КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ЛОУ ПРАЙС ПЕТРОЛ», на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 19 березня 2024 року, під час проведення обшуку, земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: рідину з характерним запахом дизельного палива в об`ємі 4020 (чотири тисячі двадцять) літрів; рідину з характерним запахом бензину (А-92) в об`ємі 1044 (одна тисяча сорок чотири) літрів; рідину з характерним запахом бензину (А-95) в об`ємі 1643 (одна тисяча шістсот сорок три) літрів, що належить ТОВ «ЛОУ ПРАЙС ПЕТРОЛ» (код ЄДРПОУ 44060823), з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ЛОУ ПРАЙС ПЕТРОЛ», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що надані матеріали не містять постанови про визначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, відповідно до якої прокурора ОСОБА_6 було включено до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 72023000310000014 від 14.03.2023.
Не дотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
При цьому, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.
За змістом статей 36, 37, 110 КПК України рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК України вимогам до процесуального рішення у формі постанови, у тому числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.
В судове засідання учасники судового провадження не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
За загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Положеннями ч.ч. 1, 2, 3 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, суд, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як слідує з матеріалів провадження, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72023000310000014 від 14.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
26.03.2024 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 19 березня 2024 року, під час проведення обшуку, земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: рідину з характерним запахом дизельного палива в об`ємі 4020 (чотири тисячі двадцять) літрів; рідину з характерним запахом бензину (А-92) в об`ємі 1044 (одна тисяча сорок чотири) літрів; рідину з характерним запахом бензину (А-95) в об`ємі 1643 (одна тисяча шістсот сорок три) літрів, що належить ТОВ «ЛОУ ПРАЙС ПЕТРОЛ» (код ЄДРПОУ 44060823), з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року клопотання сторони обвинувачення задоволено.
19.03.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року було проведено обшук земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , які згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належать ТОВ «ФЕНЕЛОН» (код ЄДРПОУ 40963942), та які фактично використовуються службовими особами ТОВ «ЛОУ ПРАЙС ПЕТРОЛ» (код ЄДРПОУ 44060823), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя кримінального правопорушення та майна яке здобуте в результаті його вчинення, зокрема: незаконно виготовленого пального, необлікованого пального та пального зберігання якого здійснюється з порушенням законодавства, документів та чорнових записів щодо його походження, придбання, зберігання та транспортування, грошових коштів добутих злочинним шляхом, мобільних телефонів, на яких є відомості щодо незаконної діяльності, в ході якого виявлено та вилучено зазначене майно.
Постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 від 20.03.2024 вказане вище майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
На переконання апеляційного суду вказане в клопотанні майно в повній мірі відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є матеріальними об`єктами, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому тільки накладення арешту на це майно може запобігти його втраті.
Враховуючи те, що вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що воно може бути використано як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, тобто має суттєве значення при розслідуванні кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у наданих матеріалах справи постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, то вони спростовуються наданими матеріалами, у яких наявна постанова заступника Генерального прокурора від 11.01.2024, якою визначено групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження у кримінальному провадженні № 72024000310000002, до складу якої входить і прокурор ОСОБА_6 , яким внесено на розгляд дане клопотання про арешт майна (а.с. 16-17).
Решта доводів апеляційної скарги також є недоведеними та не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді..
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, з дотриманням вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України наклав арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді на підставі доводів апеляційної скарги.
Крім того колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 19 березня 2024 року, під час проведення обшуку, земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та резервуарів автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: рідину з характерним запахом дизельного палива в об`ємі 4020 (чотири тисячі двадцять) літрів; рідину з характерним запахом бензину (А-92) в об`ємі 1044 (одна тисяча сорок чотири) літрів; рідину з характерним запахом бензину (А-95) в об`ємі 1643 (одна тисяча шістсот сорок три) літрів, що належить ТОВ «ЛОУ ПРАЙС ПЕТРОЛ» (код ЄДРПОУ 44060823), з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ЛОУ ПРАЙС ПЕТРОЛ», - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3320/2024 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 761/11217/24
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2024 |
Оприлюднено | 31.05.2024 |
Номер документу | 119369016 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні