Постанова

від 22.05.2024 по справі 911/3711/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3711/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Зуєва В. А., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Садівничого товариства "Тополька-1"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (колегія суддів: Агрикова О. В. - головуючий, Козир Т. П., Мальченко А. О.), рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 (суддя Карпечкін Т. П.) та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023 (суддя Карпечкін Т. П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент"

до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області; 2) Садівничого товариства "Тополька-1"

про усунення перешкод у користуванні правом власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію,

за участю:

позивача: Гарбарук С. М. (керівник)

відповідача-2: Трохимець О. П. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" (далі - ТОВ "Ермес-Менеджмент") звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Управління Держгеокадастру) та Садівничого товариства "Тополька-1" (далі - СТ "Тополька-1", відповідач-2), в якому просило:

- скасувати наказ Управління Держгеокадастру від 07.08.2013 № КИ/3220881700:05:003/00004164 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність СТ "Тополька-1";

- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 20.09.2013 індексний номер 9701537 видане СТ "Тополька-1" на земельну ділянку площею 0,4872 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- скасувати рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (з відкриттям розділу) індексний номер 60557665 від 20.09.2013 про державну реєстрацію за СТ "Тополька-1", код ЄДРПОУ 26146847, права власності на земельну ділянку площею 0,4872 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

1.2 Позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, набута позивачем у власність ще у 2009 році і відповідне право було зареєстровано в установленому порядку. На думку позивача, виділення відповідачем-1 відповідачу-2 за спірним наказом у 2013 році земельної ділянки кадастровий номер 3220881700:05:003:2538 за рахунок частини земельної ділянки позивача є незаконним. Водночас рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо припинення права власності в зазначених частинах земельної ділянки, що належать позивачу, не приймалося.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, позов задоволено повністю.

2.2 Судові рішення мотивовані тим, що спірний наказ є незаконний та підлягає скасуванню з огляду на те, що ним був затверджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність СТ "Тополька-1", яка накладається на земельну ділянку ТОВ "Ермес-Менеджмент", право власності на яку, на час прийняття відповідачем -1 спірного наказу, не було припинено і земельну ділянку не було вилучено.

2.3 У зв?язку з тим, що спірний наказ підлягає скасуванню, то свідоцтво про право власності на майно, яким посвідчено право власності СТ "Тополька-1" на спірну земельну ділянку, за висновками судів, підлягає визнанню недійсним. Також підлягає скасуванню рішення державного реєстратора про державну реєстрацію такого права.

2.4 Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 10.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 85 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.5 Досліджуючи надані документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що їх достатньо для встановлення факту надання професійної правничої допомоги позивачу за позовом у цій справі. При цьому відповідачі не скористалися своїм правом та не заявляли відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Враховуючи складність справи та складених адвокатами процесуальних документів у справі, обсяг наданої адвокатами позивача правової допомоги та витраченого часу відповідає критеріям реальності та розумності.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі відповідач-2, просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що:

1) відмова судів попередніх інстанцій зупинити провадження у справі унеможливила ефективний захист прав скаржника, що суперечить правовим висновкам, викладених у постановах Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 914/2930/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 09.03.2023 у справі № 874/12/22 (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України));

2) у порушення вимог статті 126 Земельного кодексу України суд апеляційної інстанції допустив існування двох державний актів на право власності, що стосуються однієї і тієї ж земельної ділянки; висновок суду апеляційної інстанції про реєстрацію позивачем права власності відповідно до визначеного законом порядку, що діяв на момент придбання земельної ділянки, є помилковим (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України);

3) суди проігнорували докази (свідчення ОСОБА_1 ), що спростовують факт набуття позивачем права на земельну ділянку, а також встановили обставини справи на підставі недопустимого доказу - висновку КНДІСЕ від 26.11.2021 № 2385/21-41 (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

3.3 У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що суди у відповідності до норм матеріального та процесуального права надали належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що позивач надав до суду Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 5-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа П-7323 від 26.06.2009) (далі - Проєкт землеустрою на ОСОБА_1 ) та Технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (згідно з договорами купівлі-продажу земельної ділянки) ТОВ "Ермес-Менеджмент" для ведення підсобного сільського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (кадастрова справа А-1510 від 10.09.2009) (далі - Технічна документація на позивача).

4.2 Із Проєкту землеустрою на ОСОБА_1 вбачається, що за розпорядженням Бориспільської РДА від 28.07.2009 № 2509 затверджено Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області за рахунок земель державної власності з категорії земель сільськогосподарського призначення.

4.3 Також суди встановили, що на підставі наведеного розпорядження РДА громадянці ОСОБА_1 надала у власність земельну ділянку площею 0,9503 га, відповідний Державний акт передано на зберігання до Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі, підписано головою Бориспільської РДА та начальником Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі.

4.4 Згідно з наявною у Проєкті землеустрою на ОСОБА_1 реєстраційною карткою земельної ділянки Центру державного земельного кадастру (серія АБЕ № 848509), остання набула на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 площею 0,9503 га за рахунок сільськогосподарських угідь (ріллі) на території Вороньківської сільської ради.

4.5 З наявної у зазначеному Проєкті довідки від 26.06.2009 Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі 6-зем, за даними державної статистичної звітності відповідні землі (в загальній площі 9,9997 га на 5-х громадян) обліковувались як сільськогосподарські землі (рілля) та землі запасу.

4.6 У матеріалах справи наявний Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯИ 441761, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю від 10.11.2009 № 020993800071, відповідно до якого ТОВ "Ермес-Менеджмент" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства. Підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2009 № 1054.

4.7 Земельна ділянка позивача площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 на момент укладення договору купівлі-продажу від 20.08.2009 № 1054 була визначена в натурі у межах цих площ (на місцевості), закріплена межовими знаками, що підтверджується положеннями п. 1.2 договору та планом меж земельної ділянки.

4.8 Водночас наказом Управління Держгеокадастру від 07.08.2013 № КИ/3220881700:05:003/00004164 був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення колективного садівництва СТ "Тополька-1" земельної ділянки площею 0,4872 га на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

4.9 20.09.2013 СТ "Тополька-1" отримало свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,4872 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, цільове призначення - землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

4.10 Відповідно до Зведеного плану земельних ділянок, виконаного в масштабі 1:2000 ФОП Яцюта В. В., сертифікованим інженером-землевпорядником, земельна ділянка відповідача-2 площею 0,4872 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2538 накладається на земельну ділянку позивача, площею 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, орієнтовна площа накладання становить 0,2180 га.

4.11 Крім того судами встановлено, що рішенням Вороньківської сільської ради від 18.12.2001 № 187 затверджено Проєкт відведення та передано на праві постійного користування СТ "Тополька-1" (колишня назва ТОВ "Спецтехнологія") земельну ділянку площею 7,4557 га (піски) для розміщення колективних садів. 28.12.2002 СТ "Тополька-1" видано Державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою серії І-КВ № 000973.

4.12 Розпорядженням Бориспільської РДА від 03.10.2002 № 637 затверджено Проєкт відведення земельної ділянки для СТ "Тополька-1" на умовах довгострокової оренди під розширення колективних садів. Так, садівничому товариству передавалася в довгострокову оренду земельна ділянка загальною площею 2,4986 га, з яких 1,4168 га - землі загального користування (проїзди, тимчасові стоянки автомобілів, пожежні заїзди, майданчики для сміття) та 1,0818 га - землі довиділені під розміщення колективних садів.

4.13 10.12.2003 між СТ "Тополька-1" та Бориспільською РДА укладено договір оренди, відповідно до п. 2.2 якого строк дії договору оренди становить 49 років, починаючи з дати його реєстрації. Реєстрація відбулася 17.12.2003 у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди земель вчинено запис № 7.

4.14 29.04.2013 Головним управлінням Держземагентства у Київській області видано наказ № КИ/3220881700:05:003/00000032, яким СТ "Тополька-1" надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,4237 га, яка розташована на території Вороньківської сільської ради для ведення колективного садівництва (землі загального користування).

4.15 ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Горизонт" було розроблено відповідний проєкт відведення, яким передбачалася передача у власність СТ "Тополька-1" земельної ділянки загальною площею 1,3751 га, яка використовується членами товариства як дорога (місця загального користування), та яка складається із 11-ти з`єднаних між собою земельних ділянок.

4.16 07.08.2013 Управління Держгеокадастру затвердило наказом № КИ/3220881700:05:003/00004164 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення колективного садівництва (землі загального користування) СТ "Тополька-1" на території Вороньківської сільської ради та передано у власність СТ "Тополька-1" земельну ділянку площею 0,4872 (кадастровий номер 3220881700:05:003:2538).

4.17 20.09.2013 державний реєстратор Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції видав відповідні свідоцтва про право власності на нерухоме майно на СТ "Тополька-1".

4.18 Згідно Проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність СТ "Тополька-1" для ведення колективного садівництва (землі загального користування) на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 2013 року, відповідачу-2 надано у власність земельну ділянку площею 1,3751 га за рахунок земель загального користування.

4.19 У матеріалах зазначеного Проєкту наявна довідка від 06.06.2013 Управління Держземагенства у Бориспільському районі 6-зем, згідно з якою за даними державної статистичної звітності відповідні землі обліковувались як землі загального користування та забудови.

4.20 Управління Держгеокадастру надало копію Проєкту відведення земельної ділянки на довгострокову оренду під розширення колективних садів СТ "Тополька-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, розроблений ПП "Регіон" у 2002 році. Так, у наведеному Проєкті мова йде про виділення відповідачу-2 земельної ділянки площею 2,4986 га, з яких 1,4168 га землі загального користування та 1,0818 га землі, довиділені під розміщення колективних садів.

4.21 З огляду на суперечливість наданих сторонами доказів, з метою встановлення факту, обсягу та причин накладення земельних ділянок, суд першої інстанції ухвалою від 14.05.2021 призначив судову земельно-технічну експертизу з метою встановлення факту накладення земельних ділянок.

4.22 Згідно з висновком КНІДСЕ від 26.11.2021 № 23857/21-41 встановлено, що земельна ділянка площею 0,2571 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2976 повністю виділена за рахунок земельної ділянки площею 0,9503 га кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 ТОВ "Ермес-Менеджмент". Також встановлено, що земельна ділянка ТОВ "Ермес-Менеджмент" площею 0,9503 га кадастровий номер 3220881700:05:003:0539 перетинається із земельною ділянкою СТ "Тополька-1" площею 0,4872 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, площа перетину складає 0,1037 га. Аналогічно і земельна ділянка ТОВ "Ермес-Менеджмент" площею 0,2571 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2976, яка утворилася внаслідок її виділення із земельної ділянки площею 0,9503 га кадастровий номер 3220881700:05:003:0539, перетинається із земельною ділянкою СТ "Тополька-1" площею 0,4872 га кадастровий номер 3220881700:05:003:2538, площа перетину складає 0,1037 га. Щодо причин такого накладення експерт відповіді не надав.

4.23 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.24 У касаційній скарзі відповідач-2 вказує, що позивач не довів своє порушене право з огляду на те, що матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують право власності позивача на спірну земельну ділянку через їх суперечливість.

4.25 Суди зазначили, що право власності позивача зареєстровано у відповідності до порядку та закону, що діяв на момент придбання земельної ділянки, а твердження відповідача-2 є необґрунтованими. Оскільки позивач перший набув право на земельну ділянку, то позовні вимоги підлягають задоволенню. Однак колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним з огляду на таке.

4.26 Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач узагальнено посилався на те, що він є власником земельної ділянки з 10.11.2009, у той час як право у відповідача-2 виникло пізніше, а саме 20.09.2013.

