Постанова

від 29.05.2024 по справі 757/7078/24-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/7078/24 Головуючий у І інстанції - Новак Р.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/8804/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , фермерського господарства «Прилуцький» про стягнення заборгованості за договором позики,-

установив:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФГ «Прилуцький» про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за договором позики, укладеного 20 січня 2022 року (в тексті договору із опискою 18 січня 2022 року) у розмірі 15551708,62 грн. та судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю на розгляд до Маловисківського районного суду Кіровоградської області.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що пред`являючи позов до Печерського районного суду м. Києва він виходив із положень ч. 8 ст. 28 ЦПК України, а саме, що позови, які виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Вказує, що п. 2 Договору позики, сторони домовилися за цим договором про те, що виконання зобов`язання за договором має бути здійснений готівкою у межах міста Києва за місцем проживання позикодавця або за іншою адресою, вказаною позикодавцем.

А тому, з цього положення Договору позики вбачається, що у договорі визначено місце його виконання (і воно не пов`язане із особливістю договору) і це місце а межах міста Києва із альтернативою або місце проживання (адреса) позикодавця, або інша адреса, вказана позикодавцем, але в межах міста Києва.

Крім того, зазначає, що суд першої інстанції зробив невірний висновок, щодо обставин, не дослідив та не надав оцінку його вимозі від 29 листопада 2023 року із визначенням місця виконання зобов`язання.

Просив суд, скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року та направити справу для продовження розгляду до Печерського районного суду м. Києва.

На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що як вбачається із позовної заяви, місцем проживання позивача (позикодавця) є АДРЕСА_1 .

Іншої адреси вказаної позикодавцем Договір позики не містить, а тому посилання позивача, що договір позики містить чітке визначення місця виконання зобов`язання і це є межі м. Києва, не відповідає дійсності.

Крім того, Договір позики не передбачає порядок визначення місця виконання зобов`язання шляхом направлення позикодавцем вимоги, а тому суд першої інстанції встановлював обставини виходячи виключно і умов визначених у Договорі позики та вірно визначив територіальну юрисдикцію (підсудність) суду, який уповноважений здійснювати розгляд зазначеного вище позову ОСОБА_1 .

Просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Маловисківського районного суду Кіровоградської області, суд першої інстанції виходив з того, що договір позики не є договором в якому зазначається місце його виконання або виконувати який через його особливість можна тільки в певному місці. Так, у наданій копії договору позики від 18 січня 2022 року не зазначено конкретне місце його виконання.

Таким чином, наявні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 27ЦПК України, щодо територіальної підсудності.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Винятки із вказаного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 28 ЦПК України, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до положень наведеної правової норми за місцем виконання договору можуть пред`являтися позови за наявності однієї з таких умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).

Подібні висновки викладені в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №127/30671/18 провадження №61-19925св19).

Відповідно до ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пп. в) п. 2 Договору позики від 18 січня 2022 року Сторони домовились за цим договором про те, що виконання зобов`язання за договором має бути здійснений готівкою у межах міста Києва за місцем проживання позикодавця або за іншою адресою, вказаною позикодавцем.

Як вбачається з позовної заяви місцем проживання позивача (позикодавця) є АДРЕСА_1.

Іншої адреси вказаної позикодавцем Договір позики від 18 січня 2022 року не містить.

Таким чином, колегія суддів оцінює критично посилання позивача, що Договір позики від 18 січня 2022 року містить чітке визначення місця виконання зобов`язання і це є межі м. Києва.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на положення ч. 8 ст. 28 ЦПК України, з метою визначення підсудності спору Печерському районному суду м. Києва є безпідставними, оскільки договір позики не є договором в якому зазначається місце його виконання або виконувати який через його особливість можна тільки в певному місці.

Так, у наданій копії договору позики від 18 січня 2022 року, сторони домовились про те, що виконання зобов`язання за договором має бути здійснене готівкою у межах міста Києва за місцем проживання позикодавця або за іншою адресою, вказаною позикодавцем. Тобто конкретне місце виконання договору не зазначено.

В свою чергу, Верховний Суд неодноразово в своїх постановах вказував, що договір позики не відноситься до тих договорів, виконувати які можна тільки в певному місці, оскільки повернення коштів може бути здійснене позичальником в будь-який спосіб та в будь-якому місці. Специфіка правовідносин щодо повернення грошових коштів не свідчить про те, що їх виконання можливе лише в певному місці.

Параграфом 3 глави 2 розділу І ЦПК України не передбачено територіальну юрисдикцію (підсудність)за домовленістю між сторонами, тобто договірну підсудність, а тому підсудність цієї справи визначається за загальними правилами, а саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача.

Подібні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 26 квітня 2018 року у справі №216/3976/15-ц (провадження №61-16190св18); від 06 квітня 2021 року в справі №344/16135/19 (провадження №61-1688св20); від 28 серпня 2023 року у справі №757/65151/21 (провадження №61-6791св22).

Разом з тим, колегія суддів оцінює критично посилання позивача, що суд першої інстанції зробив невірний висновок щодо обставин, не дослідивши та не давши оцінку його вимозі від 29 листопада 2023 року із визначенням місця виконання зобов`язання, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до положень Договору позики від 18 січня 2022 року, останній не передбачає порядок визначення місця виконання зобов`язання шляхом направлення позикодавцем вимоги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у вказаній справі відсутні підстави для застосування положень ч. 8 ст. 28 ЦПК України, щодо альтернативної підсудності, оскільки сторони в договорі не визначали безпосереднє місце виконання договору.

А тому, на спірні правовідносини поширюється загальне правило територіальної підсудності справ, визначене ст. 27 ЦПК України.

Відтак, суд першої інстанції ухвалив процесуальне рішення з додержанням норм ст. 27 ЦПК України та вірно визначив територіальну юрисдикцію (підсудності) суду, який уповноважений здійснювати розгляд зазначеної вище позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, тому на підставі ст. 375 цього Кодексу апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба

Т.О. Писана