Рішення

від 21.05.2024 по справі 564/687/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/687/24

21 травня 2024 року м. Костопіль

Костопільський районнийсуд Рівненськоїобласті в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря Забейди А.В.

представника відповідачки - адвоката Ковальчука С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача Костопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про оскарження батьківства (виключення з актового запису про народження відомостей про батька) про оскарження батьківства (виключення з актового запису про народження відомостей про батька)

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача Костопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оскарження батьківства (виключення з актового запису про народження відомостей про батька дитини), в якому просив суд виключити з актового запису №22 від 23.11.2015 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійсненого Костопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, що проживає за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказує, що в червні 2021 року зареєстрував шлюб з відповідачкою. ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачка народила дочку ОСОБА_3 , і через маніпулятивну поведінку відповідачки він був записаний батьком дитини. Також вказує, що відповідачка переконала його, що він є біологічним батьком дитини, у зв`язку з чим він записав дитину на себе, однак згодом зрозумів, що відповідачка його обманула. Вказує, що довіряв відповідачці та погодився піти до РАГСУ та визнати батьківство щодо дитини дружини, вважав що це скріпить нашу сім`ю назавжди.

Представником відповідачки було подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Зазначає, що позивач не є біологічним батьком дитини відповідачки, і позивачу ОСОБА_1 це відомо. Вказує, що відповідачка з позивачем познайомилася в січні 2018 року, а з 2020 року вони почали проживати разом. 23.06.2021 уклали шлюб. Зазначив, що на момент коли сторони познайомилися, дитині було уже три роки, і з моменту знайомства позивач дуже добре відносився до дитини відповідачки, тому з метою скріплення сімейних відносин позивач проявив бажання визнати батьківство відносно дитини відповідачки Влади. Вказує, що в лютому 2023 позивачка та відповідач звернулися до Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі спільною заявою про визнання батьківства відповідно до ч.1 ст.126 СК України. Також зазначив, що з моменту знайомства між позивачем та відповідачкою склалися теплі відносини, а з кінця 2023 виниклі складні взаємовідносини, які стали причиною розірвання шлюбу. 22.12.2023 відповідачка звернулася з позовною заявою до позивача про розірвання шлюбу. Окрім того зазначив, відповідно до положень ст.136 СК України, не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.

Позивач подав заперечення на відзив у якому просив суд позов задоволити в повному обсязі.

Зазначив, що був знайомий з відповідачкою до народження дитини Влади. Вказує, що визнав батьківство стосовно дитини, лише тому, що був переконаний, що являється батьком дитини, і в цьому його переконала відповідачка. Окрім того просить врахувати, що на момент визнання батьківства він перебував у психологічно нестабільному стані, пов`язаному з його безпосередньою участю у військових діях.

Позивач в судове засідання не з`явився звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Суд заслухавши пояснення представника відповідачки, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 23.06.2021 сторони зареєстрували шлюб у Костопільському відділ державної реєстрації актів цивільнго стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).

З актового запису №22 від 23.11.2015 року вбачається, що відповідачка 04.11.2015 народила дочку, і за її заявою батьком дитини вказали ОСОБА_4 .

З інформації Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та копії актового запису про народження №22 від 23.11.2015 року видно, що 23.11.2015 року за заявою матері дитини була проведена реєстрація народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дитини записані за заявою матері відповідачки по справі.

Встановлено, що 11.02.2023 року, позивач та відповідачка подали до Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) спільну заяву про визнання батьківства, після чого до актового запису про народження №22 від 23.11.2015 року були внесені зміни до прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », та по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », та змінено відомості про батька дитини з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і видано повтоного свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Відповідн до ч.5 ст.136 СК України, не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

За приписами ч.5 ст.136 СК України для відмови в позові з цієї підстави в ході судового розгляду перевірці підлягають обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати.

Таким чином, законодавець обмежив право особи, яка записана батьком дитини, на оспорювання свого батьківства, зокрема, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, або не могла про це не знати.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17 березня 2020 року у справі №606/2142/18 (провадження №61-19502св19), та від 06 травня 2020 року у справі №641/2867/17-ц (провадження №61-38660св18).

Факт того, що позивач ОСОБА_1 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 визнається відповідачко.

Разом з тим, на переконання суду, на момент внесення змін до актового запису про народження неповнолітньої дитини, щодо батька, позивач знав, що він не є її біологічним батьком, що підтверджується актовим записом про народження дитини, в якому було зазначено зовсім інші відомості про батька, які повністю не співпадають з прізвищем, ім`ям та по батькові позивача.

Також суд звертає увагу, що на момент реєстрації шлюбу сторонами, неповнолітній дитині було майже 6 років, а на момент подачі спільної заяви про визнання батьківства неповнолітній дитині було 8 років.

Щодо твердження позивача, що на момент визнання батьківства він перебував у психологічно нестабільному стані, у зв`язку з його безпосередньою участю у військових діях, а також, що його свідомість була сплутаною, суд їх не приймає до уваги, оскільки в силу ст.81 ЦПК України, позивачем не надано суду доказів, що в момент подачі спільної заяви про визнання батьківства, він не розумів значення свої дій.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази та їх належна оцінка свідчать про те, що на момент подачі заяви про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини, позивачу було достовірно відомо, що він не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про виключення з актового запису відомостей про батьківство необґрунтовані, а тому у задоволені позову слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.4,12, 13, 81, 89, 258, 263-265, 273 ЦПК України, ст.123, 126, 136 СК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача Костопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про оскарження батьківства (виключення з актового запису про народження відомостей про батька) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Костопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, м.Костопіль, вул.М.Грушевського 31, Рівненської області.

Повне судове рішення складене 30.05.2024.

СуддяО. С. Цвіркун