Рішення

від 29.05.2024 по справі 440/15968/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15968/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САН РОСТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САН РОСТ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, а саме, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України за №9692996/43187830 від 11.10.2023 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 09.10.2023 за №9262682705;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2222 від 13.10.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "САН РОСТ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних рішень, оскільки у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку підставою для відмови вказано про наявність методологічної помилки при заповненні Таблиці даних платника податку на додану вартість. Разом з тим, зі змісту вказаного рішення вбачається, що у ньому не зазначено, яка саме методологічна помилка допущена при заповненні Таблиці даних платника податку на додану вартість. Вказане рішення не містить ані посилань на помилку, ані вказівки в чому саме ця помилка полягає, що свідчить про формальність прийнятого рішення. Поряд з цим, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї з підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів. З оскаржуваного рішення №2222 від 13.10.2023 вбачається, що воно прийняте без зазначення однієї з наведених вище двох підстав для прийняття такого рішення. Окрім того, платником як контролюючому органу так і суду детальне наведено обставини взаємовідносин із ТОВ "Євразія Дістрібюшн" (раніше - ТОВ "Грейн Агро Груп") та щодо обставин придбання та зберігання зерна за договором №08/04. Також приймаючи рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатами здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначені ПК України.

Ухвалою суду від 30.10.203 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15968/23 за позовом ТОВ "САН РОСТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Вирішено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

27.11.2023 до суду від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому управління заперечує проти задоволення позовних вимог товариства. Свою позицію мотивує тим, що ПП "САН РОСТ" подано Таблицю даних платника податку (далі ТПП) від 09.10.2020 № 9262682705, за результатом розгляду якої, встановлено, що платник внесений по п. 8 до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим прийнято рішення Комісією ГУ ДПС у Полтавській області від 11.10.2023 № 9692996/43187830 про не врахування ТПП відповідно до пункту 16 Постанови № 1165. Наполягає на тому, що використання Комісією даних з автоматизованих інформаційних систем, а також податкової інформації при прийнятті рішень про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість не суперечить приписам ПК України та Порядку № 1165. Зазначає, що в разі неврахування таблиці даних платника податків, платник має право подати її повторно. З огляду на викладене, вимоги позивача є безпідставними та недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню. Як наслідок, вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області та ДПС України діяли відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а отже винесені рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 11.10.2023 №9692996/43187830 про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість є правомірними. Рішенням Комісії ГУ ДПС у Полтавській області, що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.10.2023 №2222 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, згідно з яким ТОВ "САН РОСТ" внесено до переліку ризикових платників податку по п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно Постанови КМУ від 11 грудня 2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН", оскільки за підсумками обговорення наявної у контролюючого органу інформації встановлено: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також у відзиві на позовну заяву представник Головного управління ДПС у Полтавській області окремо висловив заперечення проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду в задоволенні заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду за правилами спрощеного провадження відмовлено.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ "САН РОСТ" (ідентифікаційний код 43187830) зареєстроване в якості юридичної особи 16.06.2022, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1004441070003013629.

ТОВ "САН РОСТ" подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, яка зареєстрована в контролюючому органі 09.10.2023 за вх.№9262682705.

Згідно з витягом з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.10.2023 №204 за результатами опрацювання податкової інформації до Таблиці платника податку встановлено, що платник внесений до пункту 8 переліку ризикових платників податків, та, як наслідок, ухвалено прийняти рішення (одноголосно) щодо неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість від 09.10.2023 №9262682705.

У зв`язку з цим, 11.10.2023 Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №9692996/43187830, яким не враховано таблицю даних платника податку на додану вартість з підстав внесення платника по пункту 8 до переліку ризикових платників податків.

Позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.10.2023 прийнято рішення №2222 про відповідність ТОВ "САН РОСТ" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Також у рішенні зазначено, що платником не надані копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують перевезення зерна на зберігання на зерновий склад з відмітками про заїзд па територію складу та лабораторних досліджень щодо вологості, сміттєвих домішок, зараження і номеру складу, у якому буде розміщене зерно, що передбачено п. 3 Договору №08/04 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 08.01.2023. Крім того, платником не надані акти приймання-передачі виконаних робіт з послуг зберігання та платіжні документи по зазначених послугах. Серед контрагентів - постачальників є платники, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, в тому числі ТОВ "ЄВРАЗІЯ ДІСТРІБЮІІШ", з яким не надані документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

За змістом протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.10.2023 №206 член Комісії Т. Калембет довела до відому присутніх інформацію, що згідно інформації, яка міститься в інформаційних ресурсах ДПС встановлено, що основний вид діяльності підприємства - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Керівником підприємства є ОСОБА_1 , який займає аналогічну посаду на 3 інших суб`єктах господарювання: ТОВ "АВТОПОСТАВКА 3000" (39185235, ДПІ - 1616, ОВД - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, перебуває у журналі ризикових з 24.04.2020), ТОВ "АВТОПРОММАРКЕТ" (40725285, ДПІ - 318, ОВД - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, перебуває у журналі ризикових з 14.01.2021) та є ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , ДПІ - 1603, ОВД - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, не платник ПДВ). Статутний фонд складає 300 000 грн.

Згідно з повідомленням за формою №20-ОПП суб`єкт господарювання має у використанні (оренда): офіс, склад за адресою Кременчуцький р-н, с. Піщане, вул. Київська, буд. 34 (згідно відомостей Державного реєстру прав власності на нерухоме майно приміщення належить ОСОБА_2 ; автомобіль; земельні ділянки (Кобеляцький р-н, с. Сухинівка) у кількості 20 од. За даними ЄРПН відсутні витрати на оренду нерухомості. Згідно податкових декларацій з ПДВ за вісім місяців 2023 рік придбання від не платників ПДВ становить 1 381,3 тис. грн (рядок 10.4).

Відповідно до відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (за формою 4 ДФ) за 2 квартал 2023 (червень) кількість найманих працівників становила 4 особи по 101 ознаці, в т.ч. середня заробітна плата (нарахована) 2 осіб - 6 900,00 грн., 1 особа прийнята на роботу з 12.06.2023 заробітна плата - 4 724,62 грн, в т.ч. 1 особа без збереження заробітної плати. Підприємство виплачує дохід 2 самозайнятим особам по 157 ознаці.

За даними фінансової звітності суб`єкта малого підприємства станом на 30.06.2023 року основні засоби становлять 79,0 тис. грн, вартість запасів - 4 562,8 тис. грн.

У 2023 році суб`єктом господарювання сплачено до бюджету ПДФО - 27,3 тис. грн, ЄСВ - 34,4 тис. грн, ПДВ - 26,6 тис. грн, (податковий борг - 2,04 тис. грн. (податкове повідомлення-рішення), військовий збір -2,3 тис. грн.

Згідно податкових декларацій з ПДВ за січень-серпень 2023 задекларовано до сплати 11,1 тис. грн, податковий коефіцієнт 0,76%.

Ліміт в СЕА ПДВ станом на 09.10.2023 становить 311,7 тис. грн. Поповнення рахунку ПДВ грошовими коштами у 2022 - відсутнє, у 2023 - 26,6 тис. грн.

Відповідно до даних ЄРПН з 01.01.2022 по 09.10.2023 ТОВ "САН РОСТ" реалізовано товари/ послуги на загальну суму ПДВ 510,1 тис. грн, у тому числі: реєстрацію зупинено - 292,9 тис. грн, відмовлено за рішенням Комісії. «Скаргу не задоволено» - 145,8 тис. грн. При цьому, придбано товари/послуги на загальну суму ПДВ 745,9 тис. грн, (з них за ставкою 14% - 467,03 тис. грн), реєстрацію зупинено 9,6 тис. грн.

Серед контрагентів - покупців відсутні платники, що перебувають у переліку ризикових, тоді як серед контрагентів - постачальників є платники, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що становить 37,9% від загального обсягу придбання, а саме:

- ТОВ "ЄВРАЗІЯ ДІСТРІБЮШН" (44045056, ДПІ - 915, ОВД - допоміжна діяльність у рослинництві, перебуває у журналі ризикових з 15.02.2023) придбано у січні 2023 соняшник у кількості 119,51 т;

- ТОВ "ПАРТНЕРАГРОПОСТАЧ" (43237163, ДПІ - 1716, ОВД - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, перебуває у журналі ризикових з 22.12.2022) придбано у грудні 2022 кукурудзу (УКТЗЕД 1005) у кількості 114,54 т на загальну суму ПДВ 77,4 тис. грн., реєстрацію зупинено на 13,5 тис. грн.

Відтак, за підсумками обговорення зазначеної інформації, члени комісії прийшли до висновку що ТОВ "САН РОСТ" (43187830) відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку за кодами, відповідно до наказу ДПС України від 11.01.2023 №17 "Про затвердження довідника кодів податкової інформації": 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також комісія вважала за необхідне вказати, що що платником не надані копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують перевезення зерна на зберігання на зерновий склад з відмітками про заїзд па територію складу та лабораторних досліджень щодо вологості, сміттєвих домішок, зараження і номеру складу, у якому буде розміщене зерно, що передбачено п. 3 Договору №08/04 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 08.01.2023. Крім того, платником не надані акти приймання-передачі виконаних робіт з послуг зберігання та платіжні документи по зазначених послугах. Серед контрагентів - постачальників є платники, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, в тому числі ТОВ "ЄВРАЗІЯ ДІСТРІБЮІІШ", з яким не надані документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Позивач, вважаючи протиправними рішення №9692996/43187830 від 11.10.2023 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 09.10.2023 за №9262682705, та рішення №2222 від 13.10.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /далі Порядок № 1165/, який набрав чинності з 01.02.2020 та визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 2 Порядку №1165 (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) визначено, що таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-16 Порядку №1165 передбачено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги (додаток 6).

Згідно з пунктом 17 Порядку №1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Згідно з пунктом 19 Порядку №1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пункту 16 або 18 цього Порядку, що надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв`язку в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги, якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (пункт 20 Порядку №1165).

Згідно з пунктом 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зі змісту рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області від 11.10.2023 №9692996/43187830 слідує, що причиною неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ "САН РОСТ" слугувало внесення вказаного платника по пункту 8 до переліку ризикових платників податків.

Так, у позовній заяві позивачем зазначено, що рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20.02.2023 №550 ТОВ "САН РОСТ" було віднесено до ризикових платників податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, ані позивач, ані відповідачі не надали до суду примірника такого рішення.

У спірному випадку суд вважає за доцільне зазначити, що не зважаючи на приписи пункту 19 Порядку №1165 оскаржуване рішення від 11.10.2023 №9692996/43187830 не містить посилань на прийняття відносно платника податку рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, визначених у пунктах 1-5 додатка 1, а також на надходження до контролюючого органу податкової інформації щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

Суд зауважує, що в рішенні від 11.10.2023 №9692996/43187830 не зазначено яка саме інформація в таблиці даних платника податку на додану вартість, яка врахована, є недостовірною інформацією та свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, а також не вказано на підставі якої податкової інформації зроблено такий висновок.

Суд зауважує, що Порядок №1165 не визначає такої правової підстави для прийняття рішення про неврахування таблиці даних, як наявність відносно платника податку рішення про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Поряд з цим, за визначенням підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Статтею 16 Закону України "Про інформацію" передбачено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Згідно з пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в оскаржуваному рішенні від 11.10.2023 №9692996/43187830 відповідачем вказано загальну причину неврахування таблиці даних платника податку та не конкретизовано, яка податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, є у контролюючого органу. Тобто оспорюване рішення не містить посилання на відомості і дані, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

При цьому, на переконання суду, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про безпідставність та необґрунтованість винесення контролюючим органом рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області від 11.10.2023 №9692996/43187830.

А відтак, позовні вимоги товариства в частині визнання зазначеного рішення протиправним та його скасування підлягають задоволенню.

Поряд з цим, оцінюючи обґрунтованість винесення контролюючим органом рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2222 від 13.10.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, суд виходить з такого.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку №1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку №1165).

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку слід також навести норми абзацу 15 пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку №1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Оцінюючи спірне рішення від 13.10.2023 №2222 на відповідність критеріям, визначеним в частині 2 статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі 640/6130/20.

Зі змісту оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.10.2023 №2222 слідує, що воно прийнято за наслідками розгляду повідомлення позивача про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 04.10.2023.

Водночас ані зі змісту вказаного вище рішення, ані зі змісту протоколу засідання Комісії ГУДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 13.10.2023 №206, неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме ПН/РК Комісія дійшла висновку щодо відповідності ТОВ "САН РОСТ" критеріям ризиковості.

Отже, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ "САН РОСТ" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Фактично таке рішення було прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання платником податку податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Суд також звертає увагу на те, що пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, контролюючий орган, формулюючи висновок про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, має оцінювати ризиковість здійснення конкретної господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з урахуванням наявної податкової інформації. За таких обставин платник податків може належним чином реалізувати передбачене пунктом 6 Порядку № 1165 право подати інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку).

Разом з тим, у рішенні Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.10.2023 №2222 визначено відповідність ТОВ "САН РОСТ" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі отриманої з інформаційних баз ДПС України інформації, тобто безвідносно до конкретної господарської операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній, що поставило платника у стан правової невизначеності щодо підстав визнання відповідності критеріям ризиковості та документів, які необхідно подати на підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, у спірному випадку суд доходить висновку про порушення правової процедури прийняття рішення.

Поряд з цим, з приводу посилання контролюючого органу у протоколі засідання Комісії від 13.10.2023 №206 на критерій 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, суд зазначає таке.

Як слідує з матеріалів справи, у період з 01.12.2022 по 31.12.2022 позивач придбавав у постачальника ТОВ "ПАРТНЕРАГРОПОСТАЧ" товар - кукурудзу відповідно до договору поставки №01/12-01 від 01.12.2022 та видаткових накладних №81 від 05.12.2022, №82 від 05.12.2022, №83 від 05.12.2022, №84 від 05.12.2022, №85 від 06.12.2022, №86 від 06.12.2022.

Транспортування придбаної позивачем кукурудзи підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними №81 від 05.12.2022, №83 від 05.12.2022 та №85 від 06.12.2022.

Товариство розрахувалося з постачальником повністю за поставлений товар, в підтвердження чого до матеріалів справи надано банківську виписку від 06.12.2022.

Поряд з цим, у період з 01.01.2023 по 31.01.2023 позивач придбавав у постачальника ТОВ "ГРЕЙН АГРО ГРУП" (у подальшому змінило назву на ТОВ "ЄВРАЗІЯ ДІСТРІБЮШІН") товар - соняшник, про що свідчить договір купівлі-продажу №03/01/2023 та видаткові накладні №1 від 03.01.2023, №2 від 04.01.2023, №3 від 05.01.2023, №4 від 05.01.2023, №5 від 05.01.2023, №6 від 06.01.2023.

Транспортування придбаного позивачем соняшника підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними №1 від 03.01.2023, №2 від 04.01.2023, №3 від 05.01.2023, №4 від 05.01.2023, №5 від 05.01.2023, №6 від 06.01.2023.

Згідно з поясненнями позивача вказані вище кукурудзу та соняшник товариство придбало для подальшого реалізації їх в майбутньому за більш привабливими цінами.

При цьому, суд зауважує, що до матеріалів справи позивачем долучений договір оренди №01/05-22 нерухомого індивідуально визначеного майна від 23.05.2022, укладений з ФОП ОСОБА_2 , щодо передачі в оренду товариства нежитлового офісного приміщення площею 20,0 кв.м. та нежитлового складського приміщення площею 450,0 кв. м. (склад №1 та склад №2).

Також у матеріалах справи містяться: - договір складського зберігання сільськогосподарської продукції №08/04 від 08.01.2023, укладений з ТОВ "ПАФ ГРАНТ", щодо надання на користь позивача послуг зі зберігання зернових культур у зерновому складі; - складські квитанції на зерно (на соняшник та кукурудзу), якими підтверджується передача позивачем на зберігання зерновому складу кукурудзи та соняшника.

Відтак, у спірному випадку контролюючий орган не звернув увагу на надання документів, які підтверджують перевезення кукурудзи та соняшника на зберігання на зерновий склад з відмітками про заїзд на територію складу та лабораторних досліджень щодо вологості, сміттєвих домішок, як того вимагає п. 3 Договору №08/04.

Також контролюючий орган вказуючи на ненадання платником документів по господарських операціях з ТОВ "ЄВРАЗІЯ ДІСТРІБЮШІН" не врахував тієї обставини, що ТОВ "ГРЕЙН АГРО ГРУП" та ТОВ "ЄВРАЗІЯ ДІСТРІБЮШІН" це юридичні особи з одним кодом ЄДРПОУ 44045056, тобто мала місце лише зміна найменування юридичної особи (з ТОВ "ГРЕЙН АГРО ГРУП" та ТОВ "ЄВРАЗІЯ ДІСТРІБЮШІН").

Щодо зазначення Комісії у протоколі засідання від 13.10.2023 №206 про критерій 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, то суд вказує на таке.

Правовідносини, що виникли між ТОВ "САН РОСТ" та його контрагентами ТОВ "ПАРТНЕРАГРОПОСТАЧ" та ТОВ "ЄВРАЗІЯ ДІСТРІБЮШІН" регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Конституцією України чітко визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо неможливості встановити походження товару слід зазначити, що одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів (постанова Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №826/4565/14).

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а).

Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №804/3420/16).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (постанова КАС Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №804/6909/17).

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витратна податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. (постанова Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №440/1082/19).

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, і в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15.

Згідно з нормами діючого законодавства України у юридичної особи, при намірі укласти цивільно-правовий договір, відсутній обов`язок чи право щодо здійснення перевірки ефективності здійснення господарської діяльності, фінансового та бухгалтерського обліку контрагента. Для провадження господарської діяльності важлива реальна можливість контрагента виконати свої обов`язки відповідно до договірних зобов`язань.

Як зазначив Європейський суд з прав людини «право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції не може залежати від того факту, що в ланцюжку поставок, до якої входять ці операції, наступна або попередня операція є недійсною у зв`язку з шахрайством з ПДВ, про яке платник не знав і не міг знати».

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема, у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

За викладених обставин, на переконання суду, зазначені контролюючим органом у спірному рішенні підстави (щодо ризиковості контрагентів позивача ТОВ "ПАРТНЕРАГРОПОСТАЧ" та ТОВ "ЄВРАЗІЯ ДІСТРІБЮШІН") без проведення відповідних заходів контролю з перевірки платника та його контрагентів, визначених нормами податкового законодавства, можна вважати виключно припущеннями, які слугували для прийняття суб`єктом владних повноважень - ГУДПС у Полтавській області невмотивованого рішення від 13.10.2023 №2222.

Резюмуючи викладене, суд доходить висновку про безпідставність прийнятого ГУ ДПС у Полтавській області рішення від 13.10.2023 №2222.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскаржених рішень (діяння) закону за критеріями частини 2 статті 2 КАС України, який покладено відповідно до частини 2 статті 77 КАС України саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, контролюючий орган не виконав.

З огляду на наведене, а також зважаючи на приписи пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.10.2023 №2222, як такого, що прийняте без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити ТОВ "САН РОСТ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи відповідача у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Таким чином, позов ТОВ "САН РОСТ" підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області рішень №9692996/43187830 від 11.10.2023 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, та №2222 від 13.10.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САН РОСТ" (вул. Київська, буд. 34, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701, ідентифікаційний код 43187830) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №9692996/43187830 від 11.10.2023 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №2222 від 13.10.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "САН РОСТ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САН РОСТ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко