Постанова

від 30.05.2024 по справі 127/19576/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/19576/21

Провадження № 22-ц/801/1249/2024

№22-ц/801/1166/2024

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 рокуСправа № 127/19576/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,

розглянувши у порядкуписьмового провадження цивільну справу №127/19576/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нівіт», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 адвоката РябоконяРуслана Павловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нівіт» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 березня 2024 року, та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нівіт» на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 березня 2024 року, які ухвалила суддя Бессараб Н.М. у Вінницькому міському суді Вінницької області, повний текст рішення суду складено 18 березня 2024 року, повний текст додаткового рішення складено 02 квітня 2024 року,

в с т а н о в и в:

В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Компанія «Нівіт», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,мотивуючи позовнівимоги тим,що 24липня 2019року позивачрухавсяза кермомтранспортногозасобумарки «Citroen С4», д.н.з. НОМЕР_1 , разом зі своєю малолітньою дочкою ОСОБА_3 та тещею ОСОБА_4 , по вул. Дубовецька в напрямку вул. Привокзальна в м. Вінниці.

Близько 13:57 год 24 липня 2019 року позивач проїжджав перехрестя вул. Дубовецької та Данила Нечая у м. Вінниці на дозволений рух зеленого кольору світлофору. В цей час, водій вантажного автомобіля «Renault Premium 420 dсі», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ТОВ «Компанія «Нівіт», ОСОБА_2 , не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.12 «Стоп лінія», здійснив рух на заборонений «червоний» сигнал світлофору, порушив вимоги п.п. 8.7.3 (а, в, г), 8.11, 12.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом позивача. Після удару автомобіль позивача продовжив некерований рух та допустив зіткнення з транспортним засобом «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_3 , який перебував перед стоп лінією у нерухомому стані.

За данимфактом,24липня 2019року слідчимвідділомВінницького відділуполіціїГоловногоуправління НаціональноїполіціїуВінницькій областібуловнесеновідомості доЄдиного реєструдосудових розслідувань№12019020010001608за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.286КК Українита розпочаторозслідування.Постановою слідчогоСВВінницькогоРУП ГУНПуВінницькійобласті ТиндикаТ.О.булозакрито вищевказанекримінальне провадження,у зв`язкуз відсутністюв діяхводія ОСОБА_2 складу кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.286ККУкраїни,з направленнямматеріалів докомпетентного органудля притягнення ОСОБА_2 доадміністративноївідповідальності.

В подальшому, за вищеописаним фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце з вини ОСОБА_2 , відносно останнього було складено протокол серії ДПР18 №534036 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2021 року у справі №127/8284/21, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу. Таким чином, вказаним судовим рішенням, яке набуло законної сили встановлено факт вчинення водієм ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, тобто порушення Правил дорожнього руху України, що призвело до негативних наслідків у виді заподіяних позивачу майнових та немайнових збитків, які підлягають відшкодуванню з відповідача відповідно до чинного законодавства.

В ходідосудового розслідуваннякримінального провадженнябуло призначеносудову авто-товарознавчуекспертизу щодовизначення розміруматеріального збитку,спричиненого пошкодженнямтранспортного засобу«Citroen С4»,д.н.з. НОМЕР_1 врезультатідорожньо-транспортноїпригоди24вересня 2019року.Відповіднодовисновку експерта№153від12вересня 2019року розмірматеріального збитку,завданийвласнику автомобіля«Citroen С4», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 12 вересня 2019 року становить 346032,02 грн.

В ході досудового розслідування було встановлено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 , а саме Renault Premium 420 dсі», д.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві власності ТОВ «Компанія «Нівіт». ОСОБА_2 на момент ДТП виконував свої трудові обов`язки. ТОВ «Компанія «Нівіт», як власник джерела підвищеної небезпеки, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність на вантажний автомобіль «Renault Premium 420 dсі», д.н.з. НОМЕР_2 перед третіми особами в ПрАТ «СК «Уніка», шляхом укладення договору страхування, що підтверджується полісом №АМ4064103 в межах сум страхового відшкодування, що в частині майнової шкоди складало 100000 грн із франшизою (1000 грн) включно. На даний час ПрАТ «СК «Уніка» своє зобов`язання в частині виплати суми страхового відшкодування в розмірі 99000 грн за шкоду, завдану майну позивача, виконала в повному обсязі.

30вересня 2022рокупозивач відчуживналежниййомуавтомобіль «Citroen С4», д.н.з. НОМЕР_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу №0546/2022/3433017 та здійснив перереєстрацію вказаного транспортного засобу на ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 100000 грн.

З огляду на те, що гранична сума страхового відшкодування не покриває завданого збитку, тому різниця суми завданої майнової шкоди підлягає стягненню з відповідача у розмірі 147032,02 грн, тобто сума яка становить різницю між сумою, зазначеною у висновку судової авто-товарознавчої експертизи за розміром страхового відшкодування, виплата якого покладається на страхову компанію (99 000 грн) та 100000 грн внаслідок продажу автомобіля позивача.

Також внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано суттєвої моральної шкоди, пов`язаної з безпосередніми стражданнями від отриманих тілесних ушкоджень його дочкою та тещою, а також подальшими переживаннями з приводу обставин і наслідків події ДТП. В ОСОБА_4 було діагностовано закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку, забійно-рвану рану лівої лобно-скроневої ділянки, забій (садна) лівої гомілки та забій лівої половини грудної клітки, що в подальшому було констатовано висновком судово-медичної експертизи №928 від 20 вересня 2019 року. У малолітньої дочки ОСОБА_3 було діагностовано струс головного мозку, рана на верхній повіці лівого ока, на місці якої залишився рубець, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи №1316 від 05 грудня 2019 року. Через кілька днів після ДТП у позивача почався шум у вухах, який супроводжувався запамороченнями, головними болями, загальною фізичною слабкістю. Такий стан позивача «шум в голові» нікуди не зник і продовжує турбувати, у позивача тривало стійке безсоння та депресія, погіршився зір, відчуває головний біль. Щоденні думки та спогади про наслідки тієї психотравмуючої події продовжуються досі. У позивача виник страх можливого повторення ситуації, насторога, стривоженість, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, переживання психологічного дискомфорту, знижений та нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, реакції замикання та почуття приниженої гідності. На даний час позивач побоюється їздити за кермом транспортного засобу, оскільки одразу пригадує обставини тієї події. З огляду на всю глибину душевних страждань внаслідок шкоди здоров`ю, усвідомлення перебігу та наслідків ДТП, розмір моральної шкоди, який би був співмірним викладеним вище обставинам позивач оцінює у 100000 грн.

З урахуванням зменшених позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ «Компанія «Нівіт» на свою користь грошові кошти в розмірі 147032,02 грн в якості відшкодування заподіяної ОСОБА_2 майнової шкоди, а також грошові кошти в розмірі 100000 грн в якості відшкодування заподіяної ОСОБА_2 моральної (немайнової) шкоди, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 березня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Компанія «Нівіт» на користь ОСОБА_1 73516,01 грн у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 735,01 грн понесеного судового збору.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та решти суми позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки у вчиненні ДТП наявна вина обох водіїв - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тому позовні вимоги по відшкодуванню матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача (роботодавця) ТОВ «Компанія «Нівіт» на користь ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди в розмірі 73516,01 грн (з врахуванням виплачених коштів страховою компанією та коштів за проданий автомобіль).

В частині моральної шкоди суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що позивач не довів суду належними доказами спричинення відповідачем ТОВ «Компанія «Нівіт» позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, протиправність дій саме ТОВ «Компанія «Нівіт», наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням ТОВ «Компанія «Нівіт», вини відповідача в заподіянні позивачу моральної шкоди.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 березня 2024 року стягнуто з ТОВ «Компанія «Нівіт» на користь ОСОБА_1 8472 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат РябокіньР.П. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, необґрунтованим, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду, викладених в рішенні суду, фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Просив рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначив, що є помилковим висновок суду про часткове відшкодування з відповідача майнової шкоди в розмірі 73516,01 грн. При цьому, суд не обґрунтував у рішенні суду висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з посиланням на конкретні докази цим обставинам, проте помилково зазначив, що позивач не спростував презумпцію своєї вини у вчиненні ДТП. Вважає, що зібрані в матеріалах справи докази виключають винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, що є підставою для відшкодування останньому майнової шкоди в повному обсязі.

Також вважає, що є помилковим висновок суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди з відповідача, оскільки моральна шкода завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов`язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, тому вона відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним у ДТП водієм.

Крім того, ТОВ «Компанія «Нівіт» не погодившись з рішенням суду від 08 березня 2024 року в частині задоволених позовних вимог, подала апеляційну скаргу, оскільки вважає його в цій частині таким, що ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду, не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Просила рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 березня 2024 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким в цій частині відмовити в задоволені позову та стягнути з позивача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції надав явну перевагу позивачу, чим грубо порушив баланс інтересів та рівності сторін, безпідставно відхилив клопотання про проведення додаткової автотоварознавчої експертизи для визначення вартості ТЗ після ДТП, не дав жодної правової оцінки поясненням експертів, а також зробив необґрунтований висновок про наявність рівноцінної вини обох водіїв у ДТП, тоді як згідно висновків трьох автотехнічних експертиз встановлена вина виключно позивача.

Також ТОВ «Компанія «Нівіт» оскаржила в апеляційному порядку додаткове рішення від 28 березня 2024 року, оскільки вважає його в частині задоволених вимог таким, що ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Просила скасувати додаткове рішення в частині задоволених вимог ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Змінити додаткове рішення в цій частині та відмовити в задоволенні заявлених вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Нівіт» зазначила, що позивачем не доведено допустимими, достовірними та достатніми доказами розмір збитку, завданого йому внаслідок пошкодження автомобіля в результаті ДТП. Крім того, вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 заподіяна відповідачем шкода. Таким чином, ТОВ «Компанія «Нівіт» просила врахувати відзив на апеляційну скаргу позивача при ухваленні судового рішення.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року розгляд справи в апеляційній інстанції призначено без повідомлення учасників справи згідно ч.1 ст.369 ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судові рішення відповідають.

Судом першоїінстанції встановлено,що 24липня 2019року,о 13:58год ум.Вінниці,на перехрестівул.Д.Нечая тавул.Дубовецька,сталася дорожньо-транспортнапригода зучастю автомобілямарки «Citroen С4»,д.н.з. НОМЕР_1 підкеруваннямводія ОСОБА_1 та вантажногоавтомобіля «RenaultPremium420dсі»,д.н.з. НОМЕР_2 під керуваннямводія ОСОБА_2 .Післяудару автомобіль«Citroen С4», д.н.з. НОМЕР_1 продовжив некерований рух та допустив зіткнення з транспортним засобом «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_3 , який перебував перед стоп лінією у нерухомому стані. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Внаслідок даноїдорожньо-транспортноїпригоди автомобіль«Citroen С4»,д.н.з. НОМЕР_1 отримав відповідніпошкодження,згідно висновкусудової автотоварознавчоїекспертизи №153від 12вересня 2019року,проведеної укримінальному провадженні№12019020010001608,розмір матеріальногозбитку,завданого власникуавтомобіля «Citroen С4», 2015року випуску,д.н.з. НОМЕР_1 ,станом на 12 вересня 2019 року становить 346032,02грн (т.1 а.с.26 35).

Відповідно довисновку судово-медичноїекспертизи№928від 20вересня 2019року,проведеної укримінальномупровадженні №12019020010001608,у ОСОБА_4 (пасажиравтомобіля «Citroen С4», д.н.з. НОМЕР_1 ) були виявлені тілесні ушкодженні: «Закрита черепно-мозкова травма струс головного мозку, забійно-рвана рана лівої лобно-скроневої ділянки. Забій (садна) лівої гомілки та забій лівої половини грудної клітки», які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров`я (т.1 а.с.37 39).

Відповідно довисновку судово-медичноїекспертизи№1316від 05грудня 2019року,проведеної укримінальному провадженні№12019020010001608,при судово-медичномуобстеженні у ОСОБА_3 (пасажиравтомобіля «Citroen С4», д.н.з. НОМЕР_1 ) було виявлено рубець на верхній повіці лівого ока як наслідок загоєної рани, ділянки депігментації в скроневій ділянці ліворуч та в ділянці лівої щоки як наслідки загоєння саден, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.40).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (т.1 а.с.16).

Власником автомобіля«Citroen С4», 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП був ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с.79 80).

Власником транспортного засобу марки «Renault Premium 420 dсі», 2005 року випуску, дата реєстрації 13 січня 2012 року, є ТОВ «Компанія «Нівіт», що підтверджується інформацією ТСЦ №0541 від 23 липня 2021 року (т.1 а.с.53 54).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Компанія «Нівіт» є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 20109704), керівник ОСОБА_6 , місцезнаходення юридичної особи за адресою: вул. Сергія Зулінського, 26, м. Вінниця (т.1 а.с.134 135).

Згідно з наказом ТОВ «Компанія «Нівіт» №55 від 21 серпня 2008 року ОСОБА_2 працює водієм автотранспортного засобу в ТОВ «Компанія «Нівіт» з 21 серпня 2008 року (т.1 а.с.42).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Renault Premium 420 dсі», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Уніка» відповідно до полісу ОСЦПВ №АМ/4064103 від 23 вересня 2018 року (т.1 а.с.63).

З виписки по картковому рахунку позивача ОСОБА_1 вбачається, що ПрАТ «СК «Уніка» 28 липня 2021 року сплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 99000 грн (т.1 а.с.64).

Відповідно додоговору купівлі-продажу0546/2022/3433017від 30вересня 2022року ОСОБА_1 (продавець)передавувласність,а ОСОБА_5 (покупець)прийнялаувласність транспортнийзасібмарки«Citroen С4», д.н.з. НОМЕР_1 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 100000 грн (т.2 а.с.130 131, 139).

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,по фактуДТП,яка маламісце 24липня 2019року,о 13:58год ум.Вінниці,на перехрестівул.Д.Нечая тавул.Дубовецька,з участюавтомобіля марки«Citroen С4»,д.н.з. НОМЕР_1 під керуваннямводія ОСОБА_1 та вантажногоавтомобіля «RenaultPremium420dсі»,д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , 24 липня 2019 року Вінницьким відділом поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019020010001608 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та розпочато розслідування.

Постановою слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Тиндика Т.О. від 30 вересня 2019 року було прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12019020010001608, у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, з направленням копії постанови начальнику Управління патрульної поліції у Вінницькій області для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Постановою прокурора Вінницької місцевої прокуратури Новака В.В. від 01 листопада 2019 року постанову слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Тиндика Т.О. про закриття кримінального провадження №12019020010001608 скасовано як незаконну. Матеріали досудового розслідування №12019020010001608 направлено слідчому СВ Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Тиндику Т.О. для подальшого розслідування.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019020010001608 було призначено та проведено ряд судових автотехнічних експертиз.

Відповідно до висновків експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи №8313/19-21 від 16 березня 2020 року встановлено:

1. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Citroen С4», д/н НОМЕР_5 , ОСОБА_1 повинен був керуватись технічними нормами п.п. 10.1,8.1, 8.7.3, а водій автомобіля «Renault Premium 420 dсі», д/н НОМЕР_6 , ОСОБА_2 нормами вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, текст норм яких наведений у дослідницькій частині.

2. В умовах даної пригоди величина швидкості руху автомобіля «Renault Premium 420 dсі», д/н НОМЕР_6 , яка відповідає величині зафіксованих слідів гальмування коліс автомобіля складає величину не менше 27.9 - 35.0 км/год. Так як частина слідів могли не відобразитись на поверхні проїзної частини дороги, а частина енергії була затрачена під час зіткнення, фактична швидкість руху автомобіля «Renault Premium 420 dсі», д/н НОМЕР_6 , складала більшу величину.

3. З урахуванням циклограми роботи світлофорних об`єктів даному перехресті та відеозапису події, автомобіль «Renault Premium 420 dсі», під керуванням ОСОБА_2 , перетинав дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінія) та лінію розташування світлофора на кінець горіння зеленого сигналу світлофора чи на час увімкнення жовтого сигналу світлофора, якого водій вже міг не бачити.

4. З урахуванням циклограми роботи світлофорних об`єктів на даному перехресті та відеозапису події, автомобіль «Citroen С4», під керуванням водій ОСОБА_7 , перетинає дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінія) на заборонний червоний сигнал світлофора, а рух по смузі руху вантажного автомобіля на червоний одночасно з жовтим - заборонні сигнали світлофора.

5. В заданій дорожній ситуації практична можливість попередити дане ДТП у водія водій автомобіля «Citroen С4», д/н НОМЕР_7 , ОСОБА_1 забезпечувалась виконанням ним технічних норм п.п. 10.1, 8.1, 8.7.3 Правил дорожнього руху України.

