Справа №705/2214/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2024 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , що поданий представником позивача ОСОБА_2 до Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г.Тичини про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на навчанні,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г.Тичини про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на навчанні. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до наказу т.в.о ректора Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г.Тичини від 09.09.22 № 90 д/ф ОСОБА_1 , з 15.09.2022 був зарахований студентом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю «014 Середня освіта/014.11 Фізична культура». 15.09.2022 між ОСОБА_1 та ректором Уманського державного педагогічного Університету ім. П.Г.Тичини було укладено договір № 619 про надання платної освітньої послуги згідно з яким заклад зобов`язується за рахунок коштів здобувача освіти надати освітню послугу, а саме здійснити навчання за спеціальністю: «014 Середня освіта/014.11 Фізична культура», ступінь вищої освіти -бакалавр, форма навчання -денна, строк надання освітньої послуги 3 роки 10 місяців. 14.02.2024 відповідно до наказу ректора Уманського державного педагогічного Університету ім. П.Г.Тичини № 1000д/ф ОСОБА_1 , був відрахований зі складу студентів 2 курсу 22 групи ОС «Бакалавр» денної форми навчання факультету фізичного виховання, за порушення умов договору. Підставою зазначено службову записку в.о.декана факультету фізичного виховання ОСОБА_3 та витяг з протоколу № 6 позачергового засідання студентської ради факультету фізичного виховання від 14.02.2024. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , на позачергове засідання студентської ради факультету фізичного виховання, на якому було винесено протокол № 6, не запрошувався, йому не було відомо, за які саме порушення умов договору він був відрахований з навчального закладу, тому виникла необхідність у зверненні з адвокатським запитом до навчальної установи. У відповідь на запит надійшов лист від 11.03.2024 за № 367/01, в якому зазначено, що він не виконав вимоги Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 27 квітня 2022 року № 392, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 травня 2022 року за № 487/37823, а саме в частині виконання вимог щодо подання вступниками, громадянами України, військово-облікового документа, відповідно до пункту 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487. Протягом всього часу навчання позивачем належним чином виконувалися умови договору № 619, в тому числі і щодо оплати за навчання. Так позивач з 09.02.2012 має посвідчення про приписку до призовної дільниці, яке є військово-обліковим документом та було надано разом зі всіма іншими документами при зарахуванні на 1 курс університету та підписанні договору № 619. Дана обставина підтверджується і тим, що при підписанні договору № 619 від позивача не відбиралося відповідне зобов`язання щодо надання військово-облікового документу та не зазначалося про такий обов`язок в умовах договору. Разом з цим, позивачем при подачі документів для вступу до вищого навчального закладу було подано відомості, які є об`єктом перевірки приймальної комісії вищого навчального закладу, якою жодних порушень виявлено не було. Він навчається в університеті з вересня 2022 року, але протягом двох років будь-яких вимог надати додаткові військово-облікові документи від відповідача не надходило. Така ситуація виникла в результаті того, що він будучи студентом університету, написав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву на відстрочку у зв`язку з проходженням навчання, але у відповідь отримав повістку вже на відправку 13.02.2024 після чого посадові особи університету почали вчиняти неправомірні дії щодо його відрахування. Вважає, що його відрахування відбулося не у спосіб та не за підстав, встановлених законом та свідчить про порушення принципу правової визначеності та порушує його права на отримання вищої освіти.
Відповідно довимог ст.ст.19,279ЦПК Українисправа запозовом ОСОБА_1 , що поданий представником позивача ОСОБА_2 до Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г.Тичини про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на навчанні розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням учасників справи.
02 травня 2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вказано, що у відповідності до наказу позивача було відраховано з числа студентів університету у зв`язку із невиконанням умов договору № 61. Відповідно до п. 2.3 Договору про надання освітньої послуги здобувач зобов`язаний: дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та кодексу доброчесності закладу; інформувати про зміни персональних даних. Вказані вимоги презюмуються у статті 63 Закону України «Про вищу освіту». Пунктом 6.1. договору передбачено, що договір припиняється у разі порушення здобувачем зобов`зань, визначених даним договором. Статтею 46 ЗУ «Про вищу освіту» передбачено, що підставами для відрахування здобувача вищої освіти порушення умов договору, укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається. Вченою радою Університету було затверджено Кодекс академічної доброчесності Університету від 28.12.2021, яким зокрема визначено у 1.7, що загальними принципами академічної доброчесності, якими мають керуватися учасники освітнього процесу, є: принцип законності суворе дотримання законодавства всіма учасниками освітньої діяльності. ОСОБА_1 має посвідчення про приписку до призовної дільниці, однак, як свідчить чинне законодавство України, яке регулює питання військового обліку та військово облікових документів, таке посвідчення дійсне до 27 років, після цього, вказаний документ підлягає заміні на військовий квиток. Як підтверджено матеріалами справи, наказом від 14.02.2024 року позивача було відраховано із числа студентів за порушення умов договору між закладом освіти, оскільки відповідно до умов договору здобувач зобов`язаний дотримуватися вимог чинного законодавства України та інформувати про зміни персональних даних. Законодавством визначено, що приписне посвідчення видається у віці 16 років та діє до досягненню особою 27 років. У 2024 році ОСОБА_1 виповнилося 29 років, при цьому документу, який має видаватися для військовозобов`язаних, з метою належного здійснення військового обліку, здобувачем освіти так і не надано, незважаючи на неодноразові вимоги щодо їх актуалізації, що в свою чергу є порушенням вимог законодавства щодо належного обліку у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до вищевказаних вимог, військовозобов`язані студенти та призовники зобов`язані дотримуватися Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (постанова КМУ № 1487). Оскільки, ОСОБА_1 не надав Університету дійсного військово облікового документу, а саме військового квитка, який йому мав бути виданий після досягнення 27 років, було встановлено порушенням вимог чинного законодавства в цій частині, що це і стало підставою для відрахування позивача із складу студентів у зв`язку із порушенням умов договору про навчання. У квітні 2023 року Міністерство освіти і науки України своїм листом від 20.04.2023 «Здобувачам освіти набору 2022 року», які не здійснили приписку до призовних дільниць до 24 лютого 2022 року,завершити приписку і оформити військово-облікові документи та подати їх до закладів освіти до 31 травня 2023 року. Крім того, питання про відрахування ОСОБА_1 було погоджено на засіданні студентської ради факультету 14.02.2024, що відповідає вимогам законодавства, а тому не є спростованими. Твердження позивача, про наявність у нього приписного посвідчення, яке втратило чинність після досягнення ОСОБА_1 27 років, в свою чергу не може свідчити про відсутність порушення вимог законодавства. Також у відзиві вказано, що у позові ставиться питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та надано попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, що становить 16500 грн.. Вважає дані витрати не співмірними із складністю справи, категорією справи та не підтвердженими жодними доказами. До позовної заяви не додано жодних первинних документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, тому в цій частині не підлягають до задоволення. Що стосується витрат по сплаті судового збору то такі витрати також не визнаються, оскільки переконані, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Суд, врахувавши процесуальну позицію учасників розгляду справи, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані документи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості в їх сукупності, дійшов такого висновку.
Судом із досліджених доказів встановлено, що 09.09.2022 ОСОБА_1 зараховано студентом першого курсу Уманського державного педагогічного університету ім..П.Тичини, очної денної форми здобуття освіти за спеціальностями (спеціалізаціями) за кошти фізичних та/або юридичних осіб згідно з додатком: ОС «Бакалавр», спеціальність: 014 Середня освіта/014.11 Фізична культура, що підтверджується витягом з наказу № 90 д/ф «Про зарахування на навчання» від 09.09.2022.
15.09.2022 між ОСОБА_1 та Уманським державним педагогічним університетом ім..П.Тичини в особі ректора Безлюдного О.І. укладено договір № 619 про надання платної освітньої послуги. Відповідно п.п.1.1. п. 1 Договору заклад зобов`язується за рахунок коштів здобувача та/або законного представника надати освітню послугу, а саме здійснити навчання за спеціальністю 014.11 Середня освіта (Фізична культура), ступінь вищої освіти: бакалавр, форма навчання: денна, строк надання освітньої послуги: 3 роки 10 місяців.
У п.п.2.3 п.2 Договору вказано, що здобувач освіти зобов`язаний: дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та кодексу академічної доброчесності закладу; виконувати освітню програму, індивідуальний навчальний план та досягти визначених освітньою програмою результатів навчання; виконувати вимоги щодо охорони праці, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені законодавством; дбайливо ставитися до майна закладу; у разі зміни персональних даних інформувати про це заклад.
Згідно п.п.4.1 п.4 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п.п.6.1 п.6 Договору, дія договору припиняється: за згодою сторін; у разі порушення здобувачем зобов`язань визначених даним договором; у разі відрахування здобувача з закладу вищої освіти згідно із законодавством; у разі ліквідації закладу, якщо не визначний правонаступник; якщо виконання стороною договору своїх зобов`язань є неможливим у зв`язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором і будь-яка із сторін не погоджується про внесення змін до договору; у разі несплати за освітню послугу у терміни передбачені договором.
07.09.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 619 про надання платної освітньої послуги від 15.09.2022, що стосується розміру оплати за навчання.
12.12.2022 Уманським державним педагогічним університетом ім..П.Тичини видано довідку на ім`я ОСОБА_1 по те, що він у 2022 вступив до Уманського державного педагогічного університету ім..П.Тичини IV рівня акредитації відповідно до наказу № 90 д/ф від 09.09.2022 про зарахування до закладу освіти.
05.02.2024 деканом факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету ім..П.Тичини видано довідку про те, що ОСОБА_1 є студентом ІІ курсу освітнього ступеня Бакалавр, спеціальність: 014 Середня освіта (Фізична культура) факультету фізичного виховання, денна форма навчання, основа навчання: контракт.
Судом встановлено, що позивач має посвідчення про приписку до призовної дільниці Уманського району Черкаської області, що видане 09.02.2012 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання відстрочки у зв`язку з навчанням у вищому навчальному закладі та отримав повістку на відправку 13.02.2024.
14.02.2024 в.о. декана Уманського державного педагогічного університету ім..П.Тичини ОСОБА_5 складено службову записку про порушення ОСОБА_1 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році в частині невиконання вимог щодо подання вступниками, громадянами України, військово-облікового документу, відповідно до п. 34 Порядку організації та введення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів та «порушення умов договору № 555 від 06.09.2022 про навчання у закладі вищої освіти, в частині 8 Договору, щодо дотримання вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та кодексу академічної доброчесності закладу». Вказані обставини є підставою для відрахування студента денної форми навчання, факультету фізичного виховання ОСОБА_1 на підставі п.5 ч.1 ст.46 ЗУ «Про вищу освіту» (порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається.
На засіданні позачергового засідання студентської ради факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету ім..П.Тичини вирішено клопотати перед Вченою радою факультету про відрахування ОСОБА_1 , студента ІІ курсу 22 групи, спеціальності 014 Середня освіта (Фізична культура), освітнього ступеня «Бакалавр», денної форми навчання факультету фізичного виховання для відрахування за порушення умов контракту.
Відповідно до наказу № 1000 д/ф від 14.02.2024 Уманського державного педагогічного університету ім..П.Тичини, відраховано ОСОБА_1 зі складу студентів ІІ курсу 22 групи ОС «Бакалавр» денної форми навчання факультету фізичного виховання, спеціальності 014 Середня освіта/014.11 Фізична культура, освітньої програми Середня освіта (Фізична культура) за порушення умов договору. У якості підстав відрахування вказано: службова записка в.о декана факультету фізичного виховання ОСОБА_3 , витяг із протоколу № 6 позачергового засідання студентської ради факультету фізичного виховання від 14.02.2024.
На адвокатський запит від Уманського державного педагогічного університету ім..П.Тичини надійшов лист, в якому вказувалося, що ОСОБА_1 не виконав вимоги Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2022 № 392, а саме в частині виконання вимог щодо подання вступниками, громадянами України, військово-облікового документу, відповідно до п. 34 Порядку організації та введення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до роз`яснень, викладених у листі МОН України від 13.07.2023 № 1/10331-23 зазначено, що у разі прийняття рішень про зарахування на навчання в умовах неможливості подання окремими вступниками військово-облікових документів з об`єктивних причин (оформлювати документальні зобов`язання вступників подати зазначені документи у стислі і конкретні терміни строком до двох років) ОСОБА_1 не надав на вимогу належний військово-обліковий документ, а також було відмовлено у наданні документального зобов`язання подати військово-облікові документи в установлені терміни.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про вищу освіту» кожен має право на вищу освіту. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету/ кошти фізичних або юридичних осіб, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов`язані дотримуватись вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти.
Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання індивідуального навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.
