Окрема думка

від 13.05.2024 по справі 910/6210/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

13 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6210/20

судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. до постанови від 13.05.2024 у справі № 910/6210/20.

13.05.2024 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Огородніка К. М. (головуючого), Білоуса В. В., Жукова С. В., Картере В. І., Пєскова В. Г. прийнято постанову у справі № 910/6210/20. Цією постановою касаційні скарги Hardesty Limited (Хардесті Лімітед) та BSB Cooperative U.A. (Бі.Ес.Бі. Кооператіве Ю.Ей.) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 910/6210/20 в частині закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами Hardesty Limited (Хардесті Лімітед) та BSB Cooperative U.A. (Бі.Ес.Бі. Кооператіве Ю.Ей.) залишено без задоволення. Закрито касаційне провадження за касаційними скаргами Hardesty Limited (Хардесті Лімітед) та BSB Cooperative U.A. (Бі.Ес.Бі. Кооператіве Ю.Ей.) на постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 в іншій частині у справі №910/6210/20. Касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та члена правління Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" Тугай Інни Миколаївни на постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 910/6210/20 залишено без задоволення. Постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 910/6210/20 залишено без змін. Касаційні скарги ОСОБА_1 та Hardesty Limited (Хардесті Лімітед) в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 залишено без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі №910/6210/20 залишено без змін.

Із постановою касаційного суду в частині залишення без задоволення касаційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та члена правління Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" ОСОБА_3 на постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 910/6210/20, залишення без змін постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 910/6210/20 не погоджуюсь із наступних підстав.

В контексті аргументів касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що на момент ухвалення оскаржуваної постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у цій справі (відкриття ліквідаційної процедури), не було прийнято остаточне рішення щодо розгляду його кредиторських вимог до боржника, що позбавило ОСОБА_1 можливості брати участь у підсумковому засіданні господарського суду і надавати свої заперечення у місцевому господарському суді щодо визнання боржника банкрутом.

Зокрема, ухвала Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 (попереднього засідання), якою, серед іншого, відмовлено у визнанні кредитором боржника - ОСОБА_1 на суму 75 974 660,06 грн, була оскаржена до суду апеляційної інстанції на момент ухвалення оскаржуваної постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 (відкриття ліквідаційної процедури). За результатами такого оскарження та неодноразового судового розгляду, постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 в частині повної відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання його кредитором боржника скасовано оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 18.08.2021 та прийнято нове рішення в цій частині та визнано ОСОБА_1 кредитором боржника на загальну суму 2 615 040, 00 грн, з яких: 4 540,00 - вимоги першої черги, 2 610 500,00 грн - вимоги четвертої черги. Вказана постанова суду апеляційної інстанції від 28.06.2023 залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2023 у цій справі.

За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Нормами вказаної статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

З огляду на вказані приписи КУзПБ, господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, та за наявності спору щодо розміру заявлених вимог вирішити його як з дотриманням принципу змагальності сторін, так і принципу судового контролю у справі про банкрутство.

Відтак, за відсутності в ЄДРСР остаточного рішення щодо кредиторських вимог ОСОБА_1 , заявлених в межах строку, передбаченого частиною першою статті 45 КУзПБ на момент ухвалення оскаржуваної постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у цій справі, є передчасним перехід в ліквідаційну процедуру.

Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить про те, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статті 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у підсумковому судовому засіданні судом досліджено звіт розпорядника майна про проведену роботу, а також звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, виявлення наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства та встановлено наступне.

Зокрема, згідно оскаржуваної постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 встановлено наступні обставини:

- 03.09.2021 відбулись загальні збори кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" за участю: Приватного акціонерного товариства "Квазар" (4224 голоси), Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича (2251 голос), Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (704 голоси), Приватного акціонерного товариства "Кріпта" (14749 голосів) та розпорядника майна арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (з правом дорадчого голосу);

- відповідно до рішення загальних зборів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар", викладеного у Протоколі від 03.09.2021, прийнято рішення клопотати перед судом в межах справи № 910/6210/20 про перехід до ліквідаційної процедури, доручити кредитору - Приватному акціонерному товариству "Кріпта" подати до суду відповідне клопотання;

- розпорядником майна проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Піллар", за результатом якого встановлено, що розмір чистих активів у період з 2017 р. по 2019 р. має від`ємне значення та вказує на те, що фінансовий стан боржника характеризується як неплатоспроможний. Коефіцієнт забезпечення власними засобами за аналізований період знаходився у межах значень -3,48 -3,77;

- відповідно до аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника, у діях керівництва ТОВ "Піллар" вбачаються ознаки умисного доведення до банкрутства;

- заборгованість ТОВ "Піллар" перед кредиторами встановлена ухвалою господарського суду м. Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6210/20, визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 22 550 298,19 грн;

- пасиви значно перевищують активи боржника, під час проведення процедури розпорядження майном наявних активів боржника, за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, розпорядником майна не знайдено, пропозицій щодо санації боржника до господарського суду або розпорядника майна не поступало, а внутрішня фінансова можливість відновити платоспроможність боржника відсутня;

- розпорядником майна ТОВ "Піллар" проведено інвентаризацію активів ТОВ "Піллар". За наслідками проведеної інвентаризації, фактично виявлене майно ТОВ "Піллар" відображено у відповідних актах, долучених до матеріалів справи;

- фактично виявлене майно ТОВ "Піллар" відповідно до матеріалів проведеної інвентаризації було оцінено із залученням суб`єкта оціночної діяльності. Ринкова вартість згідно висновку становить 6 617 057,00 грн.

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 по справі №910/6210/20 відсторонено керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" ОСОБА_2 та покладено виконання повноважень керівника ТОВ "Піллар" на розпорядника майна ОСОБА_4

- 27.08.2021 року розпорядник майна ТОВ "Піллар" на електронну пошту отримав від колишнього керівника ТОВ "Піллар" у відповідь на вимогу від 19.08.2021 року лист, відповідно до якого, колишній керівник ТОВ "Піллар" стверджує, що у його володінні відсутні документи, печатки штампи та інші матеріальні цінності, що вимагаються. Натомість, такі документи знаходяться у протиправному володінні ПАТ "Квазар" з жовтня 2018 року. Жодних доказів на підтвердження таких обставин ОСОБА_2 не надав;

- 27.08.2021 року розпорядник майна ТОВ "Піллар" звернувся із вимогою до ПАТ "Квазар" щодо передання документів та надання пояснень щодо тверджень ОСОБА_5 викладених у листі від 25.08.2021 року;

- 01.09.2021 року розпорядник майна отримав відповідь від ПАТ "Квазар", відповідно до змісту якої будь-які документи та інші матеріальні цінності ТОВ "Піллар" у володінні ПАТ "Квазар" не перебувають, окрім арештованого майна ТОВ "Піллар", яке знаходиться на зберіганні в межах виконавчого провадження №57438374;

- 06.09.2021 року розпорядник майна ТОВ "Піллар" звернувся із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення колишнім керівником ТОВ "Піллар" ОСОБА_2 . Відомості за вказаним повідомленням внесено до ЄРДР за номером 12021100030002358 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 357 Кримінального кодексу України;

- 19.10.2021 року у приміщенні Деснянського УП ГУНП у м. Києві, у присутності слідчого, розпоряднику майна ТОВ "Піллар" було передано за актом печатку та частину документів Боржника;

- на виконання вимог абз. 5 ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядником майна була направлено ряд запитів до державних органів та отримано відповідні довідки, витяги та відповіді.

У підсумковому засідання суд першої інстанції дійшов висновку, що пасиви значно перевищують активи боржника, під час проведення процедури розпорядження майном наявних активів боржника, за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, розпорядником майна не знайдено, пропозицій щодо санації боржника до господарського суду або розпорядника майна не надходило, а внутрішня фінансова можливість відновити платоспроможність боржника відсутня.

Встановлення про те, що оцінка активів боржника і висновок на підставі неї про недостатність майна боржника для погашення вимог кредиторів є передчасним з огляду на те, що на дату попереднього засідання тривав розгляд справи № 910/1125/19 за позовом ТОВ "Піллар" (боржника) до ТОВ "Квазар" (кредитора) про повернення за актом приймання-передачі цінного майна боржника (станок різки алмазним дротом DW288P6-03).

Передумовою переходу до наступної судової процедури є виконання визначеного КУзПБ комплексу заходів у процедурі розпорядження майном та дотримання вимог щодо повноти дій, вчинення яких передбачено статтею 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Згідно частини третьої статті 44 КУзПБ (в редакції, чинній на час ухвалення постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021) розпорядник майна зобов`язаний, серед іншого, вживати заходів для захисту майна боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону (ч. 4 ст. 44 КУзПБ).

У своїх апеляційних скаргах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та член правління Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" ОСОБА_3 посилаються, зокрема, на неповноту проведення розпорядником майна аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, а їх доводи підтверджені постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 у справі № 910/6210/20 за наслідками перегляду ухвали попереднього засідання від 18.08.2021 у даній справі в частині розгляду клопотання боржника щодо відсторонення арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича від виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар".

Разом з тим, відхиляючи вказані аргументи, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, зокрема, про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між тими порушеннями розпорядника майна боржника, що виражені у формі допущення ним певних формальних недоліків звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, про які йдеться в постанові від 23.06.2022 у даній справі, та результатами фінансово-економічного аналізу діяльності боржника.

Крім того, серед доводів апеляційних скарг також зазначалось про порушення розпорядником майна вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі - Положення), та про проведення інвентаризації лише щодо частини майна Боржника, якою не було охоплено частину майна, що належить боржнику, зокрема, транспортні засоби та обладнання, про яке йдеться у кримінальному проваджені №12020100000000874.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, зокрема, що суди попередніх інстанції взагалі не надали оцінки факту неврахування розпорядником майна транспортних засобів Боржника, незважаючи на те, що про невиявлення транспортних засобів Боржника йдеться в постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2022, а ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у даній справі вжито заходи забезпечення позову у зв`язку із спробою ліквідатора ТОВ "Піллар" продати на аукціоні один із зареєстрованих за ТОВ "Піллар" транспортних засобів (що свідчить про те, що транспортні засоби у Боржника були в наявності, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів згідно яких за ТОВ "Піллар" були зареєстровані такі автомобілі: 1) FORI) TRANSIT, 2006 р.в.. кузов НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2) SUBARU OUTBACK, 2008 р.в.. кузов . НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , 3) VOLVO ХС90, держ.номер НОМЕР_5 . VIN-код НОМЕР_6 , згідно з відповіді ГСЦ МВС на адвокатські запити, що були додані до апеляційної скарги ОСОБА_6 на постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021, постанови приватного виконавця Нариви Р.С. що долучені до відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Також скаржник ОСОБА_1 зазначає, що крім транспортних засобів Боржника, розпорядником майна не виявлено також інше майно Боржника, що не було враховано судами попередніх інстанцій.

Зокрема, скаржник посилається на додаткові пояснення, подані до Господарського суду міста Києва 22.10.2021 членом правління ТОВ "Піллар" ОСОБА_3 , у яких зазначено про те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 21.10.2021 у справі № 758/8382/21 накладено арешт па майно ТОВ "Підпар" в рамках кримінального провадження №12020100000000874, а саме: на 101 об`єкт обладнання, що належать ТОВ "Піллар". При цьому в інвентаризаційному описі необоротних активів ТОВ "Піллар" від 05.02.2021 (акти та описи за результатами проведеної розпорядником майна інвентаризації Боржника наявні в матеріалах справи) вказано лише 66 одиниць відповідного обладнання.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції щодо вказаних аргументів зазначив, що з наявних у матеріалах справи пояснень, на час проведення інвентаризації розпорядник майна боржника Гусар І.О. не був і не міг бути обізнаний про арешт майна боржника в рамках досудового розслідування, оскільки арешт на майно боржника було накладено лише 21.10.2021.

Також, суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку аргументам про порушення здійснені під час проведення інвентаризації розпорядником майна, обмежились висновками про те, що керівником боржника вчасно не винесено розпорядчого документу (наказу) про проведення інвентаризації, з включенням до складу інвентаризаційної комісії розпорядника майна та не надано відповідних документів та інформації для її проведення та намагання розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника в межах встановленого судом строку.

В решті аргументів скаржників про наявність майнових активів, про повернення яких до боржника наявні судові спори, суд апеляційної інстанції відхилив, посилаючись на норму абзацу тринадцятого частини першої статті 61 КУзПБ, оскільки на думку апеляційного суду, пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб відноситься до повноважень ліквідатора.

Разом з тим такі висновки не спростовують обставин неповноти дій розпорядника майна щодо наявного іншого майна боржника, яке не було враховано під час проведення інвентаризації розпорядником майна, що ставить під обґрунтований сумнів дійсний розмір активів боржника.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину третю статті 44 КУзПБ (в редакції, чинну на час ухвалення постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021) та зазначивши про відсутність обов`язку розпорядника майна боржника виявляти майно боржника, не врахував обов`язку розпорядника майна згідно цієї ж частини третьої статті 44 КУзПБ вчиняти дії для його захисту та за необхідності міг звернутись до суду з обґрунтованим клопотанням про продовження строків, встановлених судом, для проведення інвентаризації у відповідності до вимог Положення.

Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника.

У разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом (статті 205 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

За своєю правовою природою постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у частині 3 статті 44 КУзПБ.

Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. До завершення розгляду кредиторських вимог, заявлених протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, передбаченого частиною першою статті 45 КУзПБ; за наявності спорів боржника щодо повернення майна; без встановлення фінансового стану боржника (зазначення конкретних показників, що відображають наявність фінансових ресурсів), наявності чи відсутності майнових активів у нього, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Однак, ухвалюючи оскаржувані у цій справі рішення, суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували та не застосували принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені в процедурі розпорядження майном, в тому рахунку щодо проведення інвентаризації, а також не врахували обставини відсутності в ЄДРСР остаточного рішення щодо кредиторських вимог ОСОБА_1 на момент ухвалення оскаржуваної постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у цій справі, що може вплинути на обсяг активів боржника та змінити реєстр вимог кредиторів, склад зборів кредиторів та в цілому вплинути на ліквідаційну процедуру.

На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають, враховуючи неповноту дослідження та оцінки судами попередніх інстанцій обставин справи, в контексті наведених сторонами аргументів, зокрема, неврахування обставин відсутності в ЄДРСР остаточного рішення щодо кредиторських вимог ОСОБА_1 на момент ухвалення оскаржуваної постанови Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 (про відкриття ліквідаційної процедури) та повноти та належності дій розпорядника майна в процедурі розпорядження, і як наслідок неправильне застосування норм КУзПБ, неврахування відповідних висновків Верховного Суду, про які зазначалося вище, та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та члена правління Товариства з обмеженою відповідальністю "Піллар" ОСОБА_3 на постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 910/6210/20 підлягали задоволенню, а постанова Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 910/6210/20 - скасуванню, а справа № 910/6210/20 в скасованій частині - направленню до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном.

13.05.2024

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду В. В. Білоус