6. В заданій дорожній ситуації водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль, до смуги руху автомобіля «Citroen С4» шляхом термінового гальмування при виконанні ним технічних норм вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

7. В заданій дорожній ситуації, в діях водія автомобіля «Citroen С4», д/н НОМЕР_8 , ОСОБА_1 вбачається невідповідність технічним нормам вимог 10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП.

8. Відповідно до наданих матеріалів кримінального провадження, в діях водія ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей технічним нормам вимог ПДР України, які б знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП (т. 1 а.с. 147-148).

Відповідно до висновку експерта №329 від 25 червня 2020 року встановлено:

1.взаданій дорожнійобстановці,приврахуваннівихідних данихпостановипро призначенняекспертизи,відеозапису подіїДТПтациклограми роботисвітлофорнихоб`єктівв межахданогоперехрестя,діїводіяавтомобіля «Citroen С4», д.н. НОМЕР_5 , ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 8.7.3 (е,є), 10.1 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині. В заданій дорожній обстановці, при врахуванні вихідних даних постанови про призначення експертизи, відеозапису події ДТП та циклограми роботи світлофорних об`єктів в межах даного перехрестя, дії водія автомобіля «Renault Premium», д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 8.7.3 (а,в,г'), 8.11, 12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

2. З врахуванням циклограми роботи світлофорних об`єктів в межах перехрестя де сталася ДТП, відеозапису події ДТП, який міститься в матеріалах кримінального провадження та вихідних даних постанови про призначення експертизи, автомобіль «Renault Premium», д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 проїжджав горизонтальну дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінія) на зелений миготливий або перемикання з зеленого миготливого на жовтий сигнал світлофора.

3.Зврахуваннямциклограми роботисвітлофорнихоб`єктівв межахперехрестядесталася ДТП,відеозаписуподіїДТП,якийміститьсяв матеріалахкримінальногопровадженнята вихіднихданихпостановипро призначенняекспертизи,автомобіль«Citroen С4», д.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_1 . розпочинав рух і проїжджав горизонтальну дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінія) на червоний або перемикання на червоний з жовтим сигнал світлофора.

4.Взаданійдорожній обстановці,приврахуваннівихідних данихвказанихвпостанові пропризначенняекспертизи,відеозаписуподіїДТП тациклограмироботусвітлофорних об`єктів,можливістьпопередженнязіткнення завтомобілем«RenaultPremium»уводіяавтомобіля «Citroen С4» ОСОБА_1 полягала у виконанні ним вимог п.п. 8.7.3 (е,є), 10.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля.

5.Вситуації,якасклалася,припараметрахвказаних впостановіпропризначення експертизи,врахуваннівідеозаписуподії ДТПтациклограмироботи світлофорнихоб`єктів,водійавтомобіля«RenaultPremium» ОСОБА_2 мавтехнічнуможливість попередитизіткненнязавтомобілем «Citroen С4»шляхомтерміновогогальмування,ззупинкоюавтомобіля «RenaultPremium»досмугируху автомобіля«Citroen С4».

6.Взаданійдорожній обстановці,приврахуваннівихідних данихвказанихвпостанові пропризначенняекспертизи,відеозаписуподіїДТП тациклограмироботусвітлофорних об`єктів,вдіяхводія автомобіля«Citroen С4» ОСОБА_1 вбачається невідповідністьвимогам п.п.8.7.3(е,є),10.1Правил дорожньогорічної точкизору знаходятьсяв причинномузв`язку звиникненням подіїданої дорожньо-транспортноїпригоди,тобто йогодії,які створили небезпечну обстановку є необхідною умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.

7.В заданій дорожній обстановці, при врахуванні вихідних даних вказаних і постанові про призначення експертизи, відеозапису події ДТП та циклограми роботи світлофорних об`єктів, в діях водія «Renault Premium» ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди, тобто його дії, коли він мав технічну можливість попередити зіткнення не прийняв для цього відповідних мір (т. 1 а.с. 126-129, 184-187).

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19-20/25357-ІТ від 06 січня 2021 року дослідження проведено за двома варіантами:

І. Відповідно до показань водія вантажного автомобіля «Renault Premium 420 dсі», номерні знаки НОМЕР_2 ОСОБА_2 .

3. У даній дорожній обстановці водій вантажного автомобіля «Renault Premium 420 dсі», номерні знаки НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Citroen С4» номерні знаки НОМЕР_5 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України.

4. У даній дорожній обстановці з заданого у вихідних даних моменту виникнення небезпеки для руху водій вантажного автомобіля «Renault Premium 420 dсі», номерні знаки НОМЕР_2 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

5. У даній дорожній обстановці водій «Citroen С4» номерні знаки НОМЕР_5 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху

6. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Citroen С4» номерні знаки НОМЕР_5 ОСОБА_1 убачаються невідповідності вимогам п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП.

7. У даній дорожній обстановці в діях водія вантажного автомобіля ««Renault Premium 420 dсі», номерні знаки НОМЕР_2 ОСОБА_2 убачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП.

II. Відповідно до показань водія автомобіля «Citroen С4» номерні знаки НОМЕР_5 ОСОБА_1 .

3. У даній дорожній обстановці водій вантажного автомобіля «Renault Premium 420 dсі», номерні знаки НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 е) та 8.10 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Citroen С4» номерні знаки НОМЕР_5 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

4. У даній дорожній обстановці водій вантажного автомобіля «Renault Premium 420 dсі», номерні знаки НОМЕР_2 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п.п. 8.7.3 е) та 8.10 Правил дорожнього руху України.

5. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Citroen С4» номерні знаки НОМЕР_5 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

6. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Citroen С4» номерні знаки НОМЕР_5 ОСОБА_1 убачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП.

7. У даній дорожній обстановці в діях водія вантажного автомобіля «Renault Premium 420 dсі», номерні знаки НОМЕР_2 ОСОБА_2 убачаються невідповідності вимогам п.п. 8.7.3 е) та 8.10 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП ( т. 1 а.с. 130-132, 188-192).

Постановою слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Тиндика Т.О. від 25 лютого 2021 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12019020010001608, у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, з направленням копії постанови начальнику Управління патрульної поліції у Вінницькій області для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Постановою першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Мурачова Р.В. від 17 червня 2021 року постанову слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Тиндика Т.О. від 25 лютого 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного 24 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020010001608 скасовано. Матеріали досудового розслідування, внесеного 24 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020010001608 направлено слідчому для подальшого проведення досудового слідства.

Постановою слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Тиндика Т.О. від 30 червня 2021 року було прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12019020010001608, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, з направленням копії постанови прокурору та зацікавленим особам.

Постановою прокурора Вінницької окружної прокуратури Шубіна І.Р. від 15 листопада 2021 року постанову слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Тиндика Т.О. від 30 червня 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного 24 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020010001608 скасовано. Матеріали досудового розслідування, внесеного 24 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020010001608 направлено слідчому для подальшого проведення досудового розслідування.

Відповідно до висновків комісійної судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-21/11145-ІТ/4848/4849/21-21 від 03 листопада 2021 року встановлено:

1.В заданій дорожній обстановці, при врахуваннівказаних впостанові про призначення експертизита вматеріалах кримінальногопровадження комплексітехнічних величин,дії водіяавтомобіля Renault-Premium держ.номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 8.7.3 (а,в,г'), 8.11, 12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

2. В заданій дорожній обстановці, при врахуванні вказаних в постанові про призначення експертизи та в матеріалах кримінального провадження комплексі технічних величин, дії водія автомобіля Citroen С4 держ.номер НОМЕР_5 ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 8.7.3 (е,є), 10.1 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.

3. В заданій дорожній обстановці, при вказаних в постанові про призначення експертизи комплексі технічних параметрів, в діях водія автомобіля Renault-Premium ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, однак, водій автомобіля Renault-Premium ОСОБА_2 з вказаного моменту виникнення небезпеки для руху фізично не буде бачити автомобіль Citroen С4 в зв`язку з геометричними контурами проїзної частини дороги та будівель біля проїзної частини.

Так як автомобіль Renault-Premium розпочинав рух на перехрестя на зелений чи початок жовтого сигналу світлофора, коли на перехресті були відсутні інші ТЗ, водій ОСОБА_2 у відповідності до вимог п. 8.11 ПДР України міг продовжувати рух, а на час початку руху автомобіля Citroen С4 по перехрестю, діяти у відповідності до вимог п.п. 12.3 ПДР України, при чому він міг мати, міг не мати технічної можливості зупинити автомобіль до смуги руху автомобіля Citroen С4 з моменту початку руху останнього по перехрестю.

4. В заданій дорожній обстановці, при вказаних в постанові про призначення експертизи комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля Citroen С4 ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.п. 8.7.3 (е,є), 10.1 Правил дорожнього руху.

5. В ситуації, яка склалася, при вказаних в постанові про призначення експертизи комплексі вихідних даних водій автомобіля Renault-Premium ОСОБА_2 з вказаного моменту виникнення небезпеки для руху мав технічну можливість зупинити автомобіль Renault-Premium до смуги руху автомобіля Citroen С4, однак з вказаного моменту водій ОСОБА_2 фізично не буде бачити автомобіль Citroen С4 в зв`язку з геометричними контурами проїзної частини дороги та будівель біля проїзної частини та міг мати, міг не мати технічної можливості зупинити автомобіль Renault-Premium до смуги руху автомобіля Citroen С4, з моменту початку руху останнього по перехрестю.

6. В заданій дорожній обстановці, при врахуванні вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи, відеозапису події ДТП та циклограми роботу світлофорних об`єктів, можливість попередження зіткнення з автомобілем Renault-Premium у водія автомобіля Citroen С4 ОСОБА_1 полягала у виконанні ним вимог п. 8.7.3 (е,є) Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля.

7. В заданій дорожній обстановці, при вказаних в постанові про призначення експертизи комплексі технічних параметрів, невідповідність дій водія автомобіля Renault-Premium ОСОБА_8 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору не знаходились у причинному зв`язку з виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди.

8. В заданій дорожній обстановці, при вказаних в постанові про призначення експертизи комплексі вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля Citroen С4 ОСОБА_1 вимогам п. 8.7.3 (е,є) Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

9. В заданій дорожній обстановці, при вказаних в постанові про призначення експертизи комплексі технічних параметрів, відповідно методичного посібника «Методические рекомендации по производству автотехнической експертизи, под редакцией Н.М.Кристи, ВНИИСЕ М.-1971», дії водія автомобіля Citroen С4 ОСОБА_1 , який своїми діями створював небезпечну чи аварійну обстановку для водія автомобіля Renault-Premium Рибачка В.М. були необхідною умовою виникнення події даної ДТП.

10. Відповідно до проведених досліджень, відповідно вказаних водіями механізмів розвитку події даної ДТП, свідчення водія автомобіля Citroen С4 ОСОБА_1 , в тому, що після загоряння зеленого сигналу світлофора він розпочав рух через перехрестя є технічно необґрунтованими.

Свідчення водія автомобіля «Renault-Premium dсі» - ОСОБА_2 в частині руху його автомобіля на перехрестя на зелений, дозволяючий рух, сигнал світлофора, є технічно обґрунтовані (т.2 а.с 40 59).

Постановою слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Тиндика Т.О. від 15 листопада 2021 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020010001608 від 24 липня 2019 року, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, з направленням копії постанови начальнику Управління патрульної поліції у Вінницькій області для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №534036 від 22 березня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, водій ОСОБА_2 24 липня 2019 року о 13.58 год в м. Вінниці, на перехресті вул. Д. Нечая та вул. Дубовецька, керуючи транспортним засобом «Renault Premium 420 dci» д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.12 «Стоп лінія», здійснив рух на заборонений «червоний» сигнал світлофору, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Citroеn С4» д.н.з. НОМЕР_5 , після чого вказаний транспортний засіб продовжив некерований рух та допустив зіткнення з транспортним засобом «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_3 , який перебував перед стоп лінією у нерухомому стані. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 8.7.3е, 8.10 Правил дорожньогоруху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2021 року (справа №127/8284/21), залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. (т.1 а.с.43 49).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №544934 від 09 грудня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, водій ОСОБА_2 24 липня 2019 року о 13:58 год в м. Вінниці, керуючи вантажним автомобілем «Renault Premium 420» номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Д. Нечая в м. Вінниці, зі сторони вул. Брацлавської, виїжджаючи на регульоване перехрестя з вул. Дубовецькою на заборонений сигнал світлофора, допустив зіткнення з автомобілем «Citroеn С4», номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по вул. Дубовецькій в напрямку вул. Привокзальної, при цьому мав технічну можливість попередити ДТП, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3 (е, є), 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2022 року (справа №127/34495/21), залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 10 серпня 2022 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

За частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі N 465/674/19 зазначено, що тлумачення статті 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП- через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка стростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 07 лютого 2018 року в справі N 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року в справі N 927/623/18, від 04 березня 2020 року у справі N 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі N 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі N 927/623/18, від 29 квітня 2020 року в справі N 686/4557/18.

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від 29 квітня 2020 року в справі N 686/4557/18).

Колегія суддівпогоджується звисновками судупершої інстанціїпро те,що ОСОБА_1 не спростованопрезумпцію своєївини увчиненні даногоДТП,провадження пропритягнення доадміністративної відповідальностіякого закритоз нереабілітуючоїпідстави таза відсутностібудь-якогоналежного тадопустимого доказуна спростуванняйого винивскоєнні ДТПта у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) сформульовано висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, щоособа,яка керує транспортним засобом у зв`язкузвиконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту)з особою,яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність зашкоду,завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки -роботодавець.Отже,шкода,завдана внаслідокДТП звини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Для покладення на юридичнуособувідповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою ішкодою; вина особи, яка завдалашкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичноюособоюабо фізичноюособою- роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завданняшкодипід час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згіднозтрудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Виходячизнаведених норм права,шкода,завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригодизвини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц, та у постановах Верховного Суду: від 23 березня 2020 року у справі № 373/1773/18-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 501/2298/16-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16-ц.

Таким чином, суд першоїінстанції прийшовдо вірноговисновку,що наявнавина обохводіїв - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненніДТП,тому зврахуванням виплачених ОСОБА_1 страхового відшкодуванняу розмірі99000грн,а такожте,що останнійпродавтранспортнийзасіб марки«Citroen С4» за 100000 грн, визначив розмір матеріальної шкоди в сумі 73516,01 грн, яку слід стягнути з ТОВ «Компанія «Нівіт» (роботодавця) на користь ОСОБА_1 .

Доводи апеляційних скарг в цій частині не спростовують вірних висновків суду першої інстанції щодо розміру матеріальної шкоди.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Компанія «Нівіт» про те, що вина ОСОБА_2 не доведена, є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2021 року (справа №127/8284/21), залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, встановлена судом у межах розгляду справи про адміністративнеправопорушення, та це судове рішення,в частинівстановлення вини ОСОБА_2 має преюдиційнийхарактер,а тому,з оглядуна приписи ч. 4 ст. 82 ЦПК України, має враховуватися під час вирішення цього спору, що виник між сторонами.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такоїшкоди,протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язків міжшкодоюі протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачевіморальнихчи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йомушкодутазчого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналогічну позицію містить постанова Верховного Суду від22 липня 2020 року у справі № 520/11029/14-ц.

Також колегіясуддів відхиляєдоводи апеляційноїскарги представника ОСОБА_1 адвоката Рябоконя Р.П. щодо стягнення моральної шкоди, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю роботодавця ТОВ «Компанія «Нівіт» таморальнимистражданнями позивача внаслідокДТПза участю водія ОСОБА_2 , оскільки, під час судового розгляду не знайшов свого підтвердження спричинення відповідачем ТОВ «Компанія «Нівіт» позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, протиправність дій саме ТОВ «Компанія «Нівіт», наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням ТОВ «Компанія «Нівіт».

Отже суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія «Нівіт» про відшкодування моральної шкоди.

Отже, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстави для його скасування відсутні.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ «Компанія «Нівіт» про незаконність додаткового рішення.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави) підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові було заявлено, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат складається із судового збору, витрат на правничу допомогу та залучення експертів.

З заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник ОСОБА_1 адвокат Рябокінь Р.П. звернувся 13 березня 2024 року (рішення ухвалено 08 березня 2024 року).

Встановивши, що заява про розподіл судових витрат та докази їх понесення подані представником позивача з дотриманням вимог статті 141 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката РябоконяРуслана Павловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нівіт» залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 березня 2024 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 30 травня 2024 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Міхасішин І.В.