4.27 Разом з тим, судами встановлено, що СТ "Тополька-1" ще у 2001 та 2002 роках відповідними рішеннями уповноважених органів затверджені проєкт відведення та передано на праві постійного користування земельну ділянку площею 7,4557 га (піски) для розміщення колективних садів та проєкт відведення земельної ділянки для СТ "Тополька-1" на умовах довгострокової оренди під розширення колективних садів. За результатами чого 28.12.2002 СТ "Тополька-1" видано Державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою серії І-КВ № 000973, а 10.12.2003 між СТ "Тополька-1" та Бориспільською РДА укладено договір оренди, відповідно до п. 2.2 якого строк дії договору оренди становить 49 років, починаючи з дати його реєстрації, яка відбулася 17.12.2003.

4.28 За наслідками проведеної експертизи під час розгляду справи суди виходили із того, що земельна ділянка СТ "Тополька-1" (площа 0,4872 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2538) частково порушує межі (накладається) земельної ділянки ТОВ "Ермес-Менеджмент" (площа 0,9503 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:0539), а також виділеної з неї земельної ділянки площею 0,2571 га (кадастровий номер 3220881700:05:003:2976). Площа порушення меж (накладання) становить 0,1037 га.

4.29 Водночас відхиляючи доводи відповідача-2 про виникнення у нього права на земельну ділянку раніше за позивача суди в основному керувалися тим, що за договором оренди РДА надала земельну ділянку площею 2,4986 га без визначення кадастрового номера за рахунок земель загального користування, а відповідно до Проєкту відведення земельної ділянки на довгострокову оренду під розширення колективних садів мова йде про виділення відповідачу-2 земельної ділянки площею 2,4986 га, з яких 1,4168 га землі загального користування та 1,0818 га землі, довиділені під розміщення колективних садів. Таким чином, суди вважали відсутніми підстави для висновків про те, що мова йде про одні й ті ж землі.

4.30 Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі", яка діяла на момент укладання договору оренди землі, умова щодо наявності кадастрового номера у договорі оренди не була визначена як істотна. Вчинення дій щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру є обов`язком її власника, а не орендаря. При цьому відсутність присвоєного кадастрового номера не означає, що земельну ділянку неможливо ідентифікувати, адже договір оренди містить інші істотні умови, серед яких є її місце розташування та розмір, умови використання та цільове призначення. До того ж невід`ємною частиною договору оренди землі є план земельної ділянки, яка передається в оренду.

4.31 Підстави для припинення договору оренди землі були передбачені у статтях 31, 32 цього Закону у редакції, чинній на час укладення позивачем договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2009, однак судами не було встановлено, що оренда СТ "Тополька-1" землі була припинена, а як вже зазначалося, строк договору оренди землі, укладеного 10.12.2003 між СТ "Тополька-1" та Бориспільською РДА, становить 49 років.

4.32 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07.08.2019 зі справи № 193/11/17 вказувала, що якщо строк дії договору оренди не закінчився, правові підстави для припинення цього договору не зазначені та не доведені, а сторони не дійшли згоди про його розірвання, орендодавець не мав законних підстав укласти договір оренди цього ж предмета з іншою особою - орендарем на той же часовий проміжок, що і чинний договір оренди.

4.33 Отже, у спірних правовідносинах за встановлених судами обставин справи відсутні правові підстави вважати, що право оренди СТ "Тополька-1" на землю, яке виникло раніше ніж право власності у позивача, припинилося, а тому не встановивши вказаних обставин суди дійшли незаконного висновку про те, що право власності позивача порушується СТ "Тополька-1".

4.34 Оскільки згідно положень частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, або додатково перевіряти докази, суд касаційної інстанції позбавлений можливості визначитися із тим, чи було припинено договір оренди землі, що знаходилася у користуванні СТ "Тополька-1", а відтак суд позбавлений права вирішити спір по суті.

4.35 Крім того слід зазначити, що стаття 79 ЗК України визначає земельну ділянку як об`єкт права власності; за цим визначенням, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

4.36 Визначення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав здійснюється через її формування у відповідності до статті 791 ЗК України. При цьому частину першу статті 791 ЗК України слід розуміти таким чином, що формування земельної ділянки є необхідним для її введення в цивільний обіг, зокрема, є передумовою для відчуження земельної ділянки чи встановлення речових прав на неї. Тобто, враховуючи приписи статті 79 ЗК України, нормативне регулювання, наведене у статті 791 ЗК України, не можна розуміти таким чином, що в разі, якщо земельна ділянка несформована, то існування прав на неї неможливе, оскільки вона не є об`єктом цивільних прав.

4.37 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29.05.2019 зі справи № 367/2022/15-ц зазначала, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

4.38 З огляду на викладене суди дійшли незаконного висновку про те, що оскільки саме позивач перший набув право на земельну ділянку, то його право і підлягає захисту від СТ "Тополька-1".

4.39 Крім наведеного суд касаційної інстанції зазначає, що відмова суду в наданні оцінці доказам, на підставі яких позивач набув право на земельну ділянку, з посиланням виключно на частину шосту статті 75 ГПК України є помилковою. Колегія суддів погоджується з тим, що протокол допиту свідка не є документом в розумінні частини шостої статті 75 ГПК України, який є підставою для звільнення від доказування. Проте відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, "чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17). Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи" (пункт 105).

4.40 Принцип змагальності (пункт 4 частини третьої статті 2, стаття 13 ГПК України) забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (пункт 41), Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (пункт 81), від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (пункт 9.58), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 102)).

4.41 Крім того слід зазначити, що суд апеляційної інстанції правильно вказав, що відповідачем-2 було надано пояснення щодо неможливості подати відповідні докази раніше, що в свою чергу місцевим господарським судом проігноровано. Так, колегія суддів зазначає також про порушення судом першої інстанції частини восьмої статті 80 ГПК України під час залишення без розгляду клопотання відповідача-2 від 07.11.2022 № 392 про долучення доказів, яке містило обґрунтування неможливості їх подання раніше. Однак, як помилково вважав суд апеляційної інстанції таке процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення спору посуті, з чим не погоджується суд касаційної інстанції, виходячи із наведеного вище (пункти 4.36 - 4.38 цієї постанови).

4.42 Разом з тим не можна погодитися із доводами СТ "Тополька-1", викладеними у касаційній скарзі, про те, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

4.43 Так, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Тягар доведення недопустимості доказу покладено на особу, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (постанови Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 910/3493/21, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19, від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17).

4.44 Згідно із частиною другою статті 77 ГПК України докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

4.45 У спірних правовідносинах СТ "Тополька-1" неправильно ототожнює висновок КНДІСЕ від 26.11.2021 № 2385/21-41 як недопустимий доказ, оскільки його твердження про некоректність сформульованих судом питань не є підставою вважати такий доказ недопустимим з огляду на пункт 4.43 цієї постанови.

4.46 З огляду на наведене доводи, викладені у касаційній скарзі щодо неправильного застосуванням норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права при прийнятті судових рішень, частково знайшли своє підтвердження. У зв?язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.47 Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно й об`єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

4.48 При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути тут увагу на те, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76).

4.49 Так, відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанова від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 7.9)). Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони" (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 50), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109)).

4.50 Також слід зазначити, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05.10.2022 зі справи № 922/1830/19, рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав.

4.51 Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що додаткове рішення не може існувати окремо від первісного (основного) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 910/17047/20, від 17.08.2023 у справі № 910/16718/20.

4.52 Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у цій справі, то додаткове рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, якою у відповідній частині це рішення залишено без змін, також підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Садівничого товариства "Тополька-1" задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023 скасувати, справу № 911/3711/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді В. А. Зуєв

Є. В. Краснов