Рішення

від 28.05.2024 по справі 380/14176/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 рокусправа №380/14176/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівського обласного центру зайнятості, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за період з 01.03.2022 по 04.01.2023 з урахуванням страхового стажу за розрахунковий період з лютого 2021 року по січень 2022 року включно та з урахуванням 31.01.2022 робочого дня;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату допомоги по безробіттю (з урахуванням виплачених сум) позивачу відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за період з 01.03.2022 по 04.01.2023 з урахуванням страхового стажу за розрахунковий період з лютого 2021 року по січень 2022 року включно та з урахуванням 31.01.2022 робочого дня.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що перебувала у трудових відносинах в Комунальним підприємством «Винниківське» в період з 01.06.2012 по 31.01.2022. З 22.10.2019 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Після отримання повідомлення про вивільнення, 05.01.2022 подала заяву про припинення відпустки та вихід на роботу, узгодивши в усній формі з директором КП «Винниківське» про вихід на роботу 31.01.2022. Вказує, що 31.01.2022 приступила до виконання посадових обов`язків, про що зроблено відповідний запис у табелі робочого часу, нарахована та виплачена заробітна плата. Цього ж дня, 31.01.2022, позивач звільнена у зв`язку зі скороченням штату. В подальшому 22.02.2022 була зареєстрована у Львівському міському центрі зайнятості та з 22.02.2022 по 04.01.2023 перебувала на обліку. Втім, при визначенні розміру допомоги з безробіття відповідачем протиправно, на переконання позивача, не враховано заробітну плату за її останній робочий день 31.01.2022. Наведене зумовило звернення до суду з цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 27.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовні заяву. Вказує, що у заяві від 05.01.2022 позивач просила КП «Винниківське» припинити відпустку з 31.01.2022, заява про вихід на роботу з 31.01.2022 у КП «Винниківське» була відсутня і під час проведення перевірки працівникам Львівської філії Львівського обласного територіального центру зайнятості не надавалась. Лише 16.08.2022 КП «Винниківське» видано наказ №16-к/тр від 16.08.2022, яким прописує для позивачки приступлення до виконання посадових обов`язків з 31.01.2022. Стверджує, що коригуюча відомість подана до органів ДПІ 16.08.2022 КП «Винниківське», яку позивач долучила до звернення від 23.03.2023, в ЄРДР не відображена, а фіксація цієї інформації лише у відомості від 16.08.2022 не є підтвердженням достовірності виходу на роботу позивачки, оскільки по даних ЄДРС закінчення відпустки позивачки з 31.01.2022 на 30.01.2022 не виправлено. Цю ж інформацію підтверджує файл обміну з ДПІ та ПФУ №366885779752 від 11.07.2023, де у графі кількість календарних днів проставлено 31 календарний день, натомість має бути вказано один робочий, якщо позивач стверджує, що приступила до роботи з 31.01.2022.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому наголошує, що 31.01.2022 роботодавцем видано Довідку №3 про те, що згідно даних бухгалтерського обліку розмір її заробітної плати за 1 робочий день 31.01.2022 становить 1083,16 грн, а також 23.02.2022 довідку про доходи, в якій зазначено 1 робочий день. Щодо відсутності заяви позивача про вихід на роботу, стверджує, що Кодексом законів про працю України не передбачено обов`язку працівника подання заяви про вихід на роботу, а лише необхідність повідомлення про припинення такої відпустки, що, в свою чергу, передбачає вихід на роботу. Також звертає увагу суду на те, що в файлах обміну з ДПІ та ПФУ, на який покликається відповідач, вказано календарні дні, а не робочі.

В спростування наведених тверджень відповідачем подано заперечення на відповідь. Вказує, що перерахунок допомоги по безробіттю може бути здійснено лише на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ухвалою суду від 27.05.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 27.05.2024 у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 27.05.2024 клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено; визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, та поновити строк звернення до адміністративного суду з цим позовом; у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, відмовлено.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач перебувала на обліку у Львівському міському центрі зайнятості з 22.02.2022.

Розрахунок допомоги по безробіттю здійснювався у розмірі мінімальної допомоги з урахуванням страхового стажу.

Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок належних їй виплат в статусі безробітного за період з 01.03.2022 з урахуванням заробітної плати за календарний день 31.01.2022.

У листах від 05.10.2022 №07-2557/22, від 06.12.2022 №07-2992/22 вказано, що відповідно до даних ЄДРС розрахунковий період, за який обчислюється позивачу середньоденна заробітна плата є лютий 2021 року січень 2022 року. В цей період позивач перебувала у трудових відносинах з комунальним підприємством «Винниківське» та комунальним підприємством «Ритуальна служба «Меморіал». Згідно даних ЄДРС по КП «Винниківське» позивач звільнена з роботи 31.01.2022 (ст. 40 п. 1 КЗпП України), перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку по 31.01.2022. Згідно з даних ЄДРС по КП «Ритуальна служба «Меморіал» дата звільнення з роботи 31.01.2022. відомості про відпустку по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку відсутні. За розрахунковий період лютий 2021 року січень 2022 року відсутні дані про трудову діяльність. У зв`язку з вищевказаним нема поважної причини виключення календарних днів з розрахункового періоду та унеможливлено проведення розрахунку середньоденної заробітної плати. Тому розрахунок допомоги по безробіттю здійснюється в розмірі мінімальної допомоги з урахуванням страхового стажу. При надходженні достовірних відомостей буде здійснено перерахунок з моменту призначення виплати.

У листі від 30.03.2023 №1350.08-702/23 повідомлено, що розрахунковий період, за який обчислюється позивачу середньоденна заробітна плата є лютий 2021 року січень 2022 року. В цей період позивач перебувала у трудових відносинах з комунальним підприємством «Винниківське» та комунальним підприємством «Ритуальна служба «Меморіал». Станом на 30.03.2023 в даних ЄДСР щодо ОСОБА_1 (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_1 ) у КП «Винниківське» є дані про закінчення періоду відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку 31.01.2022 та звільнення з роботи 31.01.2023 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Станом на 30.03.2023 в даних ЄДСР щодо ОСОБА_1 (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_1 ) у КП «Ритуальна служба «Меморіал» є дані про звільнення з роботи з 31.01.2022 відповідно до ст. 38 КЗпП України (поважна причина) (категорія особи « 1. Наймані працівники (трудова книжка) та 31.01.2022 відповідно до п.1 ст. 36 КзпП України (категорія особи « 1. Наймані працівники (без трудової книжки). Станом на 30.03.2023 немає підстав для перерахунку та виплати позивачу допомоги по безробіттю. Однак, Львівською філією ЛОЦЗ буде проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення шляхом проведення виїзної перевірки страхувальників-роботодавців спільно з представниками Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Львівською філією Львівського обласного центру зайнятості проведено розслідування, на підставі яких складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» №59 від 06.04.2023 та акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» №60 від 06.04.2023.

У листі від 30.05.2023 №10-1813/23 повідомлено, що згідно роз`яснення Державного центру зайнятості від 26.05.2023 №33/10/3388-23 на дату реєстрації позивача в службі зайнятості в Державному реєстрі були наявні всі необхідні дані для обчислення страхового стажу та призначення допомоги по безробіттю відповідно до чинного законодавства, а саме відомості про припинення трудових відносин, згідно яких позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22.10.2019 по 31.01.2022 та припинила трудову діяльність 31.01.2022. Отже, з огляду на вищезазначене, враховуючи, що на момент реєстрації позивача у Львівській філії Львівського обласного центру зайнятості були наявні всі дані для призначення допомоги по безробіттю, Державним центром зайнятості не вбачається підстав для здійснення перерахунку допомоги по безробіттю.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі Закон №1533-ІІІ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №1533-ІІІ загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною 1 ст. 4 Закону №1533-ІІІ передбачено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 7 Закону №1533-ІІІ передбачено, що одним із видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №1533-ІІІ право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 2 ст. 22 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", працівники та гіг-спеціалісти юридичних осіб, що перебувають у статусі резидента Дія Сіті згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", після звільнення чи припинення гіг-контракту мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Частиною 1 ст. 23 Закону №1533-ІІІ передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Частиною 1 ст. 21 Закону №1533-ІІІ встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, крім пенсій (за винятком пенсії по інвалідності) та виплат за страхуванням на випадок безробіття, включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернулась до Львівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи 22.02.2022.

Із записів трудової книжки позивача встановлено, що 01.06.2012 позивач прийнята техніком з підготовки технічної документації в комунальне підприємства «Винниківське» (наказ №4/01 від 01.06.2012); 31.01.2022 звільнена у зв`язку із скороченням штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ №08-к/тр від 31.01.2022).

У зв`язку з відсутністю підходящої роботи позивачу було надано статус безробітної та з 01.03.2022 розпочато виплату допомоги з безробіття у мінімальному розмірі.

Розмір такої допомоги відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до даних ЄДРС розрахунковий період, за який обчислюється позивачу середньоденна заробітна плата є лютий 2021 року січень 2022 року. В цей період позивач перебувала у трудових відносинах з комунальним підприємством «Винниківське» та комунальним підприємством «Ритуальна служба «Меморіал». Згідно даних ЄДРС по КП «Винниківське» позивач звільнена з роботи 31.01.2022 (ст. 40 п. 1 КзпПУ), перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку по 31.01.2022. Згідно з даних ЄДРС по КП «Ритуальна служба «Меморіал» дата звільнення з роботи 31.01.2022. Відомості про відпустку по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку відсутні. За розрахунковий період лютий 2021 року січень 2022 року відсутні дані про трудову діяльність.

Натомість, позивач стверджує, що 31.01.2022 приступила до виконання посадових обов`язків у комунальному підприємстві, але цього ж дня була звільнена у зв`язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Оцінюючи доводи сторін з цього приводу, суд зазначає наступне.

Позивач 01.06.2012 прийнята техніком з підготовки технічної документації в комунальне підприємства «Винниківське» (наказ №4/01 від 01.06.2012). Крім того, за сумісництвом з 03.09.2012 працювала приймальником замовлень в комунальному підприємстві «Ритуальна служба «Меморіал» (наказ №2/03 від 03.09.2012).

Починаючи з 22.10.2019 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

21.01.2022 позивач подала директору комунального підприємства «Ритуальна служба «Меморіал» заяву, у якій просила звільнити з роботи приймальника замовлень з 31.01.2022 за угодою сторін та виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки.

21.01.2022 керівником підприємства «Ритуальна служба «Меморіал» видано наказ №5/01 про припинення трудового договору (контракту), яким звільнено з 31.01.2022 ОСОБА_1 з посади приймальника замовлень за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Поряд з цим, 05.01.2022 позивачем директору комунального підприємства «Винниківське» подано заяву, у якій просила припинити відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 31.01.2022.

На підставі поданої заяви директором комунального підприємства «Винниківське» видано наказ від 28.01.2022 «Про припинення відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 », яким передбачено припинити ОСОБА_1 , юрисконсульту, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 31.01.2022.

Згідно з табелем обліку робочого часу ОСОБА_1 відпрацювала 8 робочих годин 31.01.2022.

Згідно з розрахунковою відомістю на виплату заробітної плати працівникам КП «Винниківське» за січень 2022 року, оклад ОСОБА_1 за відпрацьований час становить 1083,16 грн (кількість відпрацьованих днів або годин - 1).

Згідно з довідкою від 31.01.2022, з даними бухгалтерського обліку розмір заробітної плати ОСОБА_1 за 1 (один) робочий день 31 січня 2022 року становить 1083,16 грн (одна тисяча вісімдесят три гривні 16 копійок).

Наказом директора комунального підприємства «Винниківське» від 31.01.2022 №08-к/тр «Про припинення трудового договору» звільнено з 31 січня 2022 року ОСОБА_2 з посади юрисконсульта на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (скорочення штату працівників).

16.08.2022 з метою конкретизації дати, з якої працівник зобов`язаний приступити до виконання посадових обов`язків в.о. директора комунального підприємства «Винниківське» видав наказ 16-к/тр «Про внесення змін та доповнень у наказу від 28.01.2022 №04-к/тр «Про припинення відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 » із наступним змістом:

«...Наказую:

1. Внести зміни та доповнити наказ від 28.01.2022 №04-к/тр «Про припинення відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 ».

2. Викласти пункт наказу від 28.01.2022 №04-к/тр «Про припинення відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 » у новій редакції:

«Припинити ОСОБА_3 , юрисконсульту, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 30 січня 2022 року та приступити до виконання посадових обов`язків 31 січня 2022 року».

Відтак, з наведеного висновується, що позивачем доведено факт перебування на роботі та виконання посадових обов`язків 31.01.2022, за що їй було нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 1083,16 грн.

Втім, відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку розміру допомоги по безробіттю з врахуванням 1 календарного робочого дня (31.01.2022).

Зокрема, відповідач стверджує, що у заяві від 05.01.2022 позивач просила припинити відпустку з 31.01.2022, заява про вихід на роботу з 31.01.2022 у КП «Винниківське» відсутня.

Відносини щодо надання та припинення відпустки по погляду за дитиною врегульовані ст. 179 КЗпП України.

Частинами 8-10 ст. 179 КЗпП передбачено, що відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів. За бажанням матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

Відтак, з аналізу наведеної норми висновується, що КЗпП України не передбачає обов`язку працівника подання заяви про вихід на роботу, а лише необхідність повідомлення про припинення такої відпустки, що, в свою чергу, передбачає, вихід на роботу.

Твердження відповідача щодо безпідставності видання роботодавцем наказу від №16-к/тр від 16.08.2022 «Про внесення змін та доповнень у наказу від 28.01.2022 №04-к/тр «Про припинення відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 » суд відхиляє, оскільки такий наказ не є предметом оскарження в межах спірних правовідносин. Станом на момент розгляду справи наказ є чинним та враховується судом.

Більше того, факт виходу позивача на роботу підтверджується також табелем обліку робочого часу, розрахунковою відомістю на виплату заробітної плати, довідкою від 31.01.2022.

Твердження відповідача щодо відсутності даних про дату закінчення відпустки у відомостях, поданих КП «Ритуальна служба «Меморіал» суд також не враховує, оскільки предметом спору є вимога щодо зобов`язання відповідача перерахунок і виплату допомоги по безробіттю позивачу з урахуванням 31.01.2022 як робочого дня у комунальному підприємстві «Винниківське».

Відтак, наведені відповідачем доводи не можуть слугувати підставою для неврахування робочого дня 31.01.2022 при визначенні розміру допомоги по безробіттю позивачу.

Крім того, відповідач стверджує, що перерахунок допомоги може бути здійснено лише після надходження відповідних даних про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, покликаючись на п. 11 Порядку надання допомоги по безробіттю.

Порядок надання допомоги по безробіттю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №735 (далі Порядок №735) визначає процедуру, умови надання допомоги по безробіттю, механізм обчислення регіональними, міськими, районними, міськрайонними центрами зайнятості Державної служби зайнятості (далі - центри зайнятості) страхового стажу.

Пунктом 11 Порядку №735 передбачено, що якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі для застрахованих осіб.

Після надходження необхідних даних про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, а в разі відсутності даних для військовослужбовців, добровольців територіальної оборони, членів добровольчих формувань територіальних громад - після подання особою документів з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, брала участь у заходах підготовки та виконанні завдань територіальної оборони, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи.

Відповідно до пункту 14 вказаного Порядку страховий стаж обчислюється центрами зайнятості за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 (далі Положення №10-1).

Положення №10-1 визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до п. 5 Положення №10-1 реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 3 Розділу IV Положення №10-1 передбачено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 4 Положення №10-1 передбачено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок веденню Реєстру застрахованих осіб покладено на Головне управління Пенсійного фонду України на підстав поданих страхувальником даних.

Отже, позивач, як застрахована особа, позбавлений можливості безпосередньо впливати на повноту і своєчасність внесення даних до Реєстру щодо свого страхового стажу.

З матеріалів справи встановлено, що для виправлення неточностей у Державному реєстрі застрахованих осіб роботодавцем КП «Винниківське» подавались уточнюючі розрахунки у вигляді Додаток №5 до Податкового розрахунку сум доходу, розрахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д5):

- 16.08.2022 подано уточнюючий звіт (реєстраційний номер документа 9160724345), в якому відображена категорія 6-особи, яким надано відпустку по догляду за дитиною. В графі 10 зазначена дата закінчення періоду 30.01.2022;

- 03.01.2023 Додаток 5 (реєстраційний номер документа 9286279533) з відомостями Ознакою 1 в графі 20 Форми Д5, що свідчить про відмову попереднього невірного (помилкового) запису.

Факт подання таких звітів не заперечується Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області у листі від 16.05.2023 №1300-5901-8/69387. Втім такі, за твердженням відповідача, не відображені в Реєстрі.

Однак, зважаючи на наведене нормативне регулювання, суд доходить висновку, що відсутність необхідних даних в реєстрі чи розбіжності між поданими позивачем документами та відомостями реєстру не можуть слугувати підставою для відмови в здійсненні перерахунку допомоги по безробіттю, оскільки призведуть до покладення на позивача надмірної відповідальності.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача у перерахунку та виплаті позивачу допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з урахуванням страхового стажу за розрахунковий період з лютого 2021 року по січень 2022 року, та з урахуванням 31.01.2022 робочого дня та вважає необхідне зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату допомоги по безробіттю позивачу відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з урахуванням страхового стажу за розрахунковий період з лютого 2021 року по січень 2022 року, та з урахуванням 31.01.2022 робочого дня.

Визначаючись щодо періоду, за який слід здійснити перерахунок допомоги по безробіттю, суд зазначає наступне.

У позовних вимогах позивач просить здійснити перерахунок за період з 01.03.2022 по 04.01.2023. Водночас відповідач стверджу, що виплату допомоги по безробіттю позивачу припинено 28.11.2022 у зв`язку з внесенням змін до законодавства.

Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» від 29.09.2022 №2622-ІХ (далі Закон №2622-ІХ) абзац 4 пункту 3-3 розділу VIII Прикінцеві положення Закону №1533-ІІІ викладено у такі редакції:

«Установити, що під час дії воєнного стану тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Безробітним, строк виплати допомоги по безробіттю яких на дату набрання чинності цим Законом перевищує 90 днів, виплата допомоги по безробіттю припиняється через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом».

Закон №2622-ІХ набрав чинності 29.10.2022.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-Х на території України ведений воєнний стан через акт відкритої агресії з боку російської федерації та проведенням активних бойових дій, який триває й наразі.

Відтак, зважаючи на запровадження на території України воєнного стану, позивачу, як особі, яка отримувала допомогу по безробіттю з 01.03.2022, тобто понад 90 днів станом на дату набрання чинності Законом №2622-ІХ, припинено виплату такої допомоги з 28.11.2022 (30 календарних днів з дня набрання чинності Законом №2622-ІХ).

Отже, перерахунок допомоги по безробіттю слід здійснити саме за період з 01.03.2022 по 28.11.2022, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов містив вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Львівського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Львівського обласного центру зайнятості щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за період з 01.03.2022 по 28.11.2022, з урахуванням страхового стажу за розрахунковий період з лютого 2021 року по січень 2022 року, та з урахуванням 31.01.2022 робочого дня.

Зобов`язати Львівський обласний центр зайнятості провести перерахунок і виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за період з 01.03.2022 по 28.11.2022, з урахуванням страхового стажу за розрахунковий період з лютого 2021 року по січень 2022 року, та з урахуванням 31.01.2022 робочого дня.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом безпосередньо до суду апеляційної інстанції тридцяти днів з дня складення повного судового рішення..

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Львівський обласний центр зайнятості (79033, м. Львів, вул. Бортнянського, 11а; код ЄДРПОУ 45145001).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна