Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
17 травня 2024 року № 520/32349/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,
представника відповідача - П`ятигорець Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО до Головного управління ДПС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київський області:
- від 06 грудня 2022 року №00123650703 за формою В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2022 року, у розмірі 21453669,00 грн. та накладено штраф 2145336,90 грн.;
- від 06 грудня 2022 року №00123600703 за формою В4, яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2022 року (р. 21) на загальну суму 16914,00 грн.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що порушують права позивача, а відтак, підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 20.11.2023 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи у підготовчому провадженні.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені контролюючим органом на підставі висновків акту від 14.10.2022 № 10187/10-36-07-03-14/44100111. Відтак, на думку представника відповідача, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені контролюючим органом на підставі висновків акту від 14.10.2022 № 10187/10-36-07-03-14/44100111. Відтак, на думку представника відповідача, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 05.03.2024 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення позову без розгляду відмовлено; клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО про поновлення строку звернення до суду задоволено; визнано поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО строку на звернення до суду.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 16.05.2024 року, не прибув, про дату, та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, а також вказано, що позов позивач підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, код ЄДРПОУ 44100111, зареєстровано як суб`єкт господарювання, товариство здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого рішенням єдиного учасника Товариства від 09.02.2021 р. №1. Юридична адреса позивача 61013, Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, буд. 124, офіс 22, де товариство орендує офіс для здійснення господарської діяльності. На момент проведення перевірки позивачем здійснювалась оренда офісного приміщення за адресою - 08302, місто Бориспіль, вул. Київський Шлях, будинок 86, відповідно до договору оренди № 02.21-10 від 16.02.2021року, укладеного з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ КАРГЕС (33744863), терміном дії оренди до 16.02.2023 року.
Наказом від 14.09.2021 року №4 Про зміни до штатного розпису ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО затверджено штатний розклад товариства в складі 7 працівників.
Основним видом діяльності позивача є гуртова торгівля зерновими (кукурудзою, пшеницею, ячменем), а саме придбання на митній території України з подальшим експортом відповідно до експортних контрактів, та на протязі 2021 - 2023 років було підписано низку договорів поставки продукції та додатків до них щодо експорту продукції у країни: Індонезія, В`єтнам, Мавританія, Алжир, Ерітрея, Філіппіни, Єгипет, Нігерія, В`єтнам.
Так під час розгляду справи встановлено, що контролюючим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету з урахуванням уточнюючого розрахунку, за результатами якої складено акт №10187/10-36-07-03-14/44100111 від 14.10.2022.
Відповідно до висновків акту №10187/10-36-07-03-14/44100111 від 14.10.2022 наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в рамках організації і проведення даної перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є, відповідно до п.п. 19-1.1.46 п. 19-1.1 ст. 19-1, п. 74.3 ст. 74 і пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, підставою для зазначених нижче висновків. Так перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року в уточнюючому розрахунку до декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО: п. 201.10 ст. 201 Кодексу визначено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно із п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України: Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу. Однак, згідно з абзацами 1,3,5 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розд. XX Перехідні положення ПКУ платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності за несвоєчасну реєстрацію/не реєстрацію податкових накладних з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Так вказано, про порушення: п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 198,1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі - 21453669 грн; п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, гт. 200.4 ст. 200 Кодексу, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, у розмірі - 16914 грн.
На підставі порушень, зафіксованих в акті №10187/10-36-07-03-14/44100111 від 14.10.2022, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 06 грудня 2022 року:
- №00123650703 за формою В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2022 року, у розмірі 21453669,00 грн. та накладено штраф 2145336,90 грн.;
- №00123600703 за формою В4, яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2022 року (р. 21) на загальну суму 16914,00 грн.
Позивач, не погодившись із отриманими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з позовом у цій справі.
Представником позивача в уточненій позовній заяві вказано, що проведена контролюючим органом перевірка та прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки відповідачем не було дотримано порядку повідомлення про призначену перевірку, проведення такої перевірки, а також не надано позивачу як платнику податків можливості подати для проведення перевірки первинні документи. При цьому представником позивача зазначено, що не здійснення контролюючим органом належного повідомлення позивача про призначення перевірки шляхом ознайомлення із наказом про призначення перевірки, посвідченнями на проведення перевірки, що в свою чергу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Натомість представником відповідача під час розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що посадовими особами контролюючого органу було дотримано вимоги податкового законодавства, здійснено належне повідомлення позивача про проведення перевірки, а отже доводи представника позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають врахуванню.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі ПК України).
Також ПК України визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Згідно із підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок визначає стаття 78 ПК України, а строки їх проведення, в тому числі підстави для зупинення, визначено статтею 82 ПК України.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до положення пунктів 78.5-78.8 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Також суд зазначає, що положеннями ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.
Судовим розглядом справи встановлено, що наказом Головного управління ДПС у Київській області від 19.09.2022 року №1103-п Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Козацьке Зерно (податковий номер 44100111) наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача за адресою вул. Київський шлях, буд. 86, м. Бориспіль, Бориспільський район, Київська область, 08302, з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. При цьому у вказаному наказі визначено дату початку перевірки: 22.09.2022 року, тривалість перевірки визначено строком 5 робочих днів.
На виконання вказаного наказу було складено направлення на перевірку від 22.09.2022 року №3871.
З наявних в матеріалах справи доказів та зі змісту наданих під час розгляду справи пояснень встановлено, що посадовою особою відповідача з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у томі числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням уточнюючих розрахунків, здійснено виїзд за податковою адресою (місцезнаходженням) позивача: вул. Київський шлях, буд. 86, м. Бориспіль, Бориспільський район, Київська область, 08302, та встановлено відсутність керівника платника податків або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (податковою адресою), про що складено акт про неможливість проведення перевірки ТОВ Козацьке Зерно від 22.09.2022 року №604/10-36-07-03-15/44100111, у якому також зафіксовано, що у зв`язку з виявленим не виявляється можливим ознайомити з направленнями на право проведення перевірки керівника податків або уповноважених осіб та розпочати документальну позапланову виїзну перевірку Товариства.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд вважає за необхідне вказати, що положеннями п.9 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, визначено, що у разі неможливості проведення документальної перевірки посадовими особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу.
Отже, враховуючи вище вказані обставини, суд зазначає, що акт про неможливість проведення перевірки згідно норм діючого законодавства складається посадовими особами контролюючого органу саме у випадку неможливості її проведення при організації такої перевірки, що в свою чергу підтверджується відповідними доказами, які є додатками до такого акту.
Однак в рамках розгляду справи представником відповідача не було надано доказів на підтвердження обставин, викладених у акті про неможливість проведення перевірки ТОВ Козацьке Зерно від 22.09.2022 року №604/10-36-07-03-15/44100111, та не надано доказів встановлення у визначеному законодавством порядку відсутності посадових осіб позивача за податковою адресою.
Крім того суд зазначає, що вказаний акт містить в собі зазначення про неможливість ознайомити з направленнями на право проведення перевірки керівника платника податків або уповноважених осіб та розпочати документальну позапланову виїзну перевірку з огляду на відсутність керівника платника податків або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, тобто податковою адресою.
Положеннями п. 1.4.5 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, що додаються, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04 вересня 2020 року № 470, (далі Методичні рекомендації) визначено організацію роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням.
Так вказаним пунктом Методичних рекомендацій передбачено, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об`єктів оподаткування) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС/апарату ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.
У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об`єктів оподаткування, у зв`язку з отриманням інформації оператора поштового зв`язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС/апарату ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), податкова адреса та/або адреса об`єктів оподаткування платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті.
Зазначений акт не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється у електронному Спеціальному журналі реєстрації актів.
У такому ж порядку реєструються інші передбачені Методичними рекомендаціями акти (крім актів (довідок) перевірок).
Датою акта є дата реєстрації акта в електронному Спеціальному журналі реєстрації актів у територіальному органі ДПС/апараті ДПС структурним підрозділом, який склав такий акт (довідку).
При складанні акта йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер з єдиного електронного Спеціального журналу реєстрації актів у межах територіального органу ДПС/апарату ДПС, який склав акт, індекс структурного підрозділу органу ДПС, який склав акт (довідку) та індекс справи за номенклатурою.
Другий примірник акта про неможливість проведення перевірки разом з копіями матеріалів надсилається територіальним органом ДПС/апаратом ДПС платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
При цьому підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника) відповідного органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.
До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за податковою адресою, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу.
Зразок форми запиту наведено у додатку 5 до цих Методичних рекомендацій.
При отриманні органом ДПС від відповідного органу інформації щодо встановлення місцезнаходження платника податків, структурним підрозділом, який здійснює (очолює) перевірку (ініціатором запиту), вживаються заходи з організації та проведення перевірки платника податків, у разі отримання відповіді про невстановлення місця знаходження платника податків за його місцезнаходженням - вживаються заходи щодо встановлення місця знаходження платника податків до настання обставин, які унеможливлюють проведення відповідної перевірки (наприклад, у зв`язку з припиненням діяльності платника податків, спливом визначених законодавством термінів давності для проведення перевірки тощо).
Під час розгляду справи представником контролюючого органу не було надано до суду доказів вжиття заходів щодо встановлення місця знаходження платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Козацьке Зерно.
Відтак слід дійти висновку, що посадовими особами відповідача не було дотримано встановленого законодавством порядку, передбаченого у випадку встановлення відсутності платника податків за податковою адресою.
Натомість матеріали справи свідчать, що наказом ГУ ДПС у Київський області від 23.09.2022 року №1146-П Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО (податковий кодекс 44100111) наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахування уточнюючого розрахунку. При цьому у вказаному наказі зазначено дату початку перевірки 05.10.2022 року, тривалістю 5 робочих днів.
На виконання вказаного наказу було складено направлення на перевірку від 23.09.2022 року №242.
Нормативною підставою для її проведення вказано пп.19-1.1.6, п.19-1.1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
Відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Зі змісту наявних в матеріалах справи доказів та наданих пояснень судом встановлено, що фактично у спірних правовідносинах відбулась зміна виду заходу контролю, проведення якого покладено на податковий орган, оскільки згідно наказу від 23.09.2022 року №1146-П було призначено вже документальну позапланову невиїзну перевірку.
Суд зазначає, що відповідно до п.1.4.2 Методичних рекомендацій при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості їх проведення, визначені статтями 77, 78 та 79 розділу II Кодексу.
Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірки здійснюються на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених цим розділом Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу.
З метою дотримання вимог статей 77 та 79 Кодексу підрозділи територіального органу ДПС, які здійснюють (очолюють) документальну планову або позапланову невиїзну перевірку, забезпечують надіслання (вручення) платнику податків (його представнику) у порядку та терміни, визначені Кодексом, копії наказу про проведення документальної планової/позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, складеного за формою згідно з додатком 3 - при проведенні документальної планової невиїзної перевірки, а при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки - згідно з додатком 4 до цих Методичних рекомендацій.
Зазначене повідомлення підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС, завіряється відповідною печаткою цього органу та реєструється у Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків у порядку, визначеному підпунктом 1.4.1 пункту 1.4 цього розділу цих Методичних рекомендацій.
У випадках, коли під час виконання заходів щодо організації документальної невиїзної перевірки платник податків при отриманні ним повідомлення та копії наказу про її проведення надає до територіального органу ДПС обґрунтоване письмове звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки документальної виїзної перевірки, керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) територіального органу ДПС доцільно розглянути питання щодо заміни виду перевірки.
При розгляді цього питання беруться до уваги:
зазначені у письмовому зверненні платника податків обґрунтування обставин, що унеможливлюють проведення невиїзної документальної перевірки, які можуть бути пов`язані, зокрема, зі значною кількістю первинних документів у паперовому вигляді, які необхідно надати до територіального органу ДПС для проведення перевірки, необхідністю вжиття контрольних заходів, які можливо здійснити лише при проведенні документальної виїзної перевірки (наприклад, зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності платника податків тощо);
відсутність обставин, які свідчать про неможливість заміни виду документальної перевірки, наприклад, відсутність практичної/технічної можливості проведення документальної перевірки за місцезнаходженням (податковою адресою) платника податків, відмінний від загальновстановленого, у тому числі сезонний, графік роботи платника податків тощо.
Про результати розгляду письмового звернення платнику податків надсилається (вручається) письмова відповідь у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
При цьому слід звернути увагу, що у разі зміни виду документальної перевірки (з невиїзної на виїзну) доцільно забезпечити скасування або внесення змін до раніше прийнятого рішення про проведення документальної невиїзної перевірки, а також дотримання порядку організації та умов допуску до проведення виїзної документальної перевірки, встановлених статтями 77, 78 та 81 Кодексу, зокрема оформлення та надання (пред`явлення) платнику податків відповідних документів для проведення документальної виїзної перевірки.
Норми пункту 77.4 статті 77 Кодексу не передбачають обов`язку контролюючого органу щодо повторного надсилання платнику податків повідомлення про проведення планової документальної перевірки у разі зміни її виду з невиїзної на виїзну.
З метою дотримання вимог Кодексу та прав платників податків доцільно забезпечити завчасне надіслання (вручення) повідомлень про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Необхідно також врахувати, що у разі виникнення необхідності зміни виду документальної перевірки (з виїзної на невиїзну) доцільно забезпечити безумовне дотримання вимог щодо організації та проведення невиїзних документальних перевірок, які встановлені статтею 79 Кодексу, а також відповідно статтями 77 та 78 Кодексу в частині, зокрема, надіслання (вручення) платнику податків у визначені терміни належним чином оформлених повідомлення та копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки, а також скасування або внесення змін до раніше прийнятого рішення про проведення документальної виїзної перевірки.
Отже приписами ст. 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.
Відтак нормами діючого законодавства визначено можливість зміни виду перевірочного заходу, але така зміна має відбуватись у встановленому законодавством порядку.
Отже, в рамках розгляду цієї справи встановлено, що наказом відповідача від 19.09.2022 року №1103-п було призначено проведення саме документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а наказом відповідача від 23.09.2022 року №1146-п вже призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, тобто у спірних правовідносинах фактично відбулось призначення нової перевірки, тоді як попередній захід податкового контролю скасовано не було, як і не було вжито заходів для встановлення місцезнаходження позивача.
Під час розгляду справи було встановлено доводи представника відповідача стосовно того, що наказ ГУ ДПС у Київський області від 23.09.2022 року №1146-П Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, повідомлення про дату і час проведення такої перевірки, а також запит №1 від 23.09.2022 про подання інформації та документів необхідних для проведення перевірки надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 23.09.2022. Зазначене поштове повідомлення було отримано у відділені Укрпошти 28.09.2022, на підтвердження чого додано копію квитанції про оплату поштових послуг та копію повідомлення про вручення, де зазначено що лист вручено 29.09.2022 та зазначено прізвище ОСОБА_1 .
На переконання представника контролюючого органу, оскільки наказ та повідомлення було вручено представнику позивача, то зазначене вручення відбулось у відповідності до норм діючого законодавства, що дало в свою чергу підстави для початку проведення перевірки.
Стосовно вказаного суд зазначає, що хоча представник відповідача і посилається на обставини дотримання порядку призначення перевірки позивача та наголошує на наявності у податкового органу підстав для початку такої перевірки, проте до суду не надано доказів встановлення місцезнаходження позивача та вжиття заходів для такого встановлення, як і не надано доказів здійснення належного повідомлення про початок перевірки, що в свою чергу свідчить про порушення порядку проведення такої перевірки.
Також суд зазначає, що надана до суду копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, на яку посилається представник відповідача як на належний доказ вручення наказу про проведення перевірки та повідомлення про проведення такої перевірки, не може вважатися судом належним доказом, оскільки з дослідження змісту такого суд не може дійти висновку про те, які саме документи було направлено платнику податків згідно вказаного відправлення.
Водночас під час розгляду справи було встановлено доводи представника позивача стосовно того, що у позивача немає працівника з прізвищем ОСОБА_1 , якому нібито було вручено копію наказу про проведення перевірки, повідомлення про її проведення та запит про надання документів. Крім того зазначено, що поштове повідомлення не містить в графі розписки в одержані підпису особи, що його отримала, також з даного повідомлення неможливо встановити який саме документ (наказ, акт, повідомлення, довідка, тощо) було надіслано зазначеним листом, тобто, на переконання позивача, твердження відповідача про вручення є сумнівними, так як не доведені належними доказами.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що до суду не надано доказів того, що зазначення Котова є підписом уповноваженого представника позивача або посадової особи позивача. Водночас відсутність у вказаному поштовому повідомленні будь-яких відміток позбавляє суд можливості встановити обставини того ким саме був такий напис залишений та чи є такий напис прізвищем або є підписом особи, яка його проставила.
Вказане у взаємозв`язку із обставинами встановлення посадовою особою відповідача 22.09.2022 року відсутності посадових осіб позивача за місцезнаходженням, не дає підстав вважати, що контролюючим органом було дотримано порядок проведення перевірки позивача, що визначений нормами діючого податкового законодавства. В той же час направлення податковим органом поштової кореспонденції позивачу за адресою, де було встановлено відсутність посадових осіб платника податків без вжиття та реалізації заходів щодо встановлення місцезнаходження такого платника є свідченням порушення податковим органом процедури проведення заходу контролю, що в свою чергу з огляду на обставини справи призвело до відсутності у позивача можливості реалізації права на участь у проведенні перевірки та відповідно виконання свого обов`язку щодо подання первинних документів.
Крім того суд вважає недоведеними та необґрунтованими посилання представника відповідача на необхідність доведення саме позивачем обставин того, що товариство не було належним чином повідомлено про початок проведення перевірки, оскільки у такому випадку тягар доказування буде покладено на платника податків, а не на податковий орган, що в свою чергу суперечить положенням ч.2 ст. 77 КАС України.
Також слід зазначити, що Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Отже обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції (у разі застосування пунктів 42.4, 58.3) від органів ДПС України.
Під час розгляду справи представником позивача було надано пояснення. В яких зазначено, що у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, всі працівники позивача залишили місто Бориспіль та рятуючи своїх дітей роз`їхались в різні міста, як України так і за її межі, та лише через деякий час, ті хто не звільнився, почали працювати віддалено з різних місць. Той факт, що працівники працювали віддалено, розгалужено, а також зважаючи на військові дії в країні та постійні обстріли, все це призвело до порушення звичайної роботи підприємства та певних комунікаційних наслідків. Тобто, фактично за вказаною адресою позивач не міг провадити господарську діяльність та отримувати пошту, та відповідно був позбавлений можливості виконати вимоги податкового органу щодо надання запитуваних документів в силу обставин незалежних від його волі.
Під час розгляду справи представником відповідача не було надано доказів вчинення посадовими особами дій, направлених на забезпечення повідомлення позивача про здійснення перевірки, шляхом повідомлення позивача засобами електронного зв`язку або в будь-який інший спосіб.
Відтак вказані обставини свідчать про не дотримання відповідачем вимог податкового законодавства, що в свою чергу призвело до відсутності у платника податків інформації про призначений захід контролю та можливості участі у такому заході.
Отже, з огляду на вищевказане, суд доходить висновку про відсутність належних та допустимих доказів, що могли б підтвердити факт надіслання позивачу наказу від 23.09.2022 № 1146-п, повідомлення від 23.09.2022 № 242 та запиту про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) та, як наслідок, їх належного вручення.
Суд наголошує на обставинах того, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Отже, у будь - якому випадку, першочерговим критерієм, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/21536/19, перевірка не може бути проведена податковим органом довільно. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПК України.
Приписами пункту 86.1 статті 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Отже, враховуючи вище наведені норми податкового законодавства, слід дійти висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
При цьому суд вважає за необхідне вказати, що невиконання вимог ПК України, якими встановлені умови та порядок ініціювання та прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, призводить до визнання такої перевірки незаконною та, як наслідок, нівелює її правові наслідки.
Отже, у випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Аналогічні висновки викладено і колегію суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, у постановах від 16.02.2016 року у справі № 826/12651/14, від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 року у справі № 1570/7146/12, від 24.10.2018 року у справі № 808/1746/15, від 04.02.2019 року у справі № 807/242/14.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, яку викладено у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості послатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Водночас, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Приписами п. 9 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 грудня 2021 року № 702, зі змінами) (далі Порядок №727) у разі неможливості проведення документальної перевірки посадовими особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивачем не було надано до перевірки первинних документів з огляду на необізнаність про проведення такого заходу.
Отже, посадовими особами відповідача із порушенням вказаної вище норми за відсутності первинних документів, що зафіксовано у самому акті перевірки, всупереч підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та пункту 79.1 статті 79 ПК України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, замість акту про неможливість проведення перевірки, як це передбачено п. 9 розділу ІІ Порядку №727.
Крім того, суд зазначає, що положеннями абзаців 9-13 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного: доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування такими платниками податків; доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом; проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану". Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.
Також суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Відтак, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Стосовно прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2022 року №00123650703 за формою В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2022 року, у розмірі 21453669,00 грн. та накладено штраф 2145336,90 грн., судом встановлено таке.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до положень пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з п.135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до приписів пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Положеннями п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно із п.201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до положень статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Під час розгляду справи представником відповідача було подано до суду клопотання про неврахування документів, в якому останнім вказано, що подані до суду представником позивача первинні документи не підлягають врахуванню судом, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Козацьке Зерно як під час перевірки, так і до моменту прийняття контролюючим органом спірних у цій справі податкових повідомлень-рішень не надано необхідних первинних та інших документів за спірний період по взаємовідносинам з контрагентами, які б засвідчували факт виконання правочинів, укладених із позивачем. Так, на переконання представника відповідача визнанню неналежними та недопустимими підлягають докази, які стосуються взаємовідносин із контрагентами ТОВ КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО (код ЄДРПОУ 43827842), ТОВ ТАБАККО РЕЙСІНГ (код ЄДРПОУ 43167840), ТОВ СГК АРНІКА (код ЄДРПОУ 42240751), ТОВ ЗЕЛЕНІВКА (код ЄДРПОУ 43826765), ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АЕРО (код ЄДРПОУ 43535402), ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 43535769) та ПАТ ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ (код ЄДРПОУ 952367).
Надаючи оцінку вказаному клопотанню представника відповідача, суд зазначає таке.
Статтею 44 ПК України встановлено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Так, за приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (…) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (…).
Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
За приписами пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі, якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Таким чином, зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 19 березня 2019 року у справі № 804/15542/13-а.
Також згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої зокрема у постанові від 20.04.2021 року у справі 560/1158/20, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку, а норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.
Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього КАС України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі наведеної вище правової позиції суду касаційної інстанції, яка в силу приписів ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом, суд зазначає, що в рамках розгляду цієї справи встановлено обставини недотримання посадовими особами відповідача порядку ініціювання та проведення перевірки позивача, що в свою чергу призвело до позбавлення позивача можливості надання до податкового органу таких первинних документів під час проведення перевірки.
Відтак подані до суду первинні документи підлягають дослідженню в рамках розгляду цієї справи, а вказане клопотання представника відповідача належить визнати необґрунтованим та недоведеним.
Отже, в рамках розгляду цієї справи судом зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено, що з метою реалізації статутних завдань, позивачем було укладено ряд договорів щодо оренди необхідних матеріальних, трудових та майнових ресурсів для здійснення реальних операцій та підтвердження статусу підприємства, як добросовісного, діючого суб`єкта господарювання.
Також у наданих під час розгляду справи поясненнях представником позивача вказано, що для виконання взятих на себе зобов`язань щодо експортування продукції, позивачем укладено ряд договорів з постачальниками сільськогосподарської продукції, зокрема:
- договір поставки продукції № ВПЯ 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року, місце укладення - м. Київ, укладений між позивачем та ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка на закупівлю сільськогосподарської продукції - ячмінь;
- договір поставки продукції №ВПП 01/09/2021-КЗІ від 01.09.2021 року, місце укладання - м. Київ, укладений між позивачем та ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ на закупівлю сільськогосподарської продукції - пшениця;
- договір поставки продукції №ВПП-01/06/2021-КЗАА від 01.06.2021 року, місце укладання - м. Київ, укладений між позивачем та ТОВ КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО на закупівлю сільськогосподарської продукції пшениця;
- договір поставки продукції №ВПП-01/06/2021-КЗА від 01.06.2021 року, місце укладання - м. Київ, укладений між позивачем та ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка на закупівлю сільськогосподарської продукції - пшениця;
- договір поставки продукції №ВПП 01/06/2021-КЗА від 01.06.2021 року, місце укладання - м. Київ, укладений між позивачем та ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АГРО на закупівлю сільськогосподарської продукції - пшениця;
- договір поставки продукції №ВПК 17/02/2021-КЗТ від 17.02.2021 року, місце укладання - м. Київ, укладений між позивачем та ТОВ ЗЕЛЕНІВКА на закупівлю сільськогосподарської продукції - кукурудзи;
- договір поставки продукції №ВПП-01/06/2021-КЗТ від 01.06.2021 року, місце укладання - м. Київ, укладений між позивачем та ТОВ ТАБАКО РАЙСІНГ на закупівлю сільськогосподарської продукції - пшениця.
Відповідно до умов зазначених договорів поставки визначено, що покупець, яким є позивач, приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом цього договору продукцію, з якісними показниками, вказаними в додатку до цього договору (далі - товар та/або продукція). Асортимент, номенклатура, кількість, якість, умови та строки поставки товару, місце прийому - передачі оплати товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину. Відповідно до положень пункту 1.2 зазначених договорів передбачено, що в ціну товару включені всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, в тому числі податок на додану вартість, вартість транспортування продукції до місця її передачі, а також інші витрати, якщо інше не передбачено додатком до договору.
До зазначених договорів поставки сторонами підписано ряд додатків в яких конкретизовано (розписано) асортимент, номенклатура, кількість, якість, умови та строки поставки сільськогосподарської продукції, місце прийому - передачі та умови оплати.
На виконання умов зазначених договорів проведена оплата, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані до позовної заяви.
Під час розгляду справи представником позивача було подано пояснення та зазначено, що оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1990 р. № 996-ХІV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами щодо поставки товару, що зафіксовані в додатках, були складені видаткові накладні, копії яких позивачем долучено до матеріалів справи.
Також під час розгляду справи встановлено, що транспортування товару підтверджується належно оформленими товарно-транспортними накладними. Крім того, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем також подано до суду первині документи щодо залучення до транспортування сторонніх організацій (транспортно-експедиційні, логістичні компанії тощо) щодо митного оформлення декларацій по поставці сільськогосподарської продукції на експорт, забезпечують доставку вантажу у зону митного контролю для митного оформлення, здійснюючи відвантаження та відправлення вантажу з оформленням вантажних та супровідних документів та надання супутніх послуг зі зберігання, очищення, навантаження, проведення лабораторних аналізів товару на експорт, зокрема: договір про надання послуг відповідального зберігання №16/02-2 від 15.02.2021 року, укладений між позивачем та Дочірнім підприємством державної акціонерної компанії ХЛІБ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО про надання послуг з відповідального зберігання сільгосппродукції; контракт про надання послуг №104 від 02.06.2021 року, укладений між позивачем та ПАТ ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ про надання послуг із приймання сільськогосподарських культур із залізничних вагонів і автотранспорту, зберіганню суднової партії та навантаженню на судна з рахунками та актами наданих послуг; договір транспортного перевезення № ТЕО-КЗ 01/03-21 від 01.03.2021 р., укладений між позивачем та ТОВ Агро трак транс щодо перевезення зернових та олійних вантажів з рахунками та актами наданих послуг.
Так з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що між позивачем та контрагентом - постачальником ТОВ КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО (податковий номер 43827842) було укладено договір поставки продукції №ВПШ 01/06/2021-КЗАА від 01.06.2021 року, місце укладання - м. Київ, на закупівлю сільськогосподарської продукції - пшениця українського походження, врожаю 2021 року. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник поставляє у власність покупцеві, а покупець приймає на умовах і протягом дії цього договору продукцію, з якісними показниками, вказаними у додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому - передачі, строки оплату товару узгоджується сторонами шляхом вказування їх у додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину. Відповідно до п. 2 договору поставки оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівковою в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський % на рахунок постачальника. Сторони можуть в будь-який момент дії цього договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатковою угодою до договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних додатків, при цьому строк оплати починає свій відлік від дати поставки товару, якщо інше не передбачено додатком до цього договору. У випадку порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, покупець має право без застосування до нього санкцій, інших грошових стягнень чи вимог відшкодування збитків, в односторонньому порядку відтермінувати здійснення розрахунків за фактично поставлений (переданий у власність) покупцю товар на відповідний строк прострочення виконання зазначених зобов`язань постачальника щодо такого товару. Загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього договору та узгодженої на нього ціни відповідно до додатків до цього договору.
Під час розгляду справи зі змісту наданих доказів встановлено, що до договору поставки продукції №ВПШ-01/06/2021-КЗАА від 01.06.2021 року укладеного між позивачем та ТОВ КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО було укладено додаток №ПШЕ 05/08/21-СЗАА від 05.08.2021, щодо поставки товару, а саме: пшениця 2-го, 3-го, 4-го класу, в загальну суму 5881054,42 грн; додаток №ПШЕ 04/08/21-СЗАА від 04.08.2021, щодо поставки товару, а саме: пшениця 2-го, 3-го, 4-го класу, в загальній кількості 720,000 тон, на загальну суму 5206189,81 грн; додаток №ПШЕ 12/08/21-СЗАА від 12.08.2021, щодо поставки товару, а саме: пшениця 2-го, 3-го, 4-го класу, в загальній кількості 430,000 тон, на загальну суму 2788357,29 грн.; додаток №ПШЕ 09/08/21-СЗАА від 09.08.2021, щодо поставки товару, а саме: пшениця 2-го, 3-го, 4-го класу, в загальній кількості 540,000 тон, на загальну суму 4104890,95 грн.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1990 р. № 996-ХІV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами, що зафіксовані в додаткових угодах щодо оформлення поставки сільськогосподарської продукції від ТОВ КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО було виписано видаткові накладні на поставку продукції, зокрема: №3029 від 07.08.2021, кількість 23,060 тон; №3031 від 08.08.2021, кількість 23,700 тон; №3033 від 09.08.2021, кількість 26,080 тон; №3051 від 13.08.2021 кількість 25,080 тон; №3180 від 14.08.2021, кількість 26,380 тон; №3050 від 13.08.2021 кількість 27,880 тон; №3030 від 08.08.2021 кількість 27,880 тон; №3237 від 19.08.2021 кількість 24,180 тон; №3043 від 12.08.2021 кількість 25,920 тон; №3048 від 12.08.2021 кількість 33,560 тон; №3022 від 04.08.2021 кількість 30,380 тон; №3052 від 13.08.2021 кількість 40,060 тон; №3041 від 11.08.2021 кількість 49,740 тон; №5199 від 05.08.2021 кількість 44,580 тон; №3369 від 24.08.2021 кількість 44,460 тон; №3028 від 06.08.2021 кількість 50,320 тон; №3037 від 10.08.2021 кількість 57,260 тон; №3239 від 18.08.2021 кількість 46,080 тон; №3186 від 24.08.2021 кількість 49,480 тон; №3045 від 12.08.2021 кількість 49,420 тон; №3372 від 26.08.2021 кількість 48,980 тон; №3358 від 19.08.2021 кількість 54,220 тон; №3189 від 30.08.2021 кількість 67,300 тон; №3042 від 11.08.2021 кількість 88,180 тон; №3054 від 14.08.2021 кількість 88,720 тон; №3034 від 10.08.2021 кількість 75,140 тон; №3240 від 21.08.2021 кількість 74,060 тон; №3035 від 10.08.2021 кількість 77,080 тон; № 3044 від 12.08.2021 кількість 76,000 тон; №3360 від 20.08.2021 кількість 82,400 тон; №3024 від 05.08.2021 кількість 98,080 тон; №3370 від 24.08.2021 кількість 94,320 тон; №3032 від 09.08.2021 кількість 103,280 тон; №3055 від 15.08.2021 кількість 122,340 тон; № 3242 від 23.08.2021 кількість 105,100 тон; №3371 від 25.08.2021 кількість 107,460 тон; №3355 від 17.08.2021 кількість 109,680 тон; №3057 від 16.08.2021 кількість 145,420 тон; №3357 від 19.08.2021 кількість 126,380 тон; №3364 від 23.08.2021 кількість 138,180 тон; №3191 від 28.08.2021 кількість 138,150 тон; №3362 від 22.08.2021 кількість 143,300 тон; №3241 від 22.08.2021 кількість 152,500 тон; №3053 від 14.08.2021 кількість 187,660 тон; №3049 від 12.08.2021 кількість 198,220 тон; №3363 від 22.08.2021 кількість 167,700 тон; №3361 від 21.08.2021 кількість 182,780 тон; №3056 від 16.08.2021 кількість 227,240 тон; №3038 від 11.08.2021 кількість 191,680 тон; №3368 від 24.08.2021 кількість 200,450 тон; №3190 від 31.08.2021 кількість 207,100 тон; №3025 від 05.08.2021 кількість 224,300 тон; №3354 від 17.08.2021 кількість 206,800 тон; №3353 від 16.08.2021 кількість 214,140 тон; №3365 від 23.08.2021 кількість 225,880 тон; №3047 від 12.08.2021 кількість 228,788 тон; №3359 від 20.08.2021 кількість 234,340 тон; №3046 від 12.08.2021 кількість 251,600 тон; №3036 від 10.08.2021 кількість 286,465 тон; №3185 від 24.08.2021 кількість 279,000 тон; №3192 від 27.08.2021 кількість 266,600 тон; №3039 від 11.08.2021 кількість 314,820 тон; №3356 від 18.08.2021 кількість 311,580 тон; №3238 від 17.08.2021 кількість 308,960 тон; №3026 від 05.08.2021 кількість 466,160 тон; №3367 від 24.08.2021 кількість 466,750 тон; №3193 від 27.08.2021 кількість 483,600 тон; №3027 від 05.08.2021 кількість 614,188 тон; №3040 від 11.08.2021 кількість 628,820 тон; №3187 від 25.08.2021 кількість 677,160 тон; №3188 від 21.08.2021 кількість 691,650 тон; №3184 від 27.08.2021 кількість 1113,050 тон.
На виконання умов зазначеного договору за період серпень - вересень 2021 року, контрагентом позивача було виписано на адресу ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО податкові накладні у сумі 692722,67 грн, в тому числі ПДВ 8190334,36 грн, за вересень 2021 року у сумі 36256582,92 грн, в тому числі ПДВ 4452562,81 грн, які задекларовано до бюджетного відшкодування за січень 2022 року у сумі ПДВ 12642897,00 грн.
Зазначені податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних вчасно, з дотриманням граничних строків реєстрації, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України.
На підтвердження факту транспортування товару - зернових культур по господарських операціях між ТОВ КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО та позивачем, а також відвантаження товару в порту до суду надано копії товарно-транспортних накладними.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що розрахунків за поставлений товар проведено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: №130 від 10.02.2022 на суму 1105000,00 грн, в тому числі ПДВ 135701,75 грн; №53 від 11.02.2022 на суму 5500000,00 грн., в тому числі ПДВ 675438,60 грн; №54 від 11.02.2022 на суму 3770000,00 грн, в тому числі ПДВ 462982,46 грн; №132 від 15.02.2022 на суму 2000000,00 грн, в тому числі ПДВ 245614,04 грн; №135 від 16.02.2022 на суму 10500000,00 грн, в тому числі ПДВ 289473,68 грн; №133 від 16.02.2022 на суму 10000000,00 грн, в тому числі ПДВ 1228070,18 грн; №134 від 16.02.2022 на суму 9000000,00 грн, в тому числі ПДВ 1105263,16 грн; №137 від 18.02.2022 на суму 10000000,00 грн, в тому числі ПДВ 228070,18 грн; №136 від 18.02.2022 на суму 13400000,00 грн, в тому числі ПДВ 1645614,04 грн; №18 від 29.07.2022 на суму 10387171,14 грн, в тому числі ПДВ 1275617,51 грн.; №19 від 29.07.2022 на суму 53184,8 грн, в тому числі ПДВ 6531,47 грн, № 146 від 10.08.2022 на суму 27233949,65 грн, в тому числі ПДВ 3344520,13 грн.
Також з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що між позивачем та контрагентом - постачальником ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка було укладено договір поставки продукції № ВПЯ 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року, місце укладення - м. Київ, на закупівлю сільськогосподарської продукції - ячмінь. Відповідно до умов вказаного договору постачальник поставляє у власність покупця, а покупець приймає на умовах і протягом дії цього договору продукцію, з якісними показниками, вказаними у додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому - передачі, строки оплату товару узгоджується сторонами шляхом вказування їх у додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину. Відповідно до п. 2 договору поставки оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівковою в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони можуть в будь-який момент дії цього договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатковою угодою до договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних додатків, при цьому строк оплати починає свій відлік від дати поставки товару, якщо інше не передбачено додатком до цього договору. У випадку порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, покупець має право без застосування до нього санкцій, інших грошових стягнень чи вимог відшкодування збитків, в односторонньому порядку відтермінувати здійснення розрахунків за фактично поставлений (переданий у власність) покупцю товар на відповідний строк прострочення виконання зазначених зобов`язань постачальника щодо такого товару. Загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього договору та узгодженої на нього ціни відповідно до додатків до цього договору.
На виконання умов вказаного договору поставки сторонами було укладено додаток №ЯЧМ 01/06/21-КЗА, щодо поставки товару ячмінь, українського походження, врожаю 2021 року в кількості 25 тон на загальну суму 128350,00 грн.
Також під час розгляду справи зі змісту наданих доказів встановлено, що між позивачем та контрагентом - постачальником ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка було укладено договір поставки продукції № ВПП 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року, місце укладення - м. Київ, на закупівлю сільськогосподарської продукції - пшениця, українського походження, врожаю 2021 року. Відповідно до умов вказаного договору №ВПП 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року постачальник поставляє у власність покупцю, а покупець приймає на умовах і протягом дії цього договору продукцію, з якісними показниками, вказаними у додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому - передачі, строки оплату товару узгоджується сторонами шляхом вказування їх у додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину. Відповідно до п. 2 договору поставки продукції № ВПП 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року, оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівковою в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони можуть в будь-який момент дії цього договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатковою угодою до договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних додатків, при цьому строк оплати починає свій відлік від дати поставки товару, якщо інше не передбачено додатком до цього договору. У випадку порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, покупець має право без застосування до нього санкцій, інших грошових стягнень чи вимог відшкодування збитків, в односторонньому порядку відтермінувати здійснення розрахунків за фактично поставлений (переданий у власність) покупцю товар на відповідний строк прострочення виконання зазначених зобов`язань постачальника щодо такого товару. Загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього договору та узгодженої на нього ціни відповідно до додатків до цього договору.
На виконання умов зазначеного договору поставки сторонами було укладено додаток №ПШЕ 01/06/21-КЗА, щодо поставки товару пшениця 4-го класу, українського походження, врожаю 2021 року в кількості 3 000 тон, на загальну суму 17106660,00 грн.
Під час розгляду справи представником позивача було надано пояснення та зазначено, що оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1990 р. №996-ХІV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами, що зафіксовані в додаткових угодах щодо оформлення поставки сільськогосподарської продукції від ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка було виписано видаткові накладні на поставку продукції, зокрема: №1968 від 29.07.2021 кількість 24,920 тон; №3537 від 03.08.2021 в кількості 29,342 тон; №2415 від 19.07.2021 в кількості 738,542 тон; №2414 від 18.07.2021 в кількості 838,300 тон; №2413 від 17.07.2021 в кількості 1221,720 тон.
Під час розгляду справи встановлено, що за період липень та серпень 2021 року, контрагентом позивача ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка, було виписано на адресу ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО податкові накладні за липень 2021 у сумі ПДВ 17911,50 грн, за серпень 2021 року у сумі ПДВ 2255212,12 грн., які задекларовано до бюджетного відшкодування за січень 2022 року.
Вказані податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних вчасно, з дотриманням граничних строків реєстрації, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України.
На підтвердження факту транспортування товару - зернових культур по господарських операціях між ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка та позивачем, а також відвантаження товару в порту до суду надано копії товарно-транспортних накладних.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано на обставини проведення між сторонами розрахунків за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями: №138 від 18.02.2022 на суму 882075,95 грн, в тому числі ПДВ 7 182 618,47 грн.; №139 від 18.02.2022 на суму 39 001,36 грн, в тому числі ПДВ 317 582,47 грн; №1 від 18.02.2022 на суму 1 352 046,32 грн, в тому числі ПДВ 11009520,00 грн.
З наявних в матеріалах справи доказів також встановлено, що між позивачем та контрагентом - постачальником ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ укладено договір поставки продукції №ВПП 01/09/2021 -КЗІ від 01.09.2021 року, місце укладання - м. Київ, на закупівлю сільськогосподарської продукції - пшениця українського походження, врожаю 2021 року. Відповідно до умов вказаного договору постачальник поставляє у власність покупця, а покупець приймає на умовах і протягом дії цього договору продукцію, з якісними показниками, вказаними у додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому - передачі, строки оплату товару узгоджується сторонами шляхом вказування їх у додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину. Відповідно до п. 2 договору поставки продукції № ВПП 01/09/2021-КЗІ від 01.09.2021 року, оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівковою в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони можуть в будь-який момент дії цього договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатковою угодою до договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних додатків, при цьому строк оплати починає свій відлік від дати поставки товару, якщо інше не передбачено додатком до цього договору. У випадку порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, покупець має право без застосування до нього санкцій, інших грошових стягнень чи вимог відшкодування збитків, в односторонньому порядку відтермінувати здійснення розрахунків за фактично поставлений (переданий у власність) покупцю товар на відповідний строк прострочення виконання зазначених зобов`язань постачальника щодо такого товару. Загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього договору та узгодженої на нього ціни відповідно до додатків до цього договору.
На виконання умов зазначеного договору поставки сторонами було укладено додаток №ПШЕ 02/09/21-КЗІ, щодо поставки товару пшениця 3-го класу, українського походження, врожаю 2021 року в кількості 70,00 тон, на загальну суму 511 912,10 грн.
Під час розгляду справи представником позивача було надано пояснення та зазначено, що оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1990 р. № 996-ХІV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами, що зафіксовані в додаткових угодах щодо оформлення поставки сільськогосподарської продукції від ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ було виписано видаткову накладну на поставку продукції № 3788 від 02.09.2021 у кількості 69,650 тон.
За вересень 2021 року, контрагентом позивача ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ, було виписано на адресу ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО податкову накладну у сумі ПДВ 71309,36 грн, на загальну суму поставки 580661,90 грн, яку задекларовано до бюджетного відшкодування за січень 2022 року. Зазначену податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням граничних строків реєстрації, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України.
На підтвердження факту транспортування товару - зернових культур по господарських операціях між ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка та позивачем, а також відвантаження товару в порту до суду надано копії товарно-транспортних накладних.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано на обставини проведення між сторонами розрахунків за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями: №129 від 10.02.2022 на загальну суму 580661,90 грн., в тому числі ПДВ 71309,36 грн.
З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що в рамках здійснення господарських операції між позивачем та контрагентом ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АГРО було укладено договір поставки продукції №ВПП 01/06/2021-КЗА від 01.06.2021 року на закупівлю сільськогосподарської продукції - пшениця.
На виконання умов зазначеного договору поставки продукції №ВПП 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року сторонами було складено та підписано додаток №ПШЕ 01/07/21-КЗА від 01.07.2021, в редакції додаткової угоди до додатку від 02.07.2021 р., щодо поставки товару, а саме: 1) пшениця 4-го класу українського походження врожаю 2021 року, у кількості 95000 тон, за ціною 6284,69 грн. (з ПДВ) за одну тонну, на загальну суму 597 045,55 грн; 2) пшениця 4-го класу українського походження врожаю 2021 року, у кількості 506700 тон, за ціною 6284,82 грн. (з ПДВ) за одну тону, на загальну суму 3184518,29 грн, загальна кількість придбаного ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО у позивача товару складає 3781563,84 грн.
На підтвердження факту транспортування товару до суду надано копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО - замовник; вантажовідправник - ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО, вантажоодержувач - ПрАТ ХЕРСОНСЬКИЙ КХП (м. Херсон, вул.. Порт-елеватор, 5) в квоту ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, експортер ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО; пункт навантаження - Миколаївська обл., Первомайський р-н., с. Станиславчик, пункт розвантаження м. Херсон, вул. Порт-елеватор, 5; а також зазначено водія автомобіля та номер реєстрації автомобіля. Товар був прийнятий відповідальною особою вантажоодержувача, про що свідчить підпис на всіх товарно-транспортних накладних.
Під час розгляду справи представником позивача було надано пояснення та зазначено, що за результатами підрахунку фактично відвантаженого та поставленого товару в порту постачальником виписується видаткова накладна на всі відвантажені партії товару з зазначенням дати коли товар було відвантажено на елеваторі в автотранспорт для перевезення.
Так, матеріали справи містять копії видаткових накладних № 1632 від 05 липня 2021 та №2296 від 15 липня 2021 на поставку товару - пшениця 4 класу, українського походження, врожаю 2021 року, постачальник - ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО, покупець - ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО.
На підтвердження обставин реальності господарської операції за договором поставок сільськогосподарської продукції та додатків до них до суду представником позивача було надано копії платіжних доручень щодо проведення розрахунків між позивачем та ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО, на загальну суму оплат 3787206,70 грн, в тому числі ПДВ 465095,56 грн.
Як встановлено під час розгляду справи за фактом першої події в липні 2021 контрагентом позивача ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО, було виписано на адресу ТОВ Козацьке Зерно податкові накладні на загальну суму 3787206,70 грн., в тому числі ПДВ 465095,56 грн., які зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.
З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що між позивачем та контрагентом - постачальником ТОВ ЗЕЛЕНІВКА було укладено договір поставки продукції №ВПК 17/02/2021-КЗТ від 17.02.2021 року на закупівлю сільськогосподарської продукції - кукурудзи. Відповідно до умов вказаного договору №ВПК 17/02/2021-КЗТ від 17.02.2021 року, постачальник поставляє у власність покупця, а покупець приймає на умовах і протягом дії цього договору продукцію, з якісними показниками, вказаними у додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому - передачі, строки, оплата товару узгоджується сторонами шляхом вказування їх у додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину. Відповідно до п. 2 договору поставки продукції №ВПК 17/02/2021-КЗТ від 17.02.2021 року, оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівковою в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони можуть в будь-який момент дії цього договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатковою угодою до договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних додатків, при цьому строк оплати починає свій відлік від дати поставки товару, якщо інше не передбачено додатком до цього договору. У випадку порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, покупець має право без застосування до нього санкцій, інших грошових стягнень чи вимог відшкодування збитків, в односторонньому порядку відтермінувати здійснення розрахунків за фактично поставлений (переданий у власність) покупцю товар на відповідний строк прострочення виконання зазначених зобов`язань постачальника щодо такого товару. Загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього договору та узгодженої на нього ціни відповідно до додатків до цього договору.
На виконання умов вказаного договору сторонами було укладено додаток №КУК 04/03/21-КЗТ від 04.03.2021 року, щодо поставки товару кукурудза, українського походження, врожаю 2021 року в кількості 1110 тон, на загальну суму 7 935 523,20 грн.
Під час розгляду справи представником позивача було надано пояснення та зазначено, що оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1990 р. №996-ХІV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами, що зафіксовані в додатковій угоді щодо оформлення поставки сільськогосподарської продукції від ТОВ ЗЕЛЕНІВКА було виписано видаткові накладні на поставку продукції кукурудзи №1769 від 12.03.2021 у кількості 186,780 тон; №1525 від 13.03.2021 у кількості 359,040 тон; №1526 від 14.03.2021 у кількості 564,820 тон.
Під час розгляду справи встановлено, що за період липень та серпень 2021 року, контрагентом позивача ТОВ ЗЕЛЕНІВКА, було виписано на адресу ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО податкові накладні у сумі ПДВ 1111613,81 грн, на загальну суму поставки 9051712,44 грн, котрі задекларовано до бюджетного відшкодування за січень 2022 року.
Вказані податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних вчасно, з дотриманням граничних строків реєстрації, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України.
На підтвердження факту транспортування товару - зернових культур по господарських операціях між ТОВ ЗЕЛЕНІВКА та позивачем, а також відвантаження товару в порту, підтверджується товарно-транспортними накладними.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано на обставини проведення між сторонами розрахунків за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №81 від 13.08.2021 на суму 9 051 712,44 грн., в тому числі ПДВ 1111613,81 грн.
Судовим розглядом справи також встановлено, що між позивачем та контрагентом - постачальником ТОВ ТАБАККО РАЙСІНГ було укладено договір поставки продукції №ВПП-01/06/2021-КЗТ від 01.06.2021 року, на закупівлю сільськогосподарської продукції - пшениця. Відповідно до умов вказаного договору постачальник поставляє у власність покупця, а покупець приймає на умовах і протягом дії цього договору продукцію, з якісними показниками, вказаними у додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому - передачі, строки оплату товару узгоджується сторонами шляхом вказування їх у додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину. Відповідно до п. 2 договору поставки оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівковою в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони можуть в будь-який момент дії цього договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатковою угодою до договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних додатків, при цьому строк оплати починає свій відлік від дати поставки товару, якщо інше не передбачено додатком до цього договору. У випадку порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, покупець має право без застосування до нього санкцій, інших грошових стягнень чи вимог відшкодування збитків, в односторонньому порядку відтермінувати здійснення розрахунків за фактично поставлений (переданий у власність) покупцю товар на відповідний строк прострочення виконання зазначених зобов`язань постачальника щодо такого товару. Загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього договору та узгодженої на нього ціни відповідно до додатків до цього договору.
На виконання умов зазначеного договору поставки сторонами було укладено додаток №ПШЕ 15/07/21-КЗТ від 15.07.2021, щодо поставки товару пшениця 4-го класу, українського походження, врожаю 2021 року в кількості 622,720 тон, на загальну суму 4048010,04 грн; додаток №ПШЕ 12/07/21-КЗТ від 12.07.2021 щодо поставки товару пшениця 3-го та 4-го класу, українського походження, врожаю 2021 року в загальній кількості 890,00 тон, на загальну суму 6240970,06 грн; №ПШЕ 03/07/21-КЗТ від 03.07.2021, щодо поставки товару пшениця 3-го та 4-го класу, українського походження, врожаю 2021 року в загальній кількості 3300,00 тон, на загальну суму 21004744,56 грн.
Також між позивачем та контрагентом ТОВ ТАБАККО РАЙСІНГ було укладено договір поставки продукції №ВПЯ-01 /06/2021-КЗТ від 01.06.2021 року, на закупівлю сільськогосподарської продукції - пшениця. Відповідно до вказаного договору постачальник поставляє у власність покупця, а покупець приймає на умовах і протягом дії цього договору продукцію, з якісними показниками, вказаними у додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому - передачі, строки оплату товару узгоджується сторонами шляхом вказування їх у додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину. Відповідно до п. 2 договору поставки оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівковою в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони можуть в будь-який момент дії цього договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатковою угодою до договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних додатків, при цьому строк оплати починає свій відлік від дати поставки товару, якщо інше не передбачено додатком до цього договору. У випадку порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, покупець має право без застосування до нього санкцій, інших грошових стягнень чи вимог відшкодування збитків, в односторонньому порядку відтермінувати здійснення розрахунків за фактично поставлений (переданий у власність) покупцю товар на відповідний строк прострочення виконання зазначених зобов`язань постачальника щодо такого товару. Загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього договору та узгодженої на нього ціни відповідно до додатків до цього договору
На виконання умов зазначеного договору поставки сторонами було укладено додаток № ЯЧМ 02/07/21 від 02.07.2021 на поставку ячменю в кількості 750,00 тон, на загальну суму 4389750,00 грн.
Під час розгляду справи представником позивача було надано пояснення та зазначено, що оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1990 р. №996-ХІV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами, що зафіксовані в договорах та додаткових угодах щодо оформлення поставки сільськогосподарської продукції від ТОВ ТАБАККО РАЙСІНГ було виписано видаткову накладну на поставку продукції пшениця № 2301 від 11.07.2021 в кількості 472,360 т; №2302 від 12.07.2021 в кількості 511,680 т; № 1808 від 14.07.2021 в кількості 598,522 т; №1809 від 15.07.2021 в кількості 622,780 т; № 1801 від 07.07.2021 в кількості 667,680 т; № 1800 від 06.07.2021 в кількості 888,757 т; № 2297 від 15.07.2021 в кількості 29,560 т; №1802 від 07.07.2021 в кількості 47,440 т; № 2294 від 03.07.2021 в кількості 80,763 т; №1806 від 12.07.2021 в кількості 82,420 т; №2299 від 13.07.2021 в кількості 84,060 т; №1803 від 11.07.2021 в кількості 104,840 т; №1805 від 13.07.2021 в кількості 109,380 т; №2295 від 04.07.2021 в кількості 199,340 т; №2298 від 15.07.2021 в кількості 220,677 т; №2300 від 10.07.2021 в кількості 228,351 т; та на поставку продукції ячмінь №1798 від 03.07.2021 в кількості 263,952 т; №1799 від 02.07.2021 в кількості 487,878 т.
Під час розгляду справи встановлено, що за період липень та серпень 2021 року, контрагентом позивача ТОВ ТАБАККО РАЙСІНГ, було виписано на адресу ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО податкові накладні у сумі ПДВ 4379125,20 грн, на загальну суму поставленого товару 35658590,86 грн, котрі задекларовано до бюджетного відшкодування за січень 2022 року.
Податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних вчасно, з дотриманням граничних строків реєстрації, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України.
На підтвердження факту транспортування товару - зернових культур по господарських операціях між ТОВ ТАБАККО РАЙСІНГ та позивачем, а також відвантаження товару в порту, до суду надано копії товарно-транспортних накладними.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано на обставини проведення між сторонами розрахунків за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями: №80 від 13.08.2021 на суму 4400000,00 грн, №78 від 13.08.2021 на суму 10000000,00грн., №79 від 13.08.2021 на суму 8600000,00грн., №81 від 16.08.2021 на суму 12658590,86 грн.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать на користь того, що в рамках здійснення власних господарських операцій між позивачем та ПАТ ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ було укладено контракт про надання послуг №104 від 02.06.2021 року, згідно з яким ПАТ ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ надаються послуги із приймання сільськогосподарських культур із залізничних вагонів і автотранспорту, зберіганню суднової партії та навантаженню на судна для подальшого експортування зерна за межи митної території України.
За фактом надання послуг в рамках виконання умов вказаного контракту сторонами підписано акти здачі приймання робіт, зокрема: №330-498 від 31.07.2021; № 330-492 від 31.07.2021; 330-483 від 31.07.2021; №330-435 від 23.07.2021; №330-443 від 26.07.2021; №330-446 від 24.07.2021; №330-460 від 27.07.2021; №330-393 від 05.07.2021; №330-395 від 06.07.2021; №330-400 від 07.07.2021; №330-402 від 08.07.2021; №330-406 від 12.07.2021; №330-413 від 14.07.2021; №330-418 від 15.07.2021; №330-420 від 16.07.2021; №330-424 від 19.07.2021; №2330-426 від 20.07.2021; №330-430 від 21.07.2021.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано на обставини проведення між сторонами розрахунків за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями: № 50 від 14.07.2021 на суму 22 004,04 грн., №49 від 14.07.2021 на суму 10 052,69 грн, № 48 від 14.07.2021 на суму 3 938,82 грн, № 45 від 14.07.2021 на суму 22 567,68 грн, №47 від 14.07.2021 на суму 24 781,76 грн, №46 від 14.07.2021 на суму 49458,86 грн, №51 від 20.07.2021 на суму 5325,04 грн, № 53 від 20.07.2021 на суму 17 886,56 грн, №52 від 20.07.2021 на суму 17113,94 грн, №6 від 23.07.2021 на суму 314 627,77 грн, №5 від 23.07.2021 на суму 1 098 718,33 грн., №54 від 29.07.2021 на суму 124 372,28 грн, №10 від 30.07.2021 на суму 3 476,88 грн., №12 від 04.08.2021 на суму 30 240,83 грн, № 13 від 04.08.2021 на суму 6383,05 грн, №57 від 05.08.2021 на суму 31 609,57 грн., №55 від 05.08.2021 на суму 3 349,32 грн., №56 від 05.08.2021 на суму 25 467,35 грн., № 58 від 05.08.2021 на суму 16 000,15 грн., №59 від 05.08.2021 на суму 4 543,25грн., № 60 від 05.08.2021 на суму 10 134,89 грн., № 64 від 10.08.2021 на суму 1 078 251,80 грн., №62 від 10.08.2021 на суму 204,00 грн, №63 від 10.08.2021 на суму 204,00 грн., № 61 від 10.08.2021 на суму 12 529,64 грн, №83 від 18.08.2021 на суму 12 529,64 грн, № 84 від 18.08.2021 на суму 204,00 грн, №85 від 18.08.2021 на суму 102,00 грн, № 88 від 25.08.2021 на суму 178 734,94 грн, №102 від 28.09.2021 на суму 204,00 грн.
Під час розгляду справи встановлено, що за період липень, серпень 2021 року, контрагентом позивача ПАТ ХЕРСОНСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ, було виписано на адресу ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО податкові накладні за липень 2021 у сумі ПДВ 470 987,82 грн, на загальну суму 2 825 927,03 грн., за серпень 2021 у сумі ПДВ 39516,93 грн., на загальну суму 237 101,55 грн, які задекларовано до бюджетного відшкодування за січень 2022 року.
Під час розгляду справи зі змісту поданих до суду первинних документів встановлено, що попередньо Товариством з обмеженою відповідальністю Козацьке Зерно було укладено контракти з іноземним суб`єктом господарювання AGRO BORD EOOD (Bulgaria, City of Sofia 1220, Sofia District Metropolis, Metropoliti) (АГРО БОРД ЕООД (Болгарія), а саме:
-№GSW-01/06/21-КZ від 01.06.2021 про продаж зернових культур в кількості та по ціні, що обумовлені в підписаних сторонами специфікаціях до такого контракту від 04.08.2021, від 19.08.2021 в редакції додаткової угоди №1 від 06.09.2021та інвойсами;
-№ GSС-04/03/21-КZА від 04.03.2021 про продаж зернових культур в кількості та по ціні, що обумовлені в підписаних сторонами специфікаціях до такого контракту від 04.03.2021 року та інвойсом;
-№ GSВ-01/06/21-КZ від 01.06.2021 про продаж зернових культур в кількості та по ціні, що обумовлені в підписаних сторонами специфікаціях до такого контракту від 01.06.2021 та інвойсом.
Представником позивача під час розгляду справи у наданих поясненнях повідомлено суду, що позивачем були належним чином виконані усі вимоги вищезазначених міжнародних контрактів, про що свідчать ряд документів, в тому числі відповідні інвойси. При цьому з метою підтвердження обставин вивезення товару за межи митної території у відповідності до зазначених контрактів до суду надано копії вантажно-митними деклараціями та міжнародними товарно-транспортними накладними.
Водночас, позивачем для належного здійснення вказаних господарських операцій та налагодження здійснення такої господарської діяльності було укладено ряд договорів із різними товариствами та підприємствами з метою отримання тих чи інших послуг, в тому числі декларування вантажів зернових культур, експедиційних послуг, пов`язаних з організацією перевезень вантажів, зокрема: договір доручення №ЄГ-3/2021-451 від 12.08.2021, укладений між позивачем та ТОВ ЄВТ ГРЕЙН щодо надання митних послуг та декларування товару на митниці з рахунками та актами виконаних робіт; договір-доручення №1008-К на брокерське обслуговування та декларування від 10.08.2021, укладений між позивачем та ТОВ КОМПАНІЯ ТРАНСКО; договір про надання митно-брокерських послуг №17/03-К3 від 17.03.2021, укладений між позивачем та ТОВ МОРСЬКЕ АГЕНСТВО АЛЬТАЇР; договір про надання послуг по декларуванню товару №14.07.21 від 14.07.2021, укладений між ФОП ОСОБА_2 та позивачем з рахунками.
Під час розгляду справи встановлено доводи представника відповідача стосовно того, що позивачем надано договір поставки продукції № ВПЯ 01/06/21 КЗА від 01 червня 2021 року, який укладено між ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка та ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, де в розділі 11. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін, де зазначено номер рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КІБ, проте даний рахунок відповідно до АІС Податковий блок відкрито 09.06.2021 року. Також вказано, що позивачем надано договір поставки продукції № ВПП 01/06/21 КЗАА від 01 червня 2021 року, який укладено між ТОВ Компанія Астерія Агро та ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, де в розділі 11. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін, де зазначено номер рахунку IBAN НОМЕР_2 в АТ КІБ, проте даний рахунок відповідно до АІС Податковий блок відкрито 11.06.2021 року. Позивачем надано договір поставки продукції № ВПП 01/06/21 КЗА від 01 червня 2021 року, який укладено між ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка та ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, де в розділі 11. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін, де зазначено номер рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КІБ, проте даний рахунок відповідно до АІС Податковий блок відкрито 09.06.2021 року. Водночас, зазначено, що позивачем надано договір поставки продукції ВПК 17/02/21 КЗТ від 17.02.2021 року, який укладено між ТОВ ЗЕЛЕНІВКА та ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, де в розділі 11. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін, де зазначено номер рахунку IBAN НОМЕР_3 в АТ КІБ, проте даний рахунок відповідно до АІС Податковий блок відкрито 26.03.2021 року.
Представником відповідача повідомлено суду, що позивачем було надано видаткові накладні № 1525 від 13 березня 2021 року, № 1526 від 14 березня 2021 року, № 1769 від 12 березня 2021 року де зазначено рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ КІБ, проте такий рахунок відповідно до АІС Податковий блок відкрито 26.03.2021 року, а отже надані видаткові накладні не могли бути підписані 12, 13, 14 березня 2021 року відповідно.
Таким чином, представником відповідача вказано, що позивач безпідставно сформував податковий кредит на підставі вищенаведених документів.
Також представником відповідача вказано, що позивачем надано договір поставки продукції ВПП 01/06/21-КЗТ від 01.06.2021 року, який укладено між ТОВ ТАБАККО РАЙСІНГ та ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, де в розділі 11. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін, де зазначено номер рахунку IBAN НОМЕР_4 , проте даний рахунок було закрито 17.10.2020 року, тобто в реквізитах договору вказано недостовірні дані. Позивачем надано видаткову накладну № 3788 від 02.09.2021 року (взаємовідносини з ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ, де вказано п/р НОМЕР_5 у банку АТ КІБ, проте в ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ ніколи не було відкрито такого рахунку згідно з АІС Податковий блок.
З приводу вказаного суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Якщо правочин відповідає вимогам статті 207 ЦК України, то його можна вважати вчиненим у письмовій формі.
Водночас, положеннями ч.1 ст.218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. В разі недодержання сторонами письмової форми правочину, для з`ясування факту його вчинення та змісту слід застосовувати за аналогією частину другу статті 205 ЦК України. Поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитись письмовими та іншими доказами.
Згідно вимог статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Відповідно до положень п.1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що якщо сторони погодили всі істотні умови під час листування, а одна із сторін отримала пропозицію до укладення договору, а інша сторона виконала певні дії, що є предметом такого договору, то договір вважається укладеним, а від так обмін сторонами підписаними примірниками договору пізніше, ніж стоїть дата його підписання, то такий обмін підписаними договорами є лише формальністю, що не може містити ознак правопорушення, так як сторони здійснюють обмін підписаними договорами на вимогу ст. 207, 208 ЦК України.
Так зі змісту наданих представником позивача пояснень та наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що укладені позивачем договори реально виконувались з 01.06.2021 року, а сторони, тобто позивач та його контрагенти-постачальники, змогли підписали договори пізніше, лише після відкриття контрагентами-постачальниками рахунків, тобто з постачальником ТОВ СК Арніка 09.06.2021, з постачальником ТОВ Компанія Астерія Агро 11.06.2021 з зазначенням дати 01.06.2021 рік.
Як повідомлено суду представником позивача під час розгляду справи аналогічна ситуація була при підписані договору позивачем з контрагентом-постачальником - ТОВ ЗЕЛЕНІВКА та складані останнім видаткових накладних №1525 від 13 березня 2021 року, № 1526 від 14 березня 2021 року, №1769 від 12 березня 2021 року, а саме: договір підписано після відкриття банківського рахунку з зазначенням дати 17.02.2021, так як фізично сторони вже виконували взяті на себе договірні зобов`язання щодо поставки сільгосппродукції. Товар кукурудза українського походження, врожаю 2021 року у кількості 1 110,64 тон на загальну суму 9051712,44 грн (ПДВ 1111613,81 грн) було відвантажено/поставлено автотранспортом у пункті навантаження Черкаська область, Маньківський район, с. Поташ, вул. Черняховського, буд.2 до пункту розвантаження ТОВ ІЗТ, м. Чорноморськ, що підтверджується товарно-транспортними накладними та документами щодо розвантаження/приймання кукурудзи в порту.
Також представником позивача у наданих поясненнях вказано, що надані суду договори поставки підписані між позивачем та його контрагентами - постачальниками фіксують факт взаємовідносин між сторонами, які спрямовані на отримання правових наслідків (реального результату), що підтверджується реальним рухом товару - купівля-продаж, відвантаження, поставка, сушіння, доведення до кондиції, експорт, оплата та інше.
У наданих поясненнях представником позивача стосовно доводів щодо надання позивачем договорів поставки продукції №ВПП-01/06/2021-КЗТ від 01.06.2021 року та №ВПП 01/09/2021-КЗІ від 01.09.2021 року, де в розділі 11. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін, де зазначено номер рахунку, який було закрито до укладення договору у першому випадку та не було відкрито у другому випадку, зазначено, що у цих випадках мало місце некоректне заповнення контрагентом-постачальником банківських реквізитів та зазначення в договорі старого (закритого) рахунку, що було виправлено сторонами шляхом підписання 25 червня 2021 року додаткової угоди до договору №ВПП 01/06/21-КЗТ від 01.06.2021 року та у виписаній ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ видатковій накладній № 3788 від 02.09.2021 року контрагентом - постачальником було допущено технічну помилку в номері банківського рахунку, замість № НОМЕР_6 в АТ КІБ, код банку 322540, зазначено неповний номер рахунку № НОМЕР_7 в АТ КІБ, код банку 322540. Тобто, помилково особою, що виписувала видаткову накладну замість стандартного номера ІВАN, що складається з 29 символів, у видатковій накладній зазначено лише 26 символів, що в силу п. 3.2. наказу Мінфіну № 88 від 24.05.1995 відноситься до неістотних недоліків в документах, так як не перешкоджає можливості ідентифікувати юридичну особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надаючи оцінку вказаному суд зазначає, що договір не є первинним документом в розумінні Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не впливає на податковий кредит підприємства та надані позивачем видаткові накладні №1525 від 13.03.2021 року, №1526 від 14.03.2021 року, №1769 від 12.03.2021 року (взаємовідносини ТОВ ЗЕЛЕНІВКА), №3788 від 02.09.2021 року (взаємовідносини з ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ) містять всі обов`язкові реквізити, відомості про господарську операцію, дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, необхідні дані щоб ідентифікувати юридичну особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг господарської операції тощо, тому наведені відповідачем неістотні недоліки, в силу п.2.3 наказу Мінфіну № 88 від 24.05.1995, не є підставою для невизнання господарської операції та позбавлення права на податковий кредит.
Отже, оскільки право на формування податкового кредиту виникає у підприємства в разі фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених первинними документами про здійснення таких операцій та наявності належним чином оформлених податкових накладних, до яких контролюючим органом не було викладено жодних зауважень, то слід дійти висновку про те, що взаємовідносини із контрагентами позивачем здійснені належним чином.
Стосовно доводів представника відповідача про те, що позивачем надано договір поставки продукції №ВПП 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року, укладений із ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АГРО, та згідно умов складеного на його виконання додатку позивач приймає на себе зобов`язання передати (продати), а покупець зобов`язується прийняти у свою власність та оплатити (придбати) товар наступного асортименту, в наступних кількостях, за наступними цінами: пшениця 4-го класу українського походження врожаю 2021 року, у кількості 95 000 тон, за ціною 6284,69 грн. (з ПДВ) за одну тонну, на загальну суму - 597045,55 грн; пшениця 4-го класу українського походження врожаю 2021 року, у кількості 506700 тон, за ціною 6284,82 грн. (з ПДВ) за одну тонну, на загальну суму - 3184518,29 грн, загальна кількість придбаного ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АГРО у позивача товару складає 3781563,84 грн, що свідчить в свою чергу про відсутність у позивача можливості експортувати пшеницю, нібито придбаної у контрагента ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АГРО, оскільки такого придбання за умовами договору поставки продукції не відбувалось, суд зазначає таке.
Під час розгляду справи встановлено, що між позивачем, в якості постачальника, та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АГРО, в якості покупця, було укладено договір поставки продукції №ВПП 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року, в редакції викладеній в додатковій угоді від 02 липня 2021. Зазначеною додатковою угодою сторони внесли зміни до договору №ВПП 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року виправивши технічну помилку в преамбулі та реквізитах договору щодо іменування сторін за договором.
Отже, за умовами вказаного вище договору, ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АГРО (постачальник) поставляє у власність покупцю, який у даному випадку є позивачем, а покупець приймає на умовах і протягом дії цього договору продукцію, з якісними показниками, вказаними у додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому - передачі, строки оплату товару узгоджується сторонами шляхом вказування їх у додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину. Відповідно до п. 2 договору поставки продукції №ВПП 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року, оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівковою в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони можуть в будь-який момент дії цього Договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється Додатковою угодою до Договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних додатків, при цьому строк оплати починає свій відлік від дати поставки товару, якщо інше не передбачено Додатком до цього Договору. У випадку порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, покупець має право без застосування до нього санкцій, інших грошових стягнень чи вимог відшкодування збитків, в односторонньому порядку відтермінувати здійснення розрахунків за фактично поставлений (переданий у власність) покупцю товар на відповідний строк прострочення виконання зазначених зобов`язань постачальника щодо такого товару. Загальна сума цього Договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього Договору та узгодженої на нього ціни відповідно до додатків до цього договору.
До договору поставки продукції №ВПП 01/06/21-КЗА від 01.06.2021 року, укладеного між позивачем та ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО, було укладено додаток №ПШЕ 01/07/21-КЗА від 01.07.2021, в редакції додаткової угоди до додатку від 02 липня 2021 року, щодо поставки товару, а саме: 1) пшениця 4-го класу українського походження врожаю 2021 року, у кількості 95 000 тон, за ціною 6284,69 грн (з ПДВ) за одну тонну, на загальну суму 597045,55 грн; 2) пшениця 4-го класу українського походження врожаю 2021 року, у кількості 506700 тон, за ціною 6284,82 грн (з ПДВ) за одну тонну, на загальну суму 3184518,29 грн. Загальна кількість придбаного ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО у позивача товару складає 3781563,84 грн.
В матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні відповідно до яких ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО - замовник; вантажовідправник - ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО, вантажоодержувач - ПАТ ХЕРСОНСЬКИЙ КХП (м. Херсон, вул. Порт-елеватор, 5) в квоту ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, експортер ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО; пункт навантаження - Миколаївська обл., Первомайський р-н., с. Станиславчик, пункт розвантаження м. Херсон, вул. Порт-елеватор, 5; також зазначено водія автомобіля та номер реєстрації автомобіля. Товар був прийнятий відповідальною особою вантажоодержувача, про що свідчить підпис на всіх товарно-транспортних накладних.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що під час приймання товару в пункті розвантаження весь товар (пшеницю) зважено автовесами та виявлено надлишки та/або нестачу, про що складались відповідні акти приймання сільгосппродукції по кожному розвантаженню. За результатами підрахунку фактично відвантаженого та поставленого товару в порту постачальником здійснювалась виписка видаткової накладної на всі відвантажені партії товару з зазначенням дати коли товар було відвантажено на елеваторі в автотранспорт для перевезення.
Також представником позивача у наданих поясненнях вказано, що до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних № 1632 від 05 липня 2021 та №2296 від 15 липня 2021 на поставку товару - пшениця 4 класу, українського походження, врожаю 2021 року, постачальник - ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО, покупець - ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, які підписано постачальником та покупцем (одержувачем) та скріплено їх печатками.
З метою підтвердження обставин реальності господарської операції за договором поставок сільськогосподарської продукції та додатків до них позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень щодо проведення розрахунків між позивачем та ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО, на загальну суму оплат 3787206,70 грн, в тому числі ПДВ 465095,56 грн.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що за фактом першої події в липні 2021 контрагентом позивача ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО було виписано податкові накладні на загальну суму 3787206,70 грн, в тому числі ПДВ 465095,56 грн, які зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, враховуючи вище вказане, слід дійти висновку про те, що позивачем належними первинними документами підтверджено постачання контрагентом-постачальником ТОВ ТК АЛЬФА-АГРО товару - пшениця 4-го класу, українського походження, насипом, врожаю 2021 року в кількості 602,61 тон, за видатковими накладними та наданими товарно-транспортними накладними, що підтверджують рух товару його розвантаження в порту, зважування на автовесах для подальшого експорту, а також факт оплати за поставлений товар.
Таким чином доводи представника відповідача про те, що придбання товару не відбувалось не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Представником відповідача у поданих до суду поясненнях зазначено, що позивачем надано договір-доручення № 1008-К про брокерське обслуговування і декларування від 10 серпня 2021 року між ТОВ КОМПАНІЯ ТРАНСКО та ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО, проте даний договір не підписаний представником ТОВ КОМПАНІЯ ТРАНСКО, як і Додаток № 1 від 10 серпня 2021 року. Також, вказано, що позивач надав акт № 5/1 про прийом виконаних робіт до договору №1008-К від 10.08.2021 року, акт № 4/1 про прийом виконаних робіт від 19 серпня 2021 року, акт № 6/1 про прийом виконаних робіт від 21 вересня 2021 року не підписаний зі сторони позивача, тобто надані акти не є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Також представником відповідача стосовно наданих до суду представником позивача доказів щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВТ ГРЕЙН зазначено, що позивачем надано рахунок на оплату № 1056 від 12.08.2021 року, Акт надання послуг № 977 від 12 серпня 2021 року, рахунок на оплату № 1072 від 16 серпня 2021 року, акт надання послуг № 995 від 16 серпня 2021 року, рахунок на оплату № 1227 від 26 серпня 2021 року, акт надання послуг № 1144 від 26 серпня 2021 року, рахунок на оплату № 1237 від 27 серпня 2021 року, акт надання послуг № 1160 від 27 серпня 2021 року, рахунок на оплату № 1346 від 02 вересня 2021 року, акт надання послуг № 1276 від 02 вересня 2021 року, рахунок на оплату № 1350 від 02 вересня 2021 року, акт надання послуг № 1281 від 02 вересня 2021 року, рахунок на оплату № 1467 від 15 вересня 2021 року, акт надання послуг № 1391 від 15 вересня 2021 року, рахунок на оплату № 1490 від 16 вересня 2021 року, акт надання послуг № 1411 від 16 вересня 2021, рахунок на оплату № 1601 від 24 вересня 2021 року, акт надання послуг № 1530 від 24 вересня 2021 року, акт надання послуг № 1718 від 13 жовтня 2021 року, рахунок на оплату № 1794 від 13 жовтня 2021 року, рахунок на оплату № 1955 від 27 жовтня 2021 року, акт надання послуг № 1875 від 27 жовтня 2021 року, проте у вищенаведених документах у графі Виписав Від виконавця наявний лише підпис, без зазначення прізвища, імені, посади відповідальної особи, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка брала участь в господарській операції.
Стосовно наданих позивачем до суду копій первинних документів по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю МОРСЬКЕ АГЕНТСТВО АЛЬТАЇР представником відповідача вказано, що позивачем надано рахунок-фактуру № СФ-0000237, СФ-0000195 від 24 березня 2021 року, проте у вищенаведених документах у графі Виписав наявний лише підпис, без зазначення прізвища, імені, посади відповідальної особи, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка брала участь в господарській операції.
Також представником відповідача зазначено, що позивачем надано до суду договір доручення про надання послуг з декларування товарів № 14.07.21 від 24.07.21 року між ТОВ Козацьке Зерно та ФОП ОСОБА_3 , проте такий договір не підписано; надано акт виконаних робіт № 678-Т від 14 серпня 2021 року, № 684-Т від 14 серпня 2021 року, № 685-т від 17 серпня 2021 року, проте такий акт не підписаний зі сторони Отримувача тож не являється первинним документом в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Надаючи оцінку вказаним доводам представника відповідача, суд зазначає таке.
Матеріали справи свідчать на користь того, що додані позивачем до позовної заяви копії документів по взаємовідносинам між ним та надавачами супутніх послуг, а саме ТОВ КОМПАНІЯ ТРАНСКО, ТОВ ЄВТ ГРЕЙН, ТОВ МОРСЬКЕ АГЕНТСТВО АЛЬТАЇР, ФОП ОСОБА_3 , при експортуванні товару на право формування податкового кредиту не мало впливу та, як повідомлено представником позивача під час розгляду справи, до суду такі первинні документи надавались лише для розкриття повноти операції з експорту товару.
Від так, представником відповідача наведено зазначені доводи безпідставно в розрізі вирішення питання щодо правомірності формуванні податкового кредиту за податковими накладними сформованими на підставі не оформлених належним чином первинних документів, оскільки долучені документи на супутні послуги не подавались позивачем для цілей оподаткування у спірному періоді.
При огляді оригіналів доданих документів та порівнянні їх з долученими до позовної заяви копіями вбачається, що підписи, печатки та де-які відмітки на оригіналах мають слабкий (ледь помітний) відтиск, тому на деяких копіях дана інформація не відобразилась.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що підприємством частково було втрачено оригінали первинних документів через переїзд у зв`язку з воєнними діями, у зв`язку із чим позивачем запитано копії документів у контрагентів-надавачів послуг.
З огляду на зазначене, представником позивача було долучено до матеріалів справи копії документів зроблених в якісних копіях, а саме договору-доручення № 1008-К про брокерське обслуговування і декларування від 10 серпня 2021, укладеного з ТОВ КОМПАНІЯ ТРАНСКО, додатку № 1 від 10 серпня 2021 року, акту № 5/1 про прийом виконаних робіт до договору № 1008-К від 10.08.2021 року, акту № 4/1 про прийом виконаних робіт від 19 серпня 2021 року, акту № 6/1 про прийом виконаних робіт від 21 вересня 2021 року, договір №17/03-К3 від 17.03.2021 укладений з ТОВ МОРСЬКЕ АГЕНТСТВО АЛЬТАЇР, рахунок-фактури № СФ-0000237, СФ- 0000195 від 24 березня 2021 року, щодо взаємовідносин із ТОВ ЄВТ ГРЕЙН - акту надання послуг № 977 від 12 серпня 2021 року, акту надання послуг № 995 від 16 серпня 2021 року, акту надання послуг № 1144 від 26 серпня 2021 року, акту надання послуг № 1160 від 27 серпня 2021 року, акту надання послуг № 1276 від 02 вересня 2021 року, акту надання послуг № 1281 від 02 вересня 2021 року, акту надання послуг № 1391 від 15 вересня 2021 року, акту надання послуг № 1411 від 16 вересня 2021, акту надання послуг № 1530 від 24 вересня 2021 року, акту надання послуг № 1718 від 13 жовтня 2021 року, акту надання послуг № 1875 від 27 жовтня 2021 року, договору доручення про надання послуг з декларування товарів № 14.07.21 від 24.07.21 року укладеного з ФОП ОСОБА_3 , акту виконаних робіт № 678-Т від 14 серпня 2021 року, № 684-Т від 14 серпня 2021 року, № 685-т від 17 серпня 2021 року.
Відтак доводи представника відповідача в цій частині є такими, що не підлягають врахуванню.
Також представником відповідача у наданих поясненнях зазначено, що позивачем до суду було надано товарно-транспортні накладні №235508 від 17.07.2021, № 281613 від 05.07.2021 року, № 281549 від 5.06.2021 року, № 281536 від 02.07. 2021 року, № 279176 від 03.06.2021 року, № 369492 від 26.07.2021 року, №270990 від 02.07.2021 року, № 270942 від 02.07.2021 року, № 270940, № 270945 від 05.07.2021 року, № 270829 від 05 липня 2021 року, №270828 від 05.07.2021 року, № 275832 від 13.07.2021 року, № 275840 від 13 липня 2021 року, № 275810 від 12.07.2021 року, № 279130 від 21.07.2021 року, №275899 від 13 липня 2021 року, проте у графі отримав водій/експедитор відсутнє прізвище, ім`я, підпис водія та в наданих товарно-транспортних накладних відсутні підписи водія та/або експедитора що прийняв вантаж для перевезення, та в подальшому здав зазначений вантаж, чим порушено підпункт 11.5. пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 із змінами і доповненнями. Крім того, представником відповідача вказано, що позивачем надано ТТН № 300472 від 28.07.2021 року, де водієм зазначено водій ОСОБА_4 та ТТН № 300471 від 29.07.2021 року де водієм зазначено ОСОБА_5 , проте у графі отримав водій/експедитор, прийняв водій/експедитор містяться однакові підписи; у ТТН №235539 від 17 липня 2021 року відсутній підпис водія у графі здав водій/експедитор.
Так судом встановлено доводи представника позивача стосовно того, що усі перелічені товарно-транспортні накладні в графі отримав водій/експедитор містять прізвище, ім`я, підпис водія, зокрема: №235508 від 17.07.2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_6 ; № 281613 від 05.07.2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_7 ; № 281549 від 5.06.2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_8 , № 281536 від 2.07. 2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_9 ; № 279176 від 03.06.2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_10 ; № 270990 від 02.07.2021 року, № 270942 від 02.07.2021 року, №270940, №270945 від 05.07.2021 року, №270829 від 05.07.2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_11 ; №270828 від 05.07.2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_12 ; № 275832 від 13.07.2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_13 ; № 275840 від 13 липня 2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_14 № 275810 від 12.07.2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_15 ; №279130 від 21.07.2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_16 ; №275899 від 13 липня 2021 містить прізвище, ініціали та підпис водія ОСОБА_17 .
Відтак зазначені доводи представника відповідача є такими, що не відповідають дійсним обставинам у справі.
Також представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та стосовно доводів представника відповідача про однаковість підписів у ТТН № 300472 від 28.07.2021 року, де водієм зазначено водій ОСОБА_4 , та ТТН № 300471 від 29.07.2021 року, де водієм зазначено ОСОБА_5 , вказано, що таке припущення є виключно особистою думкою (припущенням) відповідача та має бути підтверджено відповідними доказами, як висновок почеркознавчої експертизи.
Враховуючи вказані доводи представника позивача суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.04.2021 року у справі №810/3713/16 товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів. Та відсутність товарно-транспортної накладної, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності товарно-транспортної накладної у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом.
Отже, слід дійти висновку про те, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Відтак зазначені доводи представника відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають врахуванню.
Отже, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та надаючи оцінку усім наданим поясненням та доказам, суд зазначає, що по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками позивача податковий кредит оплачений в повному розмірі, що спростовує доводи податкового органу в цій частині.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Згідно до ст. 3 Закону України № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України № 996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.
Відповідно до вимог п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Стосовно посилань представника відповідача на обставини досудового розслідування, стосовно дій службових осіб ТОВ «Козацьке Зерно» при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, у кримінальному провадженні №72023100500000004 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України суд зазначає, що таке.
Відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів винесення та набрання законної сили стосовно позивача вироку в рамках розгляду вказаного кримінального провадження, як і не надано достатніх та належних доказів здійснення посадовими особами позивача фіктивних операцій, а отже у суду відсутні підстави для врахування зазначених доводів представника відповідача.
Таким чином, суд зазначає, що ні на момент проведення перевірки та фіксації її наслідків контролюючим органом, ні станом на час розгляду судом даної справи інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб позивача відсутня.
Стосовно посилань представника відповідача на наявність в інформаційних базах ДПС інформації щодо контрагентів ТОВ КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО, ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка, ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ, ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АГРО, ТОВ ЗЕЛЕНІВКА, ТОВ ТАБАККО РАЙСІНГ та їх постачальників по ланці постачання продукції, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.
Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Також суд зазначає, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.
В той же час, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.05.2019 року по справі №820/1009/17, від 03.04.2020 року по справі №160/4200/19, від 10.04.2020 року по справі №440/1082/19, від 16.04.2020 року по справі №805/5017/15-а.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність в даному випадку доводів контролюючого органу.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО, ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка, ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ, ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АГРО, ТОВ ЗЕЛЕНІВКА, ТОВ ТАБАККО РАЙСІНГ при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.
Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.
Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Відтак, враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2022 року №00123650703 за формою В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2022 року, у розмірі 21453669,00 грн та накладено штраф 2145336,90 грн.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2022 року №00123600703 за формою В4, яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2022 року (р. 21) на загальну суму 16914,00 грн суд зазначає таке.
Під час розгляду справи встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі висновків, викладених в акті від 14.10.2022 року №10187/10-36-07-03-14/44100111, а саме на підставі висновку щодо того, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено її завищення на 16914,00 грн, внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації.
Зазначений висновок податкового органу так само, як і висновок про неможливість підтвердити реальність господарських операцій, оформлених ТОВ КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками сільгосппродукції (ТОВ КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО, ТОВ Сільськогосподарська компанія Арніка, ТОВ ІНТЕР-СІТІ КОМПАНІ, ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЛЬФА-АГРО, ТОВ ЗЕЛЕНІВКА, ТОВ ТАБАККО РАЙСІНГ) так як вони, на думку відповідача, не були направлені на досягнення взаємної вигоди, а виключно направлені на безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, зроблено відповідачем на підставі інформації наявної в базах даних податкового органу без проведення перевірки та аналізу первинних бухгалтерських та податкових документів, тобто в супереч нормам діючого законодавства, а відтак з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та досліджені докази зазначені висновки податкового органу ґрунтуються виключно на помилкових висновках та не можуть слугувати підставою для прийняття рішення про завищення позивачем суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 16914,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 від 06 грудня 2022 року №00123600703 яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2022 року (р. 21) на загальну суму 16914,00 грн.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО (61013, Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, буд. 124, офіс 22) до Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А, м. Київ-151, 03151) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київський області від 06 грудня 2022 року №00123650703 та №00123600703.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОЗАЦЬКЕ ЗЕРНО (61013, Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, буд. 124, офіс 22, код 2282411536) сплачену суму судового збору у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А, м. Київ-151, 03151, код ЄДРПОУ - 44096797).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 28 травня 2024 року.
Суддя Мельников Р.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2024 |
Оприлюднено | 31.05.2024 |
Номер документу | 119372993 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Мельников Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні