Рішення

від 22.05.2024 по справі 922/822/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 Справа № 922/822/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області (адреса: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6; код ЄДРПОУ: 37999518) до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (адреса: 62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Лесі Українки, буд. 63; код ЄДРПОУ: 00993165) про стягнення 950436,64 грн. за участю представників сторін:

позивача Старов В. П. (довіреність б/н від 21.05.2024);

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (далі - відповідач) на користь держави 950436,64 грн, завданих збитків.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що відповідачем допущено порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, про що Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено акт № 383/12-02/06-14 від 30.04.2021 відповідно до якого зафіксовано факти порушень відповідачем вимог ст. ст. 16, 19, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів. Позивач вказує, що в результаті допущених порушень, державі було завдано збитків які і заявляються до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2024 відкрито провадження у справі № 922/822/24; розгляд справи постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10.04.2024; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 підготовче засідання відкладено на 08.05.2024.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строки, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22.05.2024.

У судове засідання 22.05.2024 прибув представник позивача, який підтримав вимоги, викладені у позові, просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 22.05.2024 свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та надання йому можливості реалізувати власні процесуальні права, судом копії ухвал від 18.03.2024, від 10.04.2024 та від 08.05.2024 направлено до електронного кабінету відповідача в підсистемі Електронний суд, про що свідчать залучені до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа до електронного кабінету.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про такий розгляд.

Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2024 задоволено заяву представника відповідача щодо участі в судовому засіданні в режимі відео конференції.

Однак, в призначений день та час представник відповідача не вийшов на відеоконферецзв`язок.

Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, з метою виконання плану здiйснення заходiв державного нагляду (контролю) Державної екологічної iнспекцiї України на 2021 рiк, затвердженого наказом Держекоiнспекцiї № 454 вiд 27.11.2020, щодо проведения державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Жовтневе лісове господарство" при здiйсненнi гослодарськоi дiяльностi, а саме: при вирощуваннi, доглядi та збереженнi лiсових насаджень, Державною екологiчною iнспекцiею у Харкiвськiй областi (далi - Iнслекцiя), керуючись ст. ст. 4, 5, 7 Закону Украiни «Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi rосподарської діяльностi», Положениям про територiальнi та мiжреriональнi територiальнi органи Держекоiнспекцiї, затвердженого наказом Мiнiстерства енергетики та захисту довкiлля України 07.04.2020 за № 230, зареєстрованого в Мiнiстерствi Юстицiї України 16.04.2020 за № 350/34633, видано наказ № 383/12-02 та направления № 383/12-02/06-04 вiд 16.04.2021 «Про здiйснення планового заходу (перевiрки) ДП "Жовтневе лісове господарство" в термiн з 19 по 23, з 26 по 30 квiтня 2021 року.

Iнспекцiею у вищезазначений термiн проведено перевiрку та складено акт щодо дотримання вимог законодавства у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природнiх ресурсiв № 383/12-02/06-04 вiд 30.04.2021, яким зафiксовано факти порушень вiдповiдачем вимог ст. ст. 16, 19, 64, 67, 69, 89, 90 Лiсового кодексу України та Порядку спецiального використання лiсових ресурсiв, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23.05.2007 за № 761, а саме:

- на територiї Золочiвського лiсництва ДП "Жовтневе лісове господарство", в присутностj вiдповiдальних осiб вiдповiдача, а саме: начальника вiддiлу ЛМГ та ОЗЛ Грищенко О. Г. та майстра лiсу Золочiвського лiсництва Криворученко М. I., 26.04.2021 виявлено факт незаконного порубу (за вiдсугностi лiсорубного квитка) в кварталi 121 видiлах 4 та 5 загальною площею 13,5 га 67 (шiстдесят сiм) сухостiйних та сироростучих дерев породи сосна та акацiя. Виявленi порушення в межах зазначеної дiляпки на пiдприємствi не облiковуютъся у «Книзi облiку лiсопорушень». Порушення зафiксовано актом перевiрки, п. 4.;

- на територiї Васищевського лiсництва ДП "Жовтневе лісове господарство", в кварталi 51 видiл 3 площею 17,0 га в присуrностi вiдповiдальних осiб вiдповiдача, а саме в.о. лiсничого Васищевського лiсництва Тройченко М. В., 27.04.2021 виявлено факт незаконного порубу 115 (ста п`ятнадцяти) сухостiйних та сироростучих дерев листяних порiд у межах вибiркової санiтарноi рубки на території вищевказаної лiсосiки. Лiсорубний квиток № 000924 вiд 20.10.2020, виявленi порушення в межах зазначеної дiлянки на пiдприемствi не облiковуютъся у «Книзi облiку лiсопорушень», пнi зрубаних дерев без ознак клеймування. Порушення зафiксовано актом перевiрки, п. 1.;

- на територiї Мереф`янського лiсництва ДП "Жовтневе лісове господарство", в кварталi 87 видiл 16 в присутностi вiдповjдальних осiб вiдловiдача, 19.04.2021 виявлено факт самовiльно зрубаних дерев в кiлькостi 8 шт. за вiдсутностi лiсорубного квитка (дiаметри пнiв зрубаних дерев 23 см - 8 шт.), виявленi порушення в межах зазначеної дiлянки на пiдприємствi у «Книзi облiку лiсопорушень» не фiксувались. Порушення зафiксовано актом перевiрки, п. 6.;

- на територiї Васищевського лiсництва ДП "Жовтневе лісове господарство", в кварталi 89 видiл 15 в присутностi вiдповiдальних осiб вiдповiдача, 20.04.2021 виявлено факт незаконної порубки 2 дерев (дiаметри пнiв зрубаних дерев 40 см - 1 шт., 52 см - 1 шт.), виявленi порушення в межах зазначеноi дiлянки у «Книзi облiку лiсопорушень» на пiдприємствi не облiковуються. Порушення зафiксовано актом перевiрки, п. 8 абзац 4.;

- на тepитopiї Коломацького лiсництва ДП "Жовтневе лісове господарство", в кварталi 37 видiл 7 площею 2,2 га, в присугностi вiдповiдалъних осiб вiдповiдача, 21.04.2021 виявлено факт самовiльно зрубаних 22 дерев за вiдсугностi лiсорубного квитка, (дiаметри пнiв зрубаних дерев 12 см - 1 шт., 14 см - 1 шт. 15 см - 1 шт., 22 см - 1 шт., 24 см - 2 шт., 25 см - 1 шт., 26 см - 2 шт., 27 см - 4 шт., 28 см - 2 шт., 29 см - l шт., 30 см - 1 шт., 32 см - 1 шт., 34 см - 1 шт., 38 см - 1 шт., 40 см - 2 шт.), виявленi порушення в межах зазначеної дiлянки на пiдприємствi не облiковуються у «Книзi облiку лiсопорушень. Порушення зафiксовано актом перевiрки, п. 7 абзац 1.;

На пiдставi вказаного акту планового заходу державного нагляду (вiд пiдписання акту директор ДП «Жовтневе лiсове господарство» Чагаровський Р. Л. вiдмовився, акт здано в канцелярiю пiдприємства за вх. № 544 вiд 30.04.2021), Iнспекцiєю скпадено припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства № 08/06-10 вiд 07.05.2021, який вiдправлено на адресу пiдприємства 15.05.2021 рекомендованим листом № 6116500863323 (супровiдний лист № 2129-06-04 вiд 07.05.2021).

В подальшому Iнспекцiею, на пiдставi такс для обчислення розмiру шкоди, заподiяної лiсу пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев i чагарникiв до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23.07.2008 за № 665, здiйснено розрахунки розмiру шкоди, заподiяної порушенням законодавства внаслiдок незаконної рубки дерев на територiї ДП «Жовтневе лiсове господарство».

Загальна сума завданої шкоди за результатами незаконного вирубування дерев на територiї лiсництво ДП «Жовтневе лiсове господарство» складає 950436 грн 64 коп., з них: Золочiвське лiсництво у кварталi 121 виділi 3, 5 101841 грн 56 коп.; Васищевське лiсництво у кварталi 51 видiлi 744751 грн 54 коп., у кварталi 89 видiлi 15 - 24150 грн 69 коп.; Мереф`янське лiсництво у кварталi 87 видiлi 16 - 23696 грн 64 коп.; Коломацьке лiсництво у кварталi 37 видiлi 7 - 55996 грн 21 коп.

Суд констатує, що ні зазначені вище обставини щодо порушення вимог природоохоронного законодавства (самовiльної вирубки дерев) які зафіксовані в Акті щодо дотримання вимог законодавства у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природнiх ресурсiв № 383/12-02/06-04 вiд 30.04.2021, ні розмір заподіяних збитків відповідачем в межах даної справи не спростовуються.

З метою забезпечення добровiльного вiдшкодування вказаної шкоди Iнспекцiею на адресу вiдповiдача направлено наступні претензiї про вiдшкодування збиткiв, нанесених державi внаслiдок порушення природоохоронного законодавства:

-Претензiя про вiдшкодування збиткiв № 58 вiд 05.05.2021;

-Претензiя про вiдшкодування збиткiв № 66 вiд 11.05.2021;

-Претензiя про вiдшкодування збиткiв № 72 вiд 13.05.2021;

-Претензiя про вiдшкодування збиткiв № 76 вiд 13.05.2021

-Претензiя про вiдшкодування збиткiв № 78 вiд 13.05.2021.

Однак, претензiї залишенi вiдповiдачем поза увагою, а шкода, заподiяна державi внаслiдок незаконної рубки дерев, до цього часу не вiдшкодована.

Наведені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст.16, ч. 1 ст.17 Лісового кодексу Україниправо користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються, зокрема, спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За приписами п. 1 ч. 2 ст.19та ч. 1, 5 ст.86, ст.90 Лісового кодексу Українипостійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цьогоКодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Пунктами 1, 5 ч. 2ст. 105 Лісового кодексу Українивизначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно дост. 107 Лісового кодексу Українипідприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з приписами ст.68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться уст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства Факту правопорушення, слід виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов`язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

У вказаному висновку суд звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 09.08.2018 року у справі № 909/976/17.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Згідно з ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. При цьому, визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Відтак допустивши незаконну рубку лісу, відповідач порушив вимоги пункту 1 ч. 2ст. 19 Лісового кодексу України, оскільки не виконав свого обов`язку здійснювати охорону лісів від незаконних рубок. Причинний зв`язок між вчиненим порушенням та заподіяною шкодою полягає у тому, що внаслідок бездіяльності відповідача заподіянашкода лісовим ресурсам.

Судом встановлено, що відповідач - Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" -є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустив незаконнурубку дерев, чим заподіяв матеріальну шкоду лісовому фонду України та навколишньому природному середовищу.

Розмір заподіяної шкоди розрахований позивачем з урахуванням діаметру пнів відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, які затверджені згідно зпостановою КМУ № 665 від 23.07.2008.

Суд констатує, що ні зазначені вище обставини щодо порушення вимог природоохоронного законодавства (незаконної рубки дерев) які зафіксовані в Акті щодо дотримання вимог законодавства у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природнiх ресурсiв № 383/12-02/06-04 вiд 30.04.2021, ні розмір заподіяних збитків, відповідачем в межах даної справи не спростовуються.

За викладених обставин, позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 950436,64 грн завданих збитків.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 14256,51 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (адреса: 62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Лесі Українки, буд. 63; код ЄДРПОУ: 00993165) на користь Держави 950436,64 грн. грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в т.ч.:

- на р/р UА288999980333119331000020551, отримувач СТГ Золочів у Богодухівському районі Харківської області, банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100, «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» в розмірі 101 841,56 грн.;

- на р/р UА568999980333119331000020629, отримувач Безлюдівська ТГ у Харківському районі Харківської області, банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100, «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» в розмірі 768 902,23 грн.

- на р/р UА628999980333169331000020543, отримувач Мереф`янська МТГ у Харківському районі Харківської області, банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», в розмірі 23 696,64 грн. (двадцять три тисячі шістсот дев`яносто шість гривень шістдесят чотири копійки);

- на р/р UА438999980333109331000020587, отримувач Богодухівська міська ТГ у Богодухівському районі Харківської області, банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100, «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», в розмірі 55 996,21 грн.

Стягувач Державна екологічна інспекція у Харківській області (адреса: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6; код ЄДРПОУ: 37999518).

Стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (адреса: 62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Лесі Українки, буд. 63; код ЄДРПОУ: 00993165) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (адреса: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6; код ЄДРПОУ: 37999518) 14256,51 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "28" травня 2024 р.

СуддяО.І. Байбак