Постанова

від 29.05.2024 по справі 910/674/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. Справа№ 910/674/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волейків"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 (повний текст складено 25.03.2024)

у справі № 910/674/23 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волейків"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісстрой",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс ЛТД"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс ЛТД» (далі - ТОВ «Рембудсервіс ЛТД») звернулось до Господарського суду міста Києва з клопотанням про зупинення провадження у справі, у якому просило зупинити провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/11881/19.

На обґрунтування поданого клопотання ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» зазначило, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/11881/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волейків» (далі - ОСББ) про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» приміщення котельні №1, котельні №2, нежитлового приміщення №502 заг. площею 67,3 кв. м та всього технічного обладнання, яке знаходиться у вказаних приміщеннях та використовується для обслуговування та експлуатації багатоквартирного будинку по вул. Руданського Степана, 3-А, у місті Києві.

Позовні вимоги у справі №910/11881/19 обґрунтовані тим, що спірні приміщення є

допоміжними приміщеннями зазначеного будинку, а тому відповідно до Закону Україні «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, право власності на які неправомірно зареєстровані за ТОВ «Рембудсервіс ЛТД».

Зазначені обставини визначені позивачем однією із підстав для визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу майнових прав №МП/Н.П/502 від 21.02.2014, що є предметом спору у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі №910/11881/19 призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання про визначення правового режиму спірного приміщення №502 (реєстраційний номер 1620354780000), заг. площею 67,3 кв. м, розташованого у секції № 2 багатоквартирного будинку у м. Києві. вул. Руданського Степана, 3-А, зокрема щодо його функціонального призначення та віднесення його до допоміжних приміщень.

Отже, справа №910/11881/19, в якій суд має встановити правовий режим приміщення №502 (реєстраційний номер 1620354780000) заг. площею 67,3 кв. м, розташованого у секції №2 багатоквартирного будинку у м. Києві, вул. Руданського Степана, 3-А, є пов`язаною з даною справою №910/674/23.

При цьому як у справі №910/674/23, так і у справі №910/11881/19 предметом дослідження є визначення правового режиму нежитлового приміщення №502, а саме встановлення того, чи відноситься зазначене приміщення до допоміжних, та чи є воно нежитловим приміщенням у структурі житлового будинку, що не підпадає під правовий режим допоміжного приміщення.

Заявник вважає, що у випадку паралельного розгляду двох справ може виникнути правова невизначеність, за якої у двох різних справах суди можуть дійти протилежних висновків щодо характеру та функціонального призначення одних і тих же приміщень.

За таких обставин, на думку заявника, існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої господарської справи №910/11881/19.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 зупинено провадження у справі №910/674/23 до вирішення справи №910/11881/19. Зобов`язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/674/23, надавши до матеріалів справи належним чином засвідчені копії судових рішень у справах №910/11881/19, які набрали законної сили.

Суд дійшов висновку, що справа №910/11881/19 безпосередньо пов`язана зі справою, яка розглядається господарським судом, що обумовлює неможливість розгляду даної справи без встановлення обставин у справі №910/11881/19. За такої обставини існує об`єктивна неможливість розгляду справи №910/674/23 до розгляду справи №910/11881/19 та набрання відповідним рішенням законної сили.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024, ОСББ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Скаржник вважає, що суд зупинив провадження без наявності на те підстав, оскільки немає обставини неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої. На думку апелянта, суд першої інстанції ототожнив пов`язаність справ із неможливістю розгляду однієї справи до розгляду іншої.

Посилаючись на ч. 2 п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, ОСББ зазначає, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Позивач вважає, що сама лише пов`язаність справ, в т.ч. спільні підстави позову, не може свідчити про об`єктивну неможливість розгляду справи та не обумовлює таку неможливість розгляду господарської справи, як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Посилання суду на проведення експертних досліджень в іншій справі, які спрямовані на встановлення певних обставин, не можуть свідчити про об`єктивну неможливість розгляду справи №910/674/23, оскільки докази у справі №910/674/23, а саме наданий ОСББ висновок експерта щодо цільового призначення спірних приміщень котелень та їх обладнання, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За таких підстав ОСББ вважає, що зупинення Господарським судом міста Києва провадження у справі №910/674/23 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України є необґрунтованим та таким, що зроблено з порушенням зазначеної норми.

Позиції учасників справи.

Від Товариства відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали у справі №910/674/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ОСББ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 до надходження матеріалів оскарження ухвали у справі №910/674/23.

04.04.2024 матеріали оскарження ухвали у справі №910/674/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/674/23. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

У січні 2023 року ОСББ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило:

- визнати недійсним договір №МН/НП/502 купівлі-продажу майнових прав від 21.02.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой» (далі - ТОВ «Мегаполісстрой») та ТОВ «Рембудсервіс ЛТД»;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» на нежитлове приміщення №502, яке знаходиться на першому поверсі секції №2 будинку №3-А по вул. Руданського Степана у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1620354780000, номер запису про право власності 27456322).

Однією з підстав позову позивач визначив те, що договір МН/НП/502 купівлі-продажу майнових прав від 21.02.2014 порушує його права, оскільки складова частина об`єкту нерухомості, майнові права щодо якого були предметом відчуження за вказаним договором, а саме приміщення № 1 площею 27,3 кв. м, є допоміжним приміщенням, що належить всім власникам квартир багатоквартирного будинку та призначене для забезпечення експлуатації всього будинку.

ОСББ зазначає, що за спірним договором купівлі-продажу майнових прав №МН/НП/502 від 21.02.2014 ТОВ «Мегаполісстрой» відчужило ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» майнові права на нежитлове приміщення №502 заг. площею 67,3 кв. м, складовою частиною якого є допоміжне приміщення - приміщення №1 площею 27,3 кв. м, що належить всім власникам квартир багатоквартирного будинку та призначене для забезпечення експлуатації всього будинку. Відчуження цього приміщення відбулось без згоди співвласників.

На підтвердження таких доводів позивач посилається на висновок судової будівельно-технічної експертизи №3101 від 30.01.2021, копію якого надало до матеріалів справи.

З відзивом на позовну заяву ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» надало копію висновку експерта №816/10-2019 від 06.11.2019 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого група приміщень №502 загальною площею 67,3 кв. м (секція №2) не є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку №3-А по вул. Степана Руданського у м. Києві.

ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» звернулось до Господарського суду міста Києва з клопотанням про зупинення провадження у справі, у якому просило зупинити провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/11881/19.

Вимоги та обґрунтування цього клопотання наведено вище за текстом цієї постанови.

Щодо справи №910/11881/19 суд встановив таке.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/11881/19 за позовом ОСББ «Волейків» до ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» на користь ОСББ «Волейків» приміщення котельні №1 загальною площею 77,9 кв. м, котельні №2 загальною площею 56,9 кв. м, диспетчерської загальною площею 67,3 кв. м та всього технічного обладнання, яке знаходиться у вказаних приміщеннях та використовується для обслуговування та експлуатації багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Руданського Степана, 3-А.

На обґрунтування заявлених вимог ОСББ зазначає, що спірні приміщення є допоміжними приміщеннями будинку за адресою: м. Київ, вул. Руданського Степана, 3-А, а тому, відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, право власності на які неправомірно зареєстровані за ТОВ «Рембудсервіс».

У справі №910/11881/19 ОСББ звернулось з клопотання про призначення експертизи, яке мотивовано зокрема тим, що у справі є два висновки експертів, наданих на замовлення позивача та відповідача, які суперечать один одному щодо належності (функціонального призначення) приміщення № 502 заг. площею 67,3 кв. м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі №910/11881/19, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2024, призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- чи відноситься спірне приміщення №502 (реєстраційний номер 1620354780000), загальною площею 67,3 кв. м, розташоване у секції №2 багатоквартирного будинку у м. Києві, вул. Руданського Степана, 3-А, до допоміжних приміщень, чи воно є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку?

- яке функціональне призначення спірного приміщення №502 (реєстраційний номер 1620354780000) загальною 67,3 кв. м, розташованого у секції №2 багатоквартирного будинку у м. Києві, вул. Руданського Степана, 3-А?

- чи є технічна можливість, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, виділити частку у спірному приміщенні №502 (реєстраційний номер 1620354780000) загальною 67,3 кв. м, розташованому у секції №2 багатоквартирного будинку у м. Києві, вул. Руданського Степана, 3-А?

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що оскільки з висновків експертів, наданих на замовлення відповідача та позивача, вбачаються два абсолютно протилежні висновки щодо приналежності приміщення №502 диспетчерської до допоміжного, є необхідність призначення у справі експертизи з визначеним в оскаржуваній ухвалі переліком питань.

Апеляційний суд у постанові від також наголосив, що визначальним для правильного вирішення спору у справі №910/11881/19 є встановлення правового режиму спірних приміщень у багатоквартирному будинку по вул. Руданського Степана, 3-А, в м. Києві та встановлення того, чи відноситься спірне приміщення №502 до допоміжних чи є нежитловим приміщенням у структурі житлового будинку як самостійний об`єкт нерухомого майна.

Колегія суддів відзначає, що у справі №910/11881/19 ТОВ «Рембудсервіс ЛТД» надало висновок експерта №816/10-2019 від 06.11.2019 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого група приміщень № 502 загальною площею 67,3 кв. м (секція № 2) не є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку № 3-А по вул. Степана Руданського у місті Києві .

Позивач до справи №910/11881/19 надав висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30.03.2021 №3101, у висновках якого зазначено, що приміщення №1 площею 27,3 кв. м групи приміщень №502 загальною площею 67,3 кв. м в будинку по вул. Руданського Степана, 3-А, фактично є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, призначеним для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців. Оскільки доступу до приміщень № 2, 3 площами відповідно 21,2 та 13,8 кв. м групи приміщень №502 загальною площею 67,3 кв. м в будинку по вул. Руданського Степана, 3-А, на час проведення обстеження не забезпечено, проектна документація на будівництво будинку, щокрема другої секції будинку, в наданих для дослідження документах відсутня, надати висновки з поставленого питання не видається можливим.

Копії саме цих висновків сторони надали у матеріали справи, що розглядається (№910/674/23).

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішеним іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 частини 1 ст. 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Досліджуючи питання про дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, Верховний Суд виходить із системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у ч. 1, п. 1, 4, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:

- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;

- пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення;

- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, до вирішення якої було зупинено провадження у названій справі, виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 зазначив, що за приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд встановив, що однією з підстав заявлених вимог позивач визначив те, що спірне приміщення є допоміжним приміщенням, призначеним для забезпечення експлуатації всього будинку, та належить всім власникам квартир багатоквартирного будинку. На підтвердження своїх доводів ОСББ надало в т.ч. висновок судової будівельно-технічної експертизи №3101 від 30.01.2021.

Заперечуючи проти доводів позову, відповідач з відзивом на позовну заяву надав висновок експерта №816/10-2019 від 06.11.2019.

У справі №910/11881/19 призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо спірного приміщення №502 (реєстраційний номер 1620354780000), загальною 67,3 кв. м, розташованого у секції №2 багатоквартирного будинку у м. Києві, вул. Руданського Степана, 3-А. Зокрема, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних приміщень, чи воно є нежитловим приміщенням у структурі житлового будинку, яке функціональне призначення спірного приміщення та чи є технічна можливість, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, виділити частку в спірному приміщенні.

Отже, у справі №910/11881/19 будуть встановлені обставини щодо правового режиму приміщення №502 (реєстраційний номер 1620354780000), загальною 67,3 кв. м, розташованого у секції № 2 багатоквартирного будинку у м. Києві, вул. Руданського Степана, 3-А (допоміжні чи ні).

Колегія суддів вважає, що з огляду на заявлені у цій справі вимоги, доводи сторін на обґрунтування та заперечення позовних вимог у справі №910/674/23 щодо статусу спірного приміщення, надані у справу №910/674/23 на їх (доводів) підтвердження та спростування висновки експертиз (суперечливі), предмет та обґрунтування спору у справі №910/11881/19, а також підстави призначення експертизи у справі №910/11881/19, колегія суддів вважає, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи (№910/674/23) до вирішення справи №910/11881/19.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волейків" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/674/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/674/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/674/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак