича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволено;

- скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення № 030282 від 06.07.2021 року винесену головним державним інспектором ВРП №2 Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства Затулою М.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 91-2 КУпАП;

- провадження у справі закрито, скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Означена постанова є чинною, у встановленому законодавством порядку не скасована (ухвалою Верховного Суду від 13.03.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 524/6677/21).

Згідно ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиційності.

Другим апеляційним адміністративним судом у справі № 524/6677/21 встановлено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91-2 КУпАП, що слугувало висновку, що рішення, прийняте посадовою особою Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) у формі постанови по справі про адміністративне правопорушення від 06.07.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, - є законним та обґрунтованим.

У цій справі суд розглядає спір про стягнення шкоди, заподіяної рибному господарству України внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних біоресурсів Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська", як роботодавцем рибалки ОСОБА_1 , внаслідок вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91-2 КУпАП.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що встановлена постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 524/6677/21 обставина скоєння ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, є преюдиційною при розгляді зазначеної справи у розумінні ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та повторному доказуванню не підлягає.

Крім загальних підстав, відповідальність особи настає і у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією особою, і шкоду було заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була.

Як вбачається з протоколу № 030282 про адміністративне правопорушення від 05.07.2021, акту перевірки проведення промислового, науково-промислового лову від 05.07.2021 ОСОБА_1 надано копію дозволу від 27.03.2017 № 45, журнал вилучених біоресурсів від 11.06.2021 № 10, посвідчення рибалки від 10.05.2021, яке видано Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська", згідно якого відповідальний за лов ОСОБА_1 на Кременчуцькому водосховищі в районі с. Велика Андрусівка 05.07.2021 року при веденні промислу риби виловив 527 особин риби судака непромислового розміру, яка не була повернута в природне середовище.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" користувачі водних біоресурсів - суб`єкти рибного господарства, що здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів.

Згідно пп. 12 п. 1., п. 22 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992, чинного на момент скоєння адміністративного правопорушення, посвідчення рибалки - документ, виданий користувачем водних біоресурсів, який засвідчує особу рибалки. Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється за наявності на безпосередньому місці добування (вилову): промислового журналу та додатка до нього; посвідчення рибалки, крім членів екіпажів суден, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України; договору на право здійснення промислу або договору на право здійснення дослідного вилову (в тому числі договору субпідряду у разі його укладення); копії дозволу на спеціальне використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Суд вважає вірогідними доказами перебування ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" у трудових відносинах акт перевірки проведення промислового, науково-промислового лову від 05.07.2021, протокол № 030282 від 05.07.2021 про адміністративне правопорушення, в яких зафіксовано наявність у ОСОБА_1 на час вчинення адміністративного правопорушення дозволу від 27.03.2017 № 45, журналу вилучених біоресурсів від 11.06.2021 № 10, посвідчення рибалки від 10.05.2021, яке видано Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська". У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 справа № 524/6677/21 встановлено, що ОСОБА_1 на час виявлення правопорушення був відповідальний за лов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська". Іншого відповідач не довів.

Отже, ОСОБА_1 діяв від імені відповідача та допустив порушення природоохоронного законодавства під час виконання службових обов`язків.

З огляду на викладене, протиправна поведінка відповідача полягає у завданні збитків рибному господарству під час виконання своїх трудових обов`язків його працівником - ОСОБА_1 , шляхом незаконного прилову молоді судака непромислового розміру та не поверненні його в природне середовище.

Збитки внаслідок протиправної поведінки відповідача полягають у втраті молоді судака, яка не досягла промислових розмірів, та потомства судака.

Розмір збитків обраховано позивачем у сумі 1 105 435,20 грн (6 0078,00 грн прямих збитків + 1 045 357,20 грн збитки від втрати потомства), що підтверджується розрахунком збитків до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2021 № 030282.

Розрахунок збитків до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2021 № 030282, проводився відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 248/273 від 12.07.2004, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за № 1446/10045 (далі - Методика), чинної на момент скоєння адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1.2., 1.3., 1.4., 3.1.-3.3. Методики остання призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.

Підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об`єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.

Збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об`єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.

Визначення заподіяних збитків підраховується послідовно. Спочатку підраховується розмір прямих збитків у вартісному виразі, а потім збитки від утрати потомства. Сума величин безпосередніх збитків та від утрати потомства приймається за загальний збиток, завданий рибному господарству внаслідок загибелі або незаконного вилучення водних живих ресурсів з водних об`єктів.

Здійснивши дослідження розрахунку збитків до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2021 № 030282, з урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що розрахунок не відповідає Методиці.

Так, п. 1.9 Методики вказує, що приклади розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, наводяться в додатку 2.

У п. 3 додатку 2 до Методики наведено приклад розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству за схожих обставин.

З урахуванням послідовності розрахунку збитків, наведеної як приклад у п. 3 додатку 2 до Методики, перш за все слід встановити незаконну частку прилову.

Пунктом 16.2. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, що діяли на час завдання збитків, встановлено, що максимально допустимий прилов риби непромислової міри складає у сітках з розміром вічка 22-50 - не більше 20% від загальної кількості улову всіх видів риб.

В акті перевірки проведення промислового, науково-промислового лову від 05.07.2021 зафіксовано, що знаряддям лову були сітки з вічком 38 мм, загальна кількість улову всіх видів риб - 1 405 шт., з них молоді судака 527 шт.

Прилов молоді судака становить 37,5 % від загальної кількості улову всіх видів риб, що на 17,5 % перевищує допустимі 20 %.

Незаконна частка прилову становить: 1 405 шт. х 17,5 % / 100 % = 246 шт.

Прямі збитки: 30 x 246 x 3.8 = 28 044 грн.

Збитки від утрати потомства: 246 х 580000 х 0,0006 х 3,8 х 50 х 10 х 30 / 10000 = 487 965,60 грн.

Отже, загальний розмір збитків складає 516 009,60 грн.

Суд вважає доведеним нанесення відповідачем збитків саме у розмірі 516 009,60 грн.

Таким чином, частково знайшли своє підтвердження доводи відповідача щодо не доведення розміру завданої шкоди. Заперечення ж відповідача щодо відсутності розрахунку збитків спростовується змістом протоколу № 030282 про адміністративне правопорушення від 05.07.2021 та розрахунком збитків до протоколу (а.с. 64).

Крім того, суд наголошує, що наведений судом розрахунок збитків не порушує принцип диспозитивності господарського процесу, оскільки він здійснений на підставі вихідних даних, зафіксованих позивачем.

Щодо причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою слід зазначити наступне.

Згідно з підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. Правил до обов`язків користувачів при здійсненні промислу водних живих ресурсів належать зокрема такі обов`язки: здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Промислові розміри риб, допустимі до вилову, визначені п. 15 Правил.

Пунктом 15.1 Правил встановлені мінімальні розміри риб та річкових раків, допустимих до вилову (у свіжому вигляді, в см.), зокрема, судак - 42 см.

З акту перевірки проведення промислового лову від 05.07.2021 року та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що загальний улов риби Братчуном А.В. склав 1405 шт., з них 527 особин є непромислового розміру (риба судак менше 42 см), що складає майже 37,5% від складу улову, що свідчить про перевищення нормативу прилову молоді.

Пунктом 13 Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2021 році, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 02.03.2021 року № 162, передбачено, що прилов заборонених до добування (вилову) водних біоресурсів та особин водних біоресурсів непромислового розміру, а також тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), слід негайно повернути у природне середовище незалежно від їх стану. Під час повернення у природне середовище таких тварин необхідно уникати нанесення їм травмувань.

Таким чином, особини судака непромислового розміру слід було негайно повернути у природне середовище незалежно від їх стану.

Отже, у даній справі причинно-наслідковим зв`язком є здійснення відповідачем промислового вилову водних біоресурсів на Кременчуцькому водосховищі в районі с. Велика Андрусівка Кіровоградської області з порушенням п. 13 "Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах України у 2021 році" та п. 15.1. Правил, який спричинив шкоду у вигляді збитків від втрати потомства та молоді судака.

Вина відповідача полягає в свідомому, умисному порушенні правил промислового рибальства. Відсутність своєї вини відповідач не довів.

Враховуючи доведеність наявності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, суд дійшов висновку, що вимога Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" про стягнення 1 105 435,20 грн шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 516 009,60 грн.

Щодо заперечень відповідача про відсутність повноважень у Азовського рибоохоронного патруля на проведення перевірки та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області на звернення до суду в інтересах держави слід відмітити наступне.

У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 524/6677/21 встановлено, що Державне агентство меліорації та рибного господарства України дорученням від 01.07.2021 року за № 35 запропонувало Азовському рибоохоронному патрулю створити рейдову групу для проведення у строк з 02 по 30.07.2021 року рибоохоронних заходів, у тому числі у Полтавській області.

Наказом Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) від 01.07.2021 року № 03-ВД створена рейдова груп для проведення рибоохоронних заходів у складі працівників відділу рибоохоронного патруля № 2: головних державних інспекторів Затула М.Н. і Волкова Д.В., провідного державного інспектора Єрещенко С.А.

Згідно Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 жовтня 2018 року № 512, рибоохоронний рейд - захід, який проводиться рейдовою групою із залученням або без нього інших учасників рибоохоронного рейду відповідно до наказу Держрибагентства або його територіального органу, який спрямований на здійснення заходів з охорони водних біоресурсів, запобігання, виявлення та припинення порушень у галузі рибного господарства, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законами України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про тваринний світ".

Відповідно до п. 6 Порядку проведення рибоохоронних рейдів посадові особи рейдової групи під час проведення рибоохоронного рейду мають право: складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Вказаним доведено повноваження Азовського рибоохоронного патруля на проведення перевірки.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь лову, добутої продукції та інших предметів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Повноваження Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області на звернення до суду з даним позовом підтверджено п. 7.4. положення про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15.07.2016 № 229, та п. 7.4. положення про Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 15.02.2024 № 77, відповідно до яких Кіровоградський рибоохоронний патруль має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів (а.с. 69-75, 129-133).

Крім того, господарський суд враховує, що під час розгляду справи № 912/305/24 змінилась назва позивача з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Щодо тверджень відповідача про подання позову на користь Великоандрусівської територіальної громади без залучення її до участі у справі слід зазначити, що порядок розподілу грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачений Бюджетним кодексом України, тому розгляд цієї справи не впливає на права та обов`язки Великоандрусівської територіальної громади.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України " суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області мають бути задоволені частково в розмірі 516 009,60 грн, у іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представник відповідача в судових засіданнях заявляв про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат відповідача витрати на професійну правничу допомогу складають 40 000,00 грн (а.с. 108).

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити відповідачу строк для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" (27520, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Велика Андрусівка; код ЄДРПОУ 22225107) на користь держави в особі Великоандрусівської територіальної громади (за наступними реквізитами: ГУК у Кіров.обл./тг с.Вел.Анд/24062100, ЄДРПОУ 37918230, номер рахунку UA328999980333109331000011473) 516 009,60 грн шкоди, заподіяної рибному господарству.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" (27520, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Велика Андрусівка; код ЄДРПОУ 22225107) на користьУправління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53; код ЄДРПОУ 43332895) 7 740,26 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 03.06.2024 об 11:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань № 315.

Явка в судове засідання учасників справи та їх представників не є обов`язковою.

Відповідачу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати докази щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Державному агентству України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Кіровоградській області до електронного кабінету в системі "Електронний суд", Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова артіль "Андрусівська" (27520, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Велика Андрусівка).

Повне рішення складено 29.05.2024.

Суддя О.Л. Бестаченко