Ухвала

від 22.05.2024 по справі 357/7295/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7295/24

1-кс/357/1388/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42024112360000015 від 10.05.2024, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, щодо підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Кропива Текс Трейд» (ЄДРПОУ 44837385), з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

До слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42024112360000015 від 10.05.2024, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 займає посаду директора ТОВ «Кропива Текс Трейд» (ЄДРПОУ 44837385).

Поряд з цим, підполковник ОСОБА_7 , який займає посаду заступника командира частини з персоналу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, наказом начальника Центральної бази зберігання та постачання № 124-ОД від 06.12.2023 призначений головою приймальної комісії військової частини НОМЕР_1 з прийому-передачі матеріальних засобів.

26.03.2024, за результатами проведення через майданчик «Прозоро» процедури спрощеної закупівлі для потреб Державної прикордонної служби України курток костюму утеплювача виду 2 у кількості 29000 штук та курток костюму утеплювача виду 3 у кількості 1000 штук, між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, в особі начальника Головного центру полковника ОСОБА_8 , та ТОВ «Кропива Текс Трейд» (ЄДРПОУ 44837385), в особі директора ОСОБА_4 , укладено договір № 35-24 від 26.03.2024 на загальну суму 23 197 800 гривень.

На виконання укладеного договору, 26.04.2024 директором ТОВ «Кропива Текс Трейд» ОСОБА_4 доставлено до військової частини 1471 першої частини передбаченої договором курток костюму утеплювача у кількості 5000 штук.

Водночас, за рішенням приймальної комісії військової частини НОМЕР_1 , зразки поставлених ОСОБА_4 . курток костюму утеплювача направлені на лабораторне дослідження з метою визначення їх відповідності технічним вимогам предмету закупівлі та умовам договору.

Згідно протоколу випробувань № 346:024 від 30.04.2024, за результатами проведених досліджень встановлено невідповідність поставленої TOB «Кропива Текс Трейд» продукції умовам укладеного договору та технічним вимогам до предмету закупівлі, що є підставою для відмови у її прийнятті приймальною комісією військової частини НОМЕР_1 з послідуючим поверненням постачальнику вказаних курток костюму утеплювача та накладення на ТОВ «Кропива Текс Трейд» штрафних санкцій за порушення умов договору.

У подальшому, 07.05.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у директора ТОВ «Кропива Текс Трейд» ОСОБА_4 , з метою уникнення настання негативних правових наслідків для себе, виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а саме голові приймальної комісії військової частини НОМЕР_1 - заступнику командира частини з персоналу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України підполковнику ОСОБА_7 , за вчинення службовою особою дій в його інтересах з використанням службового становища, а саме за сприяння у прийнятті приймальною комісією військової частини НОМЕР_1 курток костюму утеплювача вид 2 та курток костюму утеплювача вид 3 як таких, що повністю відповідають умовам укладеного договору та технічним вимогам до предмета закупівлі.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, 07.05.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, у ході зустрічі із заступником командира частини з персоналу військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України підполковником ОСОБА_7 , яка відбувалася на території указаної військової частини, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , звернувся до останнього з пропозицією надання йому неправомірної вигоди за сприяння у прийнятті приймальною комісією військової частини НОМЕР_1 курток костюму утеплювача вид 2 та курток костюму утеплювача вид 3 як таких, що повністю відповідають умовам укладеного договору та технічним вимогам до предмета закупівлі.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 20.07.2024, приблизно о 12 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті підполковника ОСОБА_7 № 2, що розташований у будівлі військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи, що підполковник ОСОБА_7 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, надав йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 4000 доларів США та протокол випробувань № 346:024 від 30.04.2024 зі зміненими результатами проведених досліджень, які відповідають умовам договору та технічним вимогам до предмету закупівлі, за вчинення службовою особою дій в його інтересах з використанням службового становища, а саме за сприяння у прийнятті приймальною комісією військової частини НОМЕР_1 курток костюму утеплювача вид 2 та курток костюму утеплювача вид 3 як таких, що повністю відповідають умовам укладеного договору та технічним вимогам до предмета закупівлі, з метою уникнення настання негативних правових наслідків для себе, зокрема повернення вказаних курток костюму утеплювача постачальнику та накладення на ТОВ «Кропива Текс Трейд» штрафних санкцій.

Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданої їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

21.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні № 42024112360000015 від 10.05.2024.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, орган досудового розслідування вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати інший більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні просив обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилався на наявність обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених пп.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на недоведеність заявлених ризиків, необґрунтованість підозри. Окрім цього, посилались на те, що не враховані дані про особу підозрюваного, який працевлаштований, навчається на денній формі навчання, має на утриманні малолітню дитину, мати.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали та правове обґрунтування рішення.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого, з огляду на таке.

Білоцерківським РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024112360000015 від 10.05.2024, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Разом з тим ч. 4 ст. 194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує таке.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин.

У справах «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Чеботарь проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Як встановлено із матеріалів клопотання, 20.05.2024 о 12 год. 22 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.

21.05.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення на цій стадії кримінального провадження підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; повідомленням начальника Головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Центр» Державної прикордонної служби України про виявлення ознак кримінального правопорушення; рапортом; копією договору № 35-24 про закупівлю куртки костюму утеплювача від 26.03.2024 з додатками; копією протоколу випробувань № 346:024 від 30.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.05.2024; письмовою згодою ОСОБА_7 на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 10.05.2024; постановою про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 10.05.2024; протоколом попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та роз`яснення прав особи, залученої до проведення слідчих дій від 10.05.2024; копією наказу начальника Центральної бази зберігання та постачання Державної прикордонної служби України «Про призначення комісії з прийому-передачі матеріальних засобів»; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.05.2024; заявою ОСОБА_7 від 20.05.2024; протоколом огляду приміщення від 20.05.2024; протоколом огляду місцевості від 20.05.2024; протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 20.05.2024.

З огляду на викладене, оцінивши сукупність і вагомість наявних на цій стадії провадження доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що вони доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення.

Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Вирішуючи питання щодо наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецьк, громадянин України, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює директором ТОВ «Кропива Текс Трейд», навчається в аспірантурі на ІІ курсі Науково-дослідного інституту публічного права очної (денної) форми (з відривом від виробництва), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Аналізуючи обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених пп. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки в судовому засіданні встановлено достатні підстави вважати, що підозрюваний дійсно може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років з конфіскацією майна. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих для ОСОБА_4 наслідків спонукатиме його змінювати місце проживання, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, відчужувати наявне майно з метою уникнення його конфіскації. При цьому варто врахувати характер та спосіб вчинення даного злочину, що полягає у постачанні військовим формування неякісною продукції під час дії воєнного стану, а також надання неправомірної вигоди службовій особі у власних інтересах. При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000, яким Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання. Крім того, ОСОБА_4 зареєстрований в іншому населеному пункті, який на даний час є тимчасово окупованою територією.

Оцінюючи ступінь ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з тих обставин, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 , знаючи дані конфідента та свідків, які вказують на причетність його до вчинення кримінального правопорушення, може впливати на них шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.

Таким чином, слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, необхідного для запобігання існуючим ризикам, слідчий суддя враховує таке.

Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки.

Тобто, застосування такого запобіжного заходу можливе не тільки за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення особою злочину та ризиків, а й у разі неможливості зменшити наявні ризики до розумних меж через застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» ЄСПЛ зазначив, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов`язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається.

У справі «Хайредінов проти України» ЄСПЛ вказав, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

У справах «Лабіта проти Італії» та «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання проте, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

У всіх випадках, коли ризику ухилення підозрюваного від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).

Разом з тим, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд, крім інших обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Особиста свобода повинна бути правилом, а позбавлення свободи до рішення суду - суворим винятком. При цьому, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість злочину, спосіб його скоєння та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, а саме: його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки, спосіб життя взагалі, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що запобігти існуючим ризикам, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу, неможливо.

Положеннями ст. 181 КПК України передбачено, що до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що, незважаючи на підозру у скоєнні тяжкого злочину та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення підозрюваного від виконання процесуальних обов`язків не є надто високою, у зв`язку з чим до нього може бути застосований інший, більш м`який запобіжний захід, непов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт без застосування електронних засобів контролю з покладенням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і належної процесуальної поведінки. Саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу підозрюваного, а також буде пропорційним тим ризикам, які об`єктивно існують.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Окрім цього, слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 навчається в аспірантурі на ІІ курсі Науково-дослідного інституту публічного права очної (денної) форми (з відривом від виробництва) та вважає можливим дозволити підозрюваному відвідувати місце навчання у Науково-дослідному інституті публічного права, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

При цьому слідчий суддя зважає на практику ЄСПЛ, що за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт, прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 §1(с) Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії»). Тому слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу найбільш відповідатиме охороні прав та інтересів суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42024112360000015 від 10.05.2024, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України - відмовити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_4 , без застосування засобів електронного контролю, строком до 21 липня 2024 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) з`являтись до слідчого, прокурора або слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання/роботи;

3) заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , цілодобовоза виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту,надавши дозвіл підозрюваному відвідувати місце навчання у Науково-дослідному інституті публічного права, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту доручити Білоцерківському РУП ГУ НП в Київській області.

Броварський РУП ГУ НП в Київській області повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_4 , щодо якого застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .

Визначити строк дії ухвали до 21 липня 2024 року включно.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу негайно вручити учасникам процесу після її проголошення.

Відповідно до ст.205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 27.05.2024 о 08 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1