Ухвала

від 28.05.2024 по справі 322/1466/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 травня 2024 року

м. Київ

справа № 322/1466/23

провадження № 61-7715ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Плецьким Сергієм Юрійовичем,на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2023 року в складі судді: Губанова Р. О., та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року (повний текст складено 26 квітня 2024 року) в складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Подліянової Г. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

25 травня 2024 року ОСОБА_1 через Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Плецьким С. Ю.,на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року (повний текст складено 26 квітня 2024 року).

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2023 року справу визнано малозначною.

У касаційній скарзі вказується, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, має виняткове значення для скаржника, з урахуванням того що позивач був звільнений з посади (через скорочення штатів) протягом однієї доби, без можливості з ознайомленням з наказом, який безпосередньо стосувався аргументації його звільнення та розкривав, які саме організаційно-штатні заходи проводились в ГУ ДСНС України у Запорізькій області та 35 ДПРЧ; без повідомлення про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням не пізніше ніж за два місяці; без пропонування жодної наявної вакантної посади при скороченні; без з`ясовування переважного права залишення на роботі, як ветеран служби цивільного захисту, що був зарахований вперше після звільнення з військової служби, при скороченні чисельності або штату працівників. Справа слухалась в закритих судових засіданнях із врахуванням складності справи та обмеженості доступу до інформації. Незаконне звільнення призвело до постійних переживань, оскільки не попередження до скорочення позбавило позивача можливості працевлаштуватись, та в нього на утриманні знаходяться непрацездатна жінка пенсійного віку та онуки з врахуванням небезпекової ситуації та значної близькості до м. Оріхів та зони обстрілів населення військами РФ. В зв`язку з цим, позивач вимушений був докласти додаткових зусиль для організації свого життя та матеріального забезпечення. У правовому полі не вирішено правове питання, що стосується обов`язків роботодавця ознайомлювати працівника з наказами, що являються підставою для його скорочення та подальше звільнення, через віднесення зазначених наказів до інформації з обмеженим доступом. Належна інформація про майбутнє звільнення має суттєве значення, оскільки у тому числі впливає на право позивача знати про звільнення та приймати заходи, щодо захисту трудових прав. Вирішення зазначених правових питань надасть можливість для подальшого визначення правозастосовчої практики в частині трудових гарантій та прав працівників під час здійснення скорочення за частиною четвертою статті 49-2 та пунктом 1 статті 40 КЗпП України з урахуванням виконання заходів під час мобілізації на особливий період. Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та чому справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Вказівка в резолютивній частині постанови Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана адвокатом Плецьким Сергієм Юрійовичем,на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков