Постанова

від 30.04.2024 по справі 761/11375/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 761/11375/22

номер провадження: 22-ц/824/179/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Михайла Віталійовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року у складі судді Савицького О.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» (далі - ТОВ «УК «Атмосфера»), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ейнштейн» (далі - ОСББ «Ейнштейн») про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг за вказаною адресою, які надає ТОВ «УК «Атмосфера», як управитель цього багатоквартирного будинку. Посилаючись на те, що між нею та ТОВ «УК «Атмосфера» не укладалось договору про компенсацію витрат на управління/утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт, у якому встановлено вичерпний перелік послуг, позивачка вважала, що нарахування їй плати за послуги служби безпеки (охорони) та надсилання відповідних рахунків є неправомірними.

З урахуванням заяви про уточнення позовних від 22 вересня 2022 року (а.с.77-78), ОСОБА_1 просила:

визнати дії ТОВ «УК «Атмосфера», що полягають у нарахуванні оплати за охоронні послуги та виставлені ОСОБА_1 рахунки на оплату послуг охорони неправомірними;

зобов`язати ТОВ «УК «Атмосфера» припинити протиправні дії та не нараховувати оплату за послуги охорони і не надсилати ОСОБА_1 рахунки на оплату таких послуг.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року прийнято відмову представника ОСОБА_1 - адвоката Шоломіцького І.В. від позову в частині вимог до ОСББ «Ейнштейн». Провадження у даній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ «Ейнштейн» - закрито.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позивачка є власником квартири у багатоквартирному будинку, в якому створено ОСББ, а тому прийняте загальними зборами ОСББ рішення, яким серед іншого затверджено перелік та вартість послуг, є для неї обов`язковим. При цьому жодних вимог з метою оскарження вказаного рішення під час розгляду справи позивачкою не заявлялось. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Пономаренко М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що фактично загальні збори ОСББ «Енштейн» від 21 липня 2020 року, на яких було визначено ТОВ «УК «Атмосфера» управителем будинку за адресою: АДРЕСА_2 , були проведені за участю 3 осіб, які на момент зборів володіли 1970,9 кв.м. площі, що перебуває у власності співвласників. Загальна площа будинку, що перебуває у власності співвласників складає 2 035,31 кв.м. Тобто, серед учасників загальних зборів (власників) було представлено два акціонерних товариства, від імені та в інтересах яких діяли компанії з управління активами, що володіли 1 839,7 кв.м площі квартир/нежитлових приміщень, що складає 93% загальної площі будинку.

Звертає увагу, що єдиною квартирою, яка знаходиться у власності реального мешканця, а не фондів забудовника, площею 77,2 кв.м володіла ОСОБА_2 , що є головою ОСББ «Енштейн». Таким чином вважає, що загальними зборами у складі двох компаній-продавців нерухомості в будинку та голови ОСББ прийняли завищені тарифи, користуючись тим, що квартири ще не були продані реальним власникам. Крім того, вони додали охоронну послугу, яка не є обов`язковою послугою щодо утримання будинку співвласниками.

Вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки твердженню позивача, що відповідач створив непропорційні позадоговірні перешкоди для відмови позивача та інших співмешканців від користування такою послугою. Оскільки вимога щодо сплати за послуги охорони відповідачем ґрунтується на рішенні ОСББ «Енштейн», особисто позивачу ніколи не пропонувалася та порядок надання з ним не погоджувався. Відповідач відмовляється від вчинення будь-яких дій, спрямованих на перегляд відповідної послуги у позасудовому порядку.

Зазначає, що суд першої інстанції не дав оцінки тій обставині, що ТОВ «УК «Атмосфера» не має ліцензії щодо надання послуг з охорони.

ТОВ «УК «Атмосфера» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що послуга з охорони надається належним чином, в порядку передбаченому відповідним договором з підрядною організацією. Твердження скаржника про те, що послуга з охорони не надається, не відповідає дійсності та не підтверджується доказами у справі. Щодо можливої невідповідності порядку пропонування відповідачем своїх послуг вимогам законодавства про захист прав споживачів зазначає, що відповідач був обраний управителем багатоквартирного будинку в порядку встановленому чинним законодавством. Рішення загальних зборів ОСББ «Енштейн» щодо обрання відповідача управителем багатоквартирного будинку скаржником не оспорювалось. Тому вважає, що доводи скаржника щодо будь-яких порушень при наданні послуг, є необґрунтованими. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

У відповідності до положень ч.4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто ст.322 ЦК України встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон).

Згідно з ч.ч.1, 4 ст. 4 зазначеного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до абз.5 ч.9 ст.10 Закону до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту.

Також згідно з абз.1-5 ч.20 ст.10 Закону до компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до ч.3 ст.13 вказаного Закону, у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

У відповідності до ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаній брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Утримання будинку та прибудинкової території об`єднання співвласників багатоквартирного будинку забезпечується як самим об`єднанням, так і відповідними підприємствами-виконавцями послуг.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.7 України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані: 1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; 2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; 3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; 4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; 5) виконувати рішення зборів співвласників; 6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; 7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку; 8) додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; 9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; 10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами чинного законодавства співвласники квартир (нежитлових приміщень), які є фактичними споживачами послуг, що надаються створеним у такому будинку ОСББ зобов`язані оплатити всі необхідні внески та платежі, пов`язані з утриманням будинку та прибудинкової території. Факт відсутності договору про надання таких послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення співвласника від оплати послуг у повному обсязі.

Такий по суті правовий висновок сформульований у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 листопада 2020 року.

Відповідач ОСББ «Ейнштейн» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Так, 21 липня 2020 року загальними зборами ОСББ «Ейнштейн» прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 2, яким, серед іншого, затверджено вартість послуг з утримання житлового комплексу, прибудинкової території та умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а також визначено ТОВ «УК «Атмосфера» управителем та призначено уповноважену особу для підписання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ТОВ «УК «Атмосфера».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалась на те, що між нею та відповідачем ТОВ «УК «Атмосфера» не укладалось договору про компенсацію витрат на управління/утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт, у якому встановлено вичерпний перелік послуг, а тому вважає, що нарахування їй плати за послуги служби безпеки (охорони) та надсилання відповідних рахунків є неправомірними.

Однак, як зазналося вище, факт відсутності договору про надання таких послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення співвласника від оплати послуг у повному обсязі (див. постанову Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц).

З матеріалів справи вбачається, що протоколом № 2 від 21 липня 2020 року, яким оформлено рішення загальних зборів ОСББ «Ейнштейн», на порядок денний були винесені питання, серед яких: затвердження вартості послуг з утримання житлового комплексу, прибудинкової території та умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; визначення ТОВ «УК «Атмосфера» управителем та призначення уповноважену особу для підписання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ТОВ «УК «Атмосфера».

У відповідності до ч.ч. 1,2 та 3 ст.10 Закону, органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Зі справи видно, що за результатами поіменного голосування по кожному із зазначених питань, загальними зборами ОСББ «Ейнштейн» прийнято рішення, що підтверджується відповідними листками голосування.

Також, вказаним вище протоколом №2 загальних зборів ОСББ «Ейнштейн» від 21 липня 2020 року затверджено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який укладено між ОСББ «Ейнштейн» та ТОВ «УК «Атмосфера», а також додатки №№ 1, 2 до нього, у яких викладено перелік та вартість послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 .

Отже, враховуючи наведені вище обставини справи, положення ч.5 ст.10 та ст.15 Закону, а також релевантну практику Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що оскільки ТОВ «УК «Атмосфера», яке визначено рішенням загальних зборів ОСББ «Ейнштейн» управителем, надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , згідно умов затвердженого договору та додатків до нього, то позивачка ОСОБА_1 , яка є одним з власників та споживачем цих послуг, зобов`язана виконувати рішення ОСББ «Ейнштейн», яким затверджено вартість послуги служби безпеки (охорони) та сплачувати за її отримання.

Також згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом першої інстанції вірно враховано, що позивачкою ОСОБА_1 не заявлялось позовних вимог про оскарження рішення загальних зборів ОСББ «Ейнштейн», яким затверджено перелік та вартість послуг з управління багатоквартирним будинком, про неправомірність нарахування плати за які зазначає позивачка, хоча вона має на це право згідно положень ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Також матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що зазначене рішення загальних зборів ОСББ «Ейнштейн» визнане судом незаконним та скасоване в іншому судовому провадженні.

З наведених підстав, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, щозагальні збори ОСББ «Енштейн» від 21 липня 2020 року, на яких було визначено ТОВ «УК «Атмосфера» управителем будинку за адресою: АДРЕСА_2 , були проведені з порушенням законодавства, що ці загальні збори були неповноважними, а також, що внаслідок прийняття цього рішення загальних зборів позивачці та іншим співвласниками створено непропорційні позадоговірні перешкоди для можливості відмови від користування послугами, які надає ТОВ «УК «Атмосфера».

До того ж матеріали справи не містять доказів того, що інші власники квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , уповноважували ОСОБА_1 бути їх представником у правовідносинах з ОСББ «Енштейн» і ТОВ «УК «Атмосфера», а тому з урахуваннямвстановленого ч.1 ст.13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства, апеляційний суд не наділений повноваженнями вирішувати питання про захист прав інших власників квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які могли бути порушені відповідачем.

Отже, правильно встановивши обставини спору, дослідивши докази у справі у їх сукупності й надавши їм належну оцінку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю та недоведеністю заявлених вимог.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, яким судом надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Таким чином, матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Михайла Віталійовича залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 24 травня 2024 року.

Головуючий

Судді: