Рішення

від 21.05.2024 по справі 916/650/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Справа № 916/650/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (21010, м. Вінниця, вул. Івана Богуна, буд. 2, офіс 303; код ЄДРПОУ 39286927),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АГРО-ГРУП" (67412, Одеська обл., Роздільнянський р-н., с. Яковлівка, вул. Садова, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 44110512),

про стягнення 1011310,46 грн,

За участю представників сторін:

від позивача Сніцаренко А.А. довіреність №23-11/23 від 23.11.2023;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АГРО-ГРУП" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 18/01-5 від 18 січня 2023 року в сумі 1011310,46 грн, з яких: 519062,35 грн - сума основного боргу, 128175,81 грн - сума пені, 242718,71 грн - сума штрафу, 103225,61 грн - сума 30% річних та 18127,98 грн - сума інфляційних втрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024 справу № 916/650/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 26.02.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/650/24. Справу № 916/650/24 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на 26 березня 2024 року об 11:00 год.

15 березня 2024 року до суду від ТОВ "СК-АГРО-ГРУП" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд, відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вказаного відзиву відповідач зазначає, що відповідно до умов п. 7.4. Договору, позивач не надсилав ТОВ "СК-АГРО-ГРУП" ніяких вимог. Також відповідач вказує, що позивач просить суд двічі піддати ТОВ "СК-АГРО-ГРУП" до цивільно-правової відповідальності, що заборонено ст. 61 Конституції України.

Вказаний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

25 березня 2024 року до суду від ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування вказаної відповіді на відзив позивач зазначає, на твердження позивача щодо умов п. 7.4. Договору, встановлене законом або договором досудове врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Щодо тверджень позивача про неможливість одночасно стягнути пеню та штраф, відповідач наголошує, що чинним законодавством не встановлено для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, це не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

25 березня 2024 року до суду від представника позивача надійшла заява, в якій представник позивача просить суд відкласти розгляд справи № 916/650/24 на іншу дату та проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 26.03.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 23.04.2024 о 10:40 год. Задоволено заяву представника ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" про участь у судових засіданнях у справі № 916/650/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Проведення підготовчого засідання, яке призначене Господарським судом Одеської області на 23.04.2024 о 10:40 год., постановлено здійснити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ) (доступ до системи за посиланням: (https://cabinet.court.gov.ua).

Ухвалою суду від 26 березня 2024 року призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2024 о 15:10 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 21.05.2024 о 15:10 год.

Представник відповідача у судове засідання 21.05.2024 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у заявах по суті справи.

У судовому засіданні 21.05.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про орієнтовний час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 18 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС (надалі позивач або постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю „СК-АГРО-ГРУП (надалі відповідач або покупець) був укладений договір поставки № 18/01-5 (надалі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору у строки передбачені цим Договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар (насіння сільськогосподарських культур, та/або засоби захисту рослин, та/або мінеральні добрива та/або інший товар, погоджений сторонами у специфікаціях до даного Договору (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором (специфікаціями до нього).

Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, у кількості та за ціною, визначеними у специфікаціях, підписаних постачальником та покупцем, які є невід`ємними частинами цього Договору. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату їх складання (п. 1.2. Договору).

Згідно умов п. 3.1. Договору ціна товару, що є предметом даного Договору вказується у специфікаціях до даного Договору в національній валюті. Сторони встановили ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у іноземній валюті (доларах США та ЄВРО). Загальна сума Договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього Договору (п. 3.2. Договору).

Ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні, з визначенням її еквіваленту у доларах США та ЄВРО за курсом, що встановлений ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" для операцій з продажу долара США. Розрахунки за товар за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому Договорі. Відсутність виписаного постачальником рахунку-фактури не звільняє покупця від оплати за товар та не являється простроченням кредитора. У такому випадку покупець зобов`язується здійснити оплату на підставі даного Договору (п. 5.1., п. 5.2. Договору).

Товар вважається оплаченим у момент надходження грошових коштів на рахунок постачальника. Всі витрати по перерахуванню грошових коштів несе покупець (п. 5.4. Договору).

Відповідно до умов п. 5.5. Договору порядок та строки оплати товару визначаються у відповідних специфікаціях щодо умов поставки такого товару.

У разі невиконання або неналежного виконання сторонами умов цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором (п. 7.1. Договору).

Відповідно до умов п. 7.4. Договору у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, покупець на першу письмову вимогу постачальника сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми Договору, визначеної в порядку п. 3.2. Договору.

Відповідно до умов п. 7.8. Договору, у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості товару, покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості.

Відповідно до ст. 259 ЦК України, Сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості Товару, а також вимог, пов`язаних з несвоєчасною оплатою Товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п`ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку (п. 7.9. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до "31" грудня 2023 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання за ним, які виникли під час його дії.

18 січня 2023 року між ТОВ „ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС та ТОВ „СК-АГРО-ГРУП було підписано Специфікацію № 1 до Договору, відповідно до якої позивач взяв на себе зобов`язання передати відповідачу товар, а саме:

- Насіння соняшника Мас 86.СР у кількості 10 міш. загальною вартістю 52430,08 грн з ПДВ;

- Насіння соняшника Мас 87.ІR у кількості 60 міш. загальною вартістю 314580,49 грн з ПДВ;

- Насіння соняшника Гріфон у кількості 60 міш. загальною вартістю 337050,58 грн з ПДВ.

Всього Товарів на загальну суму 704061,15 грн з ПДВ.

Позивач вказує, що він свої зобов`язання за Специфікацією № 1 виконав належним чином, зокрема поставив відповідачу обумовлений товар, про що були оформлені відповідні видаткові накладні № 305 від 17 березня 2023 року та № 311 від 17 березня 2023 року (т.1, а.с. 47-48).

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до Договору, сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати Товару:

- 68159,00 грн оплачується покупцем в строк до 01 лютого 2023 року;

- 141561,00 грн оплачується покупцем в строк до 31 березня 2023 року;

- 494341,15 грн оплачується покупцем в строк до 01 вересня 2023 року.

Проте відповідач свої зобов`язання щодо здійснення оплати за товар виконав частково, а саме: 05 квітня 2023 року сплатив 100000,00 грн, 21 серпня 2023 року сплатив 100000,00 грн, 13 листопада 2023 року сплатив 40000,00 грн, 09 лютого 2024 року сплатив 50000,00 грн.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за Специфікацією № 1 становить - 414061,15 грн.

Також 18 січня 2023 року між ТОВ „ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС та ТОВ „СК-АГРО-ГРУП було підписано Специфікацію № 2, відповідно до якої позивач взяв на себе зобов`язання передати відповідачу товар, а саме:

- Growstim Мікродобриво у кількості 300 л. загальною вартістю 105001,20 грн з ПДВ.

Позивач свої зобов`язання за Специфікацією № 2 виконав належним чином, зокрема поставив обумовлений сторонами товар, про що були оформлена відповідна видаткова накладна № 303 від 17 березня 2023 року (т.1, а.с. 49).

Відповідно до п. 2 Специфікації № 2 до Договору, сторони визначили та погодили наступний порядок та строк оплати Товару:

- 10500,00 грн оплачується покупцем в строк до 01 лютого 2023 року;

- 21000,00 грн оплачується покупцем в строк до 31 березня 2023 року;

- 73501,20 грн оплачується покупцем в строк до 01 вересня 2023 року.

Проте свої зобов`язання щодо здійснення оплати поставленого позивачем товару відповідач не виконав, грошові кошти за товар сплатив.

Заборгованість відповідача за Специфікацією № 2 становить 105001,20 грн.

Як зазначає позивач, несвоєчасне та не у повному обсязі виконане відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого від позивача товару, є підставою для застосування до відповідача санкцій, передбачених Договором та чинним законодавством України, з урахуванням яких станом на 20 лютого 2024 року заборгованість відповідача становить 1011310,46 грн, яка складається з суми основного боргу у розмірі 519062,35 грн, суми пені у розмірі 128175,81 грн, суми штрафу у розмірі 242718,71 грн, суми 30% річних у розмірі 103225,61 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 18127,98 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС підлягають задоволенню, з таких підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши зміст Договору поставки № 18/01-5 від 18.01.2023, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Договору поставки та укладених до нього доповнень, оплата за поставлений товар здійснювалась частинами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Договору та Специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 809062,35 грн.

Факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 809062,35 грн підтверджено доданим до матеріалів справи видатковими накладним (т. 1, а.с. 47-49), які підписані сторонами без будь-яких претензій і зауважень.

На виконання умов Договору відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару, лишу у розмірі 290000,00 грн.

Таким чином, у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору в частині оплати товару, за відповідачем перед позивачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 519062,35 грн.

Строк та умови здійснення відповідачем оплати повної вартості товару поставленого за Договором, визначені розділом 5 Договору.

Матеріали справі свідчать, що відповідачем в порушення приписів розділу 5 Договору та ч.1 ст. 530 ЦК України не було здійснено повного розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу, а відповідач здійснив часткову оплату, в результаті чого у останнього виникла прострочена заборгованість на загальну суму 519062,35 грн.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 519062,35 грн, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 519062,35 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми інфляційних витрат у розмірі 18127,98 грн, суми пені у розмірі 128175,81 грн, суми 30% річних у розмірі 103225,61 грн та суми штрафу у розмірі 242718,71 грн, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України встановлено, що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних втрат та % річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Право на нарахування штрафних санкцій сторони узгодили в розділі 7 Договору.

Згідно умов п. 7.4. Договору у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, покупець на першу письмову вимогу постачальника сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми Договору, визначеної в порядку п. 3.2. Договору.

Відповідно до умов п. 7.8. Договору у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості товару, покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості.

Відповідно до ст. 259 ЦК України сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості Товару, а також вимог, пов`язаних з несвоєчасною оплатою Товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п`ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку (п. 7.9. Договору).

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків інфляційних витрат, пені, 30% річних і штрафу (т. 1, а.с. 36-45), та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних витрат у розмірі 18127,98 грн, суми пені у розмірі 128175,81 грн, суми 30% річних у розмірі 103225,61 грн та суми штрафу у розмірі 242718,71 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування своєї правової позиції по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АГРО-ГРУП" (67412, Одеська обл., Роздільнянський р-н., с. Яковлівка, вул. Садова, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 44110512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (21010, м. Вінниця, вул. Івана Богуна, буд. 2, офіс 303; код ЄДРПОУ 39286927) заборгованість за Договором поставки № 18/01-5 від 18 січня 2023 року в сумі1011310,46 грн, з яких: 519062,35 грн - сума основного боргу, 128175,81 грн - сума пені, 242718,71 - сума штрафу, 103225,61 грн - сума 30% річних, 18127,98 грн - сума інфляційних втрат та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 15169,66 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 29 травня 2024 р.

Суддя Нікітенко С.В.