Рішення

від 16.05.2024 по справі 286/1087/23

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/1087/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Максимець О. В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про скасування усиновлення дитини , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить скасувати усиновлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (після усиновлення ІНФОРМАЦІЯ_4 ), встановленого рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 31.01.2017 у справі №286/30/17, а також внести зміни до актового запису про народження №15 від 01.06.2009, шляхом поновлення відомостей, записаних до усиновлення дитини, та виключення з актового запису відомостей про усиновлювача, мотивуючи тим, що вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 03.11.2022 було розірвано. Ним під час шлюбу було усиновлено дочку відповідачки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько ОСОБА_6 був записаний зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. В останній час їхнього спільного проживання з відповідачкою, коли між ними почали виникати сварки та скандали, змінилося до нього і відношення дитини. Вона перестала його слухати, так як відповідачка намовляла її проти нього. На даний час відповідачка з дитиною проживають в іншому місті, вони не спілкуються, дитина не виявляє такого бажання, вважає його своїм ворогом. Він не може виконувати свої батьківські обов`язки, так як між ним та дитиною склалися, незалежно від його волі, стосунки, які роблять неможливими їх спільне проживання та спілкування.

Відповідачкою надано відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність. При цьому вказала, що дійсно, після реєстрації шлюбу між нею та відповідачем, рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 31.01.2017 відповідачем усиновлено її доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якого внесено зміни в актовий запис про народження дитини, а саме: в свідоцтві про народження прізвище вказано « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по батькові « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в графі батько « ОСОБА_1 ». Від спільного проживання з відповідачем вони також мають неповнолітню доньку - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відносини в сім`ї не склалися. 03.11.2022 їх шлюб було розірвано та вони припинили спільне проживання і проживають окремо. Діти проживають з нею.

Однак, твердження позивача про те, що вона намовляє дочку проти нього, що вона перейняла негативне ставлення до нього та вважає його ворогом, не слухає його, що на його думку перешкоджає реалізації батьком своїх обов`язків, свідчить лише про конфлікт з нею, як колишньою дружиною, але не доводять обставин існування між ним та дитиною стосунків, які роблять неможливими виконання позивачем своїх батьківських обов`язків, а також не свідчить про невідповідність усиновлення інтересам дитини. Вважає, що скасування усиновлення завдасть моральних страждань для доньки, що є особливо небезпечним для підлітка.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 07.09.2023 було залучено до участі в справі виконавчий комітет Овруцької міської ради, як орган опіки та піклування, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 23.10.2023 було залучено до участі у справі також службу у справах дітей Олевської міської ради, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених в позовній заяві. При цьому, позивач пояснив, що вони з відповідачем припинили спільне проживання. 04.03.2021 вона з дітьми поїхала до своїх батьків в м. Олевськ. 16.04.2021 вона приїхала і забрала речі. 21.05.2021 він ще їздив на день народження до ОСОБА_6 , а з червня місяця 2021 вони перестали спілкуватися. Причиною стало те, що відповідач хотіла, щоб він переїхав до них, продав хату, забрав гроші. Після того, влітку 2021 року ОСОБА_6 теж сказала йому, що він їй не батько, і вони перестали з нею спілкуватися. Вона не захотіла спілкуватися і з його батьками. Він намагався налагодити відносини, але не вдалося. ОСОБА_5 сказала, що і телефон не можна купувати ОСОБА_13 для спілкування. Останній раз, він перед Новим роком 2022 відправив солодкі подарунки дітям, а в червні 2022 року він подав на розлучення. Останній рік проживання між ним та відповідачем були неприязні відносини. ОСОБА_5 їсти не готувала, а він часто готував, діти казали, що він готував краще. Усиновити ОСОБА_6 умовляла його ОСОБА_5 .

Відповідач в судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, позовні вимоги визнала. Щодо задоволення позову не заперечувала. При цьому, пояснила, що вона постійно терпіла випивки позивача, а останній рік - постійні п`янки. Дитина - ОСОБА_13 стала проситися, щоб не бути з п`яним татом і вона перевела її в дитячий садок в м. Овруч. 04.03.2021 вночі він прийшов дуже п`яний, став грюкати у вікно, двері. В 1:30 ночі діти поховалися під стіл, бо боялися. Він казав, що готує - це не правда, бо він постійно пив. Вона викликала брата. 05.03.2021 брат став вранці грузити речі і вона з дітьми поїхала з ним. Вона перша вже подавала до суду позовні заяви про розлучення і стягнення аліментів, але тоді позивач став проситися примиритися і вона їх забрала. Вона тоді сказала, щоб він переїздив до них. Йому знайдуть роботу. 21.05.2021 він приїзжав на день народження до доньки. До них у сім`ю постійно влазили його батьки. ОСОБА_13 говорила, що думала, що він поміняється, а він вибрав горілку і друзів. Діти його чекали, а він подав на розлучення. Тоді донька - ОСОБА_6 сказала, що не хоче спілкуватися. Це було її рішення. Не спілкується вона з ним з вересня 2021 року. За телефон вона проти не була. Усиновлення - це було спільне рішення, а не її умовляння. ОСОБА_6 не хоче бачити батька. Перед судовим засіданням плакала. Тому вона визнає позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила, з підстав зазначених у відзиві. При цьому вказала, що позивач на усиновлення йшов свідомо, скасування ж усиновлення буде суперечити інтересам дитини, так як для неї це буде стресова ситуація. Скасування усиновлення завдасть їй моральних страждань, оскільки буде змінюватися її прізвище та по батькові.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Овруцької міської ради, як органу опіки та піклування, щодо задоволення позову покладається на погляд суду.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Олевської міської ради в судове засідання не з`явився, але надали заяву, в якій просять справу слухати у їх відсутність та винести рішення за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідка, заслухавши думку дитини та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Зі змісту ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» вбачається, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

За змістом ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись із максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Статтею 207 СК України встановлено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст.282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно ч. ч. 3-5 ст.232 СК України з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 238 СК України, усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, якщо дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; та якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків. Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 5 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута), ратифікованої Законом України № 3017-VI від 15 лютого 2011 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Отже, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди між усиновлювачем та усиновленим в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім`ї усиновлювача та інші обставини, що негативно впливають на емоційний стан дитини.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2022 року у справі № 343/1092/20 (провадження № 61-7355св21).

Пленум Верховного Суду України в постанові №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім`ї усиновлювача; виявлення після усиновлення розумової неповноцінності або спадкових відхилень у стані здоров`я дитини, які істотно утруднюють або унеможливлюють процес виховання, про наявність якого усиновлювач не був попереджений при усиновленні; поновлення у дієздатності батьків дитини, до яких він був дуже прив`язаний і не може забути про них після усиновлення, що негативно впливає на його емоційний стан, і т. п.

Відповідно до ч. ч. 1,2, 3,5 ст. 239 СК України у разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов`язки, що виникли у зв`язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов`язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням. У разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування. У разі скасування усиновлення дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв`язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім`я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

Частиною 2 ст. 239 СК України встановлено, що у разі скасування усиновлення відновлюються права та обов`язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було укладено 08.05.2014, а рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 03.11.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу було розірвано, що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.05.2014 та рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 03.11.2022 по справі №287/745/22 (а. с. 7, 9).

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 31.01.2017 у справі №286/30/17 було оголошено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усиновлювачем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також внесено зміни в актовий запис про народження ОСОБА_6 № 15 від 1 червня 2009 року, складений виконкомом Копищенської сільської ради Олевського району Житомирської області, в якому прізвище дитини вказано „ ІНФОРМАЦІЯ_4 ", по батькові - „ ІНФОРМАЦІЯ_4 ", в графі „ батько" - ОСОБА_1 (а. с. 10-11).

Відповідно до п. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

28.03.2017 Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками зазначені: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_5 (а. с. 8).

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вони з ОСОБА_1 , тобто позивачем, стали разом проживати з 2022 року. Він з дитиною - ОСОБА_6 взагалі не спілкується, так як вона не хоче з ним спілкуватися, відмовляється. З ОСОБА_13 іноді спілкується. ОСОБА_1 хотів спілкуватися з дітьми і постійно намагався телефонувати, але спілкування не виходило. Також він хотів дарувати дітям подарунки, але мати дітей - відповідач не приймала їх. Лише після його звернення до органу опіки та піклування стала приймати. В Шоломківському ліцеї, де вона працювала теж, говорили, що ОСОБА_1 , як батько, дуже добре ставився до дітей, це говорили і сусіди. Розповідали, що коли одружилися з ОСОБА_5 - відповідачем, її не було вдома (навчання), то ОСОБА_1 2 місяці сам доглядав ОСОБА_6 маленьку. 21.05.2023 ОСОБА_1 зателефонував до ОСОБА_5 , щоб поздоровити ОСОБА_6 з Днем народження , але телефона дитині ніхто не дав. Він говорив їй, що хоче купити доньці телефон, але ОСОБА_5 відмовилася, сказала, що є комп`ютер.

За змістом ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Судом в судовому засіданні було з`ясовано думку дитини - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що вона не бажає, щоб ОСОБА_1 був її батьком. Примирення і спілкування між ними не можливе.

Служба у справах дітей Олевської міської ради Житомирської області надала висновок про доцільність скасування усиновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , над неповнолітньою ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області від 30.11.2023 №296 «Про доцільність скасування усиновлення ОСОБА_1 , над неповнолітньою ІНФОРМАЦІЯ_4 ». При цьому зазначили, що 08.05.2014 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_18 .. На той час ОСОБА_19 мала дочку, батько якої був записаний зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. 28.12.2014 від спільного проживання у шлюбі народилася донька - ОСОБА_10 . Згідно рішення Овруцького районного суду від 31.01.2017 ОСОБА_1 було усиновлено малолітню дитину - ОСОБА_6 . Однак, подружнє життя не склалося, так як часто виникали сварки та скандали. 04.05.2021 ОСОБА_5 зібрала речі та дітей, і переїхала до батьків за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає по даний час. Рішенням Овруцького районного суду від 05.12.2022 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був розірваний. Під час спілкування з дитиною було встановлено, що ОСОБА_6 не бажає спілкуватися та підтримувати будь-який зв`язок з ОСОБА_1 .. Зі слів ОСОБА_1 , під впливом матері ОСОБА_6 відмовляється з ним спілкуватися та зневажливо ставиться. Тому батько не бере участі у повсякденному, побутовому і суспільному житті дочки, яка позбавлена турботи та піклування батька (а. с. 55-56).

За положенням ч. 6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.

Оцінюючи обставини справи та досліджені докази у ній, суд, надаючи правову оцінку висновку органу опіки та піклування, вважає, що цей висновок є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини.

За встановлених обставин, враховуючи, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків, оскільки в силу обставин, що склалися в житті сторін, як подружжя, позивач, як усиновлювач не користується авторитетом у дитини - ОСОБА_6 , вона не відчуває себе членом його сім`ї, що негативно впливає на її емоційний стан, та зважаючи, що як наслідок - усиновлення не відповідає інтересам усиновленої дитини, незабезпечує їй сімейного виховання, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування усиновлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (після усиновлення ІНФОРМАЦІЯ_4 ), встановленого рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 31.01.2017 у справі №286/30/17, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2022 року у справі № 343/1092/20 (провадження № 61-7355св21).

Поряд з тим, з огляду на те, що представник відповідача заперечувала щодо позову, зазначаючи, що саме зміна прізвища та по батькові негативно відобразиться на стані дитини, дитина - ОСОБА_6 в судовому засіданні не виявила бажання на присвоєння їй прізвища та по батькові, які вона мала до усиновлення, суд не вбачає підстав для внесення змін до актового запису, шляхом поновлення відомостей, записаних до усиновлення дитини та виключення з актового запису відомостей про усиновлювача, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати усиновлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (після усиновлення ІНФОРМАЦІЯ_4 ), встановленого рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 31.01.2017 у справі №286/30/17.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 28.05.2024.