Постанова

від 29.05.2024 по справі 488/4845/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 488/4845/23

Перша інстанція: суддя Чернявська Я.А.,

повний текст судового рішення

складено 04.04.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Осіпова Ю.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 04.04.2024 у справі №488/4845/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «МАКО ТРАНС ГРУПП» про визнання протиправною та скасування постанови серії АА №00012395 від 21.07.2023

У С Т А Н О В И В:

28.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Корабельного районного суду м.Миколаєва із позовною заявою, у якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00012395 від 21.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працівником Укртрансбезпеки неправильно визначено вагові, габаритні та інші параметри транспортного засобу, з урахуванням здійснення перевезення вантажу контейнеровозом. Як стверджує позивач, у даному випадку нормативно-ваговий параметр для контейнеровоза становить 44т., а не 40т. Також, ОСОБА_1 наголошує, що спірна постанова серії АА №00012395 від 21.07.2023 не містить визначених законодавством обов`язкових реквізитів. Крім того, ОСОБА_1 наголошує, що в спірних правовідносинах він не виступав автомобільним перевізником, адже транспортний засіб здає в оренду ТОВ «МАКО ТРАНС ГРУПП».

Відповідач з позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначаючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом щодо оскарження постанови серії АА №00012395 від 21.07.2023. Також, на думку Укртрансбезпеки належним позивачу транспортним засобом, із напівпричепом здійснювалось перевезення вантажу з перевищеннями допустимими ваговими параметрами без відповідного дозволу. Крім того, відповідач наголошує, що оскаржувана постанова відповідає законодавчим вимогам та містить усі необхідні реквізити. Як стверджує суб`єкт владних повноважень, транспортний засіб яким здійснювалось перевезення вантажу не є контейнеровозом, а тому максимально допустиме навантаження для такого транспортного засобу становить 40т. До того ж, відомостей про передачу транспортного засобу в орендо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не внесено, а тому штраф на позивача накладено цілком правомірно.

Рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 04.04.2024 у справі №488/4845/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Приймаючи означене рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивач у спірних правовідносинах не виступав автомобільним перевізником, адже транспортні засоби передав в оренду ТОВ «МАКО ТРАНС ГРУПП».

Не погодившись із вищеозначеним рішенням районного суду Укртрансбезпекою подано апеляційну скаргу, у якій із зазначенням про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржником викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Державна служба України з безпеки на транспорті вказує, що відомості про передачу в оренду транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення вантажу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не внесено, а тому штраф на позивача накладено цілком правомірно.

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом ОСОБА_1 до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 04.04.2024 у справі №488/4845/23 та вважає їх обґрунтованими. Натомість, на думку ОСОБА_1 , вимоги апеляційної скарги Укртрансбезпеки є безпідставними.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень підлягає задоволенню, з урахуванням такого.

Зокрема, колегією суддів установлено, що 01.07.2023 по автошляху Н-11, км.76 + 702 Дніпропетровська область транспортним засобом марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом, державний номер НОМЕР_2 , здійснювалося перевезення вантажу.

Вказані транспортні засоби належать ОСОБА_1 , що власне й підтверджується позивачем у позовній заяві.

21.07.2023 заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень ОСОБА_2 складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00012395, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП (рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,425 % (2,57 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40т.) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн.

Не погодившись із постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00012395 від 21.07.2023 позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи перегляд даної справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища Законом України «Про дорожній рух» визначено правові та соціальні основи дорожнього руху.

Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 р. № 879, передбачено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 установлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України установлено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, відповідно до пункту 22.5 яких за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Так, згідно із постановою серії АА №00012395 від 21.07.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України, 01.07.2023 о 21год. 00хв. за адресою Н-11, км.76+702, Дніпропетровська область технічним засобом WIM78, WAGA-WIM35, зав.№16, зафіксовано транспортний засіб марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом, державний номер НОМЕР_3 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України: загальна маса транспортного засобу 42,570т. перевищує дозволену - 40т., що становить 6,425% (2,57т.).

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у позивача дозволу на рух транспортного засобу автомобільними дорогами України з перевищенням допустимих вагових параметрів або внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

Відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами передбачено частиною 2 статті 132-1 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.

Таким чином, оскільки у межах спірних правовідносин контролюючим органом установлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом, державний номер НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності та обґрунтованості винесення спірної постанови серії АА № 00012395 від 21.07.2023.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що в межах спірних правовідносин спеціалізований напівпричіп, державний номер НОМЕР_3 , не використовувався як контейнеровоз, оскільки перевезення вантажу не здійснювалось у контейнері.

Саме собою зазначення у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу «спеціалізований н/пр контейнеровоз» не є свідченням того, що перевезення вантажу здійснювалось у контейнері.

Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 на площадку для перевезення контейнерів установлено кузов із переобладнаних контейнерів (зрізано їх верхню частину) з метою збільшення ваги перевезення вантажу.

Така зміна функціонального призначення контейнеровоза не надає позивачу можливості збільшити норматив навантаження транспортного засобу.

Отже, колегія суддів вказує, що в даному випадку норматив перевищення ваги транспортного засобу становить 40т.

Означене вказує про неправильність позиції позивача стосовно того, що в даному випадку масою перевищення для транспортного засобу є 44т.

Між тим, суд апеляційної інстанції відмічає, що ОСОБА_1 не заперечує того, що загальна вага транспортного засобу становить 42,570т.

Щодо невідповідність постанови серії АА № 00012395 від 21.07.2023 вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, колегія суддів вказує про таке.

Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

При цьому, відповідно до пункту 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Отже, вказане свідчить, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, передбачено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.

Між тим, Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, не містить імперативної вимоги щодо необхідності зазначення в постанові всього обсягу інформації.

За наслідками дослідження спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00012395 від 21.07.2023, апеляційним судом установлено, що даний акт індивідуальної дії містить: відомості про найменування органу та посадової особи, який її виніс; дату розгляду відомостей з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічного засобу; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі).

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що наведені у спірному рішенні суб`єкта владних повноважень відомості є цілком достатніми та вказують про обґрунтованість акта індивідуальної дії.

Відносно доводу позивача та висновку суду першої інстанції про те, що в досліджуваній ситуації позивач не виступав автомобільним перевізником, колегія суддів зазначає таке.

Виконання державного контролю за безпекою на автомобільному транспорті може здійснюватись, зокрема, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексу технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі: вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількість осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

У подальшому, така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді мета даних, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання, фотографії транспортного засобу тощо.

У свою чергу, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів - у відповідності до діючого законодавства.

В разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-2 КУпАП, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлюють відповідальну особу, визначену у частині першій ст. 14-3 КУпАП.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Системний аналіз вищенаведеної законодавчої норми свідчить про наявність двох взаємовиключних суб`єкти відповідальності.

Між тим, сам по собі факт укладення договору оренди (найму) транспортного засобу від 23.02.2023, без внесення відомостей про це до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, не звільняє власника від відповідальності незалежно від того, з чиєї вини невнесення відповідних відомостей до Реєстру мало місце.

В контексті означеного слід також зауважити, що наявність укладеного правочину ще не свідчить про передачу транспортного засобу в оренду. Таким документом може бути акт приймання-передачі транспортного засобу тощо.

До того ж, на підтвердження власної позиції позивачем до матеріалів справи не додано товарно-транспортної накладної у якій зазначається перевізник вантажу.

Позивач також не вказує про неможливість її подання до суду та необхідність її витребування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що в досліджуваній ситуації саме позивач є належним суб`єктом для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Отже, установлені в межах даного апеляційного перегляду справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки та викладені позивачем в обґрунтування позовних вимог доводи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 293 КУпАП орган (посадова особа), розглядаючи скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилене.

Частинами 7, 8 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що висновки районного суду не відповідають, викладеним у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відтак, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 04.04.2024 у справі №488/4845/23 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.268, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 04.04.2024 у справі №488/4845/23 скасувати.

Прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «МАКО ТРАНС ГРУПП» про визнання протиправною та скасування постанови серії АА №00012395 від 21.07.2023 - відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, з урахуванням приписів ст.272 КАС України, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов Т.М. Танасогло