Згідно з п.14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 15 липня 1996 року N 245, студент може бути відрахований з вищого закладу освіти: за власним бажанням; у зв`язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти; за станом здоров`я на підставі висновку ЛКК; за академічну неуспішність.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 40 Закону України «Про вищу освіту», за погодженням з органом студентського самоврядування закладу вищої освіти приймаються рішення про відрахування студентів (курсантів) з закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання.
У п. 1.7.1 Положення про органи студентського самоврядування Уманського державного педагогічного університету імені П.Г.Тичини, органи студентського самоврядування мають право на відрахування студентів із закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання.
Тобто законодавством України передбачено порядок та умови відрахування студентів вищих закладів освіти.
Суд звертає увагу, що спірним наказом не конкретизовані пункти договору, які були порушені позивачем та стали підставою для його відрахування, а також не наведено інших нормативно-правових актів, які порушив позивач та які стали підставою для його відрахування. Також оскаржуваний наказ не містить посилання на докази, якими підтверджується факт порушення позивачем умов договору. Вказані докази також не були надані суду під час розгляду справи.
Таким чином, оскільки в оспорюваному наказі відсутні підстави для відрахування здобувача вищої освіти, суд вважає, що підстави для відрахування позивача відсутні.
Крім того, умовами договору, укладеного між закладом вищої освіти та позивачем не передбачено умову надання військово - облікового документу з відповідною відміткою про взяття на облік, тому виконання цієї умови не може бути підставою для відрахування.
У відзиві представник відповідача посилається на те, що ОСОБА_1 має посвідчення про приписку до призовної дільниці, однак, як свідчить чинне законодавство України, яке регулює питання військового обліку та військово облікових документів, таке посвідчення дійсне до 27 років, після цього, вказаний документ підлягає заміні на військовий квиток. ОСОБА_1 виповнилося 29 років, при цьому документу, який має видаватися для військовозобов`язаних, з метою належного здійснення військового обліку, здобувачем освіти так і не надано, незважаючи на неодноразові вимоги щодо їх актуалізації, що в свою чергу є порушенням вимог законодавства щодо належного обліку у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, тому його було відраховано із числа студентів навчального закладу.
Відповідно до норм чинного законодавства, призовники, яким виповнилося 27 років, мають прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), щоб замінити приписне свідоцтво на військовий квиток чи тимчасове посвідчення військовозобов`язаних. Не виконання даної вимоги є порушенням вимог законодавства щодо належного обліку у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки
Однак, не виконавши даної вимоги студенти навчальних закладів, яким виповнилося 27 років, відповідно до вимог Закону, не можуть нести відповідальність у виді відрахування з числа студентів з вищого навчального закладу.
Відповідно доп.34Порядку організаціїз таведення військовогообліку призовників,військовозобов`язаних тарезервістів,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від30грудня 2022р.№ 1487(вредакції чиннійна моментвиникнення правовідносин),з метоюведення персональноговійськового облікудержавні органи,органи місцевогосамоврядування,підприємства,установи таорганізації здійснюютьперевірку угромадян Українипід часприйняття нароботу (навчання)наявності військово-обліковогодокумента,визначеного у пункті20 цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки.
У листі МОН України від 13 липня 2023 року № 1/10331-23 (на який посилається представник відповідача) роз`яснено, що згідно з пунктом 20 Порядку військового обліку військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є: для призовників посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов`язаних військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного (оформлюється у разі відсутності бланків військових квитків або з інших причину); для резервістів військовий квиток. Визначення належності вступників до категорій призовників, військовозобов`язаних або резервістів встановлюється Законом України Про військовий обов`язок і військову службу. Вступники, віком старше 27 років, надають посвідчення про приписку до призовної дільниці, а не військові квитки або посвідчення військовозобов`язаного. Також у листі рекомендовано акцентувати діяльність приймальних комісій закладів освіти на роботу щодо встановлення наявності військово-облікового документа, а не на визначення його дійсності, правомірності чи легітимності та звертати увагу на вік вступників, які надають посвідчення про приписку до призовної дільниці. Вступники у віці старше 27 років на день початку вступної кампанії є військовозобов`язаними та повинні надавати військовий квиток або посвідчення військовозобов`язаного. У разі прийняття рішень про зарахування на навчання в умовах неможливості подання окремими вступниками військово-облікових документів з об`єктивних причин (наприклад, медична комісія направила вступника на додаткове обстеження тощо), оформлювати документальні зобов`язання вступників подати зазначені документи у стислі і конкретні терміни строком до двох місяців.
Проте, даний лист не є нормативно-правовим актом, носить рекомендаційний, а не імперативний характер та містить лише роз`яснення щодо дій закладів освіти щодо перевірки наявності військово-облікових документів і факту перебування на військовому обліку вступників до закладів фахової передвищої, вищої освіти.
Позивачем при подачі документів для вступу до вищого навчального закладу було подано відомості, які є об`єктом перевірки приймальної комісії вищого навчального закладу, у тому числі посвідчення про приписку до призовної дільниці, якою жодних порушень виявлено не було.
Разом з тим, позивача було відраховано після переведення на другий курс навчання за ступенем «бакалавр», тобто після його зарахування та доступу до процедури навчання.
Доказів того, що позивачу надавався термін для пред`явлення змінених військово-облікових документів або ж роз`яснювалася необхідність звернення до ТЦК та СП для отримання військового квитка до позову долучено не було. При цьому, позивач звертався до органів ТЦК та СП для отримання відстрочки у зв`язку з навчанням у вищому навчальному закладі та отримав повістку на відправку 13.02.2024.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) визначено перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації. Відповідно до статті 23 Закону, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Під час мобілізації військовозобов`язані з?являються до ТЦК та СП для уточнення облікових даних які включать в тому числі проходження повторного медичного огляду за розділом 3 Наказу МОУ №402 та встають на облік за умови відсутності підстав для виключення з обліку.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, слід дійти висновку, що підстави для відрахування позивача не відповідають дійсним обставинам справи і суперечать закону. Суд погоджується, що обраний позивачем засіб захисту порушеного права шляхом визнання незаконними та скасування оспорюваного наказу про відрахування з університету та зобов`язання допустити до навчання є адекватним його порушенню та констатує відсутність інших передбачених законом засобів для ефективного поновлення порушеного права.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відрахування позивача не у спосіб та не за підстав, встановлених законом свідчить про порушення принципу правової визначеності, порушує права позивача на отримання вищої освіти, тому позовна заява є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 968,96 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач просив стягнути із відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 16500 грн.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Заруднього І.В., ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір про надання правової допомоги № 03/д від 03.06.2024, квитанцію серії СО № 10/04-4 про сплату коштів за надання правничої допомоги у розмірі 10500 грн., акт №1 від 10.04.2024 до договору № 03/д від 03.06.2024 про виконання робіт на суму 10500 грн., попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правову допомогу.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Виходячи з аналізу наведених норм закону, дослідивши детальний опис робіт адвоката, суд не може визнати співмірним зі складністю наданих послуг та з витраченим адвокатом часом заявлений позивачем розмір його витрат на правничу допомогу, та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру та такі витрати є неспівмірні з виконаною роботою.
Отже, дослідивши перелік і вартість послуг, наданих адвокатом за договором про надання правової допомоги, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, фінансовий стан обох сторін, зважаючи на те, що позивачу надавалася правова допомога адвокатом, кваліфікація якого судом встановлена, адвокат Зарудній І.В. надавав правничу допомогу позивачу, суд дійшов висновку про те, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000гривень.
Суд зазначає, що заявник має гарантоване законом право на компенсацію витрат, які були фактичними і неминучими, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 18, 19, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 273,274,279, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , що поданий представником позивача ОСОБА_2 до Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г.Тичини про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на навчанні задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати наказ ректора Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г.Тичини № 1000д/ф від 14.02.2024 про відрахування ОСОБА_1 зі складу студентів 2 курсу 22 групи ОС «Бакалавр», денної форми навчання факультету фізичного виховання, спеціальності 014 Середня освіта/014.11 Фізична культура.
Поновити ОСОБА_1 на навчанні в Уманському державному педагогічному університету ім. П.Г.Тичини, в якості студента II курсу 22 групи ОС «Бакалавр» денної форми навчання факультету фізичного виховання, спеціальності 014 Середня освіта/014.11 Фізична культура.
Стягнути з Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г.Тичини (ЄДРПОУ 02125639) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 968,96 грн..
Стягнути з Уманського державного педагогічного університету ім. П.Г.Тичини (ЄДРПОУ 02125639) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , втрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.Л. Гудзенко
Суд | Уманський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2024 |
Оприлюднено | 31.05.2024 |
Номер документу | 119367294 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Гудзенко В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні