Постанова

від 28.05.2024 по справі 140/15895/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/15895/23 пров. № А/857/25676/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І. М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "КРП" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року (головуючий суддя Денисюк Р.С., м. Луцьк) у справі №140/15895/23 за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Приватного підприємства "КРП" про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області звернувся в суд із адміністративним позовом до ПП "КРП", в якому просить зобов`язати привести в стан готовності захисну споруду №04051, що знаходиться за адресою: вул. Карбишева, 2, м. Луцьк, Волинська обл., з метою використання її за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідачем вчинено ряд дій, спрямованих на усунення недоліків, а саме, реставровано герметичні двері, встановлено прилад для виміру підпору повітря, систему зв`язку та оповіщення, а також прилади для вимірювання температурно-вологісного режиму, укомплектовано робочим інструментом захисну споруду, частково відновлено вентиляційну систему. Вважає, що дії ПП "КРП" не можна розглядати, як систематичну бездіяльність, оскільки з моменту встановлення підприємства балансоутримувачем захисної споруди (з 2022 року), підприємство вчиняє дії, спрямовані на покращення захисної споруди.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення та зазначає, зокрема, що обмежена готовність захисної споруди №04051, балансоутримувачем якої є ПП "КРП", підтверджується актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, що проведені 17.12.2018, 13.11.2019, 07.10.2020, 29.07.2021, 31.08.2022. Наголошує, що згідно акту від 23.05.2023 оцінки стану готовності споруду визнано обмежено готовою до використання за призначенням, та зафіксовано ряд порушень, у тому числі: неналежний стан захисно-герметичних дверей (закриваються з зусиллям, ущільнююча гума пошкоджена та втратила еластичність); не обладнано споруду захисту засобами для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; відсутні електроручні вентилятори; відсутні противибухові пристрої; відсутні фільтри ФГ-70; відсутні регенеративні патрони РП-100; відсутні протипилові фільтри; відсутні фільтри поглиначі; відсутні безнапірні та напірні баки для питної води; відсутні герметичні клапани;, відсутні клапани надмірного тиску; відсутні прилади для виміру підпору повітря; відсутня система зв`язку та оповіщення; відсутня автоматична система пожежогасіння та сигналізації; не забезпечено споруду приладами для виміру температурно-вологісного режиму, відсутність робочого інструмента формування з обслуговування захисної споруди тощо. Таким чином вважає, що відповідачем не вжито усіх дій для усунення порушень, встановлених в акті оцінки від 23.05.2023.

Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно із інформацією, викладеною у листах Луцького РУ ГУ ДСНС у Волинській області від 12.12.2022 № 48-04-01-1865/48-04.02 (а.с.21-30) та від 23.12.2022 № 48-04-01-1947/48-04-01 (а.с.34-38) у м. Луцьку наявна захисна споруда цивільного захисту сховище №04051, за адресою: м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, балансоутримувач ПП КРП, яка є обмежено готовою до використання за призначенням.

Відповідно до облікової картки сховища (протирадіаційного укриття) та технічної характеристики захисної споруди протирадіаційне укриття №04051, загальною площею 720 кв.м., розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, введене в експлуатацію у 1982 році, у разі наявної загрози розраховане на утримання в ньому 600 осіб (а.с. 86).

Обмежена готовність сховища №04051 підтверджується актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, що проведені 17.12.2018, 13.11.2019, 07.10.2020, 29.07.2021, 31.08.2022 та 23.05.2023 (а.с. 39-81).

Зазначеними актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту встановлено неналежний стан захисно-герметичних дверей (закриваються з зусиллям, ущільнююча гума пошкоджена та втратила еластичність); не обладнано споруду захисту засобами для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; відсутні електроручні вентилятори; відсутні противибухові пристрої; відсутні фільтри ФГ-70; відсутні регенеративні патрони РП-100; відсутні протипилові фільтри; відсутні фільтри поглиначі; відсутні безнапірні та напірні баки для питної води; відсутні герметичні клапани;, відсутні клапани надмірного тиску; відсутні прилади для виміру підпору повітря; відсутня система зв`язку та оповіщення; відсутня автоматична система пожежогасіння та сигналізації; не забезпечено споруду приладами для виміру температурно-вологісного режиму, відсутність робочого інструмента формування з обслуговування захисної споруди тощо.

17.03.2023 внесено відомості до ЄРДР під №42023032010000026 за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.367 КК України, за фактом невиконання або неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадовими особами приватних підприємств, розташованих на території Луцького району у сфері нагляду, утримання та використання захисних споруд цивільного захисту населення (а.с.100).

Листом від 12.06.2023 №04 ПП КРП повідомило Луцьку окружну прокуратуру про те, що на даний час Волинське обласне бюро технічної інвентаризації здійснює виготовлення технічної документації, після його виготовлення буде оформлена облікова картка захисної споруди цивільного захисту та проведена технічна інвентаризація. Крім цього зазначили, що ними розроблено план покращення захисної споруди із врахування фінансового стану ПП КРП, у якому передбачено покращення споруди та усунення деяких недоліків, зазначених в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (а.с.93-94).

Вважаючи протиправною бездіяльність ПП КРП щодо неприведення протирадіаційного укриття №04051 у стан готовності, прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, достовірно знаючи про стан вказаної захисної споруди, не вжив усіх необхідних заходів з метою приведення її у готовність, що є підставою для зобов`язання ПП КРП вжити відповідних заходів задля приведення сховища №04051 у стан готовності.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - центральні органи виконавчої влади), органів державної влади, що не входять до системи центральних органів виконавчої влади (далі - інші органи державної влади), Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, встановлює права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (далі - суб`єкти господарювання), а також інших юридичних осіб.

Пунктами 15 та 16 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні).

Згідно ст. 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належать:

сховище - це герметична споруда, в якій створені умови для перебування людей та їх захисту протягом певного часу (не менше 48 годин) шляхом виключення або зменшення прогнозованого впливу небезпечних чинників, що можуть виникнути внаслідок надзвичайної ситуації, застосування зброї масового ураження та звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів;

протирадіаційне укриття - це негерметична споруда, в якій створені умови для перебування людей та їх захисту протягом певного часу (не менше 48 годин) шляхом зменшення прогнозованого впливу небезпечних чинників, які можуть виникнути внаслідок надзвичайної ситуації, та іонізуючого опромінення у разі радіаційної аварії і радіоактивного забруднення місцевості та непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України фінансування заходів щодо проектування та будівництва об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та пристосування інших об`єктів для укриття населення може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел. Утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.

Відповідно до пункту 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації);

утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктами 9, 10 Порядку №138 визначено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно із пунктом 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 16 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту, пунктів 11, 18, 19 і 27 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138, з метою визначення вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, а також визначення зразків документів паперового обліку фонду захисних споруд, запровадження системи їх нумерації Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі Вимоги №579).

Підпунктом 1 пункту 2 розділу VI Вимог №579 передбачено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2 розділу VI Вимог №579 оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - нагляд).

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 розділу VI Вимог №579).

За приписами підпунктів 8, 9 пункту 2 розділу VI Вимог №579 під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди, справність ДЕС, експлуатація в режимі захисної споруди протягом 6 годин з перевіркою роботи в режимі чистої вентиляції і фільтровентиляції (у сховищах).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 17.12.2018, 13.11.2019, 07.10.2020, 29.07.2021, 31.08.2022 наявна у м. Луцьку на вул. Карбишева, 2 захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №04051 (балансоутримувач ПП КРП) є обмежено готовою для експлуатації за призначенням.

Наведене не заперечується апелянтом, однак такий вважає, що ним вчиняються дії, які спрямовані на усунення недоліків, а саме, реставровано герметичні двері, встановлено прилад для виміру підпору повітря, систему зв`язку та оповіщення, а також прилади для вимірювання температурно-вологісного режиму, укомплектовано робочим інструментом захисну споруду, частково відновлено вентиляційну систему.

Колегія суддів звертає увагу, що навіть з урахуванням проведених ПП КРП заходів, відповідачем не вжито дій з метою усунення усіх порушень, які встановлені в акті оцінки стану готовності захисної споруди №04051 від 23.05.2023.

Згідно зазначеного акту від 23.05.2023 споруду визнано обмежено готовою до використання за призначенням, та зафіксовано ряд порушень, зокрема: неналежний стан захисно-герметичних дверей (закриваються з зусиллям, ущільнююча гума пошкоджена та втратила еластичність); не обладнано споруду захисту засобами для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; відсутні електроручні вентилятори; відсутні противибухові пристрої; відсутні фільтри ФГ-70; відсутні регенеративні патрони РП-100; відсутні протипилові фільтри; відсутні фільтри поглиначі; відсутні безнапірні та напірні баки для питної води; відсутні герметичні клапани;, відсутні клапани надмірного тиску; відсутні прилади для виміру підпору повітря; відсутня система зв`язку та оповіщення; відсутня автоматична система пожежогасіння та сигналізації; не забезпечено споруду приладами для виміру температурно-вологісного режиму, відсутність робочого інструмента формування з обслуговування захисної споруди тощо.

Судом першої інстанції слушно зауважено, що відповідач, достовірно знаючи про стан вказаної захисної споруди, не вжив усіх необхідних заходів з метою приведення її у готовність, що є підставою для зобов`язання ПП КРП вжити відповідних заходів задля приведення сховища №04051 у стан готовності.

Апеляційний суд наголошує, що невжиття відповідачем зазначених заходів з метою приведення протирадіаційного укриття №04051 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності ПП КРП щодо приведення сховища №04051 у стан готовності відповідно до Вимог №579 та зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №04051, що знаходиться за адресою: вул. Карбишева, 2, м. Луцьк, Волинська область.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "КРП" залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі №140/15895